"Кримська Свiтлиця" > #16 за 23.04.2021 > Тема "Резонанс"
#16 за 23.04.2021
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ПРЕМ╤Я ╤МЕН╤ ╤РИНИ В╤ЛЬДЕ. ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ.
Учора ми шляхом та╓много голосування визначили лавреат╕в Всеукра╖нсько╖ л╕тературно╖ прем╕╖ ╕м. ╤рини В╕льде. Прем╕ю присуджу╓ Льв╕вська орган╕зац╕я НСПУ. От я вир╕шила под╕литися враженнями, позаяк ╓ головою жур╕, куди кр╕м мене ув╕йшли письменники Леся Бернакевич, Над╕я Ковалик, Олександр Масляник, Лана Перлулайнен. Куратором був Олесь Дяк. Прем╕я присуджу╓ться за художню прозу й есе╖стику (але не публ╕цистику, критику). Л╕тература для д╕тей ╕ п╕дл╕тк╕в не розгляда╓ться. Подаватись на цю прем╕ю можуть як члени НСПУ, так ╕ позасп╕лчанськ╕ л╕тератори з ус╕╓╖ Укра╖ни. Це – добре. Як за поданнями орган╕зац╕й, так ╕ без них. Це теж добре. З реценз╕ями або без. Жур╕ ма╓ справу не з персонами, а з книгами, як╕ вм╕щують ориг╕нальн╕, новаторськ╕ твори високо╖ якост╕. Усього було подано 20 книг. Ми вс╕ прочитали ╕ нав╕ть дали письмов╕ експертн╕ оц╕нки, як╕ не будуть оприлюднюватися, просто це дисципл╕ну╓. Книг член╕в НСПУ було лише ш╕сть. Жодна не перемогла, у ф╕нал вийшла лише одна. Багато книг не п╕дпадали п╕д вимоги, тому ми в╕дхилили ╖х на першому етап╕, хоча прочитали вс╕. Але прим╕рники книг потраплять до б╕бл╕отек ╕ безумовно знайдуть сво╖х читач╕в. Дякую вс╕м авторам. Адм╕нресурс не втручався. Внутр╕шн╕ тертя ми подолали, бо вс╕ члени жур╕ ╓ патр╕отами укра╖нсько╖ л╕тератури ╕ мають великий творчий досв╕д. Ми п╕дняли високо планку ╕ обрали справд╕ ц╕кав╕ твори: некомерц╕йн╕, некон’юнктурн╕, потужн╕, не попсов╕, як тепер кажуть. Для нас не мали значення н╕ статус, н╕ номенклатурн╕сть, н╕ видавництво, н╕ наклад, н╕ знайомства, н╕ м╕сце проживання. Власне, так повинно бути, але бува╓ вкрай р╕дко в Укра╖н╕. Торг╕в не було, але були спроби деяких автор╕в завоювати симпат╕╖ жур╕, про що ми в╕дразу пов╕домляли одне одного. Хоча нав╕ть у таких випадках ми залишались об’╓ктивними. Отже, ми обрали три романи ╕ одну зб╕рку опов╕дань, яка отримала заохочувальний диплом. В╕тал╕й Запека, письменник-фронтовик з Полтави, отримав прем╕ю за роман «Цуцик» (Житомир: Вид. О.О. ╢венок,2019). Серед ветерансько╖ прози – це одна з найвдал╕ших спроб описати тепер╕шню в╕йну збоку, в цьому випадку – з точки зору тварини. ╤ ун╕кальна, бо повторити це вже буде неможливо. У св╕тов╕й л╕тератур╕ цим прийомом не гребували н╕ Джек Лондон, н╕ В╕рджин╕я Вулф. Ознака справжнього таланту, коли йдеться про певну тему – це здатн╕сть знайти св╕й власний кут бачення. Тод╕ в╕риш кожному слову. Мало в наш╕й л╕тератур╕ гуман╕зму ╕ любов╕, бо багато говорити про любов – це як у апостола Павла, лише бряжчання ╕ дзеленьк╕т. У роман╕ про любов не говорять, бо це сама любов. Саме так треба розпов╕дати св╕тов╕ про цю в╕йну. Олег Поляков (Ки╖в) отримав прем╕ю за роман «Крижана карусель» (В╕нниця: «Д╕м химер», 2019) Дуже насичене письмо, де треба не пропускати н╕ титли, н╕ коми, яке в╕дразу ч╕пля╓ тебе на гачок ╕ чита╓ш на одному подиху. Алх╕м╕чне перетворення под╕й Майдану в художн╓ полотно з усього, що потрапля╓ п╕д руку, могло не вдатися. Однак автор зум╕в провести кр╕зь нетр╕ метафор до т╕╓╖ окрадено╖ Укра╖ни, яку ми то проща╓мо, то проклина╓мо. Дуже ц╕кав╕ думки про майбутн╓ Укра╖ни, про втрачен╕ покол╕ння, про владу Мамони на людськими душами. Тв╕р, безперечно, новаторський. Мен╕ особисто ╕мпону╓ його структурован╕сть, ч╕тка побудова, дом╕нування реал╕зму над фантаз╕╓ю. Крижана карусель- це карм╕чне коло, з якого Укра╖на з укра╖нцями н╕як не вийде. М╕стичне зруйнування Карусел╕ з неба – це Революц╕я г╕дност╕, де громадське перемага╓ ╕ндив╕дуальне. Але, на жаль, не назавжди, бо знову буде зима. Серг╕й Гупало (К╕верц╕, Волинь) отримав прем╕ю за роман «Люди ╕ трафарети» (Ки╖в: Укра╖нський письменник, 2019). «Люди ╕ трафарети» – це химерний роман, художн╓ переосмислення 1990-х. Серед твор╕в, поданих на прем╕ю цього року, найб╕льш ориг╕нальний ╕ самобутн╕й. Розк╕шна фантаз╕я, яка опира╓ться на знання справжнього життя в пров╕нц╕╖, а не на пр╕сний досв╕д столично╖ л╕ттус╕вки. Роман диха╓ розкут╕стю, свободою, щедр╕стю укра╖нсько╖ душ╕. ╢ в ньому щось трохи ╕ в╕д Гоголя, ╕ Платонова: трохи важкуватий стиль, деколи забагато сл╕в, непередбачуваних зупинок, аж наста╓ втома. А пот╕м ти виходиш з туману ╕ бачиш р╕вну дорогу, якою можна йти через прозору ранню ос╕нь. Галина Лицур-Щадей (╤вано-Франк╕вщина) отримала заохочувальний диплом на пошанування св╕тло╖ пам’ят╕ Левка Р╕зника за зб╕рку опов╕дань «Таке життя» (Льв╕в: П╕рам╕да, 2019). Б╕льш╕сть опов╕дань вражають дитячим подивом перед красою св╕ту ╕ в них в╕дчува╓ться справжня маг╕я. Це як пилок з крилець метелика, чи барва на сливках. Вони легко втрачаються, ╕ в╕дновити ╖х пот╕м неможливо. Особливо я в╕дзначила б опов╕дання «Усм╕хнений коник» ╕ “П╕вень”. Насамк╕нець хочу сказати, що шлях укра╖нсько╖ л╕тератури як ╕ кожно╖ нац╕онально╖ л╕тератури торують не розп╕арен╕ й розтиражован╕ монстри, як╕ працюють на конве╓р, а самобутн╕ книги, що пробиваються кр╕зь в╕чну мерзлоту байдужост╕, нерозум╕ння ╕ неприйняття. Саме ╖х ми будемо п╕дтримувати в м╕ру сво╖х скромних зусиль. Кв╕тень 22, 2021р.
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 23.04.2021 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23208
|