Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3788)
З потоку життя (6993)
Душі криниця (3758)
Українці мої... (1519)
Резонанс (1639)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1771)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКЕ НЕБО
Укра╖нцям потр╕бно в╕дчувати п╕д ногами укра╖нську землю ╕ мати над собою укра╖нське небо. Тод╕...


ВАЛЕНТИН БУТ: ДОЛЯ УКРА╥НСЬКО╥ МАРИНАРКИ НА ФОН╤ ╤СТОРИЧНИХ ПАРАЛЕЛЕЙ
укра╖нське головнокомандування зам╕сть вчасних ч╕тких наказ╕в спершу дезор╕╓нтувало сво╖х вояк╕в...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: АРХЕОЛОГ╤Я МОВИ
Мене т╕шать мовн╕ суперечки щодо вживання ╕ написання сл╕в, бо коли вс╕ мовчать, то не знати якою...


ВАЛЕНТИН БУТ: КАП╤ТАНИ УКРА╥НСЬКОГО КОРАБЛЯ
Не знаю, як кому, а мен╕ наша влада нагаду╓ вирядженого в стильний, шитий вензелями клубний...


ВАЛЕНТИН БУТ: В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ
З наближенням чергово╖ р╕чниц╕ загарбання Криму думки чимало╖ к╕лькост╕ укра╖нц╕в мимовол╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:
















Click for Simferopol, Ukraine Forecast
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 15.01.2021 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 15.01.2021
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ПРАВО НА ПРИВАТН╤СТЬ

Останн╕й у цьому роц╕ допис буде про незахищен╕сть. Це як ков╕д – н╕коли не зна╓ш, з якого боку в╕н на тебе нападе ╕ наск╕льки сильно вдарить. Публ╕чних чи менш-б╕льш в╕домих людей атакують журнал╕сти, як╕ вважають, що т╕ не мають права на приватн╕сть, що вони його втратили. Хоча кожна людина, нав╕ть найг╕рший мерзотник, не може втратити цього права, бо це аморально. За винятком тих випадк╕в, коли вони мають в╕д того зиск, тобто п╕аряться й займаються ╕нтелектуальним ексг╕б╕ц╕он╕змом. Коли порушення приватного простору тиражу╓ться ╕ кожен отриму╓ доступ до тво╓╖ кухн╕, до к╕мнати тво╖х д╕тей, до твого майнового стану, нав╕ть до тво╓╖ спальн╕, тут не допоможуть н╕ суди, н╕ публ╕чн╕ вибачення. Це все одно, що п╕длити бензину у вогонь – скандал у наш час вельми прибуткова справа. Тому найкраще викреслити раз ╕ назавжди зловмисника з╕ свого життя.╤ зробити це негайно. Що ж, це непогана сатисфакц╕я, як на мене.
Коли я писала про р╕д передм╕щан Модрицьких, то зустр╕чалась особисто з кожним, про кого писала, узгоджувала текст в╕д першого до останнього слова, дякувала за дов╕ру. Бо на кону було все ╖хн╓ життя. Тепер я ще б╕льше розум╕ю Екзюпер╕ про в╕дпов╕дальн╕сть за тих, кого ми приручили, хто нам дов╕рився. Ми можемо засуджувати вчинки, ма╓мо право ненавид╕ти, але н╕коли не повинн╕ публ╕чно обговорювати зовн╕шн╕сть, вдачу, д╕тей, побут, ╕нтимне життя будь-кого. Н╕хто не випише нам ╕ндульгенц╕ю на це. Ви зна╓те, чим загрожу╓ священику розкриття та╓мниц╕ спов╕д╕ – в╕н втрача╓ сан. Так само л╕кар втрача╓ л╕ценз╕ю, якщо розкри╓ ╕стор╕ю хвороби пац╕╓нта, нав╕ть на вимогу прокурора. Чому ж це дозволено вс╕м ╕ншим?
Брак емпат╕╖, сексизм, невм╕ння фокусуватись на найважлив╕шому. Якщо у вас ╓ ц╕ вади, не бер╕ться писати мемуари про живих ╕ мертвих. Яке св╕тле почуття залишають «Денники» Петра Сороки, що так ум╕в знаходити в людин╕ божественне. Його недооц╕нювали, вважали пров╕нц╕алом, але в╕н зум╕в п╕днятися над св╕тськими гуру в╕д л╕тератури не лише дел╕катн╕стю, тактовн╕стю, але й прониклив╕стю ╕ точн╕стю в оц╕нц╕ л╕тературних явищ. ╤ в той же час був безкомпром╕сним. На прохання його дружини я написала невелик╕ спогади, в яких просто розмовляла з Петром, як колись. В╕д цього мен╕ стало трохи легше. В╕дбувся катарсис. ╤ родин╕ Петра теж стало трохи легше. Вони сам╕ мен╕ це сказали.
На жаль, ╕нш╕ мемуари, як╕ мен╕ траплялись, в╕дзначались др╕б’язков╕стю, заангажован╕стю, або й др╕бною помстою. Через сто рок╕в по нас будуть судити за ними, бо це як в╕кно Овертона – кинеш кам╕нь ╕ запустиш демон╕в у чужу хату. Тому я чудово розум╕ю Сел╕нджера, який оточив себе непроникною ст╕ною до к╕нця життя. Якби йому не л╕зли в душу, в╕н створив би набагато б╕льше. Але втрата дов╕ри до св╕ту стала трагед╕╓ю митця. В кожного з нас ╓ св╕й больовий пор╕г. ╤ пекло вигляда╓ м╕сцем, де перекручують тво╖ думки ╕ розкривають вс╕ тво╖ та╓мниц╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 15.01.2021 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22923

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков