Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3304)
З потоку життя (6538)
Душі криниця (3539)
Українці мої... (1473)
Резонанс (1510)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1684)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 13.08.2004 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 13.08.2004
ВСІМ НАМ КОЛИСЬ БУЛО ТРИНАДЦЯТЬ...
Світлана Радішевська, Анвар Кабулов

Конкурс на кращу розповідь про свої тринадцять літ, присвячений 13-й річниці Незалежності нашої держави, триває! Взяти у ньому участь можуть не лише діти, але й дорослі. Сьогодні спогадами про своє 13-ліття ділиться з читачами "Джерельця" голова Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим Ніна Георгіївна Плужникова, яка, до речі, багато робить для того, щоб єдина українськомовна дитяча газета Криму приходила до наших юних читачів.

- Ніно Георгіївно, пам'ятаєте вірш Тараса Шевченка "Мені тринадцятий минало..."? Що ви можете нам розповісти про свої тринадцять?

- Я з теплом згадую ці роки! Особливо свого класного керівника та дружний клас. Я від природи лідер, завжди була душею компанії, старостою класу. Змалечку займалася громадською роботою, вже з першого класу слідкувала за санітарним станом! Обожнювала сцену, захоплювалася російськими, молдавськими та українськими танцями і співами. Не буває дня, щоб я не згадувала, як в тринадцять років дуже хотіла вступити до комсомолу. Але туди брали лише з чотирнадцяти. Щоб вступити в тринадцять потрібно було здійснити подвиг - і я його здійснила! За моє виконання відомої в той час пісні Едіти П'єхи "Дунай..." мені присудили перше місце в загальношкільному конкурсі.

- Чи могли б Ви порівняти політику держави щодо освіти тоді й сьогодні та провести між ними паралелі?
- На мою думку, в ті часи відношення до освіти було набагато відповідальнішим. Не можу сказати, що сьогодні держава не приділяє уваги освіті, але в той час її приділялося значно більше. Всі освітні заклади були безкоштовними, не було ніяких матеріальних внесків учнів та студентів на різноманітні ремонти. Викладачі добровільно та безкоштовно займалися з дітьми,
навіть в позаурочний час. Самовіддача учнів і викладачів була настільки високою, що я по цей день пам'ятаю більшість формул та правил. В той
час діяло багато гуртків, шкільних театрів, учнівських клубів, в яких активно брали участь підлітки. Нині цих закладів мало, або вони взагалі не діють. На жаль, дуже часто ми чуємо про скорочення кадрів у галузі освіти. Все частіше закриваються бібліотеки, насамперед тому, що не на повну потужність працює наша економіка. Пам'ятаю, в той час ми часто їздили безкоштовно
до Ленінграда і Москви, а зараз це обійдеться в копієчку. На мій погляд, на той час, в мої тринадцять, можливостей було набагато більше.

- Ніно Георгіївно, кілька слів про Ваше дитинство та сім'ю.
- Я народилася, як співає Маша Распутіна: "В Сибіру...", 2 березня 19.. року, ранньої весни, не характерною для даного регіону. Моя мама - росіянка, а тато - грек. Коли я була ще маленькою, мої батьки в 1964 р. переїхали в місто Жданов (нині Маріуполь), де я закінчила школу № 61. Згодом вступила до Київського інституту народного господарства ім. Коротченка. За фахом я бухгалтер-економіст, але за спеціальністю працювала недовго. Чоловік отримав направлення до Сахаліну, куди ми і переїхали. Там я працювала старшим бухгалтером, головним економістом. 10 років пропрацювала на Сахаліні. У 1970 р. вступила в партію, працювала інструктором райкому, потім мене обрали першим секретарем.
З 18 секретарів я була єдиною жінкою, решта - чоловіки. Після народження дитини ми виїхали з цього краю - чоловіка направили в Керч. І мені довелося все починати спочатку - була начальником відділу праці та заробітної платні рибокомбінату, а згодом мене обирають в партком, секретарем райкому партії. Після змін 1991 року певний час не працювала. У 2002 р. мене обирають депутатом Верховної Ради АРК.

- Перебуваючи на такій високій посаді, які б ви хотіли внести корективи в сферу нинішньої освіти? Що б ви хотіли побажати майбутнім учням та студентам?
- Насамперед я би хотіла повернутися до того, щоб освіта була безкоштовною. Я гадаю так: є голова на плечах - вчись, ставай достойним спеціалістом. На жаль, сьогодні йдуть вчитись ті, хто має гроші, а ті, хто їх не має, втрачають цю можливість. Більше всього мене хвилює спеціальність лікаря та вчителя. Якщо перший доглядає здоров'я, то другий - душу. Щоб стати хорошим спеціалістом, потрібно любити свою роботу. Покликання лікаря та вчителя даються від Бога, а тому робота в цій сфері потребує повної самовіддачі.

- Ми знаємо, що Ви сприяли наданню фінансової допомоги дитячій українськомовній газеті "Джерельце"?
- Так, ВР АРК надала допомогу редакції цієї газети в сумі 20 тисяч гривень. І думаю, що в бюджеті на наступний рік, ми передбачимо окремим рядком певні кошти на видання "Джерельця".
А вам, як юним журналістам, бажаю підвищувати престиж української преси, аби вона була об'єктивною та правдивою. Щоб інформація завжди була свіжою та цікавою.
Світлана Радішевська, Анвар Кабулов,
студенти 2-го курсу факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка.

УВАГА: КОНКУРС!
24 серпня наша держава святкуватиме 13-ту річницю своєї Незалежності. Цей конкурс "Джерельце" оголошує для ровесників нашої Незалежної України, для тих, хто народився в 1991 році і кому цього року виповнилося чи виповнюється 13! Пригадуєте Шевченкові слова: "Мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом..." А чим ви, любі тринадцятирічники, займаєтесь, окрім того, що навчаєтеся в школі? Чим захоплюєтесь, як допомагаєте рідним, яким було ваше життя ці тринадцять незалежних українських років, якою вам бачиться подальша доля нашої Вітчизни, чи любите ви її і чим би хотіли та могли прислужитися їй?
Пишіть нам про своє життя і захоплення, разом з матеріалом надсилайте і свої фотознімки, та пам'ятайте, що цей конкурс лише для тринадцятирічних! "Джерельце" чекає ваших листів до 1 жовтня. Пере-можці отримають грамоти, дипломи та сувеніри.
Запрошуємо до участі в нашому конкурсі і дорослих! Пригадайте, якими ви були у 13 літ, про що мріяли, чого прагнули, у що вірили? Надсилайте й ваші "тринадцятилітні" фотографії - ми із задоволенням опублікуємо їх разом із вашими дитячими спогадами. Сучасним дітям буде особливо цікаво їх читати і порівнювати із сьогоденням!
Адреса редакції: 95006, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 5, к. 13, "Джерельце", на конкурс "Мені тринадцятий минало...".

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 13.08.2004 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2315

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков