Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 05.02.2021 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 05.02.2021
УКРА╥НСЬКА МОВА В УКРА╥Н╤

Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком монограф╕я Юл╕╖ Макарець «Статус ╕ стан укра╖нсько╖ мови в незалежн╕й Укра╖н╕: соц╕ол╕нгв╕стичний вим╕р».
 Авторка проанал╕зувала розвиток укра╖нсько╖ мови в Укра╖н╕ та сучасну мовну пол╕тику держави.
 Юл╕я Макарець наголошу╓, що т╕льки нац╕я може створити державу ╕ захистити ╖╖ в╕д зовн╕шньо╖ загрози. Намагання створити наднац╕ональн╕ пол╕тичн╕ формування (СРСР, Югослав╕я, Чехословаччина та ╕н.) виявилися нежитт╓здатними. Т╕льки нац╕ональна держава протягом стол╕ть виявила найб╕льшу ст╕йк╕сть як форма самоорган╕зац╕╖, самовизначення ╕ самовираження нац╕╖. Але для цього нац╕я повинна бути ╓диною. Лише пол╕тичн╕ ╕нтереси можуть об’╓днати парт╕ю, лише економ╕чн╕ – п╕дпри╓мства чи економ╕чн╕ союзи, але не нац╕ю. ╢дн╕сть у масштабах держави забезпечують найперше мова ╕ культура. В ╕стор╕╖ немало приклад╕в. В ╤зра╖л╕ усп╕шно через низку посл╕довних культурно-просв╕тницьких ╕ досить жорстких пол╕тико-правових заход╕в уряд перетворив майже мертву мову ╕врит на державну. ╤зра╖льтяни не хот╕ли залишатися й у власних очах, ╕ в сприйнятт╕ ╕нших держав вторинною нац╕╓ю, нос╕ями ц╕нностей, нав’язаних ╕ншими культурами п╕д час чужого панування, а отже, ╕ нос╕ями мови, яка не в╕ддзеркалю╓ ╖хньо╖ самобутност╕.
 Коли в 1910 роц╕ Япон╕я при╓днала Корею, розпочалася ╕нтенсивна япон╕зац╕я окуповано╖ територ╕╖. П╕сля зак╕нчення окупац╕╖ почалося в╕дновлення корейсько╖ мови в ус╕х сферах сп╕лкування. У П╕вденн╕й Коре╖ до к╕нця ХХ стол╕ття оф╕ц╕йно забороняли продукц╕ю японсько╖ масово╖ культури. Агресивна пол╕тика культурно╖ асим╕ляц╕╖, яку Япон╕я зд╕йснювала в Коре╖, привела до того, що в кра╖н╕ й дос╕ панують сильн╕ антияпонськ╕ настро╖ нав╕ть попри те, що п╕д час окупац╕╖ Япон╕я сприяла економ╕чному розвитку рег╕ону.
 В ╢вроп╕ на час розпаду Австро-Угорщини Чех╕я була майже ц╕лком герман╕зована. Чеською розмовляла т╕льки невелика частина жител╕в. Але чехи в╕дродили свою р╕дну мову.
 В Чорногор╕╖ у 2007 роц╕ в конституц╕╖ проголосили оф╕ц╕йною мовою чорногорську, хоча вона в той час не мала н╕ правопису, н╕ закр╕плено╖ граматики. Але це мало меншу вагу пор╕вняно з усв╕домленням того, що якщо оф╕ц╕йна мова не ста╓ чинником нац╕онально╖ безпеки, мовн╕ стосунки можуть перетворитися на важ╕ль розхитування пол╕тично╖ ситуац╕╖ в держав╕, а отже, на загрозу ╖╖ ц╕л╕сност╕.
 В Укра╖н╕ за вс╕ роки незалежност╕ не було д╕╓вих спроб реал╕зувати потенц╕╖ укра╖нсько╖ мови як державно╖.
 Укра╖на тривалий час спочатку в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖, а пот╕м в СРСР п╕ддавалася зрос╕йщенню. Якщо в царськ╕й Рос╕╖ проводили пол╕тику зовн╕шнього тиску на укра╖нську мову, ╖╖ забороняли, то в СРСР вдалися до деформац╕╖ само╖ системи укра╖нсько╖ мови, ╜валтовно зам╕нюючи питом╕ укра╖нськ╕ одиниц╕ й модел╕ рос╕йськими або близькими до рос╕йських. Насл╕дком тривало╖ рос╕ян╕зац╕╖ ╓ те, що в Укра╖н╕ к╕льк╕сть громадян, як╕ говорять рос╕йською (або «укра╖нською» рос╕йською) значно перевищу╓ в╕дсоток етн╕чних рос╕ян. Насл╕дки радянсько╖ етномовно╖ асим╕ляц╕╖ та нав╕шування на укра╖нську мову ярлика «неперспективно╖», соц╕ально й економ╕чно менш варт╕сно╖ пор╕вняно з рос╕йською виразно в╕дчутн╕ й сьогодн╕. Широка присутн╕сть рос╕йсько╖ мови в ╕нформац╕йному простор╕ Укра╖ни дала змогу Рос╕╖ вести активну пол╕тичну пропаганду, загострюючи сепаратистськ╕ настро╖ й уможливлюючи вторгнення на укра╖нську територ╕ю.
 У 2014 роц╕ соц╕олог╕чна група «Рейтинг» провела опитування, яке засв╕дчило, що рос╕йськомовне населення Укра╖ни у 2,5 рази сприятлив╕ше до впливу рос╕йсько╖ пропаганди, н╕ж укра╖нськомовне. Показово, що опитування провели, коли на сход╕ держави в╕дбувалися бойов╕ д╕╖. За таких умов патр╕отизм сусп╕льства зазвичай ма╓ сягати найвищого р╕вня. Це передумова максимально╖ моб╕л╕зац╕╖ ╕ плацдарм для протистояння агрес╕╖. Та насл╕дки опитування виявили розмиття нац╕онально╖ ╕дентичност╕ чимало╖ частини укра╖нц╕в.
 З одного боку рос╕йськ╕ ╕мпер╕ал╕сти ╕ ╖х прислужники в Укра╖н╕ намагаються надати рос╕йськ╕й мов╕ статус друго╖ державно╖ чи оф╕ц╕йно╖ (адже така двомовн╕сть у Б╕лорус╕╖ спричинила вит╕снення б╕лорусько╖ мови), а з ╕ншого боку, на заход╕ Укра╖ни, де позиц╕╖ укра╖нсько╖ мови найм╕цн╕ш╕, намагаються подр╕бнити мовний прост╕р на м╕кромови, спонукаючи нос╕╖в д╕алект╕в боротися за «сво╖ права».
 Юл╕я Макарець зазнача╓: «Закр╕плення оф╕ц╕йно╖ укра╖нсько-рос╕йсько╖ двомовност╕ було представлене як панацея в╕д ус╕х соц╕альних конфл╕кт╕в, а попул╕стськ╕ паралел╕ з досв╕дом Канади, Бельг╕╖, Швейцар╕╖ у св╕домост╕ перес╕чного громадянина часто перетворювали цей крок на сходинку до економ╕чного й пол╕тичного усп╕ху згаданих держав. При цьому ╕сторико-культурн╕ передумови, пол╕тико-адм╕н╕стративн╕ обставини й соц╕альн╕ насл╕дки оф╕ц╕йно╖ дво- чи багатомовност╕ в цих державах залишалися поза увагою. Критичний же п╕дх╕д до таких пор╕внянь да╓ п╕дстави для однозначного висновку: для ун╕тарно╖ постколон╕ально╖ Укра╖ни, де автохтонами ╓ укра╖нц╕, бельг╕йська або швейцарська модел╕ регулювання мовних в╕дносин неможлив╕ через сутн╕сну в╕дм╕нн╕сть ╕сторико-культурного розвитку, державного устрою й пол╕тично╖ системи».
 Ю. Макарець робить висновок: «Нац╕ональна мова – важливий вим╕р нац╕онально╖ безпеки держави, один з найефективн╕ших чинник╕в об’╓днання сусп╕льства. Якщо це ╕гнорувати й надал╕ консервувати умови для поширення мови колишнього колон╕затора, то Укра╖на ризику╓ розвиватися не як незалежна, а як постколон╕альна держава. В╕дсутн╕сть сп╕льно╖ мови може поставити п╕д питання правом╕рн╕сть претенз╕й на нац╕ональне самовизначення. Тож регулювання мовних в╕дносин, насамперед для молодих держав, набува╓ особливо╖ ваги, а нав╕шування на них ярлика «не на час╕» суперечить загальнодержавним нац╕ональним ╕нтересам. Вих╕д з постколон╕ального вим╕ру розвитку для Укра╖ни неможливий без ч╕ткого окреслення свого мовного кордону, який ╓ запорукою ╕нформац╕йно╖ безпеки й ╕нтегрованост╕ сусп╕льства на основ╕ усв╕домлення власно╖ нац╕онально╖ ╕дентичност╕».
 Праця Юл╕╖ Макарець «Статус ╕ стан укра╖нсько╖ мови в незалежн╕й Укра╖н╕: соц╕ол╕нгв╕стичний вим╕р» адресована л╕нгв╕стам, соц╕ологам, фах╕вцям з мовного планування, широкому колу осв╕тян ╕ вс╕м, кого ц╕кавлять проблеми регулювання мовних стосунк╕в у сусп╕льств╕ та дотримання мовних прав громадян в Укра╖н╕.
 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 05.02.2021 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22991

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков