Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 30.04.2021 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 30.04.2021
БУТИ – НАРОДОМ!

 У Ки╓в╕ вийшли друком чотири томи п’ятитомного з╕брання вибраних твор╕в ╤вана Низового «Бути – народом!» Мета видання – популяризац╕я л╕тературно╖ спадщини видатного укра╖нського письменника, журнал╕ста, просв╕тянина, громадського д╕яча й патр╕ота ╤вана Даниловича Низового та сприяння як творчому використанню його найц╕нн╕ших здобутк╕в, так ╕ з навчально-виховною метою. До п’ятитомника включено вибран╕ ╕з майже семи тисяч твори 1958-2011 рок╕в, як╕ було опубл╕ковано в понад 100 зб╕рках автора.
 Л╕тературознавець Альона Манько у передмов╕ до другого тому пише про ╤вана Низового: «╤.Низовий ╓ по сут╕ сполучною ланкою м╕ж Зах╕дною та Сх╕дною Укра╖ною. Письменник, народившись на Сумщин╕, де пройшло його круглосир╕тське дитинство, у юн╕ роки жив ╕ навчався на Льв╕вщин╕, створивши там свою першу родину з дружиною Людмилою та сином ╤горем, а з 1966 року в╕н пере╖здить на Луганщину, де прожива╓ останн╕ сорок п’ять рок╕в свого життя, створивши нову родину з дружиною Л╕ною та донькою Лесею».
 Альона Манько характеризу╓ творч╕сть ╤вана Низового: «Поетичн╕ твори ╤. Низового майорять тематичним р╕знобарв’ям, однаково майстерно виведеним порухами авторського пера. Н╕жно приголубить закоханого читача ╕нтимна л╕рика поета; захопить натурал╕ст╕в, вих╕дц╕в чи просто любител╕в с╕льських м╕сцин його пейзажна л╕рика; не в╕дпустять людину ф╕лософського складу розуму, людину мислячу та схильну до самозаглиблення й косм╕чного польоту думки ф╕лософськ╕ в╕рш╕ митця; не залишить байдужим жодного св╕домого громадянина сво╓╖ В╕тчизни його громадянська л╕рика: патр╕отична л╕рика та антил╕рика (створений власне ╤ваном Низовим новий жанр громадянсько╖ л╕рики, де болюче правдиво в╕дтворен╕ жах╕ття сучасного авторов╕ сусп╕льного життя); художн╕м природознавством послужить для малеч╕ дитяча л╕рика письменника; корисним б╕ограф╕чним доповненням для допитливих читач╕в та майбутн╕х досл╕дник╕в стане його автоб╕ограф╕чна л╕рика; скарбом для естет╕в, любител╕в заруб╕жно╖ л╕тератури стануть переклади ╤вана Низового… ╤дея соборност╕ та незалежност╕ Укра╖ни червоною ниткою проходить кр╕зь усю творч╕сть митця».
 Стаття Низового «Бути – народом», опубл╕кована в луганськ╕й обласн╕й газет╕ «Молодогвард╕╓ць» 1988 року стала справжньою под╕╓ю в громадсько-культурному житт╕ Луганщини. ╤ван Данилович першим голосно заявив про нац╕ональне пригноблення укра╖нц╕в на Сход╕ та п╕вдн╕ УРСР, утиски укра╖нсько╖ мови – нев╕д’╓мно╖ ознаки народу.
 ╤ван Низовий брав активну участь у д╕яльност╕ «Просв╕ти» ╕ Руху. В╕н виступав у пер╕одиц╕ ╕ на багатотисячних м╕тингах. Натхненне слово поета знаходило в╕дгук у серцях ╕ душах луганц╕в, що зрештою в╕д╕грало свою роль у п╕дтриманн╕ ними Незалежност╕ на доленосному референдум╕ 1 грудня 1991 року.
 У травн╕ 1992 року ╤вана Низового було обрано головою Лугансько╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни. Донька ╤вана Даниловича Леся Низова згаду╓: «Очоливши обласний сп╕лчанський осередок, в╕н самов╕ддано виконував надскладн╕ завдання: в умовах повного безгрош╕в’я сприяв виданню книг, особливо молодих л╕тератор╕в; орган╕зовував прийом до Сп╕лки найб╕льш зд╕бних ╕з них; активно продовжив ╕ закр╕пив традиц╕ю творчих зустр╕чей автор╕в ╕з трудовими, студентськими й учн╕вськими колективами. Домагаючись декомун╕зац╕╖ обласного письменницького осередку, який ╤ван Низовий в╕в через ус╕ляк╕ штучн╕ та природн╕ труднощ╕ аж до лютого 1998 року, в╕н у численних поетичних зб╕рках, спонсорованих патр╕отично налаштованими людьми, розв╕нчував комун╕стичн╕ м╕фи та радянсько-╕нтернац╕онал╕стичн╕ легенди, закликав сп╕вв╕тчизник╕в до творення справд╕ незалежно╖ ╕ в╕льно╖ Укра╖ни. Поет одним ╕з перших усв╕домив, що плодами романтик╕в скористалися «спадко╓мц╕ комуно-шов╕н╕ст╕в», захопивши владу й в╕днявши у народу право на державотворення».
 ╤ван Низовий наст╕льки виявив орган╕заторський талант, що вс╕ роки п╕сля в╕дходу в╕д кер╕вництва обласною орган╕зац╕╓ю Сп╕лки залишався ╖╖ неформальним л╕дером, оплотом укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕де╖.
 Ще в 1993 роц╕ поет переживав ╕ застер╕гав:
 Кривор╕зько-донецьких республ╕к,
 Новорос╕й комусь подавай –
 Укра╖на ж не ламаний бублик,
 Не покраяний геть коровай!»
 Низовому було важко в Луганську. Серед людей, сп╕лкування з якими ╤вану Низовому не вистачало, в╕н називав ╕ поета Данила Кононенка з Криму, зауваживши, що «там укра╖нцям живеться ще г╕рше, н╕ж у нас на Донбас╕».
 У 2010 роц╕ ╤ван Низовий з г╕ркотою написав:
 …З╕йду з хреста у визначений час,
 полишу т╕нь свою на перехрест╕,
 знов повернусь в безбожницький Донбас
 для порятунку душ, як╕ в безчест╕
 до ╕дол╕в сповзаються …
 Прости,
 м╕й р╕днокраю, - мушу з перехрестя
 нести сво╖ скривавлен╕ хрести
 знов на Лугань, де чиниться безчестя.
 А. Манько в╕дзнача╓ подвижницьку працю доньки поета Лес╕ Низово╖ у справ╕ популяризац╕╖ творчост╕ батька: «Така багатюща, така талановита творча спадщина ╤вана Низового десятил╕ття перебувала поза науковим полем зору й, на жаль, не набула широкого розголосу серед укра╖нських читач╕в. ╤ лише по смерт╕ митця протягом останн╕х трьох рок╕в завдяки невтомн╕й прац╕ доньки поета Лес╕ Низово╖, яка не лише зберегла творчий скарб свого батька, дивом вив╕зши його з окупованого Луганська, але й вс╕ляко популяризу╓ його творч╕сть у в╕ртуальн╕й реальност╕ (мереж╕ ╤нтернет) та реальност╕ загалом (сприяла заснуванню всеукра╖нсько╖ л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ ╤вана Низового, орган╕зац╕╖ численних л╕тературних заход╕в, присвячених вшануванню пам’ят╕ поета, вивченню його житт╓вого й творчого шляху, виданню першо╖ посмертно╖ зб╕рки вибраних твор╕в батька «Н╕хто над╕ мною не пан», проголошеного 2017 року Роком ╤вана Низового на Льв╕вщин╕) творч╕сть ╤вана Низового знайшла в╕длуння в серцях багатьох читач╕в ╕з р╕зних куточк╕в нашо╖ кра╖ни. При╓мно в╕дзначити, що така глибока, актуальна, г╕дна всеукра╖нського визнання поез╕я набула активного резонансу в читацьких колах буквально по вс╕й Укра╖н╕, а ╤ван Низовий, хоча й посмертно, зм╕г скинути з себе од╕ж рег╕онального митця й нарешт╕ по праву переодягтися в шати видатного укра╖нського поета».
 Доктор географ╕чних наук Юр╕й Кисельов наголошу╓ на актуальност╕ творчого доробку ╤вана Низового: «Сьогодн╕, коли Укра╖на знову пережива╓ тяжк╕ випробування, а ╖╖ кращ╕ сини ╕ доньки гинуть у так зван╕й «АТО», а насправд╕ – на в╕йн╕ з жорстоким п╕вн╕чним сус╕дом, необх╕дно читати ╤вана Низового, шукати в його в╕ршах дороговказ у прийдешн╓. Щоб народ наш таки справд╕ перем╕г. Бо права на чергову поразку вже не ма╓мо…»
 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 30.04.2021 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23217

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков