Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3788)
З потоку життя (6993)
Душі криниця (3758)
Українці мої... (1519)
Резонанс (1639)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1771)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ВЛАС╤Я В╤ДЛИГА - МОРОЗ╤В Б╤ЛЬШЕ НЕ БУДЕ!
Ось-ось сплине лютий. День уже став пом╕тно тривал╕шим. Сонце п╕дн╕ма╓ться все вище ╕ вище....


Л╤ТЕРАТУРНА ГОРД╤СТЬ ЛЕМК╤ВЩИНИ
Богдан-╤гор Антонич (1909-1937 рр.) - неперевершений лемк╕вський поет, який справив значний вплив...


«МИ – Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!»
«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ЗАПРОШУ╢ ТАЛАНОВИТУ ТВОРЧУ МОЛОДЬ ДО УЧАСТ╤ В НАСТУПНОМУ ЕТАП╤...


«╤ СКАЖУТЬ КОЛИСЬ ЛЮДИ: КОЛИ СЕЙ НАРОД ПЕРЕЖИВ ╤ ТАК╤ ЧАСИ, ╤ НЕ ЗАГИНУВ, ТО В╤Н СИЛЬНИЙ…»
Цей текст, майже повн╕стю з╕ставлений з цитат, – як автопортрет без глянсу ╕ пилу. 150...


ПИСЬМЕННИК З КРИМУ СТАВ ЛАУРЕАТОМ ПРЕМ╤╥ ╤М. В. МАЛИКА
Жур╕ визначило його переможцем конкурсу за роман "╤деальне кохання".




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:
















Click for Simferopol, Ukraine Forecast
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 15.01.2021 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 15.01.2021
А МАЛАНКА — ДОБРА ГОСПОДИНЯ...

Наш╕ традиц╕╖

Увечер╕ 13 с╕чня, коли готу╓мось зустр╕чати Старий Новий р╕к, свято Васил╕я, повноправною господинею ста╓ Меланка. Без не╖ не обходиться Щедрий веч╕р. Це довол╕ ц╕кавий традиц╕йний новор╕чний обряд. Назвою Меланка, Маланка в╕н зобов'язаний Свят╕й Мелан╕╖, яку Сх╕дна Цекрва вшанову╓ 13 с╕чня (за старим стилем - 31 грудня).
За давньою традиц╕╓ю роль головного персонажа - Маланки - грав хлопець, перевдягнений у ж╕ночий народний костюм. ╤нш╕ рол╕ (Кози, Ведмедя, Журавля, Цигана ╕ Циганки...) також виконували хлопц╕, зодягнен╕ в маски. Лише подекуди маланкували д╕вчата.
Обряд, що походив в╕д аграрно-маг╕чних звича╖в давн╕х слов'ян, у XIX стол╕тт╕ трансформувався у громадську святкову забаву, сво╓р╕дний карнавал, у якому важливе м╕сце зайняли шлюбн╕ мотиви. Маскован╕ учасники новор╕чно╖ процес╕╖ роз╕грували кумедн╕ сценки-╕нтермед╕╖. Маланка зображувала господиню, яка все робить неладно (хоча прагне показати себе вправною): трощить посуд, б╕лить п╕ч сажею, лави п╕дмазу╓ глиною, а молоко в╕д кози забира╓ у сито-решето. ╤ так ходила Маланка в╕д хати до хати Новий р╕к стр╕чати...
У деяких рег╕онах Укра╖ни, зокрема у Карпатах, маланчин вертеп виконував колективний танець б╕ля багаття, а до д╕йства долучалися вс╕ мешканц╕ села чи м╕стечка. Ця весела забава набула неабияко╖ популярност╕.

ПОЛАЗНИК

14 с╕чня — свято Васил╕я Великого, Старий Новий р╕к.
За давньою традиц╕╓ю першим у хату ще спозаранку, до початку церковно╖ в╕дправи, ма╓ зайти маленький хлопчик-пос╕вальник (полазник). Пос╕ваючи помешкання, господар╕в, в╕ншу╓:
- С╕ю, с╕ю, пос╕ваю,
З Новим роком вас в╕таю!
На щастя, на здоров'я
Та на той Новий р╕к,
Щоб родило краще, як тор╕к,
Жито, пшениця ╕ всяка пашниця...
П╕д «пашницею» розум╕лося, щоб ╕ трави добре росли, бо буде вдосталь зеленого корму, а згодом ╕ с╕на для худоби.
╢ безл╕ч новор╕чних в╕ншувань. Та вс╕ вони зак╕нчуються словами:
- З Новим роком! З Василем!
Христос Рожда╓ться! Слав╕мо Його!
Саме цей хлопчик-полазник символ╕зував Новий р╕к ╕ мав бути першим гостем. Адже дитяча душа чиста, ще безгр╕шна. В╕рили: яка людина першою зайде у хату - так ╕ р╕к поведеться. Головне, щоб маленький г╕сть не застав господар╕в сплячими у л╕жку, бо весь р╕к проспиш, у господарств╕ не поведеться.
Стежили за тим, щоб першою до хати не зайшла ж╕нка чи д╕вчина. Такий в╕зит вважався небажаним.
П╕сля в╕зиту хлопчика-полазника чекали ╕нших гостей. Добре, коли зайде чолов╕к багатий, грошовитий. Тод╕ у господарств╕ пануватиме гаразд.
Часто у рол╕ полазника виступали св╕йськ╕ тварини овечка, козенятко, лошатко, телятко, який урочисто заводили у хату ╕ годували.

ХРЕЩЕНСЬКИЙ РАНОК

Завершуються р╕здвян╕ святки Водохрещем, або ж Хрещенням, Йорданом, Водосвяттям, Богоявленням Господн╕м... Це одна ╕ та ж назва свята у народн╕й традиц╕╖. А за церковним вченням Богоявлення Господн╓ символ╕зу╓ зародження християнства, тому й належить до найвеличн╕ших свят у церковному календар╕.
Напередодн╕ Водохреща (18 с╕чня) - строгий п╕сний день, голодна кутя. Здавна вважали, що голодною вона була не т╕льки тому, що увечер╕ на ст╕л ставили п╕сня страви, а й тому, що «дух╕в, як╕ гостювали п╕д час святок у родинах», припиняли пригощати за святковими столами. Якщо на Святий веч╕р часточки страв залишали для померлих, то у Надвеч╕р'я Богоявлення цього вже не робили.
Перед вечерею на дверях малювали крейдою хрестики. У деяких рег╕онах так╕ геометричн╕ ф╕гури наносили на глечики з узваром, горнятка, мак╕три з кутею. Годували св╕жоспеченим хл╕бом домашн╕х тварин. Але перед тим ╕ помешкання, ╕ прибудови, ╕ криницю, ╕ самих тварин кропили свяченою водою, яку освячували у церквах вранц╕. Та насамперед сам╕ ж пили цю воду.
П╕сля вечер╕ проводжали кутю - стр╕ляли з мисливських рушниць (така традиц╕я побуту╓ у Карпатах), колотили дрючками по рогу хати, барабанили у металев╕ в╕дра, примовляли:
- Т╕кай, кутя, ╕з покуття!
Хрещенським ранком ус╕ йшли на р╕чку чи ставок. Там прорубували в криз╕ хрест ╕ прикрашали його барвистими стр╕чками. Йордань - так називали м╕сце, де святили воду. Адже свято Водохреща було встановлене в пам'ять хрещення ╤суса Христа у р╕чц╕ Йордан╕, п╕сля чого почалася його пропов╕дницька д╕яльн╕сть, м╕с╕я, спрямована на порятунок людства.
П╕сля освячення води деяк╕ см╕ливц╕ купалися в ополонц╕, щоб бути здоровими, д╕ставали з дна хрест, який зумисне опустив у воду священик. Хрещенську йорданську воду збер╕гали протягом року. Вона здатна л╕кувати в╕д багатьох хвороб.
Старш╕ люди запевняють:
- На Йордан вже можна побачити край зими. Тому, морозе, тр╕щи чи не тр╕щи, а вже минуло Водохреща!

ЙОРДАНСЬК╤ ПРИКМЕТИ

Свято Богоявлення Господнього, Водохреща (19 с╕чня) ма╓ сво╖ ц╕кав╕ прогностичн╕ прикмети:
- Якщо напередодн╕ Надвеч╕р'я Богоявлення м╕сяць уповн╕ - весною буде пов╕нь, великий розлив води.
- Водохресна в╕длига - на великий врожай.
- Риба на Водохрещу ходить табунами - добре на бджолин╕ ро╖.
- Сн╕г на Богоявлення лапатий - бути врожаю; др╕бний - хл╕ба не чекай.
- Дерева на Водохрещу вкрит╕ ╕не╓м - треба навесн╕ с╕яти яру пшеницю... Але робити це у в╕дпов╕дний день тижня (той, на який припало свято). Тод╕ пшениця вродить, як гай.
- Морози водохресн╕ лют╕ - родять б╕л╕ ярки (молод╕ в╕вц╕). Ця прикмета особливо популярна у Карпатах.
- Син╕ хмари  оп╕вдн╕ на Богоявлення - до багатого врожаю.
- Сн╕г пада╓ на Йордан - на врожай гречки. Якщо в╕н пада╓ вранц╕ - ранньо╖, в об╕д - середньо╖, ввечер╕ - п╕зньо╖.
- Собаки на Водохрещу багато гавкають - буде багато зв╕р╕в ╕ дичини. (Добра прикмета для мисливц╕в).
В╕рили й у таке:
- Сн╕г пада╓ п╕д час освячення води - добре ро╖тимуться бджоли ╕ колоситимуться хл╕ба.
- Горобц╕ в цей день пролетять перед хоругвами (коли святять воду на водойм╕) - р╕к нещасливий для д╕тей; граки пролетять - для молодих людей; пролетять гуси - старш╕ люди цього року будуть часто хвор╕ти, а то й, не доведи Господи, помиратимуть...
Ут╕м, це - лишень пов╕р'я...
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 15.01.2021 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22910

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков