Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕТРО З ПЛУГОМ, А ПАВЛО З ВОЛАМИ...
12 липня - день пам'ят╕ Святих Верховних Апостол╕в Петра ╕ Павла. Це велике церковне свято...


ШУКАЙ ЦВ╤ТУ ПАПОРОТ╤!
7 липня - Р╕здво ╤вана Хрестителя. Однак, з огляду на прадавн╕ в╕рування, у народ╕ ╕ тепер...


СЕРЕДИНА Л╤ТА
Дн╕ народного календаря з 26 по 29 липня вважаються серединою л╕та.


«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ»: ЗАРУБКИ НА ПАМ’ЯТ╤
Р╤ВНО ТРИ РОКИ ТОМУ, в останню п’ятницю червня 2016 року, журнал╕сти «Кримсько╖...


Л╤ТН╢ СОНЦЕСТОЯННЯ
З 20 по 22 червня наста╓ пер╕од найвищого сонцестояння, коли день удв╕ч╕ перевищу╓ н╕ч, а сонце...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 13.08.2004 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 13.08.2004
СЛОВО В ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ СВЯТИХ МАККАВЕЇВ...
Патріарх ФІЛАРЕТ.

Проповідь
СЛОВО В ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ СВЯТИХ МАККАВЕЇВ ТА ВИНЕСЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

В ім'я Отця, і Сина,
і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!
14 серпня ми святкуємо пам'ять святих мучеників Маккавеїв, матері їхньої Соломонії та учителя їхнього Єлеазара. Ці святі мученики жили за сто п'ятдесят років до Різдва Христового, походили з іудейського народу і нізащо не хотіли зрадити своєї віри, коли язичницький сирійський цар Антіох вимагав, щоб вони поклонилися ідолам. Цар мучив братів на очах їх матері та вчителя, щоб вони зреклись своєї віри і цим врятували своє життя. Але й матір Соломонія, і учитель Єлеазар підбадьорювали їх, щоб вони непохитно трималися віри своїх батьків і не боялися страждання й мук. І всі сім братів Маккавеїв разом з матір'ю і вчителем безстрашно пішли на муки і смерть за свою віру.
Цього ж дня свята Церква відзначає й іншу подію - Винесення для поклоніння Чесного і Животворчого Хреста Господнього, на якому страждав і помер Христос Спаситель. Брати Маккавеї страждали, і Христос страждав на Голгофі. Там смерть і тут смерть. Причому Маккавеї невинно страждали за віру, і Христос страждав невинно - страждав і помер за наше спасіння. Якщо святі і навіть Господь страждали і пізнали смерть, то що вже говорити про наші, грішних людей, страждання і смерть. Де причина смерті, - цього великого зла, - коли навколо такий чудовий і прекрасний світ, який створив Бог? Але "Бог смерті не створив і не радіє з загибелі живих", - каже премудрий Соломон (Прем. 1, 13). Якщо Господь не створив смерті і не є винним у пов'язаних з нею стражданнях, то звідкіля взялися наші немочі, хвороби та інші види зла, з яких народжується смерть?
Смерть є результатом непослуху Богові, наслідком порушення Божої заповіді, наслідком прабатьківського гріха, що мав місце в Божому раю. Після гріхопадіння Адам і Єва одяглись у шкіряні ризи. Що це за шкіряні ризи? Це наше тлінне тіло - тіло, що вже не здатне бачити Бога і безпосередньо спілкуватися з Ним.
Бог не створив смерті. Ос-кільки Бог створив людину вільною, то Він не міг допустити і появи смерті, бо це було б порушенням природи Його творіння - через позбавлення людини свободи. Премудрість і благість Божа знайшла засіб, яким чином запобігти смерті людини і в той же час зберегти непорушною її свободу. Як Він зробив це? Бог вклав у людську душу совість і підкріпив її заповіддю, попередивши, що після порушення цієї заповіді прийде смерть, тобто не тільки смерть тіла, але насамперед духовна смерть. Бог не наказував прийти смерті, а передбачив, що вона може прийти. Він сказав Адаму і Єві: "Не їжте від дерева, бо в той день, коли з'їсте, помрете" (Див.: Бут. 2, 16 - 17). Бог попередив перших людей, що так може статись, якщо вони порушать заповідь. Зверніть увагу на те, що тоді Бог сказав не про смерть тіла, а про духовну смерть, бо Адам і Єва не померли в той же день тілом. Вони померли душею.
Але в чому виявляється смерть душі? В тому, що Бог відійшов і залишив людину. Коли Бог, Який є Саме Життя, в той же час є життям усіх, і особливо тих, що живуть духовним життям, присутній в наших душах, тоді неможливо, щоб у той же час була там і смерть. Коли ж Бог покидає душу, настає духовна смерть. Бог залишає душу через гріх. Бачите, смерть не від Бога, а від гріха. Спочатку душа залишає Бога, а тільки потім Бог покидає душу. Так що не Бог, Який створив нас, а ми самі винні в тому, що Він залишає нас. Ми самі народжуємо власну смерть, тому що свідомо виганяємо зі своєї душі Саме Життя. Відмовившись від Бога і послухавши ради диявола, ми поселили у свою душу мертвого духа, який раніше за нас покинув Бога і став винуватцем і нашої смерті. Поки що ми говоримо про смерть душі, яка, коли відходить від Бога, за словами ап. Павла, "живою помирає".
Життя такої душі гірше за смерть, бо вона стає інертною до будь-якого добра і енергійною на всяке зло. Душа сама проти себе чинить підступи і самовбивчим злом штовхає себе на гірше.
Багато хто з нас звинувачує Адама за те, що він порушив заповідь Божу і став винним і у нашій власній смерті. Адам дійсно порушив заповідь Божу, але і кожен з нас чинить так само, коли не виконує ті ж самі Божі заповіді. Серед цих заповідей є одна дуже важлива, і той, хто виконує цю заповідь, звільняється від покарання за свої гріхи, а разом з тим - і від прабатьківського гріха. Що ж це за заповідь Божа?
Покаяння! Покаяння полягає в тім, щоб ми вже не чинили того, що заборонено Богом і в чому звинувачує нас совість. Бо Сам Бог заради Своєї великої любові до нас зійшов на землю, став людиною, подібною до нас в усьому, крім гріха, взяв на Себе гріхи людства, був розіп'ятим на хресті, помер, воскрес із мертвих і дав нам заповідь покаяння. Він сказав: "Покайтесь, наблизилося-бо Царство Небесне" (Мф. 4, 17).
Браття і сестри! Нам усім треба каятися у своїх власних гріхах і принести Богові достойні плоди покаяння. Плоди покаяння - це смирення, яке є протилежністю гордині й самовпевненості, плач за свої гріхи, добре серце, що співстраждає люд-ському горю і любить правду, мир душевний і терпіння в скорботах. Якщо будемо виконувати цю заповідь, Господь звільнить нас від духовної смерті. Дух Святий вселиться в нас і очистить нас від усякої скверни.
Крім духовної смерті, як усі ми добре знаємо, існує тілесна смерть. Звідкіля вона бере свій початок? Бог і цієї смерті не створив і не звелів їй бути. Початок смерті - від духовної мертвості диявола, який спокусив людей. А оскільки люди, на відміну від духів, мають тіло, то смерть духовна перейшла і на тіло.
Тілесна смерть, як і всілякі хвороби, є наслідком гріха. Каїн, який носив у своєму тілі духовну мертвість, жив на землі і постійно трясся. Він розірвав зі своїм рідним братом узи любові. В його серці поселилася ненависть, що виникла на ґрунті заздрості й закінчилася вбивством брата. Трясучка Каїна була наслідком його гріха. Про зв'язок хвороби з гріхом неодноразово говорив Господь Ісус Христос. Так, маючи намір зцілити у Капернаумі розслабленого, якого принесли до Нього, сказав: "Дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої!" (Мф. 9, 2). Іншим разом людині, яка лежала біля Овечої купальні в Єрусалимі, після її зцілення Христос сказав: "Ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталося чого гіршого" (Ін. 5, 14). І ап. Павло, знаючи, що більшість хвороб є наслідком гріховного життя, говорячи про тих, хто недостойно приступає до Святого Причастя, бо вони споживають і п'ють собі на осудження, сказав: "Через це багато з вас немічних і недужих" (1 Кор. 11, 30). Але не всі хвороби, від яких страждають люди, є наслідком гріха. Є і такі люди, що терплять хвороби заради слави Божої, як той чоловік з Євангелія, що народився сліпим, про якого Сам Господь сказав, що ні він не згрішив, ні батьки його. Буває, що через тілесні страждання Господь випробовує віру і вірність людей, як це було з святим Іовом Багатостраждальним.
Таким чином, дорогі браття і сестри, і більшість хвороб, і духовна смерть, і смерть тілесна є наслідками наших гріхів, і винні в цьому ми самі, а не Бог. Бог же заради Своєї любові до нас, щоб визволити нас від гріха і смерті, послав у світ Свого Єдинородного Сина, Який став людиною, перетерпів всілякі страждання через нашу гріховність, помер на хресті, воскрес силою Свого Божества і таким чином визволив нас від гріха, хвороб і смерті.
Свято Винесення Чесного Хреста Господнього нагадує нам про подію, що сталась у Константинополі в IX ст., коли завдяки обнесенню навколо міста Чесного древа голгофського Хреста Господь визволив своїх людей від моровиці. Сьогодні нам і смерть не страшна, бо визволив нас від неї Господь Ісус Христос. Ми хоч і помремо, але обов'язково воскреснемо тілом. А щоб не хворіти, треба менше грішити і не носити духовну смерть у своєму тілі. І нехай Чоловіколюбний Господь наш Ісус Христос допоможе нам в цьому. Йому ж слава на віки віків.
Амінь!


СВЯТО МАКОВЕЯ
Завтра святкуватимемо день семи святих мучеників Маккавеїв, або, як звичайно кажуть в народі, "Маковея". В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. Ранком лине до церкви цілий караван осінніх квітів. Дівчата, жінки, хлопці й чоловіки - всі по-святковому вбрані йдуть до церкви й несуть на посвяту великі китиці жовтих купчаків, чорнобривців, васильків та великі достиглі голівки маку. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за образами і це все там зберігається аж до весни. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до своїх кіс, "щоб не випадало з голови волосся".
Обрядовою їжею на цей день є "шулики". Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа досить смачна, а особливо її люблять діти.
Свято Маковея ще називається в народі "Першого Спаса", або "Спаса на воді". Хворі пропасницею купаються в річці, бо вода в цей день вважається цілющою.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 13.08.2004 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2304

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков