Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3708)
З потоку життя (6918)
Душі криниця (3714)
Українці мої... (1513)
Резонанс (1616)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ГАЛИНА ЛИТОВЧЕНКО: ГОЛОСИЛА ТИША
╫валт стояв над селом. Прокльони, голос╕ння розривали морозне пов╕тря. Виганяли з хат родини...


ВАСИЛЬ ЛАТАНСЬКИЙ: У СНИ ПРИХОДИТЬ ЗНОВУ ПОЛЕ
На уроц╕ мене спитали, що таке голод, чи зм╕г би я пережити те, що було в тридцять третьому. Я...


МИКОЛА СУП╤НКА: ПОЕЗ╤╥
Вже небозв╕д на землю мряку с╕╓. В╕д шовку трав зостався т╕льки тл╕н. ╤ пром╕нь сонця св╕тить, та...


АРХ╤СТРАТИГ НЕБЕСНИХ СИЛ
21 листопада — велике церковне свято на честь «ангельських лик╕в...


НУЗЕТ УМЕРОВ: ДИКТАНТ
До 89-р╕ччя поета, проза╖ка, перекладача Нузета Умерова




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 13.11.2020
РОДЗИНКИ НА КУЗЬМИНКИ

Наш╕ традиц╕╖

Свято Ос╕нн╕х Кузьми ╕ Дем'яна припада╓ на 14 листопада, але молодь готувалася до нього заздалег╕дь.
В окремих рег╕онах Укра╖ни (насамперед ╕деться про т╕, де рясно ростуть виноградники - П╕вдень Укра╖ни, Закарпаття) до цього свята мали ретельно висушити родзинки, перебрати ╖х, посортувати. Увечер╕ на Кузьминки (так називали зустр╕ч Ос╕нн╕х Кузьми ╕ Дем'яна) д╕вчата готували з них узвар; неодм╕нно пекли кури у печ╕ ╕ також злегка начиняли родзинками. Не часто, але, яе десерт, могла бути рисова каша з тими ж родзинками. Запрошували ╕ частували парубк╕в.
Усе д╕йство в╕дбувалося у когось у хат╕, яку молодь винаймала винаймала для сво╖х розваг у старших самотн╕х людей, бо тод╕ ╕ старшим людям весел╕ше, та й молодь допоможе ╖м по господарству.
Чимало етнограф╕в вважа╓, що так╕ гуляння знаменували початок зимових вечорниць, допоки не настав Пилип╕вський п╕ст (з 28 листопада по 6 с╕чня), з певними строгими обмеженнями щодо гучних забав. Але й п╕д час Пилип╕вки д╕вчата ╕ парубки вишукували вс╕ляко╖ нагоди, аби повеселитися - н╕ч на Катерини, н╕ч на Андр╕я, свята Варвари, Сави, Миколая...

ПИГАС╤Й СОНЦЕ ГАСИТЬ

15 листопада християни сх╕дного обряду вшановують святих християнських дух╕вник╕в та пропов╕дник╕в Акиндина ╕ Пигас╕я.
Вони навертали язичник╕в до правдиво╖ християнсько╖ в╕ри, пропов╕дували вчення ╤суса Христа, за що 330 року були страчен╕ за наказом перського царя Сапора, жорстокого пересл╕дувача християн.
У народному побут╕ укра╖нц╕в це свято ма╓ сво╖ особливост╕ спостережень за довк╕ллям, як╕ насамперед пов'язан╕ з╕ сезонними зм╕нами у природ╕. Неважко заприм╕тити, що день уже пом╕тно коротша╓, а ноч╕ чимраз прибува╓. Тому кажуть: «Пигас╕й сонце гасить», бо якщо, нав╕ть, ╕ видасться сонячний день, то все ж в╕н таки холодний ╕ короткий.
╤нш╕ спостереження:
- З дня Пигас╕я зима диха╓ в обличчя ╕ щипа╓ за носа та вуха.
- З Пигас╕я сут╕нки ╕ присмерки року.
- З Пигас╕я день квапиться, бо н╕ч на п'яти наступа╓.
- Сильний в╕тер на Пигас╕я - в останню декаду листопада буде в╕тряно.
- Хмарн╕сть при похмур╕й погод╕ увечер╕ зменшу╓ться, в╕тер стиха╓, видим╕сть покращу╓ться - до приморозк╕в.
- Тхори ╕ куниц╕ достроково зм╕нили л╕тн╓ хутро на зимове (вилиняли) - до ранньо╖ зими.
- Шишки на ялин╕ внизу дерева рясн╕ - зимов╕ морози будуть ранн╕; а якщо рясн╕ вгор╕, то зима буде коротка.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22774

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков