Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3788)
З потоку життя (6993)
Душі криниця (3758)
Українці мої... (1519)
Резонанс (1639)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1771)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СУРКОВ ╤ МЕДВЕДЧУК У 2014 РОЦ╤ ГОВОРИЛИ ПРО ЕЛЕКТРИКУ ДЛЯ КРИМУ ТА ОБМ╤Н ПОЛОНЕНИМИ
ЗМ╤ оприлюднили ауд╕озапис розмови двох людей з голосами, схожими на голоси л╕дера ОПЗЖ В╕ктора...


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: КОМ╤С╤Я ЗАЯВЛЯ╢, ЩО Л╤ТАК КАЧИНСЬКОГО БУВ ЗНИЩЕНИЙ ВИБУХ╤ВКОЮ
“Головна теза, а точн╕ше правда, ╓ такою, що л╕так був знищений в результат╕ вибуху”,...


ВАЛЕНТИН БУТ: ЗГАДКИ
Ранок 23 лютого 2014 року в Ки╖в╕ видався сонячним. Як, власне, ╕ настр╕й. ╤ справд╕: виснажливе...


У «СПРАВ╤ 26 ЛЮТОГО» Ф╤ГУРУЮТЬ 27 КРИМСЬКИХ СУДД╤В-ЗРАДНИК╤В
Обвинуваченими й п╕дозрюваними у так зван╕й "справ╕ 26 лютого" ╓ 27 кримських судд╕в, як╕...


РОЗСТР╤Л МАЙДАНУ: ДБР ВИЗНАЧИЛО КОЛО ПРИЧЕТНИХ ДО ВБИВСТВ Н╤ГОЯНА, ЖИЗНЕВСЬКОГО ╤ СЕНИКА
Про це пов╕домив на пресконференц╕╖ заступник начальника управл╕ння ДБР у справах Майдану Артем...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:
















Click for Simferopol, Ukraine Forecast
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 05.02.2021 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 05.02.2021
МИРОСЛАВ МАМЧАК: МАРКО ЯКИМОВСЬКИЙ

Укра╖нц╕ - народ з давньою морською ╕стор╕╓ю ╕ традиц╕ями, однак ╕стор╕ю нац╕онального мореплавства пишемо лише зараз. Разом з цим ╕ усв╕домлю╓мо ╕сторичн╕ уроки морського минулого, морських геро╖в ╕ морськ╕ звитяги предк╕в та значення морського флоту для забезпечення державно╖ ст╕йкост╕ укра╖нсько╖ нац╕╖.
Однак, хоча ╕ кажемо про в╕кову тягл╕сть наших морських традиц╕й, морська св╕тоглядн╕сть у в╕тчизнян╕й ╕стор╕ограф╕╖ збереглася мало, морськ╕ звитяги наших предк╕в присво╓н╕ завойовниками ╕ перебран╕ на скрижал╕ ╖хньо╖ морсько╖ ╕стор╕╖. Бездержавн╕сть укра╖нц╕в не давала можливостей документувати ╕ ╜рунтовно вивчати власну ╕стор╕ю.Вона концентрувалася переважно у народному фольклор╕, в думах ╕ п╕снях, як╕ в╕дображають участь укра╖нц╕в в морських батал╕ях минулого. ╤ лише п╕сля проголошення Незалежност╕ Укра╖ни, з початку буд╕вництва В╕йськово-Морських сил Укра╖ни ми почина╓мо надолужувати знання про наше в╕йськово-морське минуле, морську ╕стор╕ю Укра╖ни та геро╖чн╕ звершення наших предк╕в. Разом з цим, поверта╓мо нашому народу розум╕ння, що без розвитку морсько╖ справи, без морського флоту наша безпека завжди буде загроженою.
Один з геро╖в нашого минулого, який кував морську славу Укра╖ни та майже забутий сусп╕льством ╓ козацький отаман Марко Якимовський, який в будь-як╕й ╕нш╕й ╓вропейськ╕й кра╖н╕ був би нац╕ональним геро╓м, а у нас його ╕м'я в╕доме лише невеликому числу досл╕дник╕в ╕стор╕╖. Його ╕м'я ╓ абсолютно нев╕домим ╕ серед моряк╕в в╕тчизняного флоту, хоча мало би прикрашати корабл╕ ╕ судна.
Сказати так, що це ╕м'я об╕йшли увагою в╕тчизнян╕ ╕сторики, взагал╕-то не можна. Про Марка поб╕жно, лише як про учасника морського походу ╕ повстання на турецьк╕й галер╕, згаду╓ ╕сторик Юр╕й Сорока в книз╕ "100 важливих под╕й в ╕стор╕╖ Укра╖ни". Зам╕сть прославити героя ф╕лософ В'ячеслав Медв╕дь в статт╕ "Галерник ╕ наглядач" вда╓ться до такого соб╕ ф╕лософськи-пор╕вняльного досл╕дження св╕тогляд╕в каторжанина Якимовського ╕ його рабовласника Касим-бека, чим скор╕ше в╕дверта╓, ан╕ж приверта╓ симпат╕╖ до особи героя-повстанця та його подвигу. Продовжу╓ цю ж тему в Мар╕упол╕ професор М. Якубовська ╕ теж намага╓ться зр╕вноважити тр╕умф переможц╕в-козак╕в ╕ розпач турецького адм╕рала Касим-бека бо, зг╕дно ╖╖ лог╕ки, перед "судом чест╕" мусять постати лише дво╓: Якимовський та Касим-бек". (В╕сник Мар╕упольського державного ун╕верситету. Сер╕я: ф╕лософ╕я, культуролог╕я, соц╕олог╕я. 2015. Вип. 9). А доктор ╕сторичних наук Юр╕й Мицик (стаття у журнал╕ "Вежа" за 1996 р.) намага╓ться довести, що Марка Якимовського не ╕снувало зовс╕м, а був н╕хто ╕нший як гетьман ре╓стрового козацтва Сам╕йло К╕шка, в дум╕ про якого йдеться про под╕бний подвиг.
Але ж н╕, панове ╕сторики. Був у морськ╕й ╕стор╕╖ Укра╖ни герой отаман (кап╕тан) в╕дбито╖ у турк╕в галери Марко Якимовський. Про нього д╕зна╓мося з ╕тал╕йсько╖ ╕нформац╕йно╖ хрон╕ки Марка Томазо Марнав╕з╕о "Relazione della Conquista fatta della galera capitana d’Alessandria, nel Porto di Metelliono, per opera del capitano Marco Jakimovski, schiavo in detta galera. Con liberazione di 220 schiavi cristiani.— Roma, 1628", що в переклад╕ укра╖нською мовою: "Реляц╕я про захоплення у порту Метел╕но галери олександр╕йського адм╕рала кап╕таном Марком Якимовським, котрий був нев╕льником на ц╕й галер╕. При цьому було визволено 220 християнських галерник╕в". Марнав╕з╕о, на в╕дм╕ну в╕д доморощених ф╕лософ╕в не проводить пор╕вняльних, а, по-сут╕, н╕велюючих подвиг укра╖нського отамана, ф╕лософських пор╕внянь, а з горд╕стю опису╓ зд╕йснений подвиг у Середземному мор╕. Чотири стол╕ття тому ╕тал╕йське сусп╕льство г╕дно оц╕нило ╕ ув╕чнило подвиг укра╖нського козака. Цей, вже давн╕й ╕сторичний тв╕р досл╕джував також професор В. Голобуцький. Передус╕м, професор зауважу╓, що тв╕р про "...повстання нев╕льник╕в-гребц╕в п╕д кер╕вництвом Марка Якимовського, описане сучасником ц╕╓╖ под╕╖ в "Короткому опис╕ здобуття в порту М╕т╕л╕н╕ головно╖ александр╕йсько╖ галери ╕ визволення 220 християн-в’язн╕в завдяки мужност╕ та в╕дваз╕ кап╕тана Марка Якимовського, що був в’язнем на т╕й таки галер╕", був перекладений з ╕тал╕йсько╖ на польську у 1628 роц╕". В╕н же пода╓ латинський напис в переклад╕: "Русини, як╕ в невол╕ у турк╕в перебували, п╕д проводом Марка Сакмовського п╕дготували дуже ум╕лу втечу, коли ╖хня в╕йськова трирядна галера з Александр╕╖ в╕дбилась в╕д ╕нших; зв╕льнившись, вони прибули 7 грудня 1627 року до Палермо ╕ на честь перемоги над турками ╕ на пошану Свято╖ Д╕виц╕ (св. Розал╕╖ – заступниц╕ Палермо ╕ вс╕╓╖ Сицил╕╖ – В. Голубоцький) поставили галеру як пам’ятник на скелю; добров╕льно залишившись тут працювати, вони частину в╕йськово╖ здобич╕ пожертвували на побудову каплиц╕ заступниц╕ Сицил╕╖".
╤тал╕йський текст, продовжу╓ професор, створений п╕зн╕ше ╕ ма╓ певн╕ розб╕жност╕ з латинським: тут прибуття галери датовано 7 грудня 1622 року. Зважаючи на те, що латинський текст старший, В. Голобуцький вважа╓ б╕льш точною дату 7 грудня 1627 року, тим б╕льше, що це зб╕га╓ться ╕ з текстом в╕домого нам "Короткого опису..." М. Т. Марнав╕з╕о.
Перед тим, як передати слово ╕тал╕йському письменнику М. Т. Марнав╕з╕о, щоб не томити читача, в╕дзначимо, що Марко Якимовський народився в козацьк╕й родин╕ в м. Бар на сучасн╕й В╕нниччин╕, там же отримав осв╕ту. З малих л╕т виховувався в козацьких традиц╕ях ╕, досягши повнол╕ття, був зарахований до ре╓стру козацького в╕йська. Зважаючи на його орган╕зац╕йний хист, знання, мужн╕сть ╕ в╕йськову виправку, мав в╕н бути не рядовим козаком у в╕йську. В вересн╕-жовтн╕ 1620 р. у лавах польсько-козацького в╕йська Реч╕ Посполито╖ брав участь у в╕дом╕й битв╕ проти турецько-татарських в╕йськ п╕д Цецорою у Молдав╕╖. Там в╕йсько Реч╕ Посполито╖ зазнало нищ╕вно╖ поразки, а молодий козак Марко потрапив до турецького полону. Ф╕зично сильного козака було продано нев╕льником на галери, приковано до весла ╕ в╕н брав участь в морських походах Чорним ╕ Середземним морем. Треба сказати, що жвавий козак якось згодом викликав дов╕ру у галерного начальства ╕ його розкували та призначили старшим над гребцями. Волод╕в Марко польською ╕ турецькою мовами.
Ось под╕ям життя укра╖нського нев╕льника Марка на галер╕ ╕ присвячена брошура М. Т. Марнав╕з╕о, яку в╕н "написав на п╕дстав╕ письмових св╕доцтв кардинала Дор╕╖, арх╕╓пископа м. Палермо, князя д’Албукерке, корол╕вського нам╕сника на Сицил╕╖. ╥╖ надрукував Людов╕ко Гр╕ньян╕, ╕тал╕йський типограф, який виявляв неабиякий ╕нтерес до под╕й у Сх╕дн╕й ╢вроп╕, про що св╕дчить ряд ╕таломовних брошур, видрукуваних у його друкарн╕. Незабаром тв╕р М. Т. Марнав╕з╕о був передрукований видавцем Франческо Онофр╕ (Рим–Флоренц╕я, 1828 р.). Цього ж року побачили св╕т друкований переклад брошури з ╕тал╕йсько╖ мови на польську, а також скорочений переклад ╖╖ на н╕мецьку. Отже, "Реляц╕я..." одразу привернула увагу ╓вропейсько╖ громадськост╕. А, от, вУкра╖н╕ ╕ дос╕ не знайшлося видавництва, щоб передрукувати цей ╕сторичний тв╕р.
"Зайве нагадувати, чим була спричинена така увага. У боротьбу проти Туреччини неодноразово вступали у XVI–XVII ст. ╕тал╕йськ╕ держави, насамперед Венец╕я, тому кожен усп╕х союзник╕в викликав гарячий в╕дгук у серцях ╕тал╕йц╕в. Усп╕х повстання нев╕льник╕в, що вибухнуло у центр╕ турецьких волод╕нь – у порту Метел╕но (суч. М╕тил╕н╕), у сх╕дн╕й частин╕ о. Лесбос в Егейському мор╕, був для М. Т. Марнав╕з╕о, як ╕ для багатьох його сп╕вв╕тчизник╕в, ознакою кризи турецько╖ пол╕тики, зм╕цнював впевнен╕сть ╕тал╕йц╕в у близьк╕й перемоз╕" – робить висновок професор В. Голубоцький".
Под╕╖, в центр╕ яких опинився укра╖нець Марко Якимовський, розпочалися в Укра╖н╕ восени 1627 року. В той час для запоб╕гання козацьким морським походам в Чорне море, за наказом султана Мурада IV споруджувалася турецька фортеця на Дн╕пр╕. Чотири турецьк╕ галери доставили на те буд╕вництво як╕сь матер╕али ╕, виконавши завдання, повернулися в Чорне море. Цим загоном галер командував, адм╕рал Касим-бек, губернатор ╓гипетських пров╕нц╕й Дам╕ати ╕ Росетти, який з 1624 р. ще й очолював охорону Олександр╕йського порту.
Усп╕шно пройшовши Чорним морем, п╕сля проток Босфор та Дарданелли, галери ув╕йшли до Егейського моря, де ╖х зустр╕ла штормова погода. Налягаючи на весла, д╕сталися острова Лесбос ╕ пристали до пристан╕ у гаван╕ порту Метел╕но. Завантаживши на борт воду та пров╕ант, Касим-бек спробував було вирушити у подальше плавання, але розгулявся шторм ╕ Касим-бек вир╕шив перечекати його в порту. За св╕дченнями ╕тал╕йського джерела, три галери кинули як╕р у "Широкому порту" Метел╕но, а четверта, фла╜манська, – у "Вузькому", на в╕дстан╕ в третину мил╕ в╕д берега".
Однак краще надаймо слово самому автору, ╕тал╕йському письменнику Марко Томазо Марнав╕з╕о: "...Касим-бек, турок з Александр╕╖, губернатор Дам╕ату ╕ Россету, великого ма╓тку в ╢гипт╕, з╕ сво╖м братом Махметом гендлю╓ р╕зним крамом у тих краях; к╕лька рок╕в тому став кап╕таном чотирьох галер, що стережуть порт ╕ наглядають за олександр╕йською нав╕гац╕╓ю, його головна галера була наповнена 220 християнськими в’язнями-веслярами, серед яких було 22 засуджених на галери турки, тро╓ грек╕в, дво╓ англ╕йц╕в, один ╕тал╕╓ць, а 214 складали русини".
...Под╕я, що в╕дбулась, показала ласку Господа Бога ╕ його покровительство християнам у справ╕ перемоги над потворою поганською, котро╖ ус╕ так бояться...
...сам кап╕тан Касим-бек став у порту, що зветься Стретто або Вузький. Дня 12 листопада в╕н, щоб трохи в╕дпочити, у друг╕й половин╕ дня з╕йшов на берег, взявши з собою 70 турк╕в. Ус╕х же жовн╕р╕в й урядник╕в, котр╕ були з ним на галер╕, нал╕чувалось п╕втораста. Отже, на судн╕ лишилося т╕льки в╕с╕мдесят турк╕в. 12 листопада 1627 р. у друг╕й половин╕ дня Касим-бек разом з 70 солдатами, матросами, урядовцями з числа пасажир╕в з╕йшов на пристань для в╕дпочинку. На фла╜манськ╕й галер╕ залишилося 80 чолов╕к команди, а також 242 нев╕льники-весляр╕. Турецьк╕ матроси й наглядач╕ вклалися спати, ╕ цей момент використали нев╕льники.
Був на галер╕ м╕ж в’язнями християнськими Марко Якимовський родом з Бару, краю под╕льського. Цей замолоду звиклий був до справ лицарських ╕ в╕дзначався хоробр╕стю. ...В╕н тод╕ сказав про св╕й задум двом ╕ншим, Степанов╕ Сатановському й ╤ванов╕ з Тульчина, котр╕ обидва, як ╕ в╕н, неприкут╕ були... Ц╕ дво╓ застер╕гали Марка в╕д посп╕шних д╕й...
Отже, Якимовський, готовий на все, що в його силах, схопив, не маючи п╕д рукою ╕ншо╖ збро╖, три оцупки з тих, що кухар заготовив для вогню, коли ж кухар став на перешкод╕, в╕н ударив його по голов╕ так, що той упав мертвий. В╕ддавши ╕нш╕ два оцупки сво╖м товаришам (Сатановському та ╤ванов╕ з Тульчина), Марко поб╕г до корми, де турки завжди тримали зброю. В╕н ще не встиг доб╕гти туди, як дорогу йому заступив жовн╕р, потурчений грек, з оголеною шаблею. Якимовський, схопивши жердину з вогню, почав з ним битися, ╕ хоч був уже дв╕ч╕ поранений в л╕вий б╕к голови ╕ в лопатку, перем╕г ворога. Доб╕гши до корми, в╕н швидко роздав зброю сво╖м товаришам-галерникам, як╕ вже билися з ворогами ус╕м, що потрапляло п╕д руки: киями, веслами, барилами, котлами. Дал╕ Якимовський кинувся на н╕с галери, де був Мустафа, родом неапол╕танець. Той ще не зрозум╕в, що сталося, бо галера була накрита (парусиною). В╕н думав, що м╕ж в’язнями спалахнула сварка, явище звичайне на галерах. Однак, побачивши, що до нього б╕жить Марко з товариством, Мустафа збагнув ситуац╕ю. Схопивши дв╕ шабл╕, в╕н заходився битися, але Якимовський завдав йому смертельного удару м╕ж ребра ╕ викинув в море. Тим часом турки п╕друбали линви, на яких трималося накриття, аби тим утруднити д╕╖ в’язн╕в. За наказом Марка Якимовського повстанц╕ швидко згорнули полотно ╕, маючи вже вдосталь збро╖, мужньо билися з турками, вбиваючи ╕ кидаючи ╖х у море... захопили галеру... ╕ вийшли у в╕дкрите море. Кап╕таном обрали Якимовського." Касим-бек побачив, що його флагманська галера п╕днявши в╕трила ╕ налягаючи на весла без його дозволу виходить у в╕дкрите море.
"Приб╕гши на берег, Касим-бек кинувся у море. Стоячи по пояс у вод╕, в╕н рвав в╕д безсило╖ лют╕ свою бороду й благав повстанц╕в повернутися. Водночас навздог╕н ╖м були послан╕ три галери з ескадри Касим-бека. Непогода ╕ страшний шторм не припинялися всю н╕ч, що й допомогло вт╕качам. Турецьк╕ галери, втративши судно повстанц╕в з виду, змушен╕ були припинити погоню й повернутися до Метел╕но...
...Пот╕м, поминувши Ведж╕о, через якихось п’ятнадцять дн╕в припливли до Месс╕ни, в╕дк╕ля приблизно в цьому ж м╕сяц╕ за наказом в╕це-короля неапол╕танського прийшли до Палермо. Тут, не бажаючи торгувати людьми, хоч би й погансько╖ в╕ри, пам’ятаючи, що й сам╕ визволилися, не втративши жодно╖ людини, розкули ╕ в╕дпустили на волю 22 турк╕в, засуджених за звича╓м в╕дбувати покарання на галерах. В╕дпустили на волю також ╕ Рахмат, ж╕нку кад╕я Юсуфа, котрий лишився в М╕т╕л╕н╕, хоча могли б одержати за не╖ чимал╕ грош╕; тих чотирьох нев╕льниць-християнок, що прислужували ц╕й Рахмат к╕лька рок╕в, - Ганну, Катерину та двох Маргарит – взяли зам╕ж старш╕ члени товариства, а панянку, теж Катерину, в╕д╕слану в Александр╕ю на продаж, взяв соб╕ за ж╕нку Марко, обраний кап╕таном.
Пот╕м, залишивши галеру в╕це-королю ╕ не взявши за не╖ запропоновано╖ п╕втори тисяч╕ реал╕в, вирушили на двох отриманих суднах – баргантин╕ та тарран╕ до Неаполя, а зв╕дти до Риму, куди й прибули на тарран╕ 16 лютого (1628 року) в числ╕ 30 старшого товариства ╕ п’ятьох згаданих ж╕нок".
З пошаною зустр╕нут╕ у Рим╕, Якимовський з товариством в╕дв╕дали римськ╕ церкви ╕ монастир╕, де складали подяку Богов╕ за усп╕шне визволення з невол╕ ╕ затим були прийнят╕ Папою Римським Урбаном VIII та численною папською родиною Бербери, як╕ нагородили морських звитяжц╕в р╕зними подарунками. З Риму Марко Якимовський через Варшаву ╕ Крак╕в повернувся в Укра╖ну. Подорожуючи до р╕дного краю ╢вропою, слава йшла попереду звитяжц╕в, як╕ перемогли ворог╕в Христа. А в Укра╖н╕… ╕сторичн╕ сл╕ди Якимовського губляться. За деякими припущеннями через к╕лька рок╕в п╕сля повернення в Укра╖ну в╕н помер.
Подвиг Марка Якимовського не лише описаний л╕тературно, а ╕ вт╕лений ╕тал╕йцями у гран╕т╕. До сих п╕р на двох гран╕тних дошках, встановлених на скел╕ гори Сан-Пеллегр╕но б╕ля каплиц╕ Свято╖ Розал╕╖ у Палермо чотири стол╕ття тому назад, вир╕зьблено на двох мовах, латиною та ╕тал╕йською мовами, де можна прочитати: "Рутени, як╕ в невол╕ у турк╕в перебували, п╕д проводом Марка (......) п╕дготували дуже ум╕лу втечу, коли ╖хня в╕йськова трирядна галера з Александр╕╖ в╕дбилась в╕д ╕нших; зв╕льнившись, вони прибули 7 грудня... до Палермо ╕ на честь перемоги над турками ╕ на пошану Свято╖ Розал╕╖ поставили галеру як пам’ятник на скелю; ...вони частину в╕йськово╖ здобич╕ пожертвували на побудову каплиц╕ заступниц╕ Сицил╕╖".
Ось так ╕ ма╓мо, так ╕ живемо: в Палермо встановлен╕ пам'ятн╕ дошки ╕ноземцю з Укра╖ни, в Укра╖н╕ – сво╓му герою н╕, не треба. Геро╖чне повстання, перемога беззбройних раб╕в над сво╖ми гнобителями, бездоганне лицарство ╕ шляхетн╕сть та благод╕йн╕сть вчорашн╕х раб╕в, надзвичайно романтичне одруження п’ятьох закоханих пар – справили ╕ справляють дос╕ сильне враження на ╕тал╕йц╕в. А для укра╖нц╕в ╕ сьогодн╕, на думку професорки М. Якубовсько╖, "Обсяг його вчинку (М. Якимовського – М.М.) не вляга╓ться в еп╕чний м╕толог╕зм укра╖нсько╖ св╕домост╕. …В цьому еп╕зод╕ ╕стор╕я набува╓ справдешнього сенсу – тут вона округлю╓ться до символ╕чного значення, що, однак, не мусить ототожнюватися з╕ спробою м╕толог╕зац╕╖". Дал╕ професорка науково медику╓ "зр╕вноважити тр╕умф переможц╕в ╕ розпач Касим-бека", виставля╓ обох "всесв╕тн╕ми громадянами" ╕ хоче таким чином ╕ "оф╕лософити" весь народ.
Впевнений, що саме завдяки так╕й ф╕лософ╕╖ н╕велю╓ться шкала моральних вартостей, в╕дпов╕дно, ╕ пол╕тики, вихову╓ться пок╕рний народ, тому Укра╖на втратила Крим, отримала сепаратизм, рос╕йську агрес╕ю на сход╕ Донбасу.
Не будемо ж, як професори Медв╕дь ╕ Якубовська, сп╕вставляти погляди на повстання галерних раб╕в ╓гипетського рабовласника ╕ укра╖нського нев╕льника Марка Якимовського. На наш однозначний погляд дух нашого минулого, подвиги предк╕в, ╖х безстрашн╕сть ╕ мужн╕сть, патр╕отизм, прагнення вол╕ ╕ свободи в любих умовах, непримиренн╕сть до поневолювач╕в ╕ створюють непереможн╕ нац╕╖, а ф╕лософський л╕берал╕зм – с╕╓ знев╕ру ╕ вихову╓ пок╕рних раб╕в, за Шевченком – гречкос╕╖в, виховують беззубу нац╕ю таких соб╕ "всесв╕тн╕х громадян". Розум╕ння свого ╕сторичного кор╕ння, свого походження, усв╕домлення ╕сторичних урок╕в боротьби ╕ до цього часу повинно забезпечити формування фундаментальних засад ст╕йкост╕ Укра╖нсько╖ нац╕╖, незламност╕ та переможного духу кожного укра╖нця. ╤ подвиг кап╕тана Марка Якимовського ма╓ бути не лише ув╕чненим в Укра╖н╕, у в╕йськово-Морських силах, а бути яскравим факелом, маяком, який освячу╓ курс до перемоги у сьогодн╕шн╕й боротьб╕ за незалежн╕сть ╕ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть нашо╖ держави. Подвиг козацького отамана ╕ кап╕тана Марка Якимовського, як би його не намагалися "оф╕лософити", нав╕чно вписаний у ратну морську славу нашого народу, нашого флоту.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 05.02.2021 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22978

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков