"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.02.2021 > Тема "З потоку життя"
#7 за 19.02.2021
В╤ДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ УКРА╥НСЬКИХ НАУКОВЦ╤В ДО КЕР╤ВНИЦТВА ДЕРЖАВИ
Дивно, як одна з хвиль на мор╕ раптом перетворю╓ться у шторм. Чому саме ця хвиля, а не ╕нша? Питання щодо доц╕льност╕ наукометр╕╖ в Укра╖н╕ ╕нструментами Scopus та Web ofScience ще в листопад╕ п╕дн╕мав доктор психолог╕чних наук Серг╕й Болт╕вець у сво╓му ╕нтерв’ю «Гран╕тов╕» про ксеноман╕ю й ритуали в укра╖нськ╕й науц╕. Так, воно позначилося деяким резонансом. Але саме с╕чнева стаття професора журнал╕стики Миколи Тимошика моб╕л╕зувала укра╖нських науковц╕в до ╓днання й формулювання ч╕тких колективних питань – а радше сказати, вимог – до влади. Публ╕ку╓мо це звернення й ╕нформу╓мо ус╕х небайдужих про можлив╕сть долучитися до п╕дписант╕в (звернувшися на електронну адресу Миколи Степановича nkin@ukr.net).
КУДИ ╤ КИМ СПРЯМОВАНА НАЦ╤ОНАЛЬНА УН╤ВЕРСИТЕТСЬКА ОСВ╤ТА ╤ НАУКА? В╕дкрите звернення до кер╕вництва Укра╖нсько╖ держави Президенту Укра╖ни Володимиров╕ Зеленському, Голов╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни Дмитров╕ Разумкову, Прем’╓р-м╕н╕стру Укра╖ни Денисов╕ Шмигалю
У с╕чн╕ ц.р. в прес╕ та мережевих виданнях оприлюднено резонансн╕ анал╕тичн╕ статт╕ про нагальн╕ проблеми укра╖нсько╖ науки загалом ╕ гуман╕тарно╖ зокрема, ╖х кадрового забезпечення п╕д назвами: «Скопус як д╕агноз укра╖нсько╖ науки: Зам╕сть оновлення – пристосуванство, корупц╕я, непрофес╕онал╕зм, непрозорий б╕знес» (щотижневе видання про укра╖нську ╕ св╕тову науку «Гран╕т науки», 9 с╕ч. — https://un-sci.com/ru/2021/01/09/skopus-yak-diagnoz-ukra%d1%97nsko%d1%97-nauki-zamist-onovlennya-pristosuvanstvo-korupcziya-neprofesionalizm-neprozorij-biznes/),«Укра╖нська гуман╕тарна наука п╕д Дамокловим мечем Скопусу» (всеукра╖нський тижневик «Слово Просв╕ти», числа в╕д 7 ╕ 14 с╕чня ц. р.- http://slovoprosvity.org/2021/01/18/ukrains-ka-humanitarna-nauka-pid-damoklovym-mechem-skopusu/), «Метастази корупц╕╖ в укра╖нських вишах» (всеукра╖нське видання «Хвиля Десни», 11 с╕чня — http://hvilya.com/ekskliuzyvna-khvylia/metastazy-koruptsiyi-v-ukrayinskyh-vyshah.html). Автором цих публ╕кац╕й ╓ доктор ф╕лолог╕чних наук, професор ╕ журнал╕ст Миколи Тимошик. Гостроту проблеми уособлюють ось так╕ речення: Тако╖ м╕ри деградац╕╖ ун╕верситетсько╖ осв╕ти, такого цин╕зму, непорядност╕, нев╕гластва кер╕вництва на ╖╖ вершках, тако╖ вертикал╕ угодовства, гнучкоши╓нства, продажност╕, непатр╕отизму, непрофес╕онал╕зму, нетерп╕ння «б╕лих ворон», як╕ подекуди ще залишаються, дос╕ не було. Не було дос╕ й такого п╕дкреслено упосл╕дженого ставлення держави до особливо важливих, за умов не оголошено╖ рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни, укра╖нознавчих складових гуман╕тарно╖ науки, що формують нац╕ональну св╕дом╕сть, духовний стрижень укра╖нц╕в. ╤деться про результати посп╕шних, безсистемних, в╕д╕рваних в╕д реал╕й життя так званих реформ, як╕ продуку╓ перманентно перекроюване ╕ за структурою, ╕ його кер╕вним складом ╕з щораз новими оч╕льниками М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Укра╖ни. Окреслено в публ╕кац╕ях ╕ ситуац╕ю, яка склалася в укра╖нськ╕й науц╕ п╕сля запровадження наказу МОН №32 в╕д 15 с╕чня 2018 року з реформування науково╖ пер╕одики. Надсилаючи це звернення безпосередньо до Президента Укра╖ни, Голови Верховно╖ Ради Укра╖ни та Голови Уряду Укра╖ни, ми приверта╓мо увагу оч╕льник╕в Укра╖нсько╖ держави до таких ключових питань, як╕ сьогодн╕ на вустах м╕льйон╕в укра╖нц╕в – учител╕в, викладач╕в, батьк╕в аб╕тур╕╓нт╕в, а також студент╕в, маг╕странт╕в, асп╕рант╕в, докторант╕в — ╕ чесн╕ та конкретн╕ в╕дпов╕д╕ на як╕ сусп╕льство давно оч╕ку╓: 1. Чому п╕д правильними нам╕рами «╕ти до ╢вропи» багатотисячний викладацький склад укра╖нських ун╕верситет╕в, академ╕чних ╕нститут╕в постав перед фактом непрозорих, непродуманих рамок д╕яльност╕, за якими справд╕ кри╓ться корупц╕я, пристосуванство, нев╕гластво, нечистий б╕знес ╕ непрофес╕онал╕зм. Формально запроваджуваний в Укра╖н╕ лише наукометричний п╕дх╕д до оц╕нювання роботи ун╕верситет╕в та викладач╕в ма╓ низку недол╕к╕в, як╕ однозначно призводять до ман╕пулювання. На них уже неодноразово наголошувалося, у т╕м числ╕ й на р╕вн╕ низки декларац╕й св╕тово╖ науково╖ сп╕льноти. Як показала практика, цей п╕дх╕д доц╕льний ╕ виправданий для техн╕чних ╕ природничих наук ╕ згубний, якщо його запроваджувати механ╕чно до гуман╕тарних наук. 2. Чому зам╕сть створення власно╖ нац╕онально╖ науково-осв╕тньо╖ платформи на кшталт, скаж╕мо, популярно╖ в св╕т╕ польсько╖ Index Copernicus (назв╕мо ╖╖ «╤ндекс Грушевський» чи «╤ндекс Ог╕╓нко), через яку можна ╕ треба виводити нашу науку на м╕жнародн╕ обшири, укра╖нське М╕носв╕ти упроваджу╓ ╕ для учених-гуман╕тар╕╖в обов’язковий, але однобокий, ╕з очевидними значними недол╕ками, механ╕зм публ╕каторсько╖ д╕яльност╕ за кордоном. Така практика здеб╕льше передбача╓ грошов╕ «внески» рос╕йським посередникам, сума яких за одну публ╕кац╕ю може сягати до 1000 долар╕в? Це однозначно перетворю╓ укра╖нськ╕ науков╕ пер╕одичн╕ видання у вторинний сорт, знижу╓ ╖х престиж, сприя╓ перем╕щенню побутування наукових в╕дкритт╕в та ╕нших результат╕в експериментальних розробок за кордон. Це також ╕ вливання укра╖нських кошт╕в, здеб╕льше ╕з невисоких зароб╕тних плат наших викладач╕в та учених, заруб╕жним виданням чи ╖хн╕м посередникам. 3. Чому Укра╖нська держава не дба╓ про престижн╕сть укра╖нсько╖ мови як державно╖ в науков╕й царин╕? Перебуваючи упродовж стол╕ть в упосл╕дженому стан╕ п╕д тиском рос╕йсько╖ як мови окупац╕йно╖ й ╕мперсько╖, укра╖нська мова, не ствердившись ще остаточно в ус╕х сферах державного ╕ сусп╕льного-пол╕тичного життя, знову постала перед черговою загрозою перетворитися на перифер╕йну в науц╕. 4. Чому Укра╖нська держава в╕дкрито ╕гнору╓ пр╕оритетн╕сть внутр╕шнього, загальнонац╕онального контексту того блоку досл╕джень, що ма╓ не ст╕льки глобальне, ск╕льки локальне, але не менш важливе у межах нашо╖ держави, значення ╕ тематика яких сконцентрована у площин╕ передус╕м укра╖нознавства: ╕стор╕я, л╕тература, мова, етнолог╕я, фольклористика, журнал╕стика, видавнича справа, звича╓ве право, «б╕л╕ плями» укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, поскрибован╕ рос╕йсько-радянською владою ╕мена укра╖нських достойник╕в — ус╕ досл╕дження, спрямован╕ на захист ╕ розв╕й укра╖нсько╖ мови ╕ культури? Запроваджен╕ в наш╕й держав╕ нов╕ норми щодо м╕жнародних наукометричних показник╕в для наукових журнал╕в вище означеного тематичного напрямку ╓ несправедливими, науково не вмотивованими ╕ такими, що ведуть до зникнення видань цього проф╕лю з ╕нформац╕йного поля передус╕м Укра╖ни. 5. Чому фахов╕сть, вимоглив╕сть, набуття реальних профес╕йних навичок та справжню викладацьку майстерн╕сть чи не повсюди вит╕снив в ун╕верситетських аудитор╕ях бюрократизмом, паперотворч╕сть, профанац╕я науки, зниження планки вимог до набуття знань ╕ практичних навичок студент╕в, особливо з числа контрактник╕в? За тако╖ системи багато ун╕верситет╕в продовжують практично штампувати дипломи, не п╕дтверджен╕ н╕ знаннями, н╕ реальними компетентностями. Нос╕╖ таких диплом╕в – розчарован╕ укра╖нськими реал╕ями молод╕ й амб╕тн╕ укра╖нц╕ — усе б╕льше поповнюють арм╕ю зароб╕тчан на ╓вропейських та заокеанських шляхах-дорогах. За такого стану нац╕онально╖ осв╕ти все б╕льше укра╖нських аб╕тур╕╓нт╕в, батьки яких мають статки, ви╖здять на навчання за кордон. 6. Допоки плаг╕ат буде живучою ╕ не покараною практикою поширення науково╖ недоброчесност╕ в текстах наукових досл╕джень? Роками на державному р╕вн╕ прикрива╓ться, а не викор╕ню╓ться так званий «узаконений плаг╕ат» ц╕ло╖ низки «досл╕дник╕в», як╕ тривалий час перебувають або затверджуються нин╕ на високих посадах не лише в науц╕, осв╕т╕, а й у державному управл╕нн╕? Натом╕сть створюван╕ формально «кишеньков╕ ком╕с╕╖» стаб╕льно «не вбачають» чи «не виявляють» явних порушень? Зате це системно виявляють ╕ неспростовно п╕дтверджують незалежн╕ експерти та доброчесн╕ досл╕дники. 7. Допоки в Укра╖н╕ ╕снуватиме укор╕нена за останн╕ роки аморальна ╕ багато в чому корумпована практика п╕дготовки, захист╕в дисертац╕й та процедури затвердження результат╕в таких захист╕в, коли молод╕ досл╕дники поставлен╕ перед необх╕дн╕стю платити значн╕ суми власних кошт╕в за низку процедурних питань? Це сильно б’╓ по репутац╕╖ держави за ╖╖ межами, а вдома перетворю╓ науку з╕ специф╕чного цеху талановитих, одержимих у продажну кон’юнктуру, де диплом професора, доктора наук, авторство монограф╕╖, процедуру самого «захисту» можна просто купити, маючи лише грош╕ й не докладаючи жодних ╕нтелектуальних зусиль. Таких гарячих «чому» ╕ «допоки» у згаданих публ╕кац╕ях та численних в╕дгуках на них ╕ пересиланнях у соц╕альних мережах ╓ не один десяток. Оприлюднюючи ц╕ запитання, ми заклика╓мо державний пров╕д: 1. У якомога коротш╕ терм╕ни внести цю проблематику в сес╕йну залу Верховно╖ Ради ╕ провести там парламентськ╕ слухання ╕з залученням небайдужих та об╕знаних у зазначених питаннях д╕яч╕в науки, осв╕ти, культури, пол╕тик╕в, державотворц╕в, представник╕в громадських орган╕зац╕й. 2. За результатами таких слухань сл╕д вжити р╕шучих ╕ конкретних, а не традиц╕йно декларативних заход╕в з виведення укра╖нсько╖ науки й осв╕ти з глибоко╖ кризи, в як╕й вони нин╕ опинилися. Тимошик Микола, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор Мовчан Павло, голова Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕м. Тараса Шевченка Ф╕л╕пчук Георг╕й, доктор педагог╕чних наук, академ╕к НАПН Укра╖ни Масенко Лариса, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор Калакура Ярослав, доктор ╕сторичних наук, професор Василенко Володимир, доктор юридичних наук, професор Яременко Василь, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор Шаповал Юр╕й, доктор ╕сторичних наук, професор Матяш ╤рина, доктор ╕сторичних наук, професор Фар╕он ╤рина, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор (Льв╕в) Клочек Григор╕й, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор (Кропивницький) Лизанчук Василь доктор ф╕лолог╕чних наук, професор (Льв╕в) Пол╕щук Володимир, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор (Черкаси) Пронкевич Олександр, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор (Микола╖в) Б╕лоус Петро, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор (Житомир) Пахаренко Василь, доктор ф╕лолог╕чних наук, доцент (Черкаси) Голота Лобов, головний редактор всеукра╖нського тижневика «Слово Просв╕ти» Павленко Серг╕й, шеф-редактор наукового ╕сторичного журналу «С╕верянський л╕топис» (Черн╕г╕в) Марусик Тарас, журнал╕ст, експерт з питань мовно╖ пол╕тики Валентин Бут, письменник, в╕д редакц╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» з Криму (http://svitlytsia.crimea.ua/)
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.02.2021 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23021
|