"Кримська Свiтлиця" > #19 за 14.05.2021 > Тема "Українці мої..."
#19 за 14.05.2021
МИХАЙЛО ВИШНЯК: «ЧИ МОЖУ Я СПОК╤ЙНО ЖИТИ, КОЛИ В НЕСПОКО╥ ЗЕМЛЯ?»
6 травня виповнилось 84 роки Михайлу Яковичу Вишняку - укра╖нському поетов╕-л╕рику, л╕тературному критику, публ╕цисту, л╕тературознавцю, кандидату ф╕лолог╕чних наук, голов╕ Шевченк╕вського Братства в Криму, оч╕льнику кримського осередку НСПУ. Шановний Михайле Яковичу! Зичимо Вам м╕цного здоров'я, непохитного оптим╕зму, м╕цно╖ в╕ри в незнищенн╕сть ╕ непереможн╕сть животворящого Слова, яке сто╖ть на сторож╕ незборимо╖ нац╕╖, ╕ нехай ця в╕ра додасть Вам натхнення ╕ невтамовано╖ спраги для створення нових талановитих твор╕в во славу Укра╖ни! Ваш╕ друз╕ й побратими. З роси та води Вам. Будьмо!!!
Михайло ВИШНЯК
* * * Ти ще розкв╕тнеш, Укра╖но, Моя матуся чар╕вна. Ти ще народиш того сина, Що нас душею по╓дна.
╤ тих, що ╓, ╕ тих, що будуть, ╤ тих, кого нема давно, Та ╖х жертовн╕сть вс╕х розбудить, Ус╕х згурту╓ заодно.
╤ збудить гн╕в, ╕ зродить силу, Яку н╕кому не здолать, Змете всю нечисть до могили, Щоб ти змогла з кол╕н устать.
Василь Латанський - кримський письменник, член НСПУ, свого часу писав у "Кримськ╕й св╕тлиц╕" про ╕менинника: «Тут мимовол╕ замислю╓шся, ким же М. Вишняк ╓ б╕льше – талановитим письменником чи талановитим л╕тературознавцем, критиком, чи талановитим викладачем, який так тонко в╕дчува╓ юнацьку душу ╕ кр╕зь все життя несе любов до педагог╕чно╖ прац╕? Якось в╕н дов╕рливо з╕знався, що все це для нього – нерозд╕льне, духовно ц╕ле ╕ злите. Краще не скажеш. Досить, гадаю, й цього з╕знання. Приклад╕в ск╕льки завгодно, коли критики й л╕тературознавц╕ не цураються художньо╖ творчост╕. Може, тому, що, як н╕хто ╕нший, «озбро╓н╕» секретами письменницького ремесла. Я, наприклад, з великою шаною ставлюсь до блискучих наукових студ╕й Михайла Яковича, але його поез╕╖ вражають мене значно дужче. У кожного поета ╓ в╕рш як сво╓р╕дний ключ до його поетичного св╕тосприймання. У М. Вишняка таким ╓ «Триптих земл╕», зокрема, друга частина, з такими ось рядками: ...Коли десь падають дерева, В╕д болю корчаться вони, Й зоря печалиться рожева... Коли десь падають сини. ╤ рано сирот╕ють д╕ти. ╤ смерть, пануючи, гуля... Чи можу я спок╕йно жити, Коли в неспоко╖ земля? Як в╕домо, ╕м’я поетов╕ да╓ л╕рика. М. Вишняк передовс╕м л╕рик. Йому вда╓ться виявити талант ╕ в громадянськ╕й, патр╕отичн╕й, ╕нтимн╕й л╕риц╕, ╕ в гумористично-сатиричних м╕н╕атюрах з╕ сво╓р╕дним «л╕ричним усм╕хом». Поет не просто пише про любов до матер╕, ж╕нки, Укра╖ни, про порядн╕сть, доброту, працьовит╕сть – його в╕рш╕ справд╕ читаються серцем, наcт╕льки вони легк╕ й прозор╕, як ╕скристе вино. Так╕ прониклив╕, щемк╕ й трепетн╕. Для прикладу: Припаду до тебе, земле-мати, Спраглими, гарячими грудьми. Я не з тих, хто може розкохати Р╕дний д╕м ╕ братство м╕ж людьми. Я не з тих, хто трел╕ розсипа╓ ╤ дзв╕нк╕ в╕дшуку╓ слова. Почуття до матер╕ безкра╓, ╤ воно не в римах ожива... Б╕льше про М. Я. Вишняка та його творч╕сть – у цих публ╕кац╕ях «КС» (та в багатьох ╕нших!): http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=10373 http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=10259 http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=4747 http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=3688 http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=1583
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 14.05.2021 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23250
|