Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3788)
З потоку життя (6993)
Душі криниця (3758)
Українці мої... (1519)
Резонанс (1639)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1771)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧАС НЕ ЗМУСИТЬ СВ╤Т ЗАБУТИ ПРО НЕЗАКОННЕ ЗАХОПЛЕННЯ КРИМУ РОС╤╢Ю
Про це написала посол Велико╖ Британ╕╖ в Укра╖н╕ Мел╕нда С╕монс у Тв╕ттер╕


УКРА╥НА РОЗСЛ╤ДУ╢ 18 СПРАВ ЩОДО ЗЛОЧИН╤В ПРОТИ ЖУРНАЛ╤СТ╤В ╤ ГРОМАДСЬКИХ Д╤ЯЧ╤В У КРИМУ
Про це у сво╓му зверненн╕ до Дня спротиву окупац╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим ╕ м.Севастополя...


ОКУПАЦ╤Я КРИМУ: В ╢С ЗАНЕПОКО╢НН╤ РОС╤ЙСЬКИМИ Л╤ТАКАМИ, ЗДАТНИМИ НЕСТИ ЯДЕРНУ ЗБРОЮ
про це йдеться у заяв╕ ╢вросоюзу щодо триваючо╖ агрес╕╖ Рос╕╖ проти Укра╖ни та незаконно╖...


ОКУПАЦ╤Я КРИМУ СТАЛА ПОЧАТКОМ ПАД╤ННЯ РОС╤╥ ТА РУХУ УКРА╥НИ ДО ДЕМОКРАТ╤╥
Таке переконання п╕д час онлайн дискус╕╖ «Кримська платформа: дорожня карта для...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ВВ╤В У Д╤Ю Р╤ШЕННЯ РНБО ПРО САНКЦ╤╥ ЩОДО МЕДВЕДЧУКА
Текст в╕дпов╕дного указу, датованого 19 лютого, оприлюднено на сайт╕ глави держави




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:
















Click for Simferopol, Ukraine Forecast
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 15.01.2021 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 15.01.2021
НЕ ТРЕБА БОЯТИСЯ 16 С╤ЧНЯ НА 30-МУ РОЦ╤ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤ УКРА╥НИ
Тарас Крем╕нь

Тарас Крем╕нь, Уповноважений ╕з захисту державно╖ мови

НЕ ТРЕБА БОЯТИСЯ 16 С╤ЧНЯ НА 30-МУ РОЦ╤ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤ УКРА╥НИ

З 16 с╕чня вся сфера обслуговування нашо╖ кра╖ни ма╓ перейти на укра╖нську мову в сп╕лкуванн╕ з кл╕╓нтами й в╕дв╕дувачами. Виняток – якщо кл╕╓нт сам попросить звертатися до нього ╕ншою мовою.
Так╕ вимоги м╕стяться у статт╕ 30 закону «Про забезпечення функц╕онування укра╖нсько╖ мови як державно╖», яка ось-ось вступить у силу (майже через два роки п╕сля ухвалення закону, що дало можлив╕сть для перех╕дного пер╕оду).
Ми поц╕кавилися в Уповноваженого ╕з захисту державно╖ мови, чи готова Укра╖на дотриматися ц╕╓╖ статт╕ мовного закону та як д╕яти ╕ куди звертатися, коли тво╖ мовн╕ права все ж будуть порушуватися.

- Пане Тарасе, 16 с╕чня почина╓ д╕яти стаття 30 Закону Укра╖ни «Про забезпечення функц╕онування укра╖нсько╖ мови як державно╖», в╕дпов╕дно до яко╖ вся сфера обслуговування повинна надавати громадянам Укра╖ни ╕нформац╕ю про послуги державною мовою. Як ви оц╕ню╓те, наск╕льки кра╖на готова це виконати?
- Не треба боятися 16 с╕чня на 30-му роц╕ Незалежност╕ Укра╖ни. Стаття 30 «Державна мова у сфер╕ обслуговування споживач╕в» – це одна з╕ статей, яка ╕мплементу╓ться не одразу з прийняттям Закону (ухваленого ще в середин╕ 2019 року), а фактично т╕льки через два роки. Така норма розрахована таким чином, щоб був достатн╕й пер╕од п╕дготовки. Наприклад, сфера охорони здоров’я мала п╕вроку, к╕нематограф, рекламна сфера, заклади осв╕ти ╕ науки теж мали св╕й перех╕дний пер╕од.
Це абсолютно справедливо, культурно ╕ толерантно, коли такий важливий закон ╕мплементу╓ться поступово задля кращих умов опанування ╕ розвитку державно╖ мови.
Стаття, яка почина╓ д╕яти в╕д 16 с╕чня, передус╕м стосу╓ться сфер, пов’язаних з торг╕влею (супермаркети, магазини, АЗС), закладами культури (б╕бл╕отеки, музе╖, театри), осв╕ти (гурткова робота, додатков╕ осв╕тн╕ послуги), ф╕зично╖ культури ╕ спорту (секц╕╖, як╕ надають сво╖ послуги як неповнол╕тн╕м, так ╕ людям старшого в╕ку), сфери охорони здоров’я (консультац╕йн╕ послуги, д╕агностичн╕ центри, лаборатор╕╖).
Мен╕ зда╓ться, жодних трагед╕й стосовно цього переходу нема╓ ╕ навряд чи вони стануться. А т╕, хто сьогодн╕ чинить перепони ╕мплементац╕╖ ц╕╓╖ статт╕, насправд╕ зд╕йснюють малоефективн╕, н╕кому не потр╕бн╕ антидержавн╕ ╕нформац╕йн╕ «вкиди». Це пол╕тичний спам, який не ма╓ жодного в╕дношення до сфери державного управл╕ння, державно╖ мовно╖ пол╕тики, консол╕дац╕╖ укра╖нського сусп╕льства.

ЖАРТОМА ЗГАДУЮ ПЕРСОНАЖА З РАДЯНСЬКО╥ КЛАСИКИ – ЕЛКУ-ЛЮДОЖЕРКУ, ╥Й ДОСТАТНЬО БУЛО 30 СЛ╤В ДЛЯ СП╤ЛКУВАННЯ
- Чи нема╓ у вас побоювань, що у тих рег╕онах, де переважно говорять рос╕йською, будуть порушення? Якщо говорити про друковану ╕нформац╕ю – вона, безсумн╕вно, буде укра╖нською, а ось щодо живого сп╕лкування? Наприклад, у закладах громадського харчування. Зверта╓ться до мене оф╕ц╕антка рос╕йською, або в╕дпов╕да╓ – як╕ мають бути мо╖ д╕╖?
- Незважаючи на те, нада╓мо ми послуги чи спожива╓мо, ми вс╕ – громадяни Укра╖ни ╕ ма╓мо право отримувати ╕нформац╕ю державною мовою. Це стосу╓ться ╕ меню в ресторанах, ╕нструкц╕й до техн╕чних прилад╕в ╕ програмного забезпечення – всього, що, здавалося б, склада╓ незначн╕ др╕бнички, але ними повинен бути забезпечений мовний закон.
Нагадаю також ╕ про те, що у статт╕ 30 вказано, що на прохання кл╕╓нта його персональне обслуговування може зд╕йснюватися також ╕ншою мовою, прийнятною для стор╕н. Тож ╕з цим нема╓ жодних проблем.
Я жартома згадую одного персонажа з радянсько╖ класики – Елку-людожерку, от ╖й достатньо було 30 сл╕в для сп╕лкування з ус╕ма ╕ про все! Тому тим, хто не може зрозум╕ти, що сфера обслуговування – це не висок╕ технолог╕╖ й не класика св╕тового мистецтва, я завжди кажу: п╕дготуйте себе до того, що треба мати см╕лив╕сть вивчити 50-100 сл╕в або фраз ╕ тим самим забезпечити свого кл╕╓нта – громадянина Укра╖ни, необх╕дною ╕нформац╕╓ю або послугами державною мовою.
Якщо б╕знес хоче залучати б╕льшу к╕льк╕сть споживач╕в, то треба думати ╕ про як╕сть послуг, ╕ про як╕сть серв╕су. В мо╖х словах – жодного слова ╕рон╕╖, б╕льше п╕дтримки ╕ вдячност╕ тим, хто до цього процесу готувався не один р╕к. Наприклад, ключова фраза, якою нас зустр╕чають у всесв╕тньо в╕дом╕й мереж╕ фаст-фуду МакДональдс – «В╕льна каса!», ╕ вона не звучить жодною ╕ншою мовою в наш╕й кра╖н╕, кр╕м укра╖нсько╖. А поява у них меню виключно укра╖нською та англ╕йською мовами п╕дбадьорила укра╖нське сусп╕льство, вс╕ зрозум╕ли, що американц╕ зац╕кавлен╕ в ╕мплементац╕╖ мовного законодавства.
Цим шляхом почали йти ╕нш╕ транснац╕ональн╕ компан╕╖, у нас пост╕йно в╕дбуваються зустр╕ч╕ з великими мережами, як╕ мають св╕тове визнання. Я вдячний за сприяння та п╕дтримку ╢вропейськ╕й Б╕знес Асоц╕ац╕╖ (а це понад 600 торговельних знак╕в, що присутн╕ в Укра╖н╕), Американськ╕й Торговельн╕й Палат╕, яка ╕нвесту╓ величезн╕ кошти в розвиток укра╖нсько╖ економ╕ки.
Ми повинн╕ триматися шляху, яким пройшли кра╖ни Балт╕╖ (де мовному законодавству вже 30 рок╕в), як╕ мають сталу демократ╕ю, ╕ в яких перше, з чого почина╓ться держава – це дотримання Конституц╕╖.
Дотримання вимог Закону, клятва на в╕рн╕сть сво╓му народу, в╕льне волод╕ння державною мовою – з цього почина╓ться любов до сво╓╖ кра╖ни.
- Все ж, якщо я захочу захистити сво╖ мовн╕ права, яким чином я це маю зробити? Як це повинно в╕дбуватися техн╕чно? Написати заяву, звернутися до вас, яким чином?
- В умовах карантину, на жаль, ми не можемо дозволити соб╕ повний перел╕к можливостей для реагування. Серед тих, як╕ у нас зараз ╓: поштове звернення на адресу: 01001 Ки╖в, Музейний провулок, 12; звернення на електронну пошту або електронне звернення на нашому сайт╕.
Водночас ╓ можливост╕ вир╕шення можливих проблем ╕з дотриманням мовного законодавства на м╕сц╕. Якщо громадянин, перебуваючи у в╕дд╕ленн╕ банку, супермаркет╕, або ╕ншому заклад╕, не отриму╓ обслуговування укра╖нською, необх╕дно розв’язувати цю проблему на м╕сц╕ безпосередньо шляхом прямого звернення до кер╕вництва закладу, адм╕н╕стратора чи ╕ншого головуючого з метою дотримання мовного закону. Якщо це не д╕╓, треба скаржитись на «гарячу л╕н╕ю» ц╕╓╖ торговельно╖ мереж╕, а вже пот╕м – якщо в╕дпов╕дно╖ реакц╕╖ в╕д них нема╓, звертайтеся до нас за вказаними адресами. Ми завжди готов╕ допомогти у забезпеченн╕ прав громадян на отримання ╕нформац╕╖ чи послуг державною мовою.
- Тобто, спочатку треба спробувати обговорити проблему на м╕сц╕?
- Звичайно. Мен╕ зда╓ться, що на цьому етап╕ 80-90% проблем можна вир╕шити – було б бажання тих, хто нада╓ послуги, дотримуватися мовного ╕ культурного етикету. Але з ╕ншого боку – повинно бути бажання громадян Укра╖ни з такою ж толерантн╕стю поставитися до ╕нших громадян, як╕, обслуговуючи вас, ц╕ послуги надають. Кожна з╕ стор╕н ма╓ розум╕ти, що у нас сп╕льна мета – навчитися дотримуватися закон╕в ╕ на сво╓му приклад╕ показати вс╕м, передовс╕м нашим д╕тям, як треба толерувати одне до одного на мовному р╕вн╕.
Якщо ми зможемо знайти сп╕льну мову (а вона може бути не т╕льки укра╖нська, а передус╕м – людська), тод╕ ми будемо просуватися ближче до ╓вропейсько╖ демократ╕╖, швидше порозум╕╓мося нав╕ть у тих проблемах, як╕ дос╕ здавалися нам надзвичайно складними.

ДЕРЖАВНО╥ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ТА ОПАНУВАННЯ ДЕРЖАВНО╥ МОВИ ДОС╤ НЕМА╢
- Зрозум╕ло. Насамперед треба прагнути бути толерантним. Пам’ятаю, як в сусп╕льств╕ точилися розмови про появу «страшно╖» мовно╖ пол╕ц╕╖ чи ╕нспекц╕╖, яка сл╕дкуватиме, хто якою мовою говорить. ╥╖ створення, я так розум╕ю, законом не передбачено?
- У р╕зних кра╖нах по-р╕зному називаються органи, як╕ захищають державну мову, а також права громадян на отримання ╕нформац╕╖ державною мовою.
У про╓кт╕ мовного Закону був вар╕ант щодо створення «Мовно╖ ╕нспекц╕╖», яка виконувала б контролююч╕ функц╕╖ – сл╕дкувала, наск╕льки ефективно викону╓ться мовне законодавство у р╕зних сферах. Ми ж то св╕дом╕ того, що мовн╕ порушення можуть в╕дбуватися й у школ╕, й на р╕вн╕ орган╕в м╕сцевого самоврядування, але хтось ма╓ забезпечити дотримання законодавства. Зв╕сно, наглядача б╕ля кожного порушника не поставиш.
В ухваленому закон╕ «Мовних ╕нспекц╕й» нема╓, натом╕сть залишено функц╕ю ╕нституц╕╖ п╕д назвою «Уповноважений ╕з захисту державно╖ мови».
В Уповноваженого ╕ його Секретар╕ату ╓ дв╕ основних функц╕╖ – це захист державно╖ мови, а також захист права громадян на отримання ╕нформац╕╖ та послуг державною мовою.
Треба розум╕ти, що ми говоримо про вс╕х громадян Укра╖ни – як про тих, котр╕ отримують ╕нформац╕ю вербально, так ╕ про жестомовних. Надзвичайно важливо сьогодн╕ захищати права кожного. На жаль, сьогодн╕ у нас невисокий р╕вень навчання укра╖нсько╖ жестово╖ мови в спец╕альних закладах, але вдосконалювати як╕сть викладання – серед пр╕оритет╕в осв╕тн╕х реформ.
Не так давно почув в╕д одн╕╓╖ публ╕чно╖ особи про те, що треба штрафувати пол╕тик╕в, як╕ порушують мовне законодавство, в тому числ╕ п╕д час еф╕р╕в на телебаченн╕, п╕д час зустр╕чей з громадянами та п╕д час сво╓╖ безпосередньо╖ д╕яльност╕ на р╕вн╕ ком╕тет╕в чи проф╕льних ком╕с╕й. Якщо буде така законодавча ╕н╕ц╕атива, звичайно, ми будемо ╖╖ виконувати ╕ контролювати ╖╖ дотримання, але питання захисту державно╖ мови – це й створення умов для ╖╖ розвитку. А державно╖ програми розвитку та опанування державно╖ мови дос╕ нема╓, хоча вона вже повинна була д╕яти понад р╕к.
- Вона дос╕ перебува╓ на р╕вн╕ концепц╕╖?
- Так, ╓ лише план заход╕в ╕з реал╕зац╕╖ Стратег╕╖, який виник, у тому числ╕, в результат╕ мого звернення до прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни. Також нам вдалося внести зм╕ни до регламенту Каб╕нету м╕н╕стр╕в Укра╖ни, в╕дпов╕дно до яких вс╕ урядов╕ документи, що стосуватимуться мовного питання, будуть подаватися нам на узгодження. Вважаю, що це невеличка, але сутт╓ва перемога.
Дуже актуальним зараз ╓ питання орган╕зац╕╖ безкоштовних курс╕в з вивчення укра╖нсько╖ мови. На превеликий жаль, сьогодн╕ д╕ють лише курси, орган╕зован╕ волонтерами, а вони не можуть покрити вс╕х потреб держави. Тому серед завдань на 2021 р╕к – запровадити ╖х на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни за рахунок бюджету.

ХОЧЕТЕ ПРАЦЮВАТИ НА ДЕРЖАВУ – ВИВЧ╤ТЬ УКРА╥НСЬКУ МОВУ ╤ СКЛАД╤ТЬ ╤СПИТ НА Р╤ВЕНЬ ВОЛОД╤ННЯ
- З 16 липня 2021 року повинне розпочатися складання ╕спит╕в на р╕вень волод╕ння державною мовою тих, хто претенду╓ на посади в органах державно╖ влади. Чи повинн╕ будуть скласти ╕спит ╕ т╕, хто вже перебува╓ на державн╕й посад╕?
 – Так! Хочете працювати на державу – вивч╕ть укра╖нську мову, склад╕ть ╕спит й отримайте державний сертиф╕кат про р╕вень волод╕ння державною мовою.
Насамперед, це ╕спитування для тих, хто вступатиме на державну службу, а також для претендент╕в на громадянство Укра╖ни. Ц╕ ╕спити повинн╕ бути, вони ╓ в кожн╕й кра╖н╕. ╤ це абсолютно нормально, коли державний службовець, вступаючи на державну службу, ма╓ в сво╓му резюме ╕нформац╕ю про р╕вень волод╕ння та сер╕йн╕ номери сертиф╕кату державного зразка. Якщо ваша робота пов’язана з м╕жнародною д╕яльн╕стю – ма╓ бути сертиф╕кат на р╕вень волод╕ння, скаж╕мо, англ╕йською, ╕спанською, н╕мецькою, ╕ншою ╕ноземною мовою. Це абсолютно справедливо.
Законом передбачено, що Уповноважений так само ма╓ складати ц╕ ╕спити, ╕ я готовий бути серед тих, хто на сво╓му приклад╕ продемонстру╓, як повинна працювати система перев╕рки мовних компетентностей.
- В╕д ╕спит╕в держслужбовц╕в – до ╕спит╕в випускник╕в. Нагальне питання – щодо скасування обов’язкового ЗНО з укра╖нсько╖ л╕тератури, яке багатьом здалося дивним або й помилковим. Чи були як╕сь альтернативи, ╕ чому взагал╕ постало питання про його скасування?
- За сво╓ понад десятир╕чне ╕снування Укра╖нський центр оц╕нювання якост╕ осв╕ти (УЦОЯО) по-справжньому оголосив боротьбу корупц╕╖ п╕д час вступу до вищих навчальних заклад╕в Укра╖ни.
Водночас з’явилося немало проблем, пов’язаних ╕з т╕╓ю частиною обдаровано╖ молод╕, яка в силу певних причин не змогла пройти порогов╕ бали. Разом ╕з тим, ми повинн╕ розум╕ти, що державна п╕дсумкова атестац╕я (ДПА) ╕ зовн╕шн╓ незалежне оц╕нювання (ЗНО) спор╕днен╕ м╕ж собою, але це не вир╕шу╓ вс╕х проблем осв╕тньо╖ галуз╕.
Коли я зустр╕чався з кер╕вництвом УЦОЯО й обговорював ╖хню ╕н╕ц╕ативу прибрати укра╖нську л╕тературу з частини тест╕в, аргументовано╖ в╕дпов╕д╕ я так ╕ не почув. На превеликий жаль, це не п╕дх╕д у часи реформ. Натом╕сть виникають питання ╕ щодо якост╕ цих тест╕в, нар╕кань до яких вистачало завжди. Поруч ╕з тим, якщо ми ма╓мо ╕спитування з державно╖ мови, розроблене Нац╕ональною ком╕с╕╓ю з╕ стандарт╕в державно╖ мови в╕дпов╕дно до рекомендац╕й Ради ╢вропи з мовно╖ осв╕ти (CEFR), – виника╓ питання: коли ж наше ЗНО буде адаптоване до сучасних вимог сучасно╖ шк╕льно╖ осв╕ти, скаж╕мо, PISA?
Тому, на мою думку, допоки не буде об’╓ктивного та аргументованого погляду на вимоги до шк╕льних мовних компетенц╕й, адаптованих до сучасних стандарт╕в, комплексне ЗНО з укра╖нсько╖ мови та л╕тератури повинно бути обов’язковим. Погодьтеся: без вивчення укра╖нсько╖ л╕тератури неможливо опанувати мову.
- Можливо, треба п╕двищити як╕сть викладання цих предмет╕в у навчальних закладах?
- Ц╕лком згоден. Натом╕сть пом╕ча╓ться в╕дт╕к молод╕ за кордон, порожн╕ють педагог╕чн╕ ун╕верситети, в╕дчува╓ться брак учителя на сел╕. Мен╕ зда╓ться, що сьогодн╕ М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Укра╖ни ма╓ вс╕ можливост╕ та повноваження стаб╕л╕зувати цей процес. Мен╕, як Уповноваженому, а донедавна – голов╕ парламентського п╕дком╕тету з питань осв╕ти, ц╕кава така сп╕впраця, яку не уявляю без Нац╕онально╖ академ╕╖ педагог╕чних наук Укра╖ни, низки обласних ╕нститут╕в п╕слядипломно╖ педосв╕ти, кращих практик╕в в осв╕т╕.

ШКОЛЯР╤ – МАЙБУТН╢ УКРА╥НИ, ВЧИТЕЛ╤ – ЙОГО БУД╤ВНИЧ╤
- У сво╖х виступах ви неодноразово порушували тему впровадження мовного регламенту в школах. Це важливий момент, оск╕льки часто бува╓, що учн╕ сп╕лкуються укра╖нською виключно в межах уроку, а на перерв╕ – рос╕йською, хоча навчаються, припустимо, в укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖. Чи мають вчител╕ робити ╖м зауваження, нагадувати про дотримання мовного регламенту?
- Мен╕ пощастило вивчати системи осв╕ти р╕зних кра╖н св╕ту, тому питання регламент╕в – це питання житт╓ствердност╕ галуз╕, ефективност╕ та стратег╕чно╖ компетентност╕ осв╕тньо-виховного процесу закладу осв╕ти.
Що стосу╓ться т.зв. мовного регламенту – це уявна категор╕я, визначена мовними статтями осв╕тнього законодавства. Поруч ╕з тим – це й затверджена Урядом 2019 року Стратег╕я популяризац╕╖ мови до 2030 року “Сильна мова – усп╕шна держава”. Зараз створю╓ться робоча група на р╕вн╕: Уповноважений ╕з захисту державно╖ мови – м╕н╕стр осв╕ти ╕ науки Укра╖ни – яка буде займатися питаннями п╕двищення р╕вня волод╕ння державною мовою випускник╕в заклад╕в осв╕ти, водночас якост╕ викладання державно╖ мови, патр╕отичного виховання, наукових товариств учн╕в, шк╕льних музе╖в мови тощо.
- Як ц╕ гарн╕ ╕н╕ц╕ативи вашо╖ робочо╖ групи будуть доходити на м╕сця – до кожного навчального закладу?
- Сьогодн╕ ми в╕дчува╓мо п╕дтримку з боку Каб╕нету м╕н╕стр╕в Укра╖ни. Ма╓мо п╕дписан╕ меморандуми про сп╕впрацю з Нац╕ональною академ╕╓ю наук Укра╖ни, Уповноваженою Верховно╖ Ради Укра╖ни з прав людини, Нац╕ональною радою з питань телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни. Це те, що вимагають в╕д нас час ╕ сусп╕льство.
Зараз треба боротися передус╕м за людину, за громадянина, ╕ починати треба з╕ школи, нав╕ть, з дитячого садочка. Це найважча, але й найвдячн╕ша боротьба, бо, як в╕домо: «В╕йни виграють шк╕льн╕ вчител╕ й параф╕яльн╕ священники».

Я НЕ ХОЧУ, ЩОБ МОЯ ДИТИНА ДИВИЛАСЯ НА ТЕ, ЩО РОЗПАЛЮ╢ ВОРОЖНЕЧУ М╤Ж ЛЮДЬМИ
- Ви задоволен╕ результатами впровадження мовних квот на рад╕о ╕ телебаченн╕? Чи не вважа╓те, що ╖х ще треба зб╕льшити?
- Нацрада з питань телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни ╓ конституц╕йним органом. ╤ коли на розгляд╕ у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни ╓ законопро╓кт про мед╕а, де в тому числ╕ йдеться про квоти, то, очевидно, парламенту треба прийняти р╕шення, чи ми да╓мо голоси за цей документ, чи ми про нього нав╕ть згадувати не будемо?
Квоти повинн╕ бути, але довол╕ часто Нацрада висува╓ попередження до певних телерад╕окомпан╕й, через те, що велика к╕льк╕сть контенту почина╓ться укра╖нськими словами «Доброго дня», а пот╕м переважна частина само╖ програми ведеться ╕ншою мовою. Це неприпустимо.
Тому разом ╕з Нацрадою ми й будемо займатися наведенням ладу в питаннях дотримання мовного законодавства. Це важливо, бо це ╕нформац╕йне поле. Я не хочу, щоб моя дитина зранку до вечора дивилася те, що розпалю╓ ворожнечу м╕ж людьми. Я – за як╕сть укра╖нськомовного контенту, який в╕дпов╕да╓ цив╕л╕зац╕йним нормам ╕ чинному законодавству. Тому роботи на 2021-й р╕к буде предостатньо.
- Пропоную коротко п╕дбити п╕дсумки роботи оф╕су Уповноваженого ╕з захисту державно╖ мови в 2020-му роц╕. Зда╓ться, що для вас в╕н видався не простим, але дуже пл╕дним?
- За майже п╕вроку ми змогли не т╕льки набрати людей, розпочати роботу секретар╕ату, а й в╕дкрити ф╕нансування, запропонувати кандидатури представник╕в уповноважених, знайти прим╕щення, дати в╕дпов╕д╕ на сотн╕ звернень, що над╕йшли на нашу адресу, зд╕йснити заходи державного контролю по десятках скарг, як╕ потребували негайного реагування.
╤ що найголовн╕ше – змогли вт╕лити в життя величезну к╕льк╕сть нормативно-правових документ╕в на р╕вн╕ Каб╕нету м╕н╕стр╕в Укра╖ни, Верховно╖ Ради Укра╖ни. Також нам вдалося ╕н╕ц╕ювати скасування р╕шення м╕сцевих рад про п╕дтримку рег╕ональних мов, як╕ суперечать законодавству. Нами проведена надзвичайно потужна ╕нформац╕йна кампан╕я щодо ╕мплементац╕╖ 30-╖ статт╕ мовного законодавства у сфер╕ обслуговування й у частин╕ надання ╕нформац╕╖ та послуг державною мовою, яка охопила м╕льйони громадян в Укра╖н╕ та ╕нших кра╖нах св╕ту (у тому числ╕ ╕ноземними мовами). У нас нарешт╕ працю╓ оф╕ц╕йний сайт, за допомогою якого можна отримати рекомендац╕╖ Уповноваженого, а також пов╕домити про порушення мовного законодавства. На цей р╕к плану╓мо також ╕нтегруватися до ╢вропейсько╖ федерац╕╖ нац╕ональних мовних ╕нституц╕й (EFNIL), яка об’╓дну╓ найкращ╕ установи ╢вропи.
Зрештою, у нас вс╕х одне завдання – захистити, розвивати ╕ зберегти державну мову.

Любов Баз╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 15.01.2021 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22925

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков