Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 11.09.2020
ПОДАРУНОК ╤З КРИМУ

╤м’я нашого земляка, прекрасного поета-л╕рика, перекладача, журнал╕ста Данила Кононенка нав╕ки по╓днало Кам’янську ╕ Кримську землю. Адже в Кам’янському район╕, у Ребедайл╕вц╕, Данило Андр╕йович народився, тут пройшли його дитяч╕ та юн╕ л╕та. А в Криму поет служив у лавах Збройних Сил, навчався, одружився ╕ залишився, щоб згодом стати одним з орган╕затор╕в товариства укра╖нсько╖ мови та його першим головою. Разом ╕з друзями Данило Кононенко заснував газету «Кримська св╕тлиця», в як╕й очолив в╕дд╕л л╕тератури та мистецтва, готував ╕ видавав до не╖ додаток – дитячу газету «Джерельце». В Криму були видан╕ його поетичн╕ зб╕рки: «Джерело» (1972), «На весняному берез╕» (1979), «Кв╕тучих сонях╕в оркестр» (1982), «З любов╕ й добра» (1989). Впродовж багатьох рок╕в поет був оч╕льником Кримсько╖ орган╕зац╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни.
Данило Андр╕йович н╕коли не поривав теплих зв’язк╕в з р╕дним кра╓м. Переписувався з╕ школами, б╕бл╕отеками, гуртками ╕, звичайно ж, з музеями. Поет розум╕в, що в ╕сторико-культурному запов╕днику будуть над╕йно збережен╕ матер╕али, пов’язан╕ з письменниками-земляками, ╕ не втомлювався надсилати до Кам’янки посилки.
Коли Данило Кононенко в╕д╕йшов за межу в╕чност╕, не переживши анекс╕╖ Криму, його ╕м’ям у Кам’янц╕ було названо вулицю, дитячу л╕тературну студ╕ю (2016 р.), а також Всеукра╖нську л╕тературну прем╕ю (2018 р.). Юн╕ поети ╕ проза╖ки з його р╕дно╖ Кам’янки впродовж п’яти рок╕в беруть участь ╕ перемагають у Всеукра╖нському дитячому л╕тературному конкурс╕ «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но» ╕м. Данила Кононенка, який тепер в╕дбува╓ться в Ки╓в╕. А колись конкурс проходив на Кримськ╕й земл╕ ╕ незм╕нним його головою був наш земляк.
П╕д час нагородження кам’янських л╕тстуд╕йц╕в у Ки╓в╕ в 2017 р. ми отримали безц╕нний дарунок ╕з Криму в╕д дружини поета – Н╕ни Микола╖вни Кононенко – особистий «Кобзар» Данила Андр╕йовича, який був з ним ще в роки арм╕йсько╖ служби. ╤ ось знову – в╕тання з Криму – нова книга вибраного «Життя мо╓, вклоняюсь я тоб╕…» та пакунок рукопис╕в, переклад╕в Данила Кононенка. Н╕на Микола╖вна написала в лист╕: «Переклади ув╕йшли до книги у розд╕л VII «З братн╕х джерел». На м╕й погляд, вони ще раз п╕дтверджують його профес╕йн╕сть, трепетне ставлення до справжньо╖ поез╕╖ та велику працездатн╕сть. В╕н був дуже дбайливим, чуйним ╕ акуратним у всьому, що стосувалося людей та ╖х переживань, особливо, якщо це однодумц╕, друз╕, родина.
Перепрошую, що турбую Вас сво╖м проханням зберегти ц╕ рукописи. Тут, у нас у Криму ╖хн╓ майбутн╓ невизначене, а у фондах Вашого благословенного музею, я спод╕ваюся, вони збережуться пам’яттю земляк╕в та, може, стануть першоджерелом для досл╕джень – л╕тературознавчих, мовознавчих, культуролог╕чних, ╕сторичних тощо».
Неможливо передати, наст╕льки сп╕вроб╕тники Кам’янського запов╕дника зворушен╕ дорогоц╕нним для нас дарунком ╕з Криму. Тримаючи в руках аркуш╕, списан╕ почерком поета, не в╕дступа╓ в╕дчуття, що ця зв╕стка – в╕д нього самого. Безумовно рукописи Данила Андр╕йовича будуть збережен╕ в музейних фондах, деяк╕ з них потраплять ╕ до експозиц╕╖, а пам’ять про чудового поета, дуже гарну, шляхетну людину, завжди житиме в наших серцях. 
Хочеться щиросердно подякувати вс╕й родин╕ Кононенк╕в, а також ╖хн╕м друзям – головному редактору газети «Кримська св╕тлиця» В╕ктору Качул╕ та актору, незм╕нному ведучому церемон╕╖ нагородження переможц╕в дитячого л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но» Олександру Польченку, як╕ привезли рукописи з Криму ╕ змогли переправити нам.

Осл╕пнувши,
Ще можна з ков╕нькою
Дорогу додому в╕днайти.
Оглухнувши,
Ще будеш чути
Поскрипування дверей
Сво╓╖ хати.
Он╕м╕вши,
Будеш з друзями розмовляти
У спогадах.
Т╕льки втративши Батьк╕вщину,
Будеш, як кам╕нь,
Сл╕пий, глухий ╕ н╕мий.
Максим Танк.

Переклад з б╕лорусько╖ Данила Кононенка

Там╕ла Чупак,
заступник директора КД╤КЗ з науково╖ роботи

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22633

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков