Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3670)
З потоку життя (6890)
Душі криниця (3703)
Українці мої... (1509)
Резонанс (1604)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПЕТРО КУХАРЧУК: ЗАМОРОЗЬ
Присвячую мо╖й перш╕й вчительц╕ Греченюк Ганн╕ Васил╕вн╕, вчительц╕ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


З ПОКРОВИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ЗИМА
У цей день уперше запалювали у печах, щоб «роз╕гр╕ти ╖х на зиму».


«СЕРЦЕ Д╤ТЯМ В╤ДДАЮ!..»
Попереду у Натал╕╖ К╕чун-Лемех нов╕ плани, нов╕ творч╕ ╕де╖. Дай Бог ╖х зреал╕зувати!


ЖУРАВЛИН╤ КЛЮЧ╤
Жовтень холодний - оч╕куй тако╖ ж зими.


ХОВАЙ ВИЛА НА ВАВИЛА!...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 25.09.2020
ФЕОДОРА ОС╤НЬ П╤ДТИНА╢...

Наш╕ традиц╕╖

24 вересня — свято преподобно╖ Феодори.
Цей день вважа╓ться неспод╕ваним, непередбачуваним щодо примх погоди. Феодора однаково може пот╕шити теплом ╕ засмутити дощем.
У народ╕ кажуть:
- Феодора ос╕нь п╕дтина╓.
- Ос╕ння Феодора под╕л п╕дтина╓ (в╕д болота); а зимова Феодора, 12 с╕чня, хустиною обличчя закрива╓ (закуту╓ в╕д холоду).
- ╤ бабине л╕то не завжди до Феодори дотягне.
- На Феодори будь-яке л╕то зак╕нчу╓ться, а ос╕нь почина╓ться.
- Феодора - змочи хв╕ст. Якщо у цей день мокро, то в жовтн╕ часто падатимуть дощ╕.
- Верба на Феодори вкрилася ╕не╓м - до холодно╖ ╕ тривало╖ зими.
- Якщо до цього дня за╓ць набрав багато жиру - оч╕куй на холодну зиму.
- Жолуд╕в багато вродило - до тепло╖ зими та наступного щедрого на врожай л╕та.
- На Феодори багато пожовт╕лого листя, але воно не посп╕ша╓ опадати - морози настануть не скоро.

ЗДВИЖЕННЯ

27 вересня в╕дзнача╓мо свято Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього, яке у народ╕ називають — Здвиження.
╢ к╕лька апокриф╕чних переказ╕в, що стосуються походження свята. В одному з них говориться про явлення в╕зант╕йському ╕мператоров╕ Костянтину Великому напередодн╕ битви з Максет╕╓м сяючого на неб╕ хреста з почутим голосом: Цим переможеш!». ╤нший переказ розпов╕да╓ про в╕днайдення у 326 роц╕ ╕мператрицею Оленою (мат╕р'ю Костянтина Великого) п╕д час розкопок на Голгоф╕ (м╕сц╕ страти Спасителя) хреста ╕ таблиц╕ з написом «╤сус Назарей, цар ╤удейський». Коли до того хреста приклали мертвого чолов╕ка, то пок╕йний враз ожив. Ще в одн╕й опов╕д╕ згаду╓ться про повернення хреста як священно╖ рел╕кв╕╖ християнам за мирною угодою з персами 631 року.
На християнському Сход╕ свято встановлене у IV стол╕тт╕, а на Заход╕ - у VII стол╕тт╕. У Ки╖вськ╕й Рус╕ воно набуло поширення аж у XIII стол╕тт╕.
Колись з цього дня починалися ос╕нн╕ «поминання д╕д╕в» - ╕деться про поминання померлих.
За народними спостереженнями з╕ святом Здвиження приходять ос╕нн╕ похолодання. Отож, «на Здвиження земля двига╓ться ближче до зими». Природа це в╕дчува╓, завмира╓. В╕дцв╕тають ос╕нн╕ кв╕ти. Масово в╕дл╕тають у вир╕й птахи. Та ще задовго до свята першою, за пов╕р'ям, в╕дл╕та╓ зозуля, бо в не╖ ключ╕ в╕д Вир╕ю, де ╕ зимують патхи. Зм╕╖ у цей день збираються у кубла.
П╕сля Здвиження починають рубати капусту, а добр╕ господин╕ пекли у свято пир╕жки з капустою, адже, за церковною традиц╕╓ю, у цей день сл╕д строго постити. Чолов╕ки перед Здвиженням домолочували хл╕б.
Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22679

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков