Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3855)
З потоку життя (7032)
Душі криниця (3784)
Українці мої... (1521)
Резонанс (1649)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1774)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НАША Л╤ТЕРАТУРА НАС ╢ДНА╢
- Разом об’╓дна╓мо Укра╖ну! – таке гасло всеукра╖нського видання...


МИХАЙЛО ЖАЙВОРОН: НА МЕЖ╤ БОЛЮЧОГО РОЗРИВУ
Реценз╕я на книжку духовно╖ л╕рики ╤горя Павлюка


ЗАГАДАТИ НА ГОРОХ
Колись у цей день загадували на горох: якщо в╕н видався тихим, н╕ч була зоряна - р╕к на горох...


МИРОСЛАВ МАМЧАК: ХРУЩ
Отаким виявився наш Грицько: н╕ сов╕ти, н╕ н╕мц╕ його не зламали ╕ в колгоспне рабство не запрягли.


МИХАЙЛО ЖАЙВОРОН: СОНЯЧН╤ РЕФЛЕКС╤╥ МОДЕРНО╥ ПОЕЗ╤╥ КРУПКИ
Крупка В╕ктор. СОН ЦЕ. Поез╕я / – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2021. – 216 с.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.02.2021 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 19.02.2021
ПОЧАСТУЙТЕ Д╤Д╤В!

Наш╕ традиц╕╖

До добрих укра╖нських християнських традиц╕й належить часте поминання померлих. ╤ хоч вони ╕нколи пов'язан╕ з дохристиянськими (язичницькими) мотивами, але це аж н╕як не применшу╓ ╖хнього духовного та морального значення, а для молодого покол╕ння ще кри╓ться виховний процес: знай ╕ шануй св╕й родов╕д!
Один з таких поминальних дн╕в - свято Партен╕я (20 лютого), або найближча поминальна субота перед святом. Його називають Зимовим поминанням д╕д╕в.
У церквах цього дня замовляли Богослуж╕ння за померлими. Пекли калач╕ або паляниц╕. Одну з вип╕чок залишали вдома (нею д╕лилися за об╕дн╕м столом), одну - у церкв╕, а ╕нш╕ в╕ддавали старцям, прочанам, як╕ часто в╕дв╕дували свят╕ м╕сця, ходили до чудотворних ╕кон та ц╕лющих джерел. ╥х також просили помолитися за померлих.
П╕сля церковно╖ в╕дправи йшли на цвинтар ╕ вже молилися на гробах.
Удома ж справляли поминальний об╕д або поминальну вечерю. К╕льк╕сть страв не була ч╕тко регламентована, дозволялися ╕ м'ясн╕ страви. Але неодм╕нно мали бути коливо та узвар.
Починали ╕ завершували поминальну трапезу молитвою. До столу запрошували старших людей, особливо самотн╕х, б╕дних. Такий обряд називався «почастувати д╕д╕в» (ма╓ться на уваз╕ - сп╕льно пом'янутих, ус╕х, хто в╕д╕йшов у В╕чн╕сть).
Посуд ╕з залишками ╖ж╕ не прибирали аж до наступного ранку (як ╕ на Святий веч╕р), щоб уноч╕ могли похарчуватися «люди з того св╕ту». Для них також залишали воду у полумиску та чистий рушник. Такого поминального дня не годилося говорити про пок╕йник╕в щось погане, лихе, бо т╕ «образяться ╕ не будуть п╕клуватися про майбутн╕й врожай».
Це були останн╕ поминання ╕ частування «д╕д╕в» перед Великим постом. Адже п╕д час нього у церквах вже в╕дправляють поминальний Сорокауст.

ЗАГЛЯДА ВЕСНА В В╤КОНЦЕ...

23 лютого християни сх╕дного обряду вшановують преподобного Харламп╕я, ╓пископа сир╕йського м╕ста Магнез╕я.
За пропов╕дування Христово╖ в╕ри праведного старця (а прожив в╕н 113 рок╕в) стратили за наказом римського ц╕саря Севера. Це сталося у 211 роц╕. Хоча, як стверджують деяк╕ ╕сторико-церковн╕ джерела та житт╓писи святих, цей чудотворець, п╕дданий жорстокому катуванню, спок╕йно спочив у Боз╕ п╕д час сво╓╖ передсмертно╖ молитви, ще до того, як стяв йому голову.
В╕дзначають:
- До Харламп╕я ╕ Власа (свято останнього в╕дзначають 24 лютого) - зима холодна.
- З Харламп╕я зима загляда╓ у в╕конце, яскрав╕ше св╕тить сонце.
- Харламп╕й пот╕шить теплом, а Влас ще заморозить. Та все ж п╕сля теплого Харламп╕я Влас не довго лякатиме морозами.
- Якщо на Харламп╕я в╕длига ╕ Влас не заморозив, то кидай в╕з без кол╕с (тобто - сани), а запрягай вороних у кол╕сного воза.
У цей день також вшановують Святого Прохора. Жартують:
- До Прохора баба охала (в╕д холоду).
- До Прохора зима заглохнула.
- Прийшли Харламп╕й, Прох╕р ╕ Влас - скоро весна у нас!
Тарас ЛЕХМАН

СОРОКА-Б╤ЛОБОКА
(З циклу “Р╕дна природа”)

Зимова в╕длига. С╕рий похмурий день. Так само с╕рий сн╕г. М╕сцями б╕жать струмки, мов та рання весна прийшла. Переступаючи через них, прогулююся околицею м╕ста. Весь луг «на долон╕», а там дал╕ - р╕ка Зах╕дний Буг, а за нею л╕с...
Ось ╕ кущ шипшини край дороги. Ягоди на ньому почорн╕ли в╕д дощ╕в, сн╕гу та мороз╕в, мабуть, вже й втратили сво╖ ц╕лющ╕ властивост╕.
Коли п╕д╕йшов ближче, аж тод╕ побачив у кущ╕ сороку. Чи то застрягла птаха у колючих г╕лках ╕ вибратися не може, чи то ласу╓ ягодами. Але шипшина, зда╓ться, не належить до ╖╖ рац╕ону харчування. Завмер ╕ став уважно спостер╕гати.
Сорока тим часом тулилася то спиною, то грудьми то одн╕╓╖ г╕лки, то до ╕ншо╖, розкрила крила, переступала з лапки на лапку, наче танцювала, крутила-верт╕ла головою на вс╕ боки. Та ще й скрегот╕ла, але якось задоволено, м╕норно, а не зл╕сно. Таке балансування пом╕ж колючими г╕лками тривало хвилин три-чотири.
Я вже пот╕м здогадався, що сорока-б╕лобока чистила об колючки шипшини сво╓ п╕р'я. П╕сля такого масажу ще й стрибнула у калюжу (тут же, п╕д кущем) тало╖ води-сн╕говиц╕, скупалася ╕ полет╕ла геть.
Марк╕ян ЛЕХМАН,
студент Укра╖нсько╖ академ╕╖ друкарства
м. Льв╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.02.2021 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23023

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков