Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

Увечері 13 січня, коли готуємось зустрічати Старий Новий рік, свято Василія, повноправною господинею стає Меланка. Без неї не обходиться Щедрий вечір. Це доволі цікавий традиційний новорічний обряд. Назвою Меланка, Маланка він зобов'язаний Святій Меланії, яку Східна Цекрва вшановує 13 січня (за старим стилем - 31 грудня).
За давньою традицією роль головного персонажа - Маланки - грав хлопець, перевдягнений у жіночий народний костюм. Інші ролі (Кози, Ведмедя, Журавля, Цигана і Циганки...) також виконували хлопці, зодягнені в маски. Лише подекуди маланкували дівчата.
Обряд, що походив від аграрно-магічних звичаїв давніх слов'ян, у XIX столітті трансформувався у громадську святкову забаву, своєрідний карнавал, у якому важливе місце зайняли шлюбні мотиви. Масковані учасники новорічної процесії розігрували кумедні сценки-інтермедії. Маланка зображувала господиню, яка все робить неладно (хоча прагне показати себе вправною): трощить посуд, білить піч сажею, лави підмазує глиною, а молоко від кози забирає у сито-решето. І так ходила Маланка від хати до хати Новий рік стрічати...
У деяких регіонах України, зокрема у Карпатах, маланчин вертеп виконував колективний танець біля багаття, а до дійства долучалися всі мешканці села чи містечка. Ця весела забава набула неабиякої популярності.

ПОЛАЗНИК

14 січня — свято Василія Великого, Старий Новий рік.
За давньою традицією першим у хату ще спозаранку, до початку церковної відправи, має зайти маленький хлопчик-посівальник (полазник). Посіваючи помешкання, господарів, віншує:
- Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На щастя, на здоров'я
Та на той Новий рік,
Щоб родило краще, як торік,
Жито, пшениця і всяка пашниця...
Під «пашницею» розумілося, щоб і трави добре росли, бо буде вдосталь зеленого корму, а згодом і сіна для худоби.
Є безліч новорічних віншувань. Та всі вони закінчуються словами:
- З Новим роком! З Василем!
Христос Рождається! Славімо Його!
Саме цей хлопчик-полазник символізував Новий рік і мав бути першим гостем. Адже дитяча душа чиста, ще безгрішна. Вірили: яка людина першою зайде у хату - так і рік поведеться. Головне, щоб маленький гість не застав господарів сплячими у ліжку, бо весь рік проспиш, у господарстві не поведеться.
Стежили за тим, щоб першою до хати не зайшла жінка чи дівчина. Такий візит вважався небажаним.
Після візиту хлопчика-полазника чекали інших гостей. Добре, коли зайде чоловік багатий, грошовитий. Тоді у господарстві пануватиме гаразд.
Часто у ролі полазника виступали свійські тварини овечка, козенятко, лошатко, телятко, який урочисто заводили у хату і годували.

ХРЕЩЕНСЬКИЙ РАНОК

Завершуються різдвяні святки Водохрещем, або ж Хрещенням, Йорданом, Водосвяттям, Богоявленням Господнім... Це одна і та ж назва свята у народній традиції. А за церковним вченням Богоявлення Господнє символізує зародження християнства, тому й належить до найвеличніших свят у церковному календарі.
Напередодні Водохреща (18 січня) - строгий пісний день, голодна кутя. Здавна вважали, що голодною вона була не тільки тому, що увечері на стіл ставили пісня страви, а й тому, що «духів, які гостювали під час святок у родинах», припиняли пригощати за святковими столами. Якщо на Святий вечір часточки страв залишали для померлих, то у Надвечір'я Богоявлення цього вже не робили.
Перед вечерею на дверях малювали крейдою хрестики. У деяких регіонах такі геометричні фігури наносили на глечики з узваром, горнятка, макітри з кутею. Годували свіжоспеченим хлібом домашніх тварин. Але перед тим і помешкання, і прибудови, і криницю, і самих тварин кропили свяченою водою, яку освячували у церквах вранці. Та насамперед самі ж пили цю воду.
Після вечері проводжали кутю - стріляли з мисливських рушниць (така традиція побутує у Карпатах), колотили дрючками по рогу хати, барабанили у металеві відра, примовляли:
- Тікай, кутя, із покуття!
Хрещенським ранком усі йшли на річку чи ставок. Там прорубували в кризі хрест і прикрашали його барвистими стрічками. Йордань - так називали місце, де святили воду. Адже свято Водохреща було встановлене в пам'ять хрещення Ісуса Христа у річці Йордані, після чого почалася його проповідницька діяльність, місія, спрямована на порятунок людства.
Після освячення води деякі сміливці купалися в ополонці, щоб бути здоровими, діставали з дна хрест, який зумисне опустив у воду священик. Хрещенську йорданську воду зберігали протягом року. Вона здатна лікувати від багатьох хвороб.
Старші люди запевняють:
- На Йордан вже можна побачити край зими. Тому, морозе, тріщи чи не тріщи, а вже минуло Водохреща!

ЙОРДАНСЬКІ ПРИКМЕТИ

Свято Богоявлення Господнього, Водохреща (19 січня) має свої цікаві прогностичні прикмети:
- Якщо напередодні Надвечір'я Богоявлення місяць уповні - весною буде повінь, великий розлив води.
- Водохресна відлига - на великий врожай.
- Риба на Водохрещу ходить табунами - добре на бджолині рої.
- Сніг на Богоявлення лапатий - бути врожаю; дрібний - хліба не чекай.
- Дерева на Водохрещу вкриті інеєм - треба навесні сіяти яру пшеницю... Але робити це у відповідний день тижня (той, на який припало свято). Тоді пшениця вродить, як гай.
- Морози водохресні люті - родять білі ярки (молоді вівці). Ця прикмета особливо популярна у Карпатах.
- Сині хмари  опівдні на Богоявлення - до багатого врожаю.
- Сніг падає на Йордан - на врожай гречки. Якщо він падає вранці - ранньої, в обід - середньої, ввечері - пізньої.
- Собаки на Водохрещу багато гавкають - буде багато звірів і дичини. (Добра прикмета для мисливців).
Вірили й у таке:
- Сніг падає під час освячення води - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
- Горобці в цей день пролетять перед хоругвами (коли святять воду на водоймі) - рік нещасливий для дітей; граки пролетять - для молодих людей; пролетять гуси - старші люди цього року будуть часто хворіти, а то й, не доведи Господи, помиратимуть...
Утім, це - лишень повір'я...
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #2 за 15.01.2021 > Тема "Душі криниця"