"Кримська Свiтлиця" > #17 за 30.04.2021 > Тема "Душі криниця"
#17 за 30.04.2021
╤ ЧУ╢МО: “ХРИСТОС ВОСКРЕС!”
Наш╕ традиц╕╖
Свято свят — Великдень. Воскрес╕ння Христове! З погляду сьогодення ц╕каво д╕знатися про його давн╕шу народну обрядов╕сть, яка тепер збер╕га╓ться, на жаль, лише почасти. ...У пасхальну суботу, напередодн╕ Великодня, п╕зно ввечер╕ народ збирався б╕ля церкви. ╤снувало пов╕р'я: хто проспав у цю святкову н╕ч, той проспав сво╓ щастя аж до наступного Великодня. Оп╕вноч╕ починалося Богослуж╕ння. Пот╕м виносили плащаницю ╕ в╕дбувався хресний х╕д навколо церкви. (Так ╕ тепер в╕дбува╓ться, бо це - неодм╕нне церковне правило). ╤ т╕льки на св╕танку, п╕сля зак╕нчення ус╕х церковних в╕дправ, освячували паску, ковбаску, шинку, сало, сир, масло, крашанки та писанки, хр╕н, с╕ль... Удома сн╕дали виключно стравами з великоднього кошика. За столом збиралася вся с╕м'я. Св╕тло╖ нед╕л╕ скр╕зь ма╓ звучати п╕днесене: «Христос Воскрес!». У в╕дпов╕дь рад╕сне: «Во╕стину Воскрес!». За доброю давньою традиц╕╓ю п╕сля кожного в╕тання трич╕ ц╕луються («хрестосуються») ╕ вручають один одному писанки або крашанки. Молодь на Великдень влаштовувала р╕зн╕ ╕гри та забави з га╖вками, веснянками, великодн╕ми п╕снями. У Галичин╕ понед╕лок п╕сля Свято╖ Св╕тло╖ нед╕л╕ зветься «обливаним», коли парубки обливають д╕вчат водою; а в «обливаний» в╕второк - навпаки. Це - на щастя, на здоров'я. А ще - знак залицяння. Взагал╕, стосунки м╕ж хлопцями ╕ д╕вчатами на Великдень були б╕льш в╕льними: вони могли прилюдно обн╕матися, ц╕луватися, що не викликало осуду з боку дорослих. ╤з пасхальних ╕гор назвемо гойдалки. Це дуже стародавня забава. П╕дйом вгору, п╕дкидування повинн╕ були посприяти рослинам п╕дняти до сонця ╕ виструнчитися. Але так╕ ╕гри в╕дбувалися увечер╕. Бо Великодн╓ свято (нед╕ля, понед╕лок, в╕второк) - це ще й час пров╕дування могил, в╕дправ ╕ молитов за померлими. ╤, безперечно, у ц╕ дн╕ не можуть змовкати церковн╕ дзвони! Дзвонили, як правило, д╕ти...
ПРЯДИ НИТКУ У ЧЕТВЕР...
Останн╕й четвер перед Великоднем називають Чистим. У цей день у церквах в╕дправляють Страст╕ Христов╕. Але у народ╕ до нього особливе ставлення... Наприклад, на Пол╕сс╕ побутував звичай пряд╕ння «четвергово╖ нитки», ╕ саме у Чистий четвер на останньому тижн╕ Великого посту. Вона прялася до сх╕д сонця на пороз╕ хати л╕вою рукою ╕ закручувалася навпаки. Таку нитку вважали пом╕чною в╕д усякого болю. З нею обходили кругом поля, щоб зберегти пос╕ви в╕д горобц╕в. При цьому нитку неодм╕нно тримали у л╕в╕й руц╕. Перепов╕дали, якщо взяти ╖╖ на Великдень на могили, то можна «побачити» померлих родич╕в. Цього дня спец╕ально випалювали с╕ль. ╥╖ називали «четверговою» ╕ збер╕гали як л╕ки. Випивали з водою в╕д пристр╕ту, зурочень (врок╕в), давали худоб╕ при шлункових недугах. Також ╕снував звичай виготовлення «четвергово╖ сорочки». За пов╕р'ями така сорочка довго носитиметься, а ╖╖ власник доживе до глибоко╖ старост╕. Та найважлив╕шим у Чистий четвер було в╕дв╕дати Богослуж╕ння у церкв╕ ╕ принести до хати «живий вогонь» - запален╕ у храм╕ св╕чку чи лампадку. З «живим вогнем» обходили помешкання, присадибне господарство, хл╕ви, комори. Пот╕м його ставили на покут╕ перед ╕конами.
СТРАСНА П'ЯТНИЦЯ
Остання перед Великоднем п'ятниця ╕мену╓ться Страсною. Богобоязн╕ люди вважають, що цього дня не можна н╕чого ╖сти аж до виносу плащаниц╕ з в╕втаря на середину церкви. Та перед тим плащаницю трич╕ обносять навколо храму. Роблять це найстарш╕ чолов╕ки параф╕╖. Колись у цю мить, коли з церкви виносили плащаницю, д╕ти стукали сво╖ми власноруч зробленими дерев'яними калатальцями, або крутили деркачами, щоб «в╕д╕гнати нечисту силу». Родина с╕дала об╕дати т╕льки п╕сля Богослуж╕ння й окремо╖ молитви з поклонами б╕ля винесено╖ й покладено╖ посередин╕ храму плащаниц╕. Об╕д був довол╕ скромним, адже у цей день не можна ╖сти нав╕ть рибу, т╕льки п╕сн╕ овоч╕ та крупи. У Страсну п'ятницю не велено шити, прясти, вишивати, працювати на грядц╕, брати до рук сокиру, щось майструвати. Виняток: догляд за домашн╕ми тваринами, птицею. Цього дня господин╕ вип╕кають великодн╕ паски. У передвеликодню суботу виготовляють крашанки (фарбован╕ яйця). За народними уявленнями крашанки треба готувати саме в суботу перед Пасхою, бо тод╕ вони довго збер╕гаються. А якщо ╖х зробити в п'ятницю, то тод╕ швидко з╕псуються. Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 30.04.2021 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23224
|