Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3855)
З потоку життя (7032)
Душі криниця (3784)
Українці мої... (1521)
Резонанс (1649)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1774)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Ж╤НКИ В БОРОТЬБ╤ ЗА СВОБОДУ УКРА╥НИ
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком нова книга Романа Коваля «Ж╕нки у Визвольн╕й в╕йн╕....


ГЕНЕРАЛ-РЕВОЛЮЦ╤ОНЕР ТА В╤ДОМИЙ ДОСЛ╤ДНИК Н╤КАНДР МАРКС
28 березня виповниться 100 рок╕в, як не стало генерала Н╕кандра Олександровича Маркса -...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО (АКИН ТАРАЗИ) У КАЗАХ╤В ЯК СВ╤Й
Якщо Абай (╤браг╕м) Кунанба╓в (каз. Абай Кунанбайули (1845-1904) ╓ неперевершеним великим поетом...


СУРКОВ ╤ МЕДВЕДЧУК У 2014 РОЦ╤ ГОВОРИЛИ ПРО ЕЛЕКТРИКУ ДЛЯ КРИМУ ТА ОБМ╤Н ПОЛОНЕНИМИ
ЗМ╤ оприлюднили ауд╕озапис розмови двох людей з голосами, схожими на голоси л╕дера ОПЗЖ В╕ктора...


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: КОМ╤С╤Я ЗАЯВЛЯ╢, ЩО Л╤ТАК КАЧИНСЬКОГО БУВ ЗНИЩЕНИЙ ВИБУХ╤ВКОЮ
“Головна теза, а точн╕ше правда, ╓ такою, що л╕так був знищений в результат╕ вибуху”,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 26.02.2021 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 26.02.2021
ВАЛЕНТИН БУТ: ЗГАДКИ

Ранок 23 лютого 2014 року в Ки╖в╕ видався сонячним. Як, власне, ╕ настр╕й. ╤ справд╕: виснажливе трим╕сячне протистояння з владою злод╕╖в в закон╕ завершилося. Перестрашен╕ в╕дпов╕дальн╕стю за пролиту кров, Янукович ╕ його щуруват╕ клеврети накивали п’ятами. Народ же, застоявши себе, попри купу претенз╕й до тих, хто забрався у владн╕ кр╕сла по його спинах, мав велик╕ перспективи ╕ ще б╕льш╕ спод╕вання на оновлення кра╖ни, на нову як╕сть життя.
З такими думками, я саме зак╕нчив фотозйомку на Хрещатику ╕ збирався податися на вокзал (перед поверненням додому планував на к╕лька дн╕в за╖хати до матус╕, на Сумщину), коли це зателефонував товариш з Криму:
- Слухай, тут, схоже, готуються в╕д╕рвати Крим.
- Зв╕дки так╕ в╕домост╕? - запитав я.
- Знайомий зрання подзвонив. Сказав, що голова держадм╕н╕страц╕╖ ви╖жджа╓ на якесь зб╕говисько, де будуть в╕дд╕лятися в╕д Укра╖ни. Я не пов╕рив. Зателефонував ╖й. Уяви, вона зараз в дороз╕! Вже як просив ╖╖ не ╖хати туди, умовляв повернутися. Не послухала. Сказала, мовляв, н╕чого такого там не плану╓ться. Що ти дума╓ш?
- А що тут думати, коли сп╕кер в╕д грудня не вилазить з Москви…
- П╕д шумок багато чого можна зробити.
- Так, тривожн╕ тво╖ новини, але, гадаю, н╕чого з того не вийде. Янукович дременув, чим делег╕тим╕зував себе. Але ж Верховна Рада н╕куди не зникла. Кр╕м к╕лькох рег╕онал╕в вс╕ депутати на тут. Зараз за день-два все тут стане на м╕сця, а там, дивись, ╕ кримськ╕ емоц╕╖ вщухнуть.
- Ну, дай Боже.
Заспокоював товариша, але чи був спок╕йний сам? Отримана ╕нформац╕я була не з тих, як╕ можна просто викинути з голови. Надто ч╕тко лягала в формат антиукра╖нських заяв окремих кримських пол╕тик╕в. Он, деяк╕, вже не ховаючись, закликали звертатися за захистом до Москви. За яким захистом? В╕д кого?
Квитки на Крим було взято на 27 лютого. Чи треба казати, що вс╕ т╕ дн╕ сид╕в, мов на голках, не в╕дриваючись в╕д екрану телев╕зора. Новини з того екрану надходили б╕льш н╕ж тривожн╕: заблокована демонстрац╕╓ю кримц╕в спроба проведення сес╕╖ ВР АРК задля усунення непоступливого Могильова, протистояння у двор╕ Кримського парламенту, бронетранспортери ЧФ на дорогах до С╕мферополя…
А пот╕м був ранок 27-го ╕ р╕дкий ланцюжок вальяжних, товстозадих м╕л╕ц╕янт╕в чи то в очепленн╕, чи в охорон╕ спокою спецназу, що закр╕пився у буд╕вл╕ парламенту АР Крим. ╤ заяви пана Могильова про те, що все, мовляв, гаразд, все п╕д контролем. Т╕ його заяви напружували чи не найб╕льше. Не витримав, зателефонував депутатов╕, що дав свого часу свою в╕зитку.
- Послухайте, ╤горю, я ж ще 23-го переказував, що в Криму не все гаразд. Чи бачите, що зараз там д╕╓ться?
- Зв╕сно, бачимо.
- То щось робиться, аби до б╕ди не д╕йшло?
- Не хвилюйтеся. Все п╕д контролем. Все буде гаразд. Вибачайте, б╕льше не можу говорити, сьогодн╕ дуже насичений день.
День ╕ справд╕ виявився насиченим. Згаданий депутат об╕йняв посаду м╕н╕стра, а кримська ╕стор╕я покотилася по ╕нш╕й кол╕╖. Котиться по н╕й вже сьомий р╕к. ╤ к╕нця т╕й кол╕╖ ще не видно.
Отож, сьогодн╕ чергова, вже сьома р╕чниця в╕д того ранку, коли Москва, у властивий ╖й спос╕б трактуючи договори "Про дружбу, сп╕вроб╕тництво ╕ партнерство м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕йською Федерац╕╓ю" (в╕д 31.05.1997) та "Про укра╖нсько-рос╕йський державний кордон" (в╕д 20.04.2004 р.), вдалася до збройного загарбання укра╖нсько╖ територ╕╖, ц╕л╕сн╕сть ╕ недоторкан╕сть яко╖ вона зобов'язувалася не просто поважати, як те було об╕цяно у вищезгаданих двосторонн╕х договорах, але й бути гарантом унеможливлення будь-яких посягань на не╖ чи нав╕ть вчинення тиску з боку трет╕х стор╕н - пол╕тичного, економ╕чного - будь-якого. Адже саме це було предметом ╕ суттю Будапештського меморандуму.
Захопивши в н╕ч з 26 на 27 лютого ключов╕ адм╕нбуд╕вл╕ АР Крим п╕дрозд╕лами сво╖х ССО (ма╓мо, в подальшому, св╕дчення самого верховного головнокомандувача), вона розв╕яла тим самим будь як╕ сумн╕ви щодо того, хто саме роз╕гру╓ кримську карту. Власне, зв╕дки взялися т╕ «зелен╕ чолов╕чки», було зрозум╕ло ще того ж ранку. ╤ тут ан╕ зеленосуконн╕ обличчя, н╕ спорот╕ знаки розр╕знення не могли ошукати мешканц╕в Криму, змусити ╖х пов╕рити, що то як╕сь геро╖ м╕сцевого розливу. Попри чималу к╕льк╕сть щирих адепт╕в «русского м╕ра», попри добре в╕дом╕ погляди купки переконаних кримських «сепаратист╕в», як╕ ц╕лком в╕дкрито висловлювалися за при╓днання до матушк╕ Расс╓╕ ледь не в╕д перших дн╕в проголошення Незалежност╕, попри найпалк╕ш╕ бажання то╖ публ╕ки, таке ╖м було геть не до снаги. В ц╕й хитрозакручен╕й постановц╕ кремл╕вських режисер╕в ╖м було в╕дведено роль всього лише димово╖ зав╕си. Але то була важлива роль в сенс╕ створення образу правочину. "Голосування" з╕гнаних г╕рк╕нською "самообороною" депутат╕в (https://www.youtube.com/watch?v=Ep5g8k7CrPg) за зм╕ну уряду автоном╕╖, не передбачений жодними законами референдум не╕снуючого в природ╕ "народу Криму", проведений п╕д пильним наглядом озбро╓них до зуб╕в все тих же "зелених чолов╕чк╕в" - все те, взяте окремо, було прямим порушенням нац╕онального та м╕жнародного права, в кращому раз╕, його кособокою ╕м╕тац╕╓ю. Але для заздалег╕дь випрямлених звивин невибагливо╖ маси москов╕йсько╖ телепубл╕ки, для яко╖сь частини далекого в╕д кримських реал╕й европейського обивателя, ошелешеного таким гвалтовним розгортанням под╕й, та фатаморгана, хай ╕ на короткий момент, спрацювала. Того моменту, проте, вистачило, аби п╕д тр╕умфальний рев з одного боку та п╕д висловлювання глибокого ╕ ще глибшого занепоко╓ння з ╕ншого, м╕й Крим в╕дбуксирували до сус╕дсько╖ гаван╕.
Це тепер, з╕ сл╕в самого Володимира Пут╕на, ми зна╓мо що в╕дмашку до початку операц╕╖ по «поверненню» Криму було зроблено ним ще за п’ять дн╕в до згаданих под╕й у центр╕ С╕мферополя, а саме, вранц╕ 23 лютого. Не обговорюючи достов╕рн╕сть ц╕╓╖ дати, попри те, що деяк╕ факти (скаж╕мо, дата прибуття до Криму пана Г╕рк╕на, дата, вибита на медал╕ «За повернення Криму»), дають нам п╕дстави гадати, що насправд╕ те р╕шення було прийняте дещо ран╕ше, зверн╕мо увагу на причини, як╕, за словами пана президента сус╕дньо╖ держави, п╕дштовхнули йогодо такого р╕шення: «…ми не можемо полишити цю територ╕ю ╕ людей, як╕ там мешкають, напризволяще, п╕д каток нац╕онал╕ст╕в», каже в╕н (https://www.youtube.com/watch?v=t42-71RpRgI&bpctr=1614281257). Найперше, диву╓ оте «нац╕онал╕ст╕в». Мимовол╕ склада╓ться враження, що спецслужби тут явно зловжили дов╕рою оч╕льника держави, розказуючи про реальн╕сть навали нац╕онал╕ст╕в до Криму. Може й справд╕ котилися на ранок 23 лютого «по╖зди дружби», набит╕ страшними бандерами? Чи таки н╕, бо ж не дочекалася ╖х на перон╕ С╕мферопольського вокзалу виряджена в кольчуги щитоносна «самооборона». Чи не тому, що були вони не чимось б╕льшим, як принаг╕дно вигаданим фантомом, п╕дказаним припалими пилом згадками про давню ╕ ц╕лком невинну екскурс╕ю групи УНСОвц╕в на чол╕ з╕ Степаном Хмарою? Адже, за признанням орган╕затора «по╖зда дружби-2014» ╤гора Мос╕йчука (вийшов на волю з С╤ЗО лише 24 лютого), вс╕ його заклики до дружбо╖здення на Крим були банально про╕гнорован╕. (https://www.youtube.com/watch?v=wmOby4AvIhs).
Залиша╓ться, щоправда, т.зв. «корсунь-шевченк╕вське побо╖ще». Але, схоже, що й тут, чи то в╕д надм╕ру емоц╕й, чи й з якою задньою думкою, передано кут╕ меду. Адже, схоже, що причиною роздратування корсуньц╕в стала ще й розправа з блокпостом в Мирон╕вц╕ та захоплення там трьох заручник╕в. Тим не менш, попри факт спалення трьох автобус╕в, про жодн╕ вбивства не було мови. Ще того ж дня МВС Укра╖ни в Черкаськ╕й област╕ спростувало чутки про загиблих у под╕ях п╕д Корсунь-Шевченк╕вським. ╤нформац╕ю про в╕дсутн╕сть жертв повторив ╕ голова кримського уряду пан Анатол╕й Могильов. Лише М╕н╕стр охорони здоров'я АРК Олександр Каневський пов╕домив, що внасл╕док згаданих под╕й тро╓ ос╕б отримали поранення (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82#Матер╕али)
 Турбота пана Пут╕на про долю мешканц╕в Криму розчулю╓, але ж, нав╕ть попри як╕сь етн╕чн╕ сентименти, пан президент мав би керуватися, найперше, нормами м╕жнародного права, як╕ забороняють будь-як╕ втручання у внутр╕шн╕ справи суверенно╖ держави, не кажучи вже про застосування в╕йськово╖ сили, особливо ж з огляду на те, що вс╕ мешканц╕ Криму, включно з тими небагатьма, кому в попередн╕ роки С╕мферопольське консульство видало паспорти з двоголовим орлом, були громадянами держави Укра╖на.
╤ н╕хто ж не осудив би пана президента, якби в раз╕ реально╖ загрози мешканцям Криму, в╕н надав би притулок вс╕м бажаючим, в╕дкривши для них кордони сво╓╖ кра╖ни. Але ж, схоже, згадка про небажання залишати ще й територ╕ю була не простою обмовкою.
- До чого вс╕ ц╕ згадки? – скаже м╕й читач. – Невже автор не зна╓, що махання кулаками п╕сля бою ╓ дурною витратою часу?
Зв╕сно, зна╓. Тому н╕ про яке вимахування кулаками не йдеться. Лише про згадки. Sapienti sat.
Валентин Бут

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 26.02.2021 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23038

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков