Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕТРО З ПЛУГОМ, А ПАВЛО З ВОЛАМИ...
12 липня - день пам'ят╕ Святих Верховних Апостол╕в Петра ╕ Павла. Це велике церковне свято...


ШУКАЙ ЦВ╤ТУ ПАПОРОТ╤!
7 липня - Р╕здво ╤вана Хрестителя. Однак, з огляду на прадавн╕ в╕рування, у народ╕ ╕ тепер...


СЕРЕДИНА Л╤ТА
Дн╕ народного календаря з 26 по 29 липня вважаються серединою л╕та.


«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ»: ЗАРУБКИ НА ПАМ’ЯТ╤
Р╤ВНО ТРИ РОКИ ТОМУ, в останню п’ятницю червня 2016 року, журнал╕сти «Кримсько╖...


Л╤ТН╢ СОНЦЕСТОЯННЯ
З 20 по 22 червня наста╓ пер╕од найвищого сонцестояння, коли день удв╕ч╕ перевищу╓ н╕ч, а сонце...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 13.08.2004 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 13.08.2004
...КВІТНЕ "УКРАЇНСЬКИЙ РУШНИЧОК"
Данило КАМ'ЯНСЬКИЙ.

ДЕ ТВОРИЛИ ПУШКІН І ЧАЙКОВСЬКИЙ - КВІТНЕ "УКРАЇНСЬКИЙ РУШНИЧОК"

Давно і наполегливо Віру Сергіївну Роїк - кримську художницю, заслуженого майстра народної творчості, неперевершену вишивальницю українських рушників запрошували з виставкою своїх творів в Черкаську область, і, насамперед, у Кам'янський державний історико-культурний заповідник. Цей край багатий на історію - адже з Кам'янкою пов'язані імена декабристів - членів Південного товариства - П. Пестеля, С. Муравйова-Апостола, М. Бестужева-Рюміна, С. Волконського та інших.
Тут знаходився маєток К. М. Самойлової, вдови М. С. Раєвського, яка потім обручилася зі Львом Давидовим. Їхній молодший син Василь, полковник, учасник Вітчизняної війни 1812 року, повернувся в маєток і завдяки йому цей будинок став штаб-квартирою декабристів.
У 1820 - 1822 роках у Кам'янку двічі приїжджав О. С. Пушкін. Тут він закінчив поему "Кавказький бранець" і написав низку віршів, в т. ч. "Нереїду", "Я пережив свої бажання..." та ін.
Протягом 30 років, починаючи з 1856 року, в маєток Давидових приїжджав Петро Ілліч Чайковський - його улюблена сестра Олександра була дружиною
сина декабриста В. Л. Давидова. Тут славетний композитор працював над операми "Мазепа", "Євгеній Онєгін". Це край, де бринить музика Чайковського та лунають вірші Пушкіна.
Все це, зрозуміло, й слугувало основою того, що Віра Сергіївна вирішила представити свою 85-ту ювілейну виставку "Український рушничок" саме в Кам'янці. Відкриття виставки відбулося в картинній галереї в будинку, де бував та творив великий композитор. Треба відразу зазначити, що виставка українських вишивок такої відомої майстрині, як Віра Роїк, - неабияка подія в мистецькому житті міста.
На урочисте відкриття виставки приїхали гості з Києва, Черкас, Канева. Зібралося багато людей, які з великим задоволенням вислухали виступи міського голови М. Плешканя, голови громадської організації "Спілка краєзнавців" О. Шамрая, голови міжобласного національного просвітницького товариства російсько-української культури "Київська Русь" Л. Пономаренка, письменниці-шевченкознавця Зінаїди Тарахан-Берези, директора Кам'янського історико-літературного заповідника Галини Таран та інших. Були оголошені привітання від голови райдержадміністрації М. Солошен-ка та голови райради І. Швеця, а також від народного депутата України Віктора Тимошенка.
На відкритті виставки відбулася презентація книги Віри Роїк "Мелодії на полотні". Про книгу, її самобутність, незвичайність її побудови, неповторність вишивок Віри Сергіївни дуже цікаво розповіла директор заповідника Галина Таран. Авторка подарувала Кам'янському державному заповіднику два примірники книги, які були прийняті з великою вдячністю. На цій церемонії громадськість, що зібралася, гаряче підтримала пропозицію Зінаїди Тара-хан-Берези (Канів) і Людмили Олійник (Черкаси) про клопотання перед владними структурами Криму щодо створення в м. Сімферополі музею української вишивки Віри Роїк. Про підтримку ідеї створення такого музею писала "Кримська світлиця" від 11 липня 2003 року. На жаль, це питання так і залишилось не вирішеним, хоча перед кримською владою клопоталися Національна спілка художників України, громадські організації Криму, Київщини, Полтавщини, Житомирщини.
Треба відзначити, що на Черкащині, і зокрема в Кам'янці, добре знають "Кримську світлицю" завдяки своєму землякові - поету і журналістові Данилу Кононенку, який народився в с. Ребедайлівці, навчався у Кам'янці в СШ № 1 ім. О. С. Пуш-кіна, працював до служби в армії в редакції районної газети, і для якого Крим став другою батьківщиною. Безперечно, люди читали статтю "Давайте створимо музей" і вважали, що це питання вже вирішилося. Звістка про те, що музею поки що немає, викликала одностайне рішення - підтримати пропозицію З. Тарахан-Берези та Л. Олійник і звернутися до керівників Криму і Сімферополя про необхідність створення такого музею.
Офіційне відкриття виставки "Український рушни-чок" завершилося невеличким концертом та відвідинами гостями пам'ятників декабристам (автори В. Чепелик та М. Вронський), О. С. Пушкіну (автор В. Шатух) та П. І. Чайковському.
Роботи Віри Сергіївни зачарували гостей - тонка орнаментовка, бездоганність виконання, неповторність малюнка - ось те, на що звернули увагу перші відвідувачі. Не залишилися без уваги також виставлені роботи учениць Віри Сергіївни - онуки Аліни Роїк, студентки Кримського медичного університету ім. Георгієвського, правнучки Юлії Абрамової - студентки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, а також Мері Нікольської - однієї з перших учениць Віри Сергіївни у Сімферополі.
Експозицію виставки "Український рушничок" дуже професійно підготували працівники історичного музею на чолі з Тетяною Джулай.
Щиросердні господарі (В. С. Роїк супроводжувала заступник директора заповідника Л. О. Бондаренко) показали Вірі Сергіївні музей О. С. Пушкіна та П. І. Чайковського, а також Іллінську церкву, споруджену 1654 року в Суботові коштом гетьмана Богдана Хмельницького, в якій він був похований у 1657 році, та Національний історико-культурний заповідник "Чигирин" в міс-ті Чигирині - резиденції Богдана Хмельницького.
Керівник заповідника Василь Полтавець та його заступник Галина Мартинова, запропонували Вірі Сергіївні після Кам'янки провести чергову виставку української вишивки в Чигирині й це запрошення було прийнято з вдячністю. Лариса Бондаренко звернула увагу Віри Сергіївни на те, що ігуменом Мотронинського Свято-Троїцького монастиря, який розташований на місцевості, яка називається Холодний Яр, з 1753 до 1768 року був архімандрит Матвій Значко-Яворський, син лубенського осавула, який при постригу взяв собі ім'я Мелхіседек, що в дослівному перекладі означає "Цар правди". В історії Мелхіседек знаний як захисник православних українців у ХVIII столітті на Правобережній Україні, на якій панувала тоді Польща.
Справа в тому, що цей видатний церковний діяч, ім'я якого згадується у багатьох історичних книгах, в т. ч. "Українському історичному календарі", - предок Віри Сергіївни по материнській лінії. Про це художниця писала у своїй книзі "Музика на полотні" (стор. 31), знаючи про нього зовсім мало і то тільки про період його життя в Лубнах і Києві. Так ось випадково стали відомі Вірі Сергіївні подробиці життя Мелхіседека на Правобережній Україні.
Його ім'я мало відоме широкому загалу громадськості, і, звичайно, буде справедливо колись розповісти про цю людину докладніше.
Весь серпень і першу декаду вересня виставка "Український рушничок" перебуватиме на гостинній черкаській землі, втішаючи вдячних прихильників народної творчості, а потім переїде в Луганськ, де вже давно ждуть зустрічі з майстринею та її самобутньою творчістю.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 13.08.2004 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2301

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков