Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

Свято свят — Великдень. Воскресіння Христове! З погляду сьогодення цікаво дізнатися про його давнішу народну обрядовість, яка тепер зберігається, на жаль, лише почасти.
...У пасхальну суботу, напередодні Великодня, пізно ввечері народ збирався біля церкви. Існувало повір'я: хто проспав у цю святкову ніч, той проспав своє щастя аж до наступного Великодня.
Опівночі починалося Богослужіння. Потім виносили плащаницю і відбувався хресний хід навколо церкви. (Так і тепер відбувається, бо це - неодмінне церковне правило).
І тільки на світанку, після закінчення усіх церковних відправ, освячували паску, ковбаску, шинку, сало, сир, масло, крашанки та писанки, хрін, сіль... Удома снідали виключно стравами з великоднього кошика. За столом збиралася вся сім'я.
Світлої неділі скрізь має звучати піднесене: «Христос Воскрес!». У відповідь радісне: «Воістину Воскрес!». За доброю давньою традицією після кожного вітання тричі цілуються («хрестосуються») і вручають один одному писанки або крашанки.
Молодь на Великдень влаштовувала різні ігри та забави з гаївками, веснянками, великодніми піснями.
У Галичині понеділок після Святої Світлої неділі зветься «обливаним», коли парубки обливають дівчат водою; а в «обливаний» вівторок - навпаки. Це - на щастя, на здоров'я. А ще - знак залицяння.
Взагалі, стосунки між хлопцями і дівчатами на Великдень були більш вільними: вони могли прилюдно обніматися, цілуватися, що не викликало осуду з боку дорослих.
Із пасхальних ігор назвемо гойдалки. Це дуже стародавня забава. Підйом вгору, підкидування повинні були посприяти рослинам підняти до сонця і виструнчитися.
Але такі ігри відбувалися увечері. Бо Великоднє свято (неділя, понеділок, вівторок) - це ще й час провідування могил, відправ і молитов за померлими.
І, безперечно, у ці дні не можуть змовкати церковні дзвони! Дзвонили, як правило, діти...

ПРЯДИ НИТКУ У ЧЕТВЕР...

Останній четвер перед Великоднем називають Чистим. У цей день у церквах відправляють Страсті Христові. Але у народі до нього особливе ставлення...
Наприклад, на Поліссі побутував звичай прядіння «четвергової нитки», і саме у Чистий четвер на останньому тижні Великого посту. Вона прялася до схід сонця на порозі хати лівою рукою і закручувалася навпаки. Таку нитку вважали помічною від усякого болю. З нею обходили кругом поля, щоб зберегти посіви від горобців. При цьому нитку неодмінно тримали у лівій руці. Переповідали, якщо взяти її на Великдень на могили, то можна «побачити» померлих родичів.
Цього дня спеціально випалювали сіль. Її називали «четверговою» і зберігали як ліки. Випивали з водою від пристріту, зурочень (вроків), давали худобі при шлункових недугах.
Також існував звичай виготовлення «четвергової сорочки». За повір'ями така сорочка довго носитиметься, а її власник доживе до глибокої старості.
Та найважливішим у Чистий четвер було відвідати Богослужіння у церкві і принести до хати «живий вогонь» - запалені у храмі свічку чи лампадку. З «живим вогнем» обходили помешкання, присадибне господарство, хліви, комори. Потім його ставили на покуті перед іконами.

СТРАСНА П'ЯТНИЦЯ

Остання перед Великоднем п'ятниця іменується Страсною.
Богобоязні люди вважають, що цього дня не можна нічого їсти аж до виносу плащаниці з вівтаря на  середину церкви. Та перед тим плащаницю тричі обносять навколо храму. Роблять це найстарші чоловіки парафії. Колись у цю мить, коли з церкви виносили плащаницю, діти стукали своїми власноруч зробленими дерев'яними калатальцями, або крутили деркачами, щоб «відігнати нечисту силу».
Родина сідала обідати тільки після Богослужіння й окремої молитви з поклонами біля винесеної й покладеної посередині храму плащаниці. Обід був доволі скромним, адже у цей день не можна їсти навіть рибу, тільки пісні овочі та крупи.
У Страсну п'ятницю не велено шити, прясти, вишивати, працювати на грядці, брати до рук сокиру, щось майструвати. Виняток: догляд за домашніми тваринами, птицею.
Цього дня господині випікають великодні паски.
У передвеликодню суботу виготовляють крашанки (фарбовані яйця). За народними уявленнями крашанки треба готувати саме в суботу перед Пасхою, бо тоді вони довго зберігаються. А якщо їх зробити в п'ятницю, то тоді швидко зіпсуються.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 30.04.2021 > Тема "Душі криниця"