Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3748)
З потоку життя (6952)
Душі криниця (3739)
Українці мої... (1517)
Резонанс (1625)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1762)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ОСТР╤ВЦ╤ МОГО БОЛЮ
20 с╕чня святку╓ св╕й день народження ╢ва Мартиян╕вна Пономаренко, укра╖нська поетеса, яка мешка╓...


НЕ ВБИВАЙТЕ УКРА╥НУ!
В Ки╓в╕ вийшла друком книга художниц╕ Катерини Рапай «Подв╕йна експозиц╕я».


«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ЗАПРОШУ╢ ТАЛАНОВИТУ ТВОРЧУ МОЛОДЬ
Оц╕нюватиме творч╕сть учасник╕в компетентне письменницьке жур╕, до складу якого входять, зокрема,...


ВИЗНАЧЕНО ЛАУРЕАТ╤В ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО ЗА 2020 Р╤К
Ком╕тет з присудження прем╕╖ Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни ╕мен╕ Максима Рильського на зас╕данн╕, що...


А МАЛАНКА — ДОБРА ГОСПОДИНЯ...
Увечер╕ 13 с╕чня, коли готу╓мось зустр╕чати Старий Новий р╕к, свято Васил╕я, повноправною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 04.12.2020
НА ВВЕДЕННЯ — ТОВСТЕ ЛЕДЕННЯ...

Наш╕ традиц╕╖

4 грудня в╕дзнача╓мо велике церковне свято Введення у храм Пресвято╖ Богородиц╕, яке у народ╕ називають Третьою Пречистою ╕ вважають «введенням» (вступом) до циклу зимово-р╕здвяних свят, як╕ зак╕нчуються Собором ╤вана Хрестителя, 20 с╕чня.
У цей день також спостер╕гали за погодою, прогнозували:
- Третя Пречиста сн╕гом покрива╓ - хл╕ба прибува╓.
- Введення прийшло - справжню зиму привело.
- Введення мостить мости, а Микола (19 грудня) забива╓ гв╕здки - буде люта зима.
- Введенськ╕ морози зими ще не роблять, бо п╕сля них ще буде в╕длига.
- На Введення - товсте ледення.
- Л╕д на Введення тр╕щить - мороз буде до Миколи.
- ╢ на Введення вода - вл╕тку буде молоко.
- Горобець нап'╓ться на Введення з к╕нського сл╕ду води - на Юр╕я (6 травня) худоба напасеться трави. Чим глибший сл╕д - тим вищою буде трава.
- Сн╕г, який випав на Введення, швидко розтане.
- У н╕ч на Введення мороз тр╕щить ╕ зор╕ блимають - мороз протрима╓ться м╕н╕мум три дн╕.
- Сн╕ги велик╕ на Введення - л╕то буде багатим на плоди.
- На Введення сн╕г на полях - зерно в зас╕ках.
- На Введення пада╓ сн╕г лапатий - зерно будеш горнути лопатою.

КАТЕРИНА ВОРОЖИЛА...

У н╕ч на свято Катерини (7 грудня) д╕вчата ворожили, аби д╕знатися, якою буде доля. Так╕ д╕йства ╕нколи нагадували ворож╕ння у н╕ч на Андр╕я (13 грудня), але й мали сво╖ особливост╕. Д╕вчата зверталися у молитвах до Свято╖ Катерини. Ритуали в╕дбувалися без участ╕ хлопц╕в. Т╕ нав╕ть не мали права спостер╕гати.
Наприклад, д╕вчина брали жменю конопляного нас╕ння, виходила оп╕вноч╕ на подв╕р'я, трич╕ обходила довкола хати ╕ с╕яла його, заволокуючи полом сп╕дниц╕. Примовляла:
- Катерино, Катерино! Пов╕дай долю! Зв╕дки судженого чекати?..
Свята мала пов╕дати долю вноч╕, коли д╕вчина спала.
Також ложку сол╕ розчиняла у кухлику води ╕ випивала на н╕ч. Мав приснитися суджений, що принесе води.
Могла д╕вчина взяти пор╕вну по наперстку борошна, сол╕ й води, зам╕сити т╕сто ╕ спекти коржик. Половину з'╖дала на н╕ч, а половину клала п╕д подушку. В╕рила, що вноч╕ прийде наречений ╕ з'╖сть свою половину.
Ворожили д╕вчата ╕ так. Висмикували з╕ стр╕хи соломинку. Якщо попадалася з колосом, то д╕вчину свататиме багатий парубок, а якщо гола, то б╕дний. Коли ж соломинка потраплялася коротка, з╕гнута, то не сл╕д чекати вес╕лля протягом року.
Траплялося ╕ таке д╕йство. Наливали у миску води, клали поверх в╕нець соломинку, ставили на н╕ч п╕д л╕жко ╕ примовляли:
- Хай милий прийде, через кладку переведе!
Зранку напередодн╕ Катерини натще перев'язувалися поясом ╕ не зн╕мали його до ноч╕. Увесь день постили ╕ ревно молилися до Свято╖ Катерини. На н╕ч складали пояс хрестом ╕ клали п╕д подушку. За цим поясом мав прийти ув╕ сн╕ наречений.

КЛИМЕНТ СЛЬОЗУ ГОНИТЬ...

8 грудня — день вшанування священомученика Климента.
В╕н був четвертим п╕сля апостола Петра ╓пископом Римсько╖ церкви. В╕д нього ж прийняв свячення. Зг╕дно з переказом, за те, що Климент пропов╕дував християнське вчення, його заслали до Криму. Але й тут в╕н не зрадив Свят╕й В╕р╕ ╕ продовжував пропов╕дувати Христову науку серед поган. Робив це в╕дкрито, а не потайки.
За наказом ╕мператора Трояна у 101 роц╕ Святого Климента втопили у Чорному мор╕. Однак мертве т╕ло хвил╕ винесли на берег. Щойно навернути Климентом до християнства язичники поховали його.
У IX стол╕тт╕ частка мощей ╓пископа Климента була перенесена Святими Кирилом ╕ Мефод╕╓м до Риму, ╕ншу частку князь Володимир Великий перев╕з до Ки╓ва. Ц╕ останки знаходилися у Десятинн╕й церкв╕ до монголо-татарського нашестя.
Святий Климент написав ряд твор╕в, серед яких найб╕льш в╕домий - «Перше послання до Кор╕нфян».
Про цей день у народ╕ кажуть:
- Климент сльозу з мужика морозом гонить.
- На Климента зима клин клином вибива.
- На Климента морози стоять, зуби цокотять.
- Климент вуха морозом рве.
- На Климента хоч два кожухи одягай.

╤ВАН-ПЕРЕДЗИМОК

26 листопада — свято ╤вана Золотоустого, одного з трьох Отц╕в Церкви, видатного Богослова, пропов╕дника, упорядника Свято╖ Л╕тург╕╖.
У народ╕ цей день називають “передзимком”, адже “будь-яка зяб у рост╕ зупиня╓ться”. К╕мнатн╕ рослини ╕ т╕ “завмирають на зиму”. Тому кажуть: ╤ван-Передзимок ╕де - вже рослина не росте». А це ознака того, що прийшла фенолог╕чна зима.
╢ й ╕нш╕ спостереження:
- ╤ван Золотоустий солодко говорить, та все ╓ сн╕гом землю покрива╓, морозом прип╕ка╓, зиму заклика╓.
- У цей день кружля╓ багато вороння - на щ╕льн╕ сн╕гопади.
П╕сля ╤вана Золотоустого тесл╕ заготовляли деревину, адже «дерево вже заснуло, не в╕дчува╓ болю». ╥╖ використовували для виготовлення поличок, лав, ст╕льц╕в, скринь... Перед тим уважно придивлялися та прислуховувалися, а чи не стука╓ по дереву дятел, який завжди п╕дкаже - ╓ там коро╖ди чи н╕. Були й ╕нш╕ методи перев╕рки, зокрема в╕дколупували стару кору, зр╕зали й частину молодо╖, шукаючи шк╕дник╕в. Така деревина не завжди годиться для рем╕сничо╖ справи. Та нав╕ть заготовлене як╕сне дерево могли використати для виготовлення предмет╕в побуту через р╕к-два. Спочатку його «розпускали» пилкою на дошки, планки, клини, пот╕м сушили б╕ля печ╕, а вл╕тку п╕д палючим сонячним пром╕нням, ще раз перев╕ряли на як╕сть. Брак ╕шов на дрова, а добротний матер╕ал - у руки тесл╕, з якого в╕н творив дива.
До реч╕, заготовляли деревину ╕ п╕сля свята Поклон╕ння оковам апостола Петра (у народ╕ - Петра Вериги, 29 с╕чня). Але ╖╖ використовували для буд╕вництва хат, господарських прим╕щень.

ПОСТУВАННЯ

28 листопада розпочина╓ться Р╕здвяний п╕ст (Пилип╕вка), який завершу╓ться напередодн╕ Р╕здва Христового, у Святий веч╕р, 6 с╕чня.
Взагал╕, у християнськ╕й традиц╕╖ пости займають ч╕льне м╕сце у християнськ╕й традиц╕╖. Насамперед ╕деться про дотримання духовних правил життя в╕рних. Важлива рац╕ональн╕сть постування й у харчуванн╕, доц╕льн╕сть р╕зноман╕тних обмежень.
Так що таке пости, ск╕льки ╖х у роц╕ ╕ що вони приписують?..
З час╕в прийняття християнства наш╕ предки дотримувалися посту у дн╕, як були пов'язан╕ з╕ Страстями Господн╕ми. В сучасн╕й церковн╕й традиц╕╖: 7 тижн╕в Великого посту перед Великднем, в╕д 3 до 6 тижн╕в трива╓ Петр╕вський п╕ст, 2 тижн╕ Спас╕вський ╕ 6 тижн╕в Пилип╕вський. Додамо окрем╕ «п╕сн╕» дн╕ - Ус╕кновення Голови ╤вана Хрестителя, Воздвиження Чесного Хреста, Надвеч╕р'я Р╕здва, Надвеч╕р'я Водохреща... Кр╕м того, нав╕ть у М'ясниц╕ передбачалося постувати у середу та п'ятницю, а подекуди ╕ в понед╕лок. В╕дтак - на пости припада╓ б╕льша половина календарного року (м╕н╕мум - 28 тижн╕в). Деяк╕ ревн╕ практикуюч╕ християни нав╕ть у скоромн╕ дн╕, коли дозволя╓ться вживати м'ясн╕ страви, в╕дмовляються й в╕д риби, яку споживають у час╕ посту.
Як вважають л╕кар╕, пости справд╕ виконують розвантажувальну функц╕ю, ╓ нагода очистити орган╕зм. Але в╕д посту (╕ за церковним звича╓м, ╕ за порадою медик╕в) зв╕льняються, зокрема на користь молочних страв, мал╕ д╕ти, ваг╕тн╕ ж╕нки, матер╕-годувальниц╕, тяжкохвор╕ люди.

БУЙН╤ В╤ТРИ

29 листопада християни сх╕дного обряду вшановують Святого апостола ╕ ╓вангел╕ста Матея.
╤сус Христос покликав його: “...╤ди за мною!”, коли той збирав мито у Капернаум╕. Матей (син Алфея, до того звався Лев╕) не завагався. ╤ так митар (ця посада вважалася серед ╕уде╖в ганебною, адже з╕бран╕ податки поповнювали скарбницю чужинця - Римсько╖ ╕мпер╕╖), став апостолом.
П╕сля З╕шестя Святого Духа Матей пропов╕дував Христове вчення у Палестин╕, Еф╕оп╕╖, Перс╕╖, Македон╕╖... Загинув мученицькою смертю в╕д рук язичник╕в.
Йому належить перше ╢вангел╕╓ у перел╕ку книг Нового Зав╕ту, у якому автор на основ╕ цитат з╕ Старого Зав╕ту доводив, що ╤сус Христос - саме той Мес╕я-Спаситель, про якого говорили пророки ╕ якого оч╕кували патр╕архи.
Цей день пов'язаний ╕ з прогностичними прикметами. У народ╕ кажуть:
- На Матея зима пот╕╓, а земля пр╕╓. (╤деться про те, що сн╕г, наче тепла б╕ла ковдра вкрива╓ землю).
- На Матея буйн╕ в╕три - бути зав╕рюхам до Миколи (19 грудня).
- П╕вн╕чно-зах╕дний в╕тер в╕щу╓ мокрий сн╕г з дощем; в╕тер - п╕вдня або з╕ сходу - сн╕г вистелить намети.
- На Матея тихо ╕ в╕дносно тепло - Микола може бути без сн╕гу або з в╕длигою.

У народ╕ кажуть...
ЯК╤Й БУТИ ЗИМ╤?

- Який перший день грудня — такою буде зима.
- У грудн╕ перша пороша — зима буде хороша.
- Т╕льки у грудн╕ приходить справжня зима.
- Якщо зима не прийшла у грудн╕ та с╕чн╕, то вона прийде 10 лютого.
- Зима холодна та з╕ сн╕гом - благодать для господаря (в╕щу╓ добрий врожай).
- Зима з дощами - л╕то з черв'яками.
- У грудн╕ дорога санна - врожай на гречку.
- Замет╕л╕ зимою - л╕том негода.
- Л╕с взимку шумить - на в╕длигу.
- М╕сяць у хрест╕ чи в круз╕ - до морозу.
- М╕сяць взимку надутий - буде сн╕г.
- Небо взимку завол╕ку╓ться хмарами - до замет╕л╕.
- Р╕зке похолодання завжди наста╓ перед покращенням погоди (потепл╕нням).
- Сильна тяга у печ╕ - на мороз; слабка - на в╕длигу.
- Дрова горять, потр╕скуючи - на мороз.
- К╕нь ляга╓ на землю перед сн╕гопадом.
- Птахи ховаються перед морозом.
- Корова сопе ╕ невдоволено пирка╓ - буде мороз.
- Кури на одн╕й ноз╕ стоять - чекай морозу.
- Синиця до хати - зима надв╕р (буде холодно).
- Сн╕гур засп╕вав, а сорока п╕д дах заховалася - буде хуртовина.
- Зима три роки визнача╓ться л╕том; л╕то три роки визнача╓ться зимою; на три роки само по соб╕. Не вс╕ прикмети  збуваються...
З╕брав Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22818

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков