Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3708)
З потоку життя (6918)
Душі криниця (3714)
Українці мої... (1513)
Резонанс (1616)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1757)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤СТОР╤Я МИКОЛА╥ВСЬКОГО РУХУ
У монограф╕╖ висв╕тлено створення та д╕яльн╕сть Микола╖всько╖ крайово╖ орган╕зац╕╖ Руху, боротьбу...


ЗЛОВ╤СНА Т╤НЬ ФЕЛЬДМАРШАЛА ГОЛОДОМОРУ НАД РОС╤╢Ю
Нещодавно у Ки╓в╕ вийшла друком книга доктора ╕сторичних наук Василя Марочка «Йосип Стал╕н...


ЗЛО ТРЕБА ПЕРЕМАГАТИ
Нещодавно в м╕ст╕ Ковел╕ на Волин╕ вийшла друком книга «╥хн╕ зор╕ не згасли».


ПОКОХАЛИСЯ НАВ╤ЧНО, ВМЕРЛИ ОДНОЧАСНО
Коли Соф╕ю Перовську розшукувала влада, пол╕ц╕╖ пов╕домили ╖╖ прикмети: “Б╕лявка,...


СТЕПАН ПАВЛЮК. ЩО? ФЛОТ УКРА╥НИ? ЗАБИРАЙ!
Ми давно не бачилися, з часу анекс╕╖ Криму. М╕й давн╕й знайомий, полковник, служив у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2020 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 11.09.2020
ВОЛОДИМИР СТЕЦЮК: СПРАВА ПЕТЛЮР╤ВСЬКО╥ ПОВСТАНСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥

28 серпня 1921 року в Жандармськ╕й балц╕ поблизу Катеринослава було розстр╕ляно 52-х актив╕ст╕в ╕ пров╕дник╕в укра╖нського повстанського визвольного руху

У липн╕ 1920 року Катеринославською Губчека було викрито Кривор╕зький п╕дп╕льний повстанком, який готував загальне повстання в Кривор╕зькому пов╕т╕. Цим самим чек╕стам вдалося усунути не лише пов╕товий заколот, а фактично зруйнувати й сценар╕й запланованого петлюр╕вським штабом всеукра╖нського виступу, в контекст╕ якого повсюдно мали в╕дбутися антирадянськ╕ заколоти на м╕сцях. Тож ц╕лком законом╕рно, що невир╕шене питання щодо всеукра╖нського повстання в 1920 роц╕ постало на черз╕ денн╕й ╕ наступного 1921 року.

П╕дготовкою всеукра╖нського антирадянського виступу займався Повстансько-партизанський штаб уряду УНР у вигнанн╕ на чол╕ з Симоном Петлюрою, що перебував на територ╕╖ Польщ╕ в Тарнов╕. Безпосередньо розробкою плану загального повстання переймався командувач майбутньо╖ Повстансько╖ арм╕╖ УНР генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. Зв’язок ╕з закордонним штабом Петлюри ╕ координац╕ю м╕ж м╕сцевими повстанськими орган╕зац╕ями зд╕йснював Центральний укра╖нський повстанський ком╕тет (Цупком) або в ╕ншому вар╕ант╕ – Всеукра╖нський центральний повстанський ком╕тет (ВУЦПК), який знаходився в Ки╓в╕. Цупком мав на м╕сцях старшин для доручень, обов’язком яких було встановлення та п╕дтримання зв’язку з д╕ючими повстанськими загонами. Представником Цупкому на Катеринославщин╕ був старшина для доручень Олександр Нестеренко.
Особлив╕ повноваження орган╕затора повстання на Катеринославщин╕, в П╕вн╕чн╕й Тавр╕╖ ╕ Зах╕дн╕й Херсонщин╕ Повстансько-партизанським штабом було надано доктору Гел╓ву, який п╕сля в╕дв╕дин резиденц╕╖ УНР у Тарнов╕ на початку 1921 року з групою ос╕б прибув у Катеринославську губерн╕ю. Разом з ним при╖хали з Тарнова його пом╕чник, учитель з Н╕копольщини, отаман Рибалка-З╕рка, ад'ютант Гел╓ва Олекс╕й Кравченко, орган╕затор повстання в Н╕копольському район╕ Микитенко-Огник, орган╕затор з Мел╕топольського пов╕ту К╕млач, орган╕затор з Б╕лозерського району Мел╕топольського пов╕ту полковник Сем╕нько, орган╕затор з Новомосковського району Сердюк, орган╕затор з Верхньодн╕провського пов╕ту отаман Бондаренко ╕ зв’язковий Олександр Бел╕нський, як╕ при╖здили до закордонного штабу для консультац╕й ╕ роз’яснень та отримання повноважень. Згодом для тако╖ ж роботи на Ки╖вщин╕ були направлен╕ з Тарнова Завгородн╕й, Бесарабенко, Заяць ╕ Ковбаса. До Одеського району ви╖хав також полковник Зейгош та низка ╕нших орган╕затор╕в повстання в районах. При штаб╕ Петлюри на деякий час залишалися для зв’язку Цибенко ╕ Карпенко, як╕ також при╖здили до Тарнова для з’ясування обставин орган╕зац╕╖ повстання та узгодження позиц╕й, але в подальшому також в╕дбули в Укра╖ну.

Зг╕дно з розробленим за кордоном планом, на м╕сцях мали бути утворен╕ повстанкоми – с╕льськ╕, волосн╕, районн╕, пов╕тов╕ та губернськ╕. Останн╕м потр╕бно було п╕дтримувати зв’язок для отримання директив з центру через прикордонн╕ губернськ╕ повстанкоми, як╕ в свою чергу повинн╕ були одержувати ╖х безпосередньо в╕д командувача майбутньо╖ Повстансько╖ арм╕╖ УНР Юрка Тютюнника.
П╕сля створення загально╖ повстансько╖ п╕дп╕льно╖ мереж╕ повстанкоми мусили чекати наказу про одночасне п╕дняття повстання на теренах ус╕╓╖ Укра╖ни. У цей же час з-за кордону мав п╕ти у наступ генерал-хорунжий Юрко Тютюнник з в╕йськами Повстансько╖ арм╕╖ УНР, створено╖ з ╕нтернованих укра╖нських в╕йськових. Загальноукра╖нський антирадянський виступ спочатку планували на 1 травня, а пот╕м перенесли на 1 червня 1921 року (зг╕дно з даними чек╕стського зв╕ту за 1920 – 1921 рр.). За ╕ншими даними повстання планувалося на 10 травня, пот╕м переносилося на 15 червня та ╕нш╕ дати.

Було дещо скориговано й загальну схему повстання, яку наприк╕нц╕ кв╕тня Юрко Тютюнник передав старшин╕ для доручень по Катеринославщин╕ Олександру Нестеренку, що при╖здив до закордонного штабу. Схема була такою. Кожне село висувало в повстанком двох людей – так зван╕ «с╕льськ╕ дв╕йки», як╕ знову ж таки висували «волосн╕ тр╕йки», а т╕ в свою чергу – утворювали «пов╕тов╕ п’ят╕рки». Губернськ╕ повстанкоми утворювалися з представник╕в пов╕т╕в (по одному з кожного пов╕ту), а т╕ засновували дал╕ обласн╕ (розробниками плану Укра╖ну було под╕лено на 10 областей. – Авт.). Обласн╕ повстанкоми мали п╕дтримувати зв’язок з Цупкомом, до якого повинн╕ були надходити ус╕ директиви в╕д Уряду УНР через командувача повстансько╖ арм╕╖ Юрка Тютюнника.

Нестеренко прив╕з також наказ отаману Бров╕ у призначений час висунутися з╕ сво╖м загоном до р╕чки Сейм, при╓днуючи на шляху ╕нш╕ повстанськ╕ загони ╕ руйнуючи мости та зал╕зничн╕ кол╕╖. Д╕йшовши до Сейму, отаман Брова мав оперувати в тому район╕ до приходу з-за кордону Юрка Тютюнника з в╕йськами повстансько╖ арм╕╖.

Повертаючись в Укра╖ну, Нестеренко прихопив також з собою чималий наклад видрукуваних за кордоном прокламац╕й ╕ в╕дозв в╕д низки укра╖нських громадських ╕ в╕йськових орган╕зац╕й, як╕ з приходом червоних мусили ви╖хати з Укра╖ни. Поширення цих друкованих матер╕ал╕в серед м╕сцевого населення та в лавах Червоно╖ арм╕╖, на думку кер╕вник╕в закордонного штабу, мало в╕д╕грати позитивну аг╕тац╕йну роль до призначеного дня повстання. Прибувши до Катеринослава, Нестеренко встиг розкле╖ти значну к╕льк╕сть прокламац╕й на зал╕зничному вокзал╕ та в ╕нших велелюдних м╕сцях губернського центру.

Агентура Катеринославсько╖ Губчека, в╕д яко╖ буквально киш╕ла вся губерн╕я, винюхувала кожен закуток, у якому вчувався щонайменший в╕дгук повстанських настро╖в. В одн╕й ╕з записок Катеринославсько╖ Губчека в╕д 17 травня 1921 року говорилося, що саме Кривор╕зький пов╕т являв собою базу орган╕зованих угруповань «петлюровско-врангелевской окраски», як╕ готували, зг╕дно з в╕домостями ЧК, повстання м╕ж пунктами Знам’янка — Кривий Р╕г — Н╕кополь. У записц╕ зазначалося, що в п╕вн╕чно-зах╕дному район╕ пост╕йно в╕дбувалися з’╖зди, наради, як╕ мали на мет╕ «объединение с бандами, действующими в Черном Лесу, для поднятия восстанния».

Чек╕сти вийшли на сл╕д орган╕затор╕в загальноукра╖нського повстання ще на початков╕й стад╕╖ його п╕дготовки, в╕дразу вливши сво╖х людей в структури повстансько╖ орган╕зац╕╖, а протягом кв╕тня – червня провели арешти по вс╕х ╖╖ ланках. Причиною провалу повстанц╕в стала прикра необережн╕сть отаман╕в З╕рки, Семисенка та Бондаренка, зайва в╕дверт╕сть ╕ дов╕рлив╕сть яких призвели до катастроф╕чних насл╕дк╕в.

Агентам ЧК вдалося встановити м╕сце перебування доктора Гел╓ва й п╕д час наради, яку в╕н проводив у сел╕ Солоному, будинок, де в╕дбувалося повстанське з╕брання, оточили й ус╕м його учасникам запропонували здатися. У в╕дпов╕дь пролунали постр╕ли. Оточений будинок п╕дпалили й ус╕, хто в ньому знаходився, – доктор Гел╓в, Олександр Бел╕нський ╕ домовласник Чумаченко, згор╕ли, а брата останнього, який виб╕г у дв╕р, продовжуючи в╕дстр╕люватись, було вбито.

Одним з перших чек╕сти заарештували в кв╕тн╕ кер╕вника Катеринославського аг╕тац╕йно-╕нформац╕йного бюро ╤вана Горобця. Незабаром на виявлен╕й явочн╕й квартир╕ в Катеринослав╕ було заарештовано Цибенка, Кравченка ╕ власник╕в явочно╖ квартири подружжя Уманських.

Через деякий час група сп╕вроб╕тник╕в Катеринославського Губчека ви╖хала до ╢лисаветграда на квартиру Бардашових, яка мала стати центром повстання на Катеринославщин╕, Херсонщин╕ ╕ в Тавр╕╖ й куди з дня на день мав прибути для особистого кер╕вництва повстанням пом╕чник Юрка Тютюнника Гулий. Зд╕йснивши в ╢лисаветград╕ низку арешт╕в, чек╕сти зайняли явочну квартиру ╕ влаштували в н╕й зас╕дку, однак н╕хто на не╖ так ╕ не з’явився.
Дал╕ п╕д чек╕стську оперативну розробку потрапили Н╕копольський ╕ Кривор╕зький пов╕ти. На початку травня на Н╕копольщин╕ було арештовано 32-х учасник╕в п╕дп╕льно╖ орган╕зац╕╖, зокрема Огника-Микитенка, ╤вана Шпонька, Йосипа Безр╕дного та ╕н. На Кривор╕жж╕ п╕ддали арешту 33-х учасник╕в п╕дп╕лля. У першу чергу арештовували найб╕льш активних д╕яч╕в повстанського руху.

9 травня в сел╕ Ганн╕вка Кривор╕зького пов╕ту чек╕сти оточили будинок, у якому переховувалися отамани Степовий-Блакитний ╕ Лютий (Ялисей Черевик). У п╕дсумковому зв╕т╕ Катеринославського Губчека говориться, що отамани в╕дкрили вогонь ╕ прорвавши оточення, кинулись т╕кати. Сл╕дом за Степовим поб╕г заарештований ран╕ше чек╕стами повстанець Кравченко, який на той час уже почав сп╕впрацювати з ними. Наздоганяючи Степового, Кравченко кричав йому всл╕д, що повстанц╕, мовляв, помиляються, що ЧК не такий страшний орган, як його малюють, що ЧК н╕як не намага╓ться знищити якомога б╕льше укра╖нц╕в, як вони ран╕ше думали. Вказуючи на себе, зрадник вигукував: «Дивись, я ж ╕з ними працюю, ╕ ти будеш працювати разом з╕ мною!»
Однак Степовий не зупинявся й продовжував в╕дстр╕люватись, намагаючись втекти разом ╕з побратимом Лютим. У цей час на шляху Степового трапився червоноарм╕╓ць, який вистрелив йому в спину. Смертельно пораненому отаману пробували надати медичну допомогу ╕ зупинити кровотечу, однак вс╕ зусилля врятувати йому життя були марними. Як зазнача╓ться у чек╕стському зв╕т╕, останн╕ми були так╕ слова Степового: «Помираю за р╕дну Укра╖ну».

Молодший брат отамана Степового-Блакитного Фед╕р, який був св╕дком тих под╕й, говорить, що перед смертю Кость вигукнув: «Як буде в╕льна Батьк╕вщина, передайте прив╕т».

Отаману Лютому тод╕ вдалося втекти. А серед заарештованих чек╕стами того дня були й зв’язков╕ повстанкому сестри Бабенко – Параска ╕ В╕ра. Остання щойно повернулася в╕д Петлюри, до якого в╕дправляв ╖╖ доктор Гел╓в. В╕ра Бабенко привезла з закордонного штабу наказ про тимчасове призначення ╤льченка (до появи Степового) отаманом Верхньодн╕провського ╕ Кривор╕зького пов╕т╕в.

Наступною була операц╕я Катеринославського Губчека, зд╕йснена з дозволу ВУЧК в Мел╕топол╕, де затримали член╕в м╕сцевого повстанкому ╤вницького-Карпенка, Загуменного, Охр╕мовича, Даниленка ╕ Мар╕ю Радько.

Напередодн╕ був розбитий червоними частинами повстанський заг╕н Семисенка ╕ Бондаренка. Командирам загону вдалося втекти.

22 травня затримали старшину Цупкому для доручень у Катеринославськ╕й губерн╕╖ Олександра Нестеренка. При обшуку у нього було виявлено к╕лька друкованих в╕дозв, документи, видан╕ штабом 6-╖ Польсько╖ арм╕╖, географ╕чну карту Укра╖ни з нам╕ченим планом наступу, вручену йому генерал-хорунжим Юрком Тютюнником для передач╕ отаману Бров╕, а також написаний командувачем Повстансько╖ арм╕╖ на полотн╕ наказ отаману Бров╕ та привезену з закордонного штабу схему орган╕зац╕╖ повстання.

Невдовз╕ чек╕стами було затримано вже давно розшукуваного Андр╕я Рибалку-З╕рку, й 11 червня, отримавши дозв╕л ВУЧК, оперативна група Катеринославсько╖ Губчека п╕д кер╕вництвом т. Орлова на спец╕альному потяз╕ з двох вагон╕в ╕ паровоза в╕дправилась на Ки╖в для зд╕йснення операц╕╖ з затримання ус╕х член╕в Цупкому. Оперативна група прихопила на операц╕ю й Андр╕я З╕рку.

В ход╕ ретельно розроблено╖ операц╕╖ чек╕стам вдалося затримати ус╕х член╕в Всеукра╖нського повстанського ком╕тету – голову Цупкому полковника ╤вана Чеп╕лка, секретаря Федора Наконечного (в╕н же Дн╕стров), член╕в Миколу Комара ╕ полковника Юр╕я Гриня. Начальника штабу Цупкому штабс-кап╕тана Миколу Чеп╕лка-молодшого було вбито поблизу ╤рпен╕ при спроб╕ втеч╕. Як зазнача╓ться у зв╕т╕ Катеринославсько╖ Губчека, який досл╕дники називають зв╕том Трепалова (голови Губчека), «операция по изъятию Цупкома была произведена чрезвычайно аккуратно и конспиративно, так что сведения об арестах членов его не получили широкого распространения среди членов подпольной повстанческой организации.

З показ╕в арештованих член╕в Цупкому чек╕стам стало в╕домо, що в Б╕л╕й Церкв╕ ма╓ в╕дбутися незабаром з’╖зд ус╕х повстанських отаман╕в, ╕ саме туди ВУЧК ╕ Катеринославська Губчека не пропустили нагоду «влить своих людей».

«Так была ликвидирована попытка петлюровцев организовать грандиозное восстание на Украине, причем большую роль в этой ликвидации сыграла Екатеринославская Губчека», – не без переможного пафосу констатувало ╖╖ кер╕вництво в п╕дсумковому зв╕т╕ за 1920-1921 роки.

Постановою Велико╖ Тр╕йки в╕д 28 серпня 1921 року в справ╕ петлюр╕всько╖ орган╕зац╕╖ у Жандармськ╕й балц╕ поблизу Катеринослава було розстр╕ляно наступних ос╕б:

1. Цибенко Максим Харитонович. 2. ╤льченко Юхим Артамонович. 3. Уманська Анна Дмитр╕вна. 4. Горобець ╤ван Георг╕йович. 5. Кордужан Серг╕й Гаврилович. 6. Цедина Марко Васильович. 7. Щук╕н Пилип Ол╕мп╕йович. 8. Бардашов ╤ван Андр╕йович. 9. Бардашова Над╕я Андр╕╖вна. 10. Шпонько ╤ван Дем’янович (в╕н же Кочерга-Кочереженко-Печерний). 11. Микитенко-Огник Олександр Ксенофонтович. 12. Калина Андр╕й ╢лисейович. 13. Калина Пол╕на Семен╕вна. 14. Окатий Микола Демидович. 15. Чабаненко Кирило Митрофанович. 16. Величко Петро ╤ванович. 17. Максименко Микола Антонович. 18. Толмач Дороф╕й Артамонович. 19. Горд╕╓нко Лаврент╕й ╢горович. 20. Воробей (Горобець) ╤ван Петрович. 21. Безр╕дний Йосип Сазонович. 22. Межевецький Давид Микитович. 23. Дядик Тетяна Нестер╕вна. 24. ╢втушенко Агн╕я ╢все╖вна. 25. Таран Як╕в ╢встаф╕йович. 26. Бабенко В╕ра Лукьян╕вна. 27. Бабенко Параска Лукьян╕вна. 28. Мар’янченко Павло Никифорович. 29. Мойсе╓ва Катерина Йосип╕вна. 30. Литвиненко Олекс╕й Андр╕йович. 31. Василенко Олександр Трохимович. 32. Смоле╓в Олександр Лукьянович. 33. Гуртовий ╤ван Григорович. 34. Коваль Семен Парфент╕йович. 35. Васич Дмитро Савел╕йович. 36. Тарасенко Григор╕й Юхимович. 37. Яровий Пилип Васильович. 38. Запольський Олександр Петрович. 39. Криволоцький Порфир╕й Якович. 40. Кедровський Михайло ╤ванович. 41. Кравченко Павло Пилипович. 42. Горященко Георг╕й Миколайович. 43. Рибка Олекс╕й Митрофанович. 44. Ог╕й Авраам Михайлович. 45. Бондаренко К╕ндрат Миколайович. 46. Царенко Ганна Степан╕вна. 47. К╕коть Марко Васильович. 48. Шабля ╤ван Кап╕тонович. 49. Бузько Фед╕р Калейникович. 50. З╕рко-Рибалка Андр╕й Олександрович. 51. Яковенко-Яловенко Михайло Михайлович. 52. Рибка Катерина Олекс╕╖вна. Всього: 52 особи.

До цього сумного перел╕ку варто ще додати пр╕звища повстанц╕в, як╕ в цей пер╕од загинули в бою або п╕д час спротиву чек╕стам при спроб╕ арешту. Це орган╕затор повстання на Катеринославщин╕, в П╕вн╕чн╕й Тавр╕╖ ╕ Зах╕дн╕й Херсонщин╕ доктор Гел╓в, Головний отаман Холодного Яру, командир Степово╖ (Олександр╕йсько╖) повстансько╖ див╕з╕╖, голова Ганн╕вського повстанкому Кость Пестушко (Степовий-Блакитний), Головний отаман повстанських загон╕в Катеринославщини, голова повстанкому Род╕он Федорченко, орган╕затор повстання в Б╕лоозерському район╕ Мел╕топольського пов╕ту полковник Сем╕нько, начальник штабу Цупкому штабс-кап╕тан Микола Чеп╕лко-молодший, зв’язковий Цупкому Олександр Бел╕нський ╕ багато ╕нших нев╕домих повстанц╕в, як╕ в╕ддали сво╖ життя за в╕льну Укра╖ну в лавах визвольного руху.

Загалом по справ╕ петлюр╕всько╖ орган╕зац╕╖ було заарештовано близько 1200 ос╕б, однак у подальшому залишили для розгляду 180 ос╕б.

Так траг╕чно завершилась ще одна спроба петлюр╕всько╖ повстансько╖ орган╕зац╕╖ зв╕льнити Укра╖ну з лабет╕в московського б╕льшовицького режиму. На жаль, повстання було програне, не розпочавшись. Програне насамперед московськ╕й чек╕стськ╕й систем╕, на як╕й власне й тримався б╕льшовицький окупац╕йний режим в Укра╖н╕. ╤ найперше цей програш забезпечила Катеринославська Губчека, зусиллями яко╖ фактично й було л╕кв╕доване петлюр╕вське зап╕лля не лише на теренах Катеринославщини, а й в ╕нших повстанських центрах Укра╖ни.

«Это дело нельзя назвать делом Екатеринославщины или даже делом одной только Украины: это дело постольку, поскольку Петлюра питается соками Польши и Румынии и вообще постольку он поддерживается Лигой наций, надо рассматривать как дело общеевропейского масштаба», – зазнача╓ться в передмов╕ Презид╕╖ Катеринославсько╖ Губчека до розд╕лу «Судов╕ справи» п╕дсумкового зв╕ту за 1920-1921 рр., де йшлося зокрема й про справу петлюр╕всько╖ орган╕зац╕╖ як найб╕льш масштабну чек╕стську операц╕ю даного пер╕оду.

Однак нав╕ть п╕сля великого розгрому в кв╕тн╕-серпн╕ 1921 року укра╖нського повстанства, керованого Цупкомом ╕ закордонним Повстансько-партизанським штабом уряду УНР в екзил╕, окрем╕ повстанськ╕ формування продовжували чинити оп╕р б╕льшовицькому режиму на теренах Катеринославщини фактично до початку 1923 року. Зокрема на територ╕╖ Кривор╕зького пов╕ту, незважаючи на ц╕лковиту приречен╕сть ц╕╓╖ боротьби, самов╕ддано д╕яли повстанськ╕ загони отаман╕в ╤ванова, Лютого, Свища, Медвед╓ва, Черненка, Чорного Ворона. Вже наприк╕нц╕ 1921 року ВУЧК пов╕домила про розкриття в Кривор╕зькому пов╕т╕ ще двох великих п╕дп╕льних орган╕зац╕й, як╕ готувалися до повстання. ╤ ця селянська народна в╕йна не вщухала нав╕ть в умовах лютого голоду 1921-1923 рок╕в, Голодомору 1932-1933 рр. ╕ масових репрес╕й 30-х рр., орган╕зованих б╕льшовиками в Укра╖н╕.

Ця спадко╓мна визвольна боротьба укра╖нц╕в продовжувалася ╕ в пер╕од Друго╖ св╕тово╖, коли постала велична арм╕я без держави – Укра╖нська Повстанська Арм╕я. Прапор укра╖нського повстанського руху майор╕в нав╕ть у таборах пово╓нного ГУЛАГу, який потрясали повстання укра╖нських в‘язн╕в у Печор╕ (1948 р.), Салехард╕ (1950 р.), Ек╕бастуз╕ (1951 р.), Норильську (1952 р.), Воркут╕ (1953 р.), Кенг╕р╕ (1954 р.).

Дал╕ несли цей повстанський прапор укра╖нськ╕ дисиденти-ш╕стдесятники, учасники студентсько╖ революц╕╖ на гран╕т╕ 1990 року та укра╖нських революц╕й нов╕тньо╖ доби (Помаранчево╖ та Революц╕╖ г╕дност╕). Тримають його сьогодн╕ й захисники Укра╖ни на фронтах сучасно╖ г╕бридно╖ рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни.

Отже насл╕дки гранд╕озного провалу петлюр╕всько╖ повстансько╖ орган╕зац╕╖ 1921 року в╕дчува╓мо й до сьогодн╕, коли злочинна чек╕стська система у вигляд╕ сучасного г╕гантського спруту св╕тового масштабу, яким ╓ сьогодн╕ ФСБ (в минулому ВЧК-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-КГБ), продовжу╓ д╕яти на укра╖нських теренах ╕ 100 рок╕в по тому, намагаючись утримати Укра╖ну в орб╕т╕ рос╕йського ╕мперського впливу. А в╕дтак справу укра╖нського визвольного руху все-ще не закрито.

Джерела:

АУСБУДО. Фонд крим╕нальних справ. Од. зб. П-27584.
ДАДО. Ф. 1. Оп. 1. Од. зб. 278. Арк. 55.
Отчет Екатеринославской губернской чрезвычайной комиссии – с 1-го января 1920 г. по 1-е ноября 1921 г. – Екатеринослав: Типоргафия ГубЧК, 1921.
Юрко Степовий. В Херсонських степах. – Мюнхен: Культура, 1948.

Вшануймо тих, завдяки кому ми не забули про волю!
П╕дтримати спорудження в Кривому Роз╕ пам'ятника видатному д╕ячев╕ укра╖нського визвольного руху, Головному отаману Холодного Яру Костю Пестушку (Степовому-Блакитному) можна посильними внесками шляхом перерахунку кошт╕в на поточний рахунок ГО «Громадський клуб «Укра╖нський час».
П/р № UA353510050000026008878996198
у в╕дд╕ленн╕ АТ «УКРСИББАНК» в м. Кривий Р╕г,
МФО 351005, ╤дентиф╕кац╕йний код 43502775

Володимир СТЕЦЮК, журнал╕ст, Кривий Р╕г
29 серпня, 2020 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2020 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22634

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков