Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3788)
З потоку життя (6993)
Душі криниця (3758)
Українці мої... (1519)
Резонанс (1639)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1771)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКЕ НЕБО
Укра╖нцям потр╕бно в╕дчувати п╕д ногами укра╖нську землю ╕ мати над собою укра╖нське небо. Тод╕...


ВАЛЕНТИН БУТ: ДОЛЯ УКРА╥НСЬКО╥ МАРИНАРКИ НА ФОН╤ ╤СТОРИЧНИХ ПАРАЛЕЛЕЙ
укра╖нське головнокомандування зам╕сть вчасних ч╕тких наказ╕в спершу дезор╕╓нтувало сво╖х вояк╕в...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: АРХЕОЛОГ╤Я МОВИ
Мене т╕шать мовн╕ суперечки щодо вживання ╕ написання сл╕в, бо коли вс╕ мовчать, то не знати якою...


ВАЛЕНТИН БУТ: КАП╤ТАНИ УКРА╥НСЬКОГО КОРАБЛЯ
Не знаю, як кому, а мен╕ наша влада нагаду╓ вирядженого в стильний, шитий вензелями клубний...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: АТЛАНТИДА. ВРАЖЕННЯ.
На початку в╕йни, власне, вона ще т╕льки починалась, мен╕ наснились безкра╖ поля пшениц╕ на...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:
















Click for Simferopol, Ukraine Forecast
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 12.02.2021 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 12.02.2021
ВАЛЕНТИН БУТ: В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ

З наближенням чергово╖ р╕чниц╕ загарбання Криму думки чимало╖ к╕лькост╕ укра╖нц╕в мимовол╕ звертаються до под╕й тепер вже семир╕чно╖ давнини. Найперше, маю на уваз╕ мешканц╕в Криму. Хтось з них, щоправда, ще тод╕ в╕дхрестився в╕д свого укра╖нського громадянства, нав╕ть якщо й ганяв пот╕м на Херсонщину, аби виправити тризубий доступ до безв╕зу. Хтось же ╕ дал╕ продовжу╓ сприймати себе громадянами Укра╖ни. Ось цим зовс╕м не байдуже до того, що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕, до того, як Укра╖на позиц╕ону╓ себе у стосунку до Криму. Ц╕ ще живуть спод╕ваннями, бол╕сно реагуючи не так на реал╕╖ «ново╖ гаван╕» (чи й могли чекати чогось ╕ншого?), як на нездарну, непосл╕довну пол╕тику сво╓╖ держави, на вискоки доморощених кримненаш╕в. Цим ще й сьогодн╕ болить той 2014-й. Ц╕ ще й дос╕ не можуть втямити, як так сталося, що влада, яка прийшла на гаслах Евромайдану, фактично зрадила тут сво╓ в╕йсько, ╕ пальцем не зворухнула, аби застояти сво╖х громадян.
Нам кажуть, що Кримом довелося пожертвувати, аби не втратити всю Укра╖ну, бо ж Москов╕я привела тод╕ сво╖ в╕йська у повну бойову готовн╕сть, вилаштувавши ╖х чи не уздовж всього кордону, була готова до вторгнення на будь-якому напрямку. Але ж, за такою недолугою лог╕кою, треба було тод╕ жертвувати й Харк╕вщиною/Сумщиною/Черн╕г╕вщиною/Ки╖вщиною, якби супостатов╕ спало б на думку вдертися на т╕ територ╕╖. Щось не в’яжеться, чи не так? Не в'яжеться, бо держава за будь-яких обставин ма╓ захищати сво╓ ╕ сво╖х. Бо, на в╕дм╕ну в╕д пан╕чних лепорт╕в на сумнопам'ятн╕й нарад╕ РНБО, ╕ в╕йсько ми мали, ╕ який-не-який флот був. Не було лише до того всього голови. Бо ж на зам╕ну клану бандит╕в та урок пропустили до влади клан цин╕чних мародер╕в та нездарних розпатяк╕в.
А може, ми й справд╕ - п╕сля 1992, 1994-1995, 2003 - не оч╕кували в╕д Москов╕╖ чогось под╕бного? Може наш Генштаб не отримував розв╕дданих, зокрема в останн╕ м╕сяц╕ 2013 року, як╕, в сукупност╕ сво╖й, нав╕ть для далеких в╕д в╕йськово╖ специф╕ки цив╕льних, означали одне: п╕дготовку до якихось серйозних д╕й? Нин╕, коли багато з того, що було в╕доме лише вузькому колу, повипливало в Мереж╕, бачимо, що влада не вживала належних ╕ - що надзвичайно важливо! - вчасних д╕й, аби запоб╕гти т╕й б╕д╕.
- Про що ви? - скажуть мен╕. - Влада Януковича не просто не запоб╕гала тому, але п╕д╕грувала Кремлев╕, руйнуючи обороноздатн╕сть кра╖ни. На ч╕льних м╕сцях стояли п╕дручн╕ пана Прохвессора. Де вся та нечисть нин╕, включно з М╕н╕стром оборони, головою Служби безпеки, тим же начальником Генштабу ЗС? Х╕ба не дременула в критичний момент, порушивши присягу (присягали ж не паханов╕ - народу)?
На жаль, саме так ╕ було. Але ж зрадливий м╕н╕стр оборони, начальник Генштабу - то не все в╕йсько, а зрадливий голова СБ - не вся Служба безпеки. ╤ у в╕йську, ╕ в Генштаб╕ залишалося достатньо в╕рних присяз╕ оф╕цер╕в ╕ генерал╕в. Чого ж вони не рятували ситуац╕ю?
Найперше, треба розум╕ти, що ЗС Укра╖ни, як ╕ всяка арм╕я, не ╓ в╕льними стр╕льцями, як╕ можуть д╕яти на власний смак ╕ розсуд. Сила арм╕╖ в ╓диноначальност╕, коли вс╕ ╖╖ д╕╖ ч╕тко координован╕, добре узгоджен╕, як результат - нев╕дпорн╕. Але, доведена до абсурду, ця сама ╓диноначальн╕сть ста╓ ах╕лесовою п'ятою. Ще за ралянських час╕в оф╕церство привчили до того, що все вир╕шувалося в Б╕локам'ян╕й, а ╕н╕ц╕атива командира каралася дуже жорстко. На жаль, ця пагубна традиц╕я значною м╕рою збереглася ╕ в ЗС Укра╖ни. Без╕н╕ц╕ативний оф╕цер, генерал, який тремтить не в╕д страху стати причиною поразки в╕йська, а в╕д боязн╕ втратити посаду, звання - сумне видовище за мирних час╕в ╕ смертельно небезпечне в час╕ во╓нно╖ загрози, тим б╕льше, в ход╕ бойових д╕й. Н╕чого й казати, що за такого розкладу ситуац╕я ста╓ просто катастроф╕чною, якщо на м╕сц╕ головнокомандувача опиня╓ться особа випадкова, не готова до виконання специф╕чних, надзвичайно складних обов'язк╕в, особа, яка не знайома з базовими приписами Конституц╕╖, Закону "Про оборону", а чи й св╕домо ╕гнору╓ ╖х. Саме ця неготовн╕сть, нетямовит╕сть вкуп╕ з дурною зарозум╕л╕стю та апломбом призвели до злочинного невиконання новоспеченим в.о. верховного головнокомандувача ключових закон╕в, до неприпустимого марнування ним дорогоц╕нного часу, до призначення на ключов╕ посади випадкових, нефахових ос╕б, ос╕б з сумн╕вною репутац╕╓ю. Саме ця нефахов╕сть ╕ самодурство привели на посаду м╕н╕стра оборони квотного адм╕рала, особу, поза всяким сумн╕вом, патр╕отичну, але надто далеку в╕д реал╕й,бо ж на згаданому зас╕данн╕ РНБО ц╕лком серйозно стверджував, що укра╖нське в╕йсько десь розчинилося, зникло, лишивши по соб╕ лише якусь пару тисяч бо╓здатних вояк╕в.
Я не випадково згадав про вчасн╕сть д╕й. Ми можемо здогадуватися, а люди в╕йськов╕ напевно знають, яким важливим в час╕ проведення в╕йськово╖ операц╕╖ ╓ фактор часу, коли л╕к ╕де не те, що на дн╕ - на години ╕ хвилини.
 В сво╓му ╕нтерв'ю Четвертому телеканалу (https://www.youtube.com/watch?v=iI0NAyHCBtU) генерал Муженко (так само, як ╕ пан Турчинов в якомусь з╕ сво╖х ╕нтерв'ю) каже, що д╕знався про початок агрес╕╖ лише о п╕в на сьому ранку 27 лютого, перебуваючи на той час у Брюсел╕. Коли ж ╕нтерв'юерка посила╓ться на слова генерала Кривоноса про те, що в╕йна для укра╖нсько╖ арм╕╖ розпочалася ще 31 с╕чня, маючи на уваз╕, вочевидь, навчання з нейтрал╕зац╕╖ можливого вторгнення москов╕йських в╕йськ (https://www.youtube.com/watch?v=iI0NAyHCBtU, 16:20), пан Муженко (тод╕шн╕й заступник начальника Генштабу ЗС Укра╖ни) каже, що "мабуть була якась ╕нформац╕я про це..."
Чи не зда╓ться вам, читачу, що оте "мабуть" в устах заступника начальника Генштабу б╕льш н╕ж недоречне?
╤нтерв'юерка: "Але ж пан Кривонос каже, що це Генштаб готував секретну операц╕ю по поверненню Криму, п╕д час яко╖ на п╕востр╕в планували перекинути найб╕льш бо╓здатн╕ п╕дрозд╕ли ВДВ".
Муженко: "Це в рамках навчань проводилось, можливо, п╕д легендою навчань ╕ планувалися в╕дпов╕дн╕ заходи." "Мабуть", "можливо"… Дивовижно, чи не так? Ще б╕льш дивовижним ╓ його слова про те, що "...ми зрозум╕ли, що вже почався процес, йде нарощування… лише тод╕, коли 28 лютого над Кримом з'явилася транспортна ав╕ац╕я та бойов╕ гел╕коптери".
 Отак! Отже, допов╕д╕ прикордонц╕в з Керченсько╖ переправи про б╕льш н╕ж п╕дозр╕лий рух чолов╕к╕в з виправкою в╕йськових з Таман╕ до Криму для генерал╕в Генштабу н╕чого не значили, н╕чого не значили пов╕домлення, якими рясн╕в YouTube про те, що по дорогах Криму ще 24 лютого покотилася чужинська в╕йськова техн╕ка? Панове генерали щиро в╕рили, що 27 лютого адм╕н╕стративн╕ буд╕вл╕ АР Крим зайняла, граючись у в╕йнушку, кримська Самооборона чи нев╕дома раса зелених гумано╖д╕в? Справд╕?
Так, ми розум╕╓мо, що на той час (19-28 лютого) Генштаб очолював адм╕рал-зрадник, який м╕г блокувати якусь ╕нформац╕ю, але ж ╕ з в╕дкритих джерел под╕бно╖ тривожно╖ ╕нформац╕╖ було ц╕лком достатньо.
А ось св╕дчення-задокументований доказ того, як злочинна безд╕яльн╕сть в.о. Верховного головнокомандувача, незапровадження ним во╓нного стану та моб╕л╕зац╕╖, дезор╕╓нтувала в╕йсько, довела до того, що й через три доби п╕сля початку операц╕╖ по загарбанню Криму вищ╕ чини укра╖нського в╕йська не наважувалися виконувати сво╖ прям╕ обов'язки:
"Першого березня", св╕дчить генерал Муженко, "на мене вийшов командувач пов╕тряних сил: "Ми спостер╕га╓мо перел╕т транспортних л╕так╕в. В╕с╕м чи дев'ять борт╕в ╤Л-76 зд╕йснюють перел╕т над Азовським морем в Крим. Н╕ до кого не можу додзвонитися, бо начальник Генерального штабу (тод╕ вже Куцин був) в╕н був на як╕йсь нарад╕ - я не знаю, чи в АП, чи в РНБО, але на як╕йсь нарад╕. Генерала Воробйова, який був першим заступником Начальника Генерального штабу, знайти не може, вийшов на мене по моб╕льному телефону.
Я кажу: " Заявка ╓"?
"Нема".
Я кажу: "Збивай".
В╕н каже: "Ви не ма╓те права давати такий наказ". ╤ це правда.
Я питаю: "Хто ма╓ таке право?" (Я знаю, хто ма╓).
"М╕н╕стр оборони, начальник Генштабу ╕ командувач пов╕тряних сил".
"Приймай р╕шення".
В╕н каже: "Я такого р╕шення не прийму."
- Чому? - запита╓те.
Чи не тому, що генерал ав╕ац╕╖ небезп╕дставно боявся в╕дпов╕дальност╕? Адже Москов╕я не оголосила в╕йни. Адже св╕й головнокомандувач ╕ пари з вуст не пустив про запровадження во╓нного стану. Формально, генерал просто не мав права збивати т╕ транспортники та гел╕коптери, нав╕ть будучи впевненим, що вони летять з ворожими нам╕рами.
А ось як розпов╕да╓ пан Муженко про те, як було зупинено операц╕ю по перекиданню 95-╖ та 25-╖ бригад ВДВ до Криму, на в╕йськовий аеродром б╕ля К╕ровського:
"Транспортн╕ л╕таки ╤Л-76 вже були в пов╕тр╕…, але десь ввечор╕, десь м╕ж 21 та 22 годинами генерал Воробйов (перший заступник начальника ГШ) викликав групу генерал╕в, в тому числ╕ генерала Назарова й мене, ╕ сказав: "Все припинити. Все: "Ст╕й"
Я задав питання: "Як "Ст╕й", коли вже л╕таки в пов╕тр╕?"
"А хто прийняв таке р╕шення?"
Я кажу: "Я прийняв таке р╕шення."
"На п╕дстав╕ чого?"
"На п╕дстав╕ розпорядження, п╕дписаного начальником Генштабу."
Воробйов на те: "Тод╕ йди ╕ сам йому пояснюй."
"Я зайшов в каб╕нет," розпов╕да╓ генерал Муженко, "св╕дком був генерал Назаров (в╕н, правда, залишився в передбаннику, двер╕ були в╕дкрит╕). Я кажу: "Що робити з цим? Л╕таки в пов╕тр╕"
В╕н подивився ╕ каже: "А, що це? Ти мен╕ щось п╕дсунув, я п╕дписав. Я цього не п╕дписував."
Тод╕ я вийшов: "Так, що кажу?"
"Н╕чого. Все. Я н╕чого не п╕дписував. Н╕яких д╕й не проводити". Я вийшов, вийшов по телефону на генерала Байдака: "Ст╕й. Все. У вих╕дне положення все поверни. "А уже буквально на другий день рос╕яни захопили ╕ аеродром "К╕ровський", на який ми збиралися зд╕йснити висадку 95-╖ бригади, ╕ виставили блокпости в район╕ Арабатсько╖ стр╕лки, ╕ посилили блокпости, в тому числ╕ регулярними п╕дрозд╕лами, на напрямку Чонгар ╕ Армянськ.
╤нтерв'юерка: "Ваша верс╕я, чому зм╕нив сво╓ р╕шення Начальник Генштабу?"
Генерал Муженко: "Чому в╕н зм╕нив? Тому, що в╕н же був на нарад╕, як я розум╕ю, десь, де це питання розглядалось ╕ було р╕шення пол╕тичне прийняте."
Ось так. Думаю, мислячому читачев╕ не треба доводити, що неухвалення на самому вершечку влади ключових р╕шень, незад╕яння ╕нструмент╕в, передбачених Конституц╕╓ю Укра╖ни, законом Укра╖ни "Про оборону Укра╖ни", а саме, незапровадження во╓нного стану, неоголошення моб╕л╕зац╕╖, призвело до парал╕чу вс╕╓╖ структури укра╖нського в╕йська - в╕д генерал╕в Генштабу до останнього солдата, якого влада фарисейськи закликала "триматися", заборонивши, водночас, чинити збройний оп╕р, а пот╕м оголосила зрадником. Отож, окр╕м того, що в╕йсько опинилося в дуже незвичних обставинах г╕бридно╖ в╕йни, коли противник ховався за спинами цив╕льних, воно ще й в╕д початку було зв'язане по руках ╕ ногах злочинною безд╕яльн╕стю власного головнокомандувача.
В цьому сенс╕, важко не визнати лог╕чност╕ сл╕в головнокомандувача ворожо╖ сторони, сказаних ним у пропагандистському ф╕льм╕ "Крым. Путь на родину": "Наша перевага зна╓те в чому полягала? У тому, що я займався цим особисто... Коли це роблять перш╕ особи держави, то виконавцям легше працювати. Вони тод╕ в╕дчувають, розум╕ють ╕ знають, що вони виконують наказ, а не займаються самоуправством".
На жаль, схоже на те, що в той критичний час наш головнокомандувач, особисто займався чимось ╕ншим, чимось, в його розум╕нн╕, набагато важлив╕шим за Крим.
До чого це я? До того, що висновк╕в з кримсько╖ "науки", як я те бачу, не зроблено ╕ дос╕. А отже, загроза ╕ надал╕ нависа╓ над Кра╓м. Не бачить ╖╖ лише сл╕пий чи божев╕льний. Роб╕мо ж висновки, товариство, д╕ймо, доки не п╕зно.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 12.02.2021 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22995

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков