Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КУДИ ДИВИТЬСЯ М╤СЯЦЬ...
23 жовтня — свято ╢вламп╕я ╕ ╢вламп╕╖


ГАЛИНА ЛИТОВЧЕНКО: ╥ДУ В ГОСТ╤!
Сьогодн╕ господинею Л╕тературно╖ стор╕нки КС ╓ в╕дома кримська укра╖нська поетеса пан╕ Галина...


ПЕТРО КУХАРЧУК: ЗАМОРОЗЬ
Присвячую мо╖й перш╕й вчительц╕ Греченюк Ганн╕ Васил╕вн╕, вчительц╕ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


З ПОКРОВИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ЗИМА
У цей день уперше запалювали у печах, щоб «роз╕гр╕ти ╖х на зиму».


«СЕРЦЕ Д╤ТЯМ В╤ДДАЮ!..»
Попереду у Натал╕╖ К╕чун-Лемех нов╕ плани, нов╕ творч╕ ╕де╖. Дай Бог ╖х зреал╕зувати!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 11.09.2020
НАТАЛ╤Я ПАС╤ЧНИК:900 МЕТР╤В НАД Р╤ВНЕМ МОРЯ

Поетична Св╕тлиця

ск╕льки не запалюй не горить
т╕льки кволим димом сходить ватра
перший сн╕г народиться за мить
хоч в прогнозах об╕цяли завтра
чорн╕ буки остр╕вц╕ трави -
оч╕ блудять в пошуках опори
gps-у вогник ледь живий
та ф╕ксу╓ ╕ мене ╕ гори
а на верховинах вже мете -
значить св╕т невдовз╕ впаде в кому
╕ туман як св╕дчення про те
що моя дорога - нев╕дома
проростають кр╕зь п╕тьму хребти
трохи ╕ впиратимуться в м╕сяць
в╕тер п╕дганя╓ - час ╕ти
але я стоятиму на м╕сц╕
****
автобусна станц╕я прямо у пол╕
в╕конечко каси в як╕й пустота
стоять у пилюц╕ по крону топол╕
╕ градус на сонц╕ доходить до ста
я б╕льше не хочу н╕куди ╕ год╕
хоч знаю адресу ╕ номер такс╕
а хто мене висадив серед город╕в -
перо йому в шину а краще в ус╕
праворуч-л╕воруч зайц╕ мов сторожа
стерня розфарбову╓ ноги рудим
╕ слово лайливе чергу╓ться з «боже»
коли за горбами густ╕ша╓ дим
я маю запаси води ╕ одеж╕
╕ маю ще в╕ру в чудн╕ чудеса
╕ час аби зараз у цьому безмежж╕
лягти ╕ очима пасти небеса
╕ вже не важливо що може ╓дина
й остання хто бачить мене зв╕дс╕ля -
пов╕льно дрейфуюча сонна хмарина -
безкрайня ╕ чорна неначе земля
****
мокрий бриз прол╕зе п╕д тонку футболку
вгрузнуть босон╕жки у глевкий п╕сок
миля в╕д причалу т╕льки все без толку -
до води не стало ближче н╕ на крок
море це чи м╕сце що було колись ним -
обережна хвиля злизу╓ сл╕ди
хай в╕дступить п╕на - п╕д ногами зблисне
череп динозавра що заплив сюди
сп╕зню╓ться л╕то - я мабуть так само
н╕ на що не встигну нав╕ть на приб╕й
╕ оця безкрайня ╕ порожня яма -
прихисток для мертвих ╕ водночас м╕й
лиш ╓дина рад╕сть - як п╕д крики «ну ж бо!»
вогники блукають - ср╕бн╕ золот╕ -
це мене шука╓ рятувальна служба
а знайде аж пот╕м - в ╕ншому житт╕
****
цього разу синоптики майже вгадали - мороз
не протримався й тиждень ╕ знов п╕д п╕дошвами мокро
лиш сн╕жинки летять - ╖м байдуже - прогноз - не прогноз -
на базарн╕ лотки де лимони картопля ╕ морква
я постою у чергах - я долю шукаю лиху
я знайду ╖╖ точно в котр╕йсь ╕з залюднених точок
обман╕ть мене вс╕ ну ╕ той що найб╕льший брехун
хай зн╕чев’я мене обмане ще одненький разочок
хай горбата жебрачка за руку вхопивши мен╕
наворожить про з╕рку що св╕тить а згасне раптово
та в пророцтва циганською мовою - нав╕ть страшн╕ -
все одно не пов╕рю тому що не знаю н╕ слова
я ходитиму колом з порожньою торбою я
вже н╕чого мабуть не знайду-не придбаю до свята
зачиня╓ться ринок ╕ жовтим неоном с╕я
цифра «нуль» на в╕трин╕ де гральн╕ стоять автомати
╕ можливо аж вдома ковтаючи п╕йло руде
╕ на р╕к що надходить програму складаючи звикло
я побачу - годинник н╕куди чомусь не ╕де
а на л╕в╕й долон╕ вс╕ л╕н╕╖ повн╕стю зникли
****
«а» -  асфальт а «бе» - брук╕вка «ве» -
в╕тер що збива╓ вс╕х з наскоку
спить безжурно св╕тлофор триокий
в чорних небесах д╕ра глибока -
вогнепальне або ножове
ти ловись маршруточко ловись
менша-б╕льша – виплинь на дорогу -
- час волати вже на допомогу -
хай сьогодн╕ я не вб’ю н╕кого
╕ сама не пропаду кудись
мокрим сн╕гом ╕ дощем зима
проклада╓ на шосе розм╕тку
йти – куди? вертатися – а зв╕дки?
на узб╕чч╕ облис╕л╕ св╕дки
шоста ранку мертвих ще нема
****
р╕вно день триватиме кураж
подорож без зм╕сту ╕ морал╕ -
ти ╕ я на р╕чков╕м вокзал╕
мокр╕ весла вже гребуть подал╕
гр╕м сердито вдарив - трич╕ аж
зв╕сно я за втечу обома
хоч в прогнозах нин╕-завтра злива
помовчи з╕ мною чорнобривий -
хай п╕тьма згустившись несм╕ливо
нас прикри╓ наче нас нема
скоро ми вже будем отамо
хвил╕ йдуть в╕д мене ╕ до тебе
чу╓ш угор╕ пташиний щебет -
блискавка от-от розколе небо
над човном в якому пливемо
****
мертве м╕сто – кам╕нь ╕ метал
я ╕ду по рештках тротуару
накрапа╓ H20 ╕з хмари
телефонна буда як примара -
у минуле втрачене портал
дзень-дзелень – хто в слухавц╕ живе
хто мо╖ секрети аж до слова
вислуха╓ ╕ забуде знову
- гурк╕т - обрива╓ться розмова -
мабуть замикання св╕тове
в небесах блука╓ нло –
полет╕ти б з ним за видноколи
рот зашити – щоб уже н╕коли
але диск ще крутиться по колу -
хтось на дрот╕ хтось узяв - алло
****
ЗА Р╤КОЮ В ЗАТ╤НКУ ДЕРЕВ
1
тиха веч╕рня дитяча площадка
в╕тер гойда╓ верх╕вки дерев -
листя об╕рване стелиться гладко
кашель запалене горло дере
тридцять ╕ трохи – хай паспорт розкаже
хто я ╕ що я ╕ нав╕ть про ц╕
в мене за спиною клапт╕ пейзажу
╕ про перстеник на прав╕й руц╕
з дому втекла ╕ рад╕ю лукаво
вс╕х обману - обмануся сама
хто там шука╓ на мене управу -
права й управи на мене нема
поки набридне чи поки задубну
поки ╓ грош╕ в глибинах кишень
- тихо риплять розпанахан╕ дупла
в╕чко шпак╕вн╕ неначе м╕шень   
жовтий л╕хтар то запалиться хутко
то без причини загасить вогонь
╕ до останньо╖ нин╕ маршрутки
мов до зими – дв╕ хвилини всього
2
чорн╕ в╕льхи тонесеньк╕ мов ол╕вц╕
╕дентично обр╕зан╕ лис╕
н╕би хтось ╖х намовив постригтись в ченц╕
╕ усього мирського зректися
ну а ти ще патлатий - сховавшись в каптур
к╕льця диму пуска╓ш спроквола
тане крига а з нею п╕дн╕жжя скульптур
франца йосифа ╕ дискобола
ти чека╓ш на мене – зухвалий хлопчак
ти мене завою╓ш сьогодн╕
я тебе не люблю та нехай буде так -
ми ╕ воля - звичайно господня
сизий остр╕в асфальту в розтал╕й вод╕
де-не-де одинок╕ машини
набери мене раз пот╕м два - а тод╕
не спиняйся ан╕ на хвилину
та коли я д╕стануся м╕сця таки
рукавиц╕ зн╕маючи мокр╕
вже н╕кого не буде – лише дв╕рники
╕ не чутно н╕чого як окр╕м
дзеленчать ледь зачувши легенький мороз
╖хн╕ в╕дра крихк╕ в╕д короз╕й
як в туман╕ наосл╕п повзе см╕тт╓воз
╕ зм╕та╓ усе по дороз╕
3
так ╕ треба – спека тридцять два
так ╕ буде – вигор╕л╕ коси
терпко пахне скошена трава
рад╕сно гудуть над нами оси
ма╓ш волю ма╓ш ╕ мене
ма╓ш в сумц╕ яблуко червоне
не забудь лише про головне –
вимкнути св╕дом╕сть телефона
може тут залишимось чи як
перв╕сно-общинно заживемо -
хл╕б ╕ риба хижа ╕з г╕лляк
╕ н╕ згадки хто ми що ми де ми
а вода розбурхана аж страх
обмива╓ прибережн╕ плити
╕ велосипед у бур’янах
з колесом валя╓ться пробитим
╕ так легко – вперше за в╕ки -
н╕ про що не думати – бо нащо
в зат╕нку дерев б╕ля р╕ки
тих як╕ не назван╕ н╕як ще
****
придорожн╕ хащ╕ ял╕вцю
т╕нь сосни – тонка довготелеса
крутяться педал╕ ╕ колеса
ляска╓ на з╕рочц╕ ланцюг
встигнути б до сут╕нк╕в - ану
вирвуся вперед – уже безсила –
╕ авто що котиться з╕ схилу
незумисне трохи обжену
в╕дс╕ка╓ небо в╕д земл╕
горизонту ледь пом╕тна нитка
ровер ╖де швидко швидко швидко
с╕рий пил - н╕кого у с╕дл╕
****
дощ зак╕нчився давно
та пов╕тря ще вологе
б╕лий лаг╕дний рено
озива╓ться з барлогу
пристебнусь ╕ в н╕ч глуху
ви╖ду на автостраду
хай дерева в╕д страху
розб╕гаються мов стадо
частоколи огорож
справа-зл╕ва зл╕ва-справа
в╕н – зал╕зо я - також
в╕н – старий ╕ я – ╕ржава
╕ нема чорн╕ш п╕тьми
н╕ж п╕тьма в мен╕ й довкола
а тому ╕ швидк╕сть ми
набира╓мо спроквола
злого м╕сяця анфас
серце гупа╓ у ребра -
ми заглохли або в нас
щойно в’╖хали на зебр╕
****
жодно╖ дощинки цього л╕та
паростки - хирляв╕ ╕ мал╕
╕ не заживають хоч полито
тр╕щини на спечен╕й земл╕
ти також з природою нар╕вн╕
змучений провадиш довг╕ дн╕ -
то дашок поправиш на шпак╕вн╕
то когось шука╓ш в далин╕
а над веч╕р з’являться пернат╕
спрагло пити воду – хоч яку –
т╕льки й чути в лист╕ ╕ на хат╕
«цв╕нь-цв╕р╕нь» «ф╕ть-ф╕ть» «тьох-тьох» «ку-ку»
ти ╕ще не зна╓ш – прийдуть зими
лиш один залишиться з птах╕в -
журавель-колодязь що ╕з ними
в теплий вир╕й знов не полет╕в
****
небо над збезлюдн╕лим вокзалом
н╕би зшите з р╕зних половин
св╕тло у кутку якого мало
двох полиць нагр╕тий дерматин
не сезон – початок листопада
пров╕дниць захрипл╕ голоси -
н╕ один попутник не п╕дсяде
майже до к╕нбурнсько╖ коси
блимають руд╕ вогн╕ реклами
на платформ╕ хтось вола╓ «ст╕й» -
крапля проступа╓ над губами
цукор розсипа╓ться на ст╕л
ти постелиш нам ц╕╓╖ ноч╕
шум води – ╕ тут ╕ отамо -
море пом╕ж рейок вже хлюпоче
коли ми про нього ще снимо
****
на пов╕тр╕ червон╕ють лиця
засина╓ риба у р╕ц╕
зробимо соб╕ по год╕вниц╕
заведемо сп╕льних горобц╕в
хай вони городами чи небом
тут ╕ там лишаючи сл╕ди
прил╕тають сн╕дати до тебе
а на н╕ч вертаються сюди
все це буде у прийдешню зиму
що настане м╕сяц╕в за два
╕ тому болить так нещадимо
соняшника лиса голова
****
тридцять перше - др╕бен дощик
вже накрито п╕в стола
╕ ялинки син╕ мощ╕
оживають в╕д тепла
вийду - в неб╕ обережно
пошукаю тв╕й л╕так
день безсн╕жний день бентежний
╕ мина╓ якось так
розс╕ка╓ хмари п╕нн╕
бо╖нг високо вгор╕
ти прибудеш ледь за п╕вн╕ч
а зап╕знишся на р╕к
****
знесено╖ стал╕нки к╕стяк
здалеку виблиску╓ ребристо -
р╕к минув як ти по╖хав з м╕ста
╕ чомусь не вернешся н╕як
«абонент пропав» - гудуть дроти
м╕ж кол╕с трамва╖в сн╕жна вата -
╖м нема куди вже посп╕шати
ну х╕ба мене ще п╕двезти
а п╕д веч╕р – бл╕до затремтить
там де ми жили фантомне св╕тло
н╕би в с╕чн╕ папороть розкв╕тла -
╕ цв╕те - як мовлено – лиш мить
****
CASANOVA’S LIST
я ст╕л накрию у в╕тальн╕ гостям
я витягну свою найкращу сукню
╕ о годин╕ так приблизно шост╕й
виделкою об пляшку дзв╕нко стукну
дзюркоче ц╕вка сиво╖ гор╕лки
на тр╕снутому блюд╕ - смужка клею
а ск╕льки ╖х запрошено а ск╕льки -
пол╕чимо на пальцях одн╕╓╖
я вибрала для кожного з них м╕сце
критер╕й взявши лиш хронолог╕чний
- заходьте - не бар╕ться - лютий-м╕сяць
тут холодно ╕ дме з╕ шпарок в╕чно -
згор╕л╕ дрова чорне попелище
вони також одягнут╕ у чорне -
╕ той що б╕ля мене с╕в найближче
╕ той з яким не склалося повторно
╕ т╕ обо╓ з пухом над губою
що одночасно кажуть «веч╕р в хату»
але не зачиняють за собою
бо ще за ними сн╕г ╕де лапатий
я позсуваю аж перед св╕танком
ст╕льц╕ примерзл╕ мертво до п╕длоги -
порожн╕ тар╕лки порожня склянка
╕ протяг наче не було н╕кого
****
ВЕНЕРА В ХУТР╤
л╕то а шибки чомусь крижан╕
п╕зн╕й будильник горланить завзято -
треба суворо його покарати
- може ╕ треба а може ╕ н╕ -
шафа скрипить – ╖й ц╕л╕с╕ньких сто
тхне нафтал╕ном лавандою пилом
заяча шапка дв╕ шк╕рки шиншили -
зв╕дки цей мотлох не зна╓ н╕хто
все в╕днесу на найближчий см╕тник -
хай хоч комусь у житт╕ пригодиться
т╕льки старий кожушок ╕з лисиц╕
мабуть спасеться ╓диний ╕з них
в спеку липневу в╕н зайвий – аж ось
градус впаде ╕ накину на плеч╕ -
майже роздягнута - гола - п╕д веч╕р
в хутр╕ рудому читатиму щось
н╕ч промайне мов ╖╖ не було
книжку закрию а завтра спочатку
ходять п╕д в╕кнами спит╕ безхатьки -
тане в╕д п’яного дихання скло
****
не п’ятнадцять отже можна все -
вийти з дому чи п╕ти ╕з дому
╕ дивитись як в диму гн╕дому
тоне знерухом╕ле шосе
зовн╕ ╕ всередин╕ п╕тьма
лиш дороговкази сяють ср╕бно -
п╕вн╕ч-п╕вдень-зах╕д - я сама
не збагну куди мен╕ потр╕бно
сн╕г заносить чорну далину
трохи ще повештавшись без д╕ла
п╕д сво╓ю ковдрою засну -
значить я нарешт╕ постар╕ла
****
м╕дь син╕╓ на мо╓му платт╕
сн╕г уже не пада╓ н╕де
стр╕лка на бл╕дому циферблат╕
намертво застрягла ╕ не йде
лиш прожектор – круглий ╕ великий
н╕би щось вишуку╓ в ╕мл╕ -
то св╕тл╕ють на б╕╜бордах лики
то зринають ╕з п╕тьми шпил╕
глупа н╕ч - н╕хто н╕ сном н╕ духом
про заблудлу в сквер╕ м╕ж дуб╕в
ж╕нку що попала в зав╕рюху
╕ сто╖ть як пам’ятник соб╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22620

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков