Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3708)
З потоку життя (6918)
Душі криниця (3714)
Українці мої... (1513)
Резонанс (1616)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ЦИН╤ЧН╤ ПОРАДИ Л╤ТЕРАТОРАМ-ПОЧАТК╤ВЦЯМ
Ви хочете стати письменником? А яка у вас мотивац╕я? Мотивац╕я бува╓ р╕зна.


ВАЛЕНТИН БУТ: ЧИ ПРИЙДЕ П╤СЛЯМАЙДАННЕ ПРОСВ╤ТЛЕННЯ?
Сьогодн╕ мина╓ р╕вно с╕м рок╕в в╕дтод╕, як п╕сля 2001 ╕ 2004 рок╕в я знову опинився на Майдан╕.


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ЦИН╤ЧН╤ ПОРАДИ ЧИТАЧАМ СУЧЛ╤ТУ
Нудота – ознака появи критичного мислення ╕ зачаток ╕мун╕тету.


ВАЛЕНТИН БУТ: ОПЕРАЦ╤Я "УСИК", або QUI PRODEST?
Цього бою чекали в╕д самого березня, але COVID-19 ╕ тут вн╕с сво╖ правки. Як би там не було, б╕й...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ГАЛИЦЬК╤ ПРИПОВ╤СТКИ
Ск╕льки присл╕в’╖в може процитувати випускник укра╖нсько╖ школи? А дорослий укра╖нець з...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2020 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 20.11.2020
ВАЛЕНТИН БУТ: ТИМ, ХТО НОСИТЬ ШОРИ

"Той, хто носить шори, ма╓ пам'ятати, що до комплекту входять вудила та бат╕г".
Стан╕слав ╢жи Лец

Як я те бачу, б╕да нашо╖ пол╕тики в тому, що вона н╕як не вийде з-п╕д впливу злого ╕нтелекту, який в╕дверто ман╕пулю╓ нею, напевно знаючи, не лише чого хоче, а й як того досягнути.
Нац╕я ж, зам╕сть того, щоб протиставити йому св╕й потужний позитивний ╕нтелект, зам╕сть вибратися ╕з гидкого, смердючого болота безволля та, засукавши рукави, в пот╕ чола будувати свою сьогодн╕шню безпеку ╕ завтрашн╓ процв╕тання, реагу╓ на т╕ ман╕пуляц╕╖ одними лише прим╕тивними, ц╕лком передбачуваними емоц╕ями.
Не раз дурена, не раз розчарована у сво╖х на╖вних над╕ях на клятвенно-об╕цян╕ "покращення вже завтра", вона, проте, й дал╕ продовжу╓ плекати овеч╕ над╕╖ на щедр╕ об╕цянки чергових красноба╖в в╕д ЗЕ, купуватися на псевдопатр╕отичн╕ загравання вовк╕в в овеч╕й шкур╕ в╕д ПО, пом╕чаючи у сво╓му звуженому пол╕ зору лише под╕бних ╖м, лише ╖х асоц╕юючи з владою.
Чи ж варто дивуватися, що вправно граючи на рудиментах посттотал╕тарно╖ св╕домост╕ (в нашому випадку на св╕домост╕ совка, вихованого за довг╕ в╕ки духовно╖ невол╕ в переконанн╕, що його думка, його воля не значать н╕чого), безсоромно користаючись з╕ значною м╕рою скастрованого в нього в╕дчуття самост╕, в╕дпов╕дальност╕ за сво╓ життя, за долю сво╖х д╕тей, наднац╕ональна маф╕я - складовою частиною яко╖ ╓ "наш╕" клани - ╕ по сьогодн╕, п╕сля вс╕х "майдан╕в" ╕ "революц╕й", ц╕лком усп╕шно крутить тою затурканою отарою, спроквола п╕дганяючи ╖╖ назад, до кошари, з яко╖ вона була випорснула чверть стол╕ття тому, не забуваючи, тим часом, з╕стригати з в╕вцюватих по три шкури на р╕к.
Такий довгий вступ можна пояснити лише надлишком жовч╕, що накопичувалася упродовж десятил╕ть внасл╕док в╕дчуття марност╕ витрачених зусиль на те, щоб з╕драти з очей публ╕ки намертво приживлен╕ шори, розв╕яти хитронаплетен╕ химороди. ╤ найб╕льшою завадою тут ╓ те, що ╕ т╕ шори, ╕ ту заморочен╕сть б╕льш╕сть мо╖х сп╕вв╕тчизник╕в - ╕ то, далеко не лише тут, у "зватн╕лому" Криму - вважають нев╕д'╓мною частиною самих себе. Ну й, говорити н╕чого, що маф╕я доклада╓ вс╕х можливих зусиль, аби, принаймн╕, збер╕гати той status quo!
- Кажете, н╕яких химород не ╕сну╓, а зл╕ чари бувають лише у страшних казках?
Тод╕ поясн╕ть, у як╕й страшн╕й казц╕ живемо, якщо нашими героями стають президенти, як╕ передають владу злод╕ям-рецидив╕стам, президенти-злод╕╖-рецидив╕сти як╕ нищать у нас на очах нашу кра╖ну, руйнують п╕двалини держави, кривав╕ пастори, що, не змигнувши оком, без спротиву в╕ддають агресору крими, чи обожнюван╕ порохи, що сво╓ю невситимою жадобою наживи у час╕ в╕йни (яку вони в╕йною принципово не визнають), приводять до влади зелених нездар, любител╕в позаглядати в оч╕ агресора?
Або ось: х╕ба не заморочено, не зачакловано народ (про пол╕тик╕в не мовлю, бо то, вочевидь зац╕кавлена сторона), який лукаво "в╕рить", що доля Укра╖ни - найб╕льшо╖ кра╖ни Европи - вир╕шу╓ться не нею, а десь у москвах-анкарах-вашингтонах?
- Дурня якась, скажете?
Але ж, це наша д╕йсн╕сть. Вкидувана н╕би м╕ж ╕ншим, так, н╕би це очевидна ╕стина, ця думка ляга╓ на угно╓н╕ грунти нашо╖ байдужост╕, нашого безволля.
- Справд╕, хто ми так╕, - каже обиватель, - аби всерйоз противитися Москв╕, з ╖╖ м╕льйонною арм╕╓ю? Чи не краще, як та мудра мавпа, перечекати сутичку двох тигр╕в, сидячи на безпечному дерев╕, або ж, сидячи на берез╕, дочекатися доки пот╕к пронесе повз тебе, медитуючого, труп твого ворога?
П╕дкр╕плен╕ посиланнями на мудрец╕в Сходу, так╕ сентенц╕╖ д╕ють нев╕дпорно, знову й знову закр╕плюючи хохляцьку меншоварт╕сть на р╕вн╕ п╕дсв╕домост╕.
Чи не тому ми шука╓мо пророк╕в по закордоннях, чи не тому, з╕ сп╕тн╕лим чолом, зн╕ма╓мо слухавки, аби почути волю наришк╕них, з глибокими прис╕даннями, наввипередки носимо сво╖ закони на освячення Венец╕йки, з╕щуливши вуха, пха╓мося у пастки джул╕ан╕в?
А звичка запоб╕гання перед д╕аспорою, в над╕╖ на ╖╖ сприяння ╕ допомогу? Нав╕ть якщо в╕дкинути той промовистий аспект, що переважна частина тих, хто складають укра╖нську д╕аспору, були, свого часу, випхан╕ з Укра╖ни - неважливо, злиднями чи пол╕тичними пересл╕дуваннями - то й тод╕ така повединка ╓, щонайменше, дивною. Зазвичай, це материнська держава п╕клу╓ться, застою╓ ╕нтереси, посильно п╕дтриму╓ сво╖х, що з р╕зних причин роз'╖халися по св╕тах. Аж н╕як не навпаки. Але ж останн╕ми роками д╕йшло вже до того, що уряди Укра╖ни всерйоз розраховують на зароб╕тки зароб╕тчан...
╤ - н╕, - паралел╕ з ╤зра╖лем, який чимало завдячу╓ сприянню та безпосередн╕й допомоз╕ розс╕яно╖ по св╕тах впливово╖ ╓врейсько╖ д╕аспори, тут недоречн╕. Чому? Може тому, що в ╤зра╖л╕ живуть т╕, для кого своя держава ╓ неперес╕чною ц╕нн╕стю? Може тому, що в Кнессет╕ нема╓ п'ято╖ колони, яка б трупом лягала, в╕дстоючи ╕нтереси ворожо╖ сторони, ставлячи палки в колеса власному народов╕? Може, нарешт╕, тому, що ╓вре╖ розраховують, найперше, на самих себе, на сво╖ власн╕ сили, на свою завзят╕сть ╕, не чекаючи н╕чи╖х схвалень, а ╕нод╕ й в╕дкидаючи побажання впливових сп╕льник╕в, зокрема, дядька Сема, сам╕ формують свою пол╕тику - як зовн╕шню, так ╕ внутр╕шню? Може тому маленький, загублений в п╕сках, майже позбавлений природних ресурс╕в, ╤зра╖ль серед усп╕шних кра╖н св╕ту, а найб╕льша кра╖на Европи з багатющими родовищами корисних копалин, з найродюч╕шими чорноземами, пасе задн╕х, зсунувшись майже на сам╕с╕ньке дно економ╕чно╖ пр╕рви?
То може б час таки зняти т╕ клят╕ шори, розв╕яти отруйн╕ тумани химород, в╕дкинути лукав╕ спод╕вання, на те, що наш╕ проблеми вир╕шать у Москв╕, у Вашингтон╕, в Анкар╕, що з нашо╖ пр╕рви нас витягне всесильний Ганс з волохатими руками, ╕ самим братися, нарешт╕, до д╕ла? Як гада╓те, товариство?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2020 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22794

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков