Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3855)
З потоку життя (7032)
Душі криниця (3784)
Українці мої... (1521)
Резонанс (1649)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1774)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА ╤ ТУРЕЧЧИНА П╤ДПИСАЛИ УГОДУ ПРО БУД╤ВНИЦТВО ЖИТЛА ДЛЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР
За п╕дсумками переговор╕в було п╕дписано низку двосторонн╕х документ╕в.


СУД ОКУПАНТ╤В ПОНОВИВ СЛУХАННЯ У «СПРАВ╤ ДЖЕМ╤Л╢ВА» ╤ ДОСЛ╤ДИВ НОВ╤ «В╤ДЕОДОКАЗИ»
За словами адвоката, на наданих обвинуваченням в╕деофайлах Джем╕л╓в н╕яких протиправних д╕й не...


СОЦМЕРЕЖ╤ ╤... СУ╥ЦИД
Одн╕╓ю з найгостр╕ших та найб╕льш обговорюваних тем в Укра╖н╕ стало самогубство п╕дл╕тк╕в.


РОС╤ЙСЬК╤ КАТЕРИ ВЛАШТУВАЛИ ПРОВОКАЦ╤Ю В АЗОВСЬКОМУ МОР╤
Катери ФСБ РФ в Азовському мор╕ вчергове зд╕йснили спробу перешкоджання законним д╕ям катерно╖...


КОЛИШН╤Й ПОСТПРЕД ПУТ╤НА СКУПИВ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ НЕРУХОМОСТ╤ НА $13 М╤ЛЬЙОН╤В
Вся нерухом╕сть, «будинки, готел╕, пам'ятки арх╕тектури» та ╕нше придбан╕ п╕сля 2014...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 26.02.2021 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 26.02.2021
Н╤КОЛИ НЕ В╤ДДАМО КРА╥НИ ОКУПАНТУ!

Нещодавно в Харков╕ вийшла друком книга В╕ктора Черн╕╓нка «Щоденник в╕йськового л╕каря». Автор народився 1987 року на В╕нниччин╕ в учительськ╕й родин╕. Зак╕нчив у ун╕верситет ╕м. М.╤. Пирогова, пот╕м Укра╖нську в╕йськово-медичну академ╕ю за фахом «х╕рург╕я». По зак╕нченню навчання у 2014 роц╕ молодий л╕кар за покликом серця п╕шов захищати Укра╖ну. «Щоденник в╕йськового л╕каря» - це нотатки х╕рурга про в╕йну, а переважно про страшн╕ под╕╖ ╤ловайського котла 2014 року, який став найб╕льшою трагед╕╓ю укра╖нсько╖ арм╕╖ в ход╕ в╕йни на Донбас╕.
 В╕йна – страшна. В. Черн╕╓нко згаду╓: «З в╕дкритого «Уралу» рясно скапу╓ тягуча червона кров… Там, повн╕стю оголен╕, лежать у кров╕ тро╓ чолов╕к╕в, у кожного з них – прострелене кол╕но ╕ зв’язан╕ руки за спиною. Як пояснили – це зрадники Батьк╕вщини, як╕ за брудн╕ грош╕ противника тривалий час були на сторон╕ сх╕дного сус╕да й жорстоко вбивали наших укра╖нц╕в. Вони й сам╕ були дуже розчарован╕ у п╕дступному брехливому ворогов╕ й з╕ страхом розпов╕дали про поденну суму оплати за вс╕ ╖хн╕ ско╓н╕ вбивства та катування». Черн╕╓нко поб╕г готувати оперування поранених, але коли повернувся, то ╖х уже не було. На запитання, де вони, л╕кар отримав байдужу в╕дпов╕дь: «Це в╕йна, лейтенанте! Вони вже вс╕ лежать там – у «зельонц╕».
 Над нашими в╕йськами л╕тали безп╕лотники. В укра╖нц╕в тод╕ ╖х ще не було, а ворог був ними забезпечений досить добре.
 Спочатку рос╕яни влаштовували обстр╕ли наших ╕з-за кордону: «Ворог б’╓ далекоб╕йною артилер╕╓ю з-за кордону. Завдали нав╕ть ав╕аудару по нашому батальйону. Я його надовго запам’ятав. Неймов╕рно швидкий ╕ руйн╕вний. Нав╕ть не встигли розвернути зен╕тн╕ установки».
 Л╕кар Черн╕╓нко розпов╕да╓ ╕ про наших б╕йц╕в, з якими його звела во╓нна доля. Ось молодий поранений оф╕цер говорить: «За свою р╕дну Батьк╕вщину я п╕шов, док. Ви ще будете здивован╕, бо в мене батьки обо╓ з╕ сходу – там живуть, за кордоном. А я народився й живу тут, в Укра╖н╕. Хоч ╕ молодий, а служити в арм╕╖ почав ще простим солдатом. ╤ служитиму до к╕нця. Нин╕ мен╕ тридцять три. Тож рахуйте, що майже п╕вжиття вже прослужив. Док, я не хочу, щоб тут, на Укра╖н╕, було так, як нин╕ там, в кра╖н╕ мо╖х батьк╕в».
 Добровольц╕в було багато: «Хлопц╕ були ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни. Ревн╕ в╕ряни, працьовит╕. У них були мал╕ д╕ти, а у молодого сержанта – аж тро╓. Його, як багатод╕тного, захищав закон. Проте сержант добров╕льно п╕шов на захист р╕дно╖ В╕тчизни».
 А ось майор: «В╕н служив у зон╕ антитерористично╖ операц╕╖ прац╕вником в╕йськово╖ служби правопорядку. Наглядати на передов╕й – це дуже важливо. В╕н добре знав закони, був лаг╕дно╖ вдач╕ й доброго гумору. Завжди з ус╕ма ладнав. Мав серйозний авторитет ╕ впливов╕сть. Незважаючи на сво╓ звання, нав╕ть копав ╕з нами бл╕ндаж та рови. Не цурався жодно╖ прац╕. ╤ готував вечерю теж ум╕ло та смачно. Серг╕й завжди був на боц╕ простого солдата й пост╕йно захищав слабших. У р╕зних ситуац╕ях майор старанно пояснював простим хлопцям ╖хн╕ права, щоб ╖х не залякували командири та в╕йськов╕ прокурори. Вигороджував несправедливо скривджених ╕ без жалю карав винуватц╕в. Ф╕зично теж н╕кому не поступався, якщо де чинилася несправедлив╕сть. Часто зр╕зався з грубими в╕йськовослужбовцями, як╕ дозволяли соб╕ зайве випити. Нер╕дко ми з ним могли й поговорити щиро про домашн╕ справи, про с╕м’ю та про майбутн╓».
 Коли рос╕йське командування зрозум╕ло, що силами бандит╕в ╕ м╕сцевих зрадник╕в нав╕ть за п╕дтримки артилер╕йськими ╕ ав╕аударами з-за кордону вони не втримають укра╖нсько╖ територ╕╖, то ввело кадрову в╕йськову частину.
В╕ктор Черн╕╓нко в╕з поранених у л╕карню в Старобешевому ╕ раптом д╕знався, що в╕н уже на окупован╕й рос╕янами територ╕╖. Сан╕тарка показала йому журнал запису поранених, що над╕йшли: «Практично навпроти кожного пр╕звища пораненого в колонц╕ запису «р╕д в╕йськ» було ч╕тко написано рос╕йською мовою: «Армейский корпус, Ростовская область, РФ».
 Ц╕каво, що з Черн╕╓нком ╖здив рос╕янин з автоматом. Наш╕ розбили рос╕йську механ╕зовану колону. Десятьох рос╕ян взяли у полон: «Трьох найб╕льш постраждалих в╕дразу привели до перев’язувального пункту як оп╕кових ╕ в хаос╕ не надали нам ╕нформац╕ю, що це були перш╕ полонен╕ в╕йськовослужбовц╕ регулярних в╕йськ сус╕дньо╖ кра╖ни-окупанта».
 В╕ктор Черн╕╓нко пише про поводження з полоненими окупантами: «Дали води спраглим полоненим, проте вони не п’ють. Бояться. Пропагандистська машина окупанта пост╕йно сипала ╖м у голови чорну викривлену ╕нформац╕ю про те, що укра╖нц╕ – нелюди, що жорстоко вбивають св╕й народ ╕ отруюють людей, або ж беруть у рабство з в╕йни. Сьогодн╕ полонен╕ провели ц╕лий день ╕з нами. Вони побачили, що ми ╓ захисниками В╕тчизни ╕ що все зовс╕м не так, як подають ╖м у новинах в ╖хн╕й кра╖н╕. Пом╕тив глибокий розпач в очах кап╕тана, коли в╕н спостер╕гав, що тут насправд╕ натворила його кра╖на. В╕н зрозум╕в, що, будучи хорошим кадровим оф╕цером сво╓╖ кра╖ни, тепер виявився звичайним окупантом».
 Дивно, що були м╕жусобн╕ бо╖ окупант╕в: «Траплялися й ран╕ше к╕лька дивних випадк╕в бо╖в в╕йськ противника з ╖хн╕ми ж попередньо засланими контрактними бойовиками-окупантами. Як згодом ми д╕знавалися з донесень в╕йськовополонених, так сус╕д «прибирав» сво╖х же, хто забагато знав, або, побачивши ╖хню пол╕тику на чужих територ╕ях, був ╕з чимось незгодний».
 Значна частина книги присвячена виходу укра╖нських б╕йц╕в ╕з оточення. Це нашим вдалося. Командир наказав повертатися в меж╕ дислокац╕╖ госп╕талю. В╕йськовий л╕кар В╕ктор Черн╕╓нко пише: «Покида╓мо змучений боями, проте не переможений ворогом, наш укра╖нський Донбас. Пряму╓мо майже через усю Укра╖ну. Яка краса навкруги! Багат╕ плодюч╕ земл╕. Прекрасн╕ м╕ста та люди. Працьовитий сильний народ та гарн╕ щаслив╕ д╕ти. Н╕коли не в╕ддамо кра╖ни окупанту! Це – наша Батьк╕вщина!»
 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 26.02.2021 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23044

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков