Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3708)
З потоку життя (6918)
Душі криниця (3714)
Українці мої... (1513)
Резонанс (1616)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ЦИН╤ЧН╤ ПОРАДИ Л╤ТЕРАТОРАМ-ПОЧАТК╤ВЦЯМ
Ви хочете стати письменником? А яка у вас мотивац╕я? Мотивац╕я бува╓ р╕зна.


ВАЛЕНТИН БУТ: ЧИ ПРИЙДЕ П╤СЛЯМАЙДАННЕ ПРОСВ╤ТЛЕННЯ?
Сьогодн╕ мина╓ р╕вно с╕м рок╕в в╕дтод╕, як п╕сля 2001 ╕ 2004 рок╕в я знову опинився на Майдан╕.


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ЦИН╤ЧН╤ ПОРАДИ ЧИТАЧАМ СУЧЛ╤ТУ
Нудота – ознака появи критичного мислення ╕ зачаток ╕мун╕тету.


ВАЛЕНТИН БУТ: ТИМ, ХТО НОСИТЬ ШОРИ
Як я те бачу, б╕да нашо╖ пол╕тики в тому, що вона н╕як не вийде з-п╕д впливу злого ╕нтелекту,...


ВАЛЕНТИН БУТ: ОПЕРАЦ╤Я "УСИК", або QUI PRODEST?
Цього бою чекали в╕д самого березня, але COVID-19 ╕ тут вн╕с сво╖ правки. Як би там не було, б╕й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2020 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 23.10.2020
СПРАВА "МЕДВЕДЧУК ПРОТИ СТУСА"

Як сталося, що в Укра╖н╕ почали забороняти книги

У понед╕лок Дарницький районний суд Ки╓ва за позовом В╕ктора Медведчука до автора книги «Справа Василя Стуса» Вахтанга К╕п╕ан╕ та видавництва, яке надрукувало цю книгу, ухвалив довол╕ дивне р╕шення. Суд пристав майже на вс╕ захцянки адвоката закатованого поета та нав╕ть дещо вийшов за меж╕ позовних вимог. Зокрема, зобов’язав видалити з книги згадки про Медведчука ╕ заборонив поширення накладу без дозволу останнього.
Так, зг╕дно з р╕шенням судд╕ Марини Заставенко, з книги К╕п╕ан╕ «Справа Василя Стуса» мають бути видален╕ наступн╕ фрази: «...чи була можлив╕сть у Стуса обрати «менше зло». Проте ╓ фактом, що наданого, п╕дтримуваного держбезпекою адвоката звали В╕ктор Медведчук»; «...Медведчук на суд╕ визнав, що вс╕ «злочини», н╕бито вчинен╕ його п╕дзахисним, «заслуговують на покарання»; «...в╕н фактично п╕дтримав звинувачення. Нав╕що прокурори, коли ╓ так╕ безв╕дмовн╕ адвокати?»; «...розпинав поета призначений державою адвокат Медведчук»»; «...ш╕стка комун╕стично╖ системи Медведчук…»; «Злочин перед поетом юрист Медведчук зд╕йснив ще й тим, що не пов╕домив родин╕ про початок розгляду справи… Боявся КДБ чи просто завжди був цин╕ком та аморальним типом?»…
До моменту видалення цих фраз, книгу заборонили розповсюджувати ╕ видавництву «Vivat», ╕ особисто автору - К╕п╕ан╕.
Але питання, для чого все це потр╕бно старожилу укра╖нсько╖ пол╕тики Медведчуку?
В╕н не справля╓ враження дурно╖ людини, ╕, в╕рог╕дно, мав усв╕домлювати, що р╕шення суду на його користь лише п╕д╕гр╕╓ ╕нтерес ╕ до книги К╕п╕ан╕, ╕ до поета, про якого ця книга, ╕, найголовн╕ше, до його – Медведчука - рол╕ у дол╕ Стуса, описан╕й в книз╕. Власне, так воно ╕ сталося. Про Стуса заговорили нав╕ть т╕, хто не чув про його ╕снування, а хто чув – кинулися замовляти книгу «поки не заборонили». Спрацювало одв╕чне «заборонений пл╕д - солодкий» ╕ радянське – «раз забороняють, значить – щось хороше». Тепер, прочитавши цей л╕тературний тв╕р, укра╖нц╕ знають, що Медведчук, як написано в книз╕, хоча був адвокатом поета, грав роль його прокурора.
Про Стуса заговорили нав╕ть т╕, хто не чув про його ╕снування, а хто чув – кинулися замовляти книгу «поки не заборонили»
Маю з цього приводу дв╕ думки, як╕, проте, не виключають одна одну.
Подаючи позов до суду, Медведчук, м╕г мати на мет╕ деморал╕зувати патр╕отичну частину сусп╕льства. Мовляв, див╕ться, хохли, хто у вашому дом╕ справжн╕й господар. Це – прекрасна нагода продемонструвати в╕тчизняним ватникам-фанатам Рос╕╖ та СРСР, як можна «бандер╕вцям-нац╕онал╕стам» вказати на «╖хн╓ м╕сце».
╤нша верс╕я поляга╓ у тому, що нав╕ть у пол╕тик╕в такого штибу, як Медведчук, ╓ сов╕сть. ╤, в╕рог╕дно, вона може мучити. Хто зна, чи не приходить закатований поет до свого «адвоката» ночами? ╤ хто зна, про що Стус йому з того св╕ту говорить?
А судове р╕шення – чудова спроба сов╕сть обманути. Мовляв, попри те, що там у книгах пишуть, все було зроблено по закону, правильно. Хоча тут варто згадати, що 30 ср╕бляник╕в судовим р╕шенням не повернеш ╕ мертвого не воскресиш. А ще, що боягузтво – найстрашн╕ший гр╕х.
Але поверн╕мося до р╕шення суду. В ньому ╓ ц╕кавий момент: суддя Заставенко вийшла за меж╕ цив╕льного позову Медведчука. В╕н не просив не згадувати його ╕м’я як персонажа книги без його згоди. Проте у р╕шенн╕ судд╕ про це йдеться.
Суддя Заставенко вийшла за меж╕ цив╕льного позову Медведчука. В╕н не просив не згадувати його ╕м’я як персонажа книги без його згоди. Проте у р╕шенн╕ судд╕ про це йдеться
Що це? Намагання судд╕ вислужитися перед впливовим пол╕тиком з приц╕лом на просунення у кар’╓р╕ (до реч╕, на роботу у столичний суд суддю Заставенко свого часу призначив в╕домий борець з Рос╕╓ю Петро Порошенко)? Власна укра╖нофобська позиц╕я, яку суддя не стрималася ╕ продемонструвала у р╕шенн╕ «╕менем Укра╖ни»? Чи щось ╕нше?
Адвокат автора книги В’ячеслав Якубенко вважа╓, що цим суддя Заставенко допомогла визнати претенз╕╖ В╕ктора Медведчука… безп╕дставними. В╕н поясню╓ це так: суддя не ризикнула в╕дмовити у задоволенн╕ позовних вимог, проте заклала у сво╓му р╕шенн╕ процесуальну м╕ну, вийшовши за ╖х, вимог, меж╕. Тим самим вона надала можлив╕сть апеляц╕йному суду скасувати р╕шення не по сут╕, а по причин╕ того, що суддя першо╖ ╕нстанц╕╖ ухвалила «захцянку», про яку позивач не просив. 
Хот╕лося б думати, що це так. Але знаючи, яким «столом замовлень» ╓ Ки╖вський апеляц╕йний суд (а саме в╕н розглядатиме апеляц╕ю в╕дпов╕дач╕в), мало в╕риться в таку хитру комб╕нац╕ю Заставенко. ╤ ще менше – що вона спрацю╓ в цьому суд╕.
Вт╕м, що б там не було в апеляц╕╖, а, можливо, ╕ в касац╕йн╕й ╕нстанц╕╖, сам факт суду над книгою про под╕╖ 40-р╕чно╖ давнини, який в╕дбувався у держав╕, яко╖ нема╓ вже майже 30 рок╕в, – це середньов╕чне мракоб╕сся ╕нкв╕зиц╕╖, стал╕н╕зм ╕ г╕тлеризм в одному флакон╕.
А приб╕чники цих «╕зм╕в» мають пам’ятати, що вогонь в╕д «ворожих книг» ма╓ властив╕сть спалювати ╕ ╖х самих.
Дмитро Хилюк
www.unian.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2020 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22734

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков