"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2020 > Тема "Душі криниця"
#50 за 11.12.2020
КАЛИТИНСЬКИЙ ТА КОЦЮБИНСЬКИЙ
Наш╕ традиц╕╖
Хто «править балом» на Андр╕╖вських вечорницях, як╕ молодь святку╓ у н╕ч на Андр╕я (13 грудня)?.. Зв╕сно, Калитинський та Коцюбинський... Готуючись до цих вечорниць, д╕вчата вип╕кали калиту - великого коржа з д╕ркою посередин╕, на якому витискали орнаменти. Найчаст╕ше це робили за допомогою мак╕вки. Калиту п╕дв╕шували у хат╕ до сволока, ╕ ╖╖ охороняв пан Калитинський, тримаючи в руках квач, обмащений у саж╕. Таку роль мав виконувати наймоторн╕ший ╕ найдотепн╕ший парубок у громад╕. Один з учасник╕в гри, «ос╕длавши» коцюбу, був паном Коцюбинським. В╕н в╕д порога скакав до калити ╕ розпочинався д╕алог: - Здоров був, пане Калитинський! - Здоров був, пане Коцюбинський! - Я ╖ду калиту кусати! - А я буду по зубах кресати! (╢ й ╕нш╕ вар╕анти). П╕д час цього д╕алогу вс╕ присутн╕ намагалися розсм╕шити Коцюбинського глузуванням, жарт╕вливими, але не образливими репл╕ками. В╕н же стрибав на коцюб╕, мов на конику, намагався вкусити калиту, не торкнувшись ╖╖ руками ╕ збер╕гати серйозн╕сть. Якщо Коцюбинський таки засм╕явся, отримував в╕д Калитинського по щоках квачем з╕ сажею. При цьому, аби ускладнити завдання, Калитинський ще й смикав за стр╕чку, на як╕й п╕дв╕сили калиту, розгойдував ╖╖. Оп╕сля на коцюбу с╕дав наступний «вершник». А якщо Коцюбинському таки вдалося в╕дкусити коржа, то в╕н ставав Калитинським, а Калитинський - Коцюбинським. ╤ так продовжувалася молод╕жна гра. Пот╕м переходили до ╕нших розваг. Сама ж калита символ╕зу╓ зимове народження сонця. Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2020 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22835
|