Власне, 1 серпня у Севастополі гриміло тричі. Вдень - природний звук з небес, увечері - салют на честь Дня Військово-Морських Сил України. А між ними - звернення Громадського комітету "Український Севастополь" до Верховної Ради із закликом стати на захист інтересів Української Держави. Приводом слугувала тривога від чуток про можливе перебазування українських кораблів із Севастополя до Донузлава, який знаходиться у північно-західному Криму, де вони як флот існувати і розвиватися не зможуть через відсутність повноцінної берегової інфраструктури. За повідомленням УНІАН, у заяві застерігалось про те, що "вихід ВМС України із Севастополя означає встановлення над цим українським містом цілковитого контролю збройними силами Російської Федерації і більш чи менш швидку передачу міста Росії" та фактичну "геополітичну катастрофу на півдні України". У понеділок джерела "Української правди" у штабі Військово-Морських Сил України підтвердили наявність розпорядження про заплановане на першу половину серпня перебазування кораблів з'єднання, яке займається охороною водного району. Також було повідомлено про наміри військового керівництва перевести до Києва, туди, де і моря немає, штаб ВМС України. Цього ж дня заступник начальника управління прес-служби Міністерства оборони України Віктор Власюк в інтерв'ю радіо "Свобода" повідомив: "Це позиція командування Військово-Морських Сил України. Вона полягає в тому, що у зв'язку з організаційно-штатними заходами, які відбуваються зараз у Міністерстві оборони, можливо, що окремі надводні кораблі (їх буде не дуже багато) згодом будуть міняти місце своєї дислокації. І вони будуть переведені чи в Донузлав, чи то в селище Мирний. Але говорити про те, що, як тут говорять, український флот залишить Севастополь, немає жодних підстав". 2 серпня інформація ГК "Український Севастополь" була категорично заперечена начальником Головного штабу Військово-Морських Сил України Ігорем Кабаненком, який заявив, що це повідомлення не відповідає дійсності і носить провокаційний характер. Щоправда, тут же визнав, що частина кораблів буде виведена із Севастополя, назвавши це "оптимізацією". Особливо розчулюють слова Ігора Кабаненка, який договорився до того, що це робиться, щоб здешевити для держави утримання Військово-Морських Сил, а за рахунок заощаджених коштів поновити склад кораблів та створити в майбутньому потужне морське військо. Для будь-якої тверезо мислячої людини це проста гра слів, за якою немає і не може бути ніяких реальних справ. "За останні місяці в Україні стає модним усе продавати - заводи, позиції, мораль, територію, армію", - зазначив під час брифінгу в Одесі Віктор Ющенко, один із найімовірніших кандидатів у Президенти України. Він зазначив, що стан російсько-українських відносин визначено великою двосторонньою угодою, яка містить головні позиції щодо відносин стратегічних партнерів. "Цей документ я знаю. Інші - ні", - сказав Ющенко, закриваючи тему, очевидно, сподіваючись на відсутність якихось втаємничених домовленостей між Леонідом Кучмою та Володимиром Путіним. Тим часом росіяни збільшують свою військову присутність у Севастополі та Криму, зокрема переводячи сюди новий підводний дизельний човен та оновлюючи ескадрилью літаків. Судячи із суперечливих офіційних пояснень, видається, що тема глобальної залежності від Росії, яка проявилась також і у питанні національної безпеки, далеко не закрита, особливо як предмет торгу під час виборів. Грім гримить у Севастополі і сьогодні. Громадськість та військові все ще чекають на ясність у питаннях: "Чи потрібні державі боєздатні і функціональні Військово-Морські Сили?" та "Чи залишиться Севастополь українським містом?".
ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
