"Кримська Свiтлиця" > #6 за 12.02.2021 > Тема "Душі криниця"
#6 за 12.02.2021
ТРЬОХ СВЯТИХ
Наш╕ традиц╕╖
12 лютого у храмах вшановують Трьох Святих Отц╕в Церкви — Васил╕я Великого, Григор╕я Богослова та ╤вана Золотоустого. Народн╕ прогностичн╕ прикмети на цей день: - Якщо на Трьох Святих пон╕сся в╕тер - до мокрого л╕та. - М╕сяць червоний - на сильний в╕тер. - Шумить д╕брова - до тривало╖ в╕длиги. - На Трьох Святих зах╕д сонця багряний - будуть сн╕гопади до Стр╕тення. - Чумацький шлях на неб╕ повен з╕рок ╕ св╕тлий - на тривалу ясну погоду. - На Трьох Святих три погоди на день... - Тепло на Трьох Святих - на холодне л╕то. - Якщо з цього дня зайц╕ починають линяти, зм╕нюють б╕лу шубу на с╕ру - весна не забариться. У давнину проводи зими в╕дзначали не один день, а тиждень, чи, нав╕ть, тривал╕ше. Часто це залежало в╕д початку Великого посту, примх погоди, але не ран╕ше свята Стр╕тення (15 лютого). Вт╕м, приготування до святкувань, масових гулянь, ярмарок починали п╕сля дня Трьох Святих.
ЗАПАЛИ СТР╤ТЕНСЬКУ СВ╤ЧКУ!
15 лютого — величне церковне свято Стр╕тення Господнього. А за народним календарем цього дня стара Зима ╕ молоде Л╕то зустр╕чаються... Перша вже з╕гнута ╕ ледве ноги пересува╓. У латаному кожус╕, подертих чоботях вона несе надщерблений горщик з льодом та порожню торбу за плечима. А Л╕то — у в╕ночку, вишит╕й сорочц╕, зелен╕й плахт╕. Стр╕лися вони та й засперечалися: кому з них забиратися «геть!», а кому з людьми залишатися, радувати ╖х... ╤ прим╕ча╓ народ: - Якщо на Стр╕тення до вечора стане тепл╕ше, то Л╕то переможе Зиму, а якщо холодн╕ше, то Зима не в╕дступить. - Коли ясно ╕ тихо в цей день - бути доброму врожаю ╕ на пол╕, ╕ на город╕. - Коли на Стр╕тення ведм╕дь прокинувся - мед зачув, тобто бджоли порадують пас╕чник╕в. - Бабак кепську погоду п╕дкаже, коли на б╕к ляже. - В╕длига - до п╕зньо╖ весни. На Стр╕тення у церквах святять воду. Вона, як ╕ йорданська, допомага╓ в╕д ус╕х недуг. Коли син ╕шов на в╕йну, батько кропив його саме стр╕тенською водою. Кропили нею вулики, щоб добре бджоли ро╖лися, худобу, аби не хвор╕ла та давала багато молока ╕ припл╕д. Святять на Стр╕тення ╕ св╕чки, як╕ називають «громничками». Вважа╓ться, що вони рятують людей, помешкання в╕д блискавки. Коли «б╕ситься» гроза, тому й запалюють стр╕тенську св╕чку. ╥╖ також ставлять б╕ля труни померлого, або б╕ля л╕жка хворого ╕ читають молитви на одужання. Для деяких терен Укра╖ни характерне ╕ таке обрядове д╕йство: напередодн╕ Стр╕тення, як ╕ на Сорок Святих (22 березня), ж╕нки пекли обрядове печиво у вигляд╕ жайворонк╕в. Його роздавали д╕тям, щоб т╕ йшли в поле ╕ закликали весну та зустр╕чали птах╕в з вир╕ю.
ПРОРОЧИЦЯ АННА
16 лютого, в╕дразу п╕сля свята Стр╕тення Господнього, вшановують Святого старця Симеона Богопри╓мця ╕ Святу пророчицю Анну. Праведна Анна була св╕дком зустр╕ч╕ старця Симеона з Немовлятком — ╤сусом Христом, коли батьки принесли Його на сороковий день п╕сля народження до ╢русалимського храму на посвяту Богу. Як ╕ Симеон, Анна запевнила, що народилася Дитина Божа - Мес╕я, Спаситель людства. До Свято╖ Анни у народн╕й традиц╕╖ укра╖нц╕в було сво╓ особливе ставлення. За пов╕р'ями ╖╖ вважали нав╕ть мат╕р'ю само╖ Богородиц╕ - Д╕ви Мар╕╖. Але це зовс╕м не так. Тут на уяву вплинули апокриф╕чн╕ перекази, у яких згадано к╕лькох праведних ж╕нок на ╕м'я Анна, в тому числ╕ ╕ мат╕р Богородиц╕. Однак не завжди детал╕зувалося, про яку саме Анну ╕деться. Тому й виникли р╕зноман╕тн╕ верс╕╖. Адже не вс╕ ум╕ли читати, не для вс╕х були доступн╕ книги, а перекази передавалися усно. Таке народне ставлення радше вважаймо «пан╕братським». Кажуть, що п╕сля свята Стр╕тення пророчиця Анна пода╓ сво╖ синоптичн╕ прогнози. Деяк╕ з них: - Якщо лютнева Анна сн╕гом не зас╕╓, не зав╕╓, то вл╕тку жита не буде. - Лютнева Анна без сн╕гу - житимеш р╕к без жита. З дня Анни селяни починали ремонтувати так званий весняний реманент - плуги, борони, грабл╕, лопати... Адже весняна с╕вба не за горами. Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 12.02.2021 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23004
|