Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3656)
З потоку життя (6876)
Душі криниця (3699)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1600)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1755)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФЕОДОРА ОС╤НЬ П╤ДТИНА╢...
24 вересня — свято преподобно╖ Феодори.


ХОВАЙ ВИЛА НА ВАВИЛА!...
Наш╕ традиц╕╖


ЗАП╤ЗН╤Л╤ ЛАСТ╤ВКИ
З фенолог╕чного щоденника


СТРОГИЙ П╤СНИЙ ДЕНЬ
11 вересня — Ус╕кновення Голови пророка, Предтеч╕ та Хрестителя Господнього ╤вана.


ПОДАРУНОК ╤З КРИМУ
╤м’я нашого земляка, прекрасного поета-л╕рика, перекладача, журнал╕ста Данила Кононенка...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 28.08.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 28.08.2020
«ОКРИЛЕНА Й ОКРИМЛЕНА» ЮЛ╤Я КАЧУЛА: БУТИ УКРА╥НСЬКОЮ АРТИСТКОЮ НА П╤ВОСТРОВ╤

Про кримчанку, яка не бо╖ться.

Не переходити на рос╕йську в повсякденному сп╕лкуванн╕. Проводити заняття з учнями державною. Нею ж зн╕мати музичн╕ в╕део, одне з недавн╕х – на в╕рш поетки Розстр╕ляного В╕дроження Л╕д╕╖ Могилянсько╖. Але не в Ки╓в╕ чи Запор╕жж╕, де под╕бним сьогодн╕ н╕кого не здиву╓ш, а в окупованому Криму. Це щодня й пост╕йно робить викладачка вокалу та сп╕вачка Юл╕я Качула, молода д╕вчина з С╕мферополя. Авторка про╓кт╕в «Д╕ти Криму» та «Слухай укра╖нською!»
Ми говорили з нею онлайн про що це означа╓ зараз – залишатися громадянкою сво╓╖ кра╖ни в захопленому рос╕янами кра╖.
 
«Жодна влада н╕чого не зробила для укра╖н╕зац╕╖ Криму»
– Знаючи про «любов» до всього укра╖нського окупант╕в – чи намагалася на Вас «вплинути» тепер╕шня влада в С╕мферопол╕?
– Думаю, мо╓ дось╓ вони вже вивчили в╕д а до я, бо це навчен╕ старою системою ╕ дуже цин╕чн╕ служби. Та я не б╕гаю по С╕мферополю з укра╖нським прапором ╕ не кричу «Слава Укра╖н╕!» на кожному кроц╕. Тому, що це н╕чого зараз не зм╕нить, а т╕льки наражатиме мо╖х р╕дних, мо╖х учн╕в на небезпеку. Я нагадую, що Крим – це Укра╖на вишукано, мудро, символ╕чно ╕ дуже творчо. Через п╕сн╕, видногра╖ п╕д╕ймаю важлив╕ теми, говорю голосно про те, про що б╕льш╕сть мовчать. Нав╕ть в материков╕й Укра╖н╕, де вол╕ ╕ свободи набагато б╕льше, н╕ж тут.

– Чимало з «профес╕йних патр╕от╕в», як╕ мешкають в материков╕й Укра╖н╕, закидають людям, що залишилися «там»: мовляв, ╖х все влаштову╓, а любили б Батьк╕вщину насправд╕ – ви╖хали б з Криму. Що заперечу╓те в таких випадках?
 – Якщо вс╕ ви╖дуть, як ми збира╓мося повертати Крим? Тут ╓ багато хороших людей, як╕ просто живуть, не висловлюючи сво╓╖ позиц╕╖, ╓ кримськ╕ татари. Основне завдання яких сьогодн╕ – вижити ╕ зберегти свою нац╕ю, а б╕льш╕сть з них н╕коли не погодиться з д╕ючим режимом. ╢ й так╕, хто, коли б прийшла сюди Туреччина, наприклад, одягнуть футболку (як вони зараз одягають – з рос╕йською чи символ╕кою СРСР) ╕ будуть ходити, доводячи свою «любов», вже новому окупанту. Звичайно, ╓ люди, хто д╕йсно страшенно рад╕ють рос╕йськ╕й тут присутност╕.
╤ ╓ Юл╕я Качула – яка ма╓ свою позиц╕ю, н╕коли не прийме метод╕в, якими д╕╓ Рос╕я. Також н╕коли не зрозум╕╓ укра╖нську владу, яка, маючи зараз таку колосальну можлив╕сть будувати сильну, незалежну державу – топчеться на м╕сц╕. Я завжди буду проти таких д╕й, я буду за розвиток ╕ кроки вперед, за висок╕ ц╕нност╕ ╕ справедлив╕сть.
– Ми – хибно – звикли до словосполучення «укра╖номовн╕ кримчани» як певно╖ екзотики ще задовго до в╕йни. На Вашу думку жительки того рег╕ону – чому так сталося?
– Не було сильно╖ укра╖нсько╖ державницько╖ пол╕тики щодо Криму. Зате вона ╓ в Рос╕╖. Проводиться величезна к╕льк╕сть патр╕отичних пророс╕йських заход╕в, занять у школах, ╓ безл╕ч програм на телебаченн╕. Вони величезн╕ кошти, сили витрачають, щоб повн╕стю заполонити собою прост╕р ╕ думки кримчан. Так╕й вм╕л╕й пропаганд╕ треба повчитися!
– Що це таке – бути укра╖номовною кримчанкою до 2014-го ╕ 6 рок╕в по тому?
– У Криму завжди було з цим важко, ╕ укра╖нськ╕ можновладц╕, на жаль, н╕чого особливо не намагалися тут зм╕нити. Дуже мало сил в╕ддавалося для того, щоб тут була Укра╖на. Все робилося дешево, ганебно, непрофес╕йно, «поф╕г╕стськи».

╢дина укра╖номовна газета, «Кримська св╕тлиця», редактором яко╖ довгий час був м╕й батько В╕ктор Качула, пост╕йно була без ф╕нансування. Тобто, Крим н╕коли насправд╕ не укра╖н╕зували. А яка важка це територ╕я в ус╕х смислах, я думаю, ви уявля╓те. В Криму у часи радянського союзу багато рок╕в посп╕ль давали безкоштовне житло радянським в╕йськових. ╥хн╕ д╕ти ╕ внуки тепер – «кор╕нне» населення ц╕╓╖ земл╕. Про що тут можна говорити ╕ з ким?
– Коли в недавньому ╕нтерв’ю Ви сказали, що з Криму «блокують усе», як╕ саме канали комун╕кац╕╖ мали на уваз╕?
 – Анал╕тичн╕ сайти, новини Укра╖ни ╕ св╕ту, та взагал╕ усе, що ма╓ анал╕з под╕й, в╕дм╕нн╕ думки в╕д тих, що пропагують тут ╕ на територ╕╖ Рос╕╖.
 
«Яку державу можна було створити – коли б залишилися живими люди Розстр╕ляного В╕дродження!»
– Розкаж╕ть про Вашу родину. Як Ви стали такою, як ╓?
– Моя родина – дуже сп╕воча ╕ творча, хоч у бабусь-д╕дус╕в через важке п╕сляво╓нне буття не було н╕ часу, н╕ думок для особистого розвитку. Тим не менш, батько – талановитий поет, бард, журнал╕ст ╕ взагал╕ – надзвичайно творча людина. Мо╖ колисков╕ – це його авторськ╕ п╕сн╕. Але до себе я йшла, насправд╕, довго, та й зараз ╕ду. Творч╕сть – це в╕чн╕ пошуки, ╕ це прекрасно! Тому що ти не сто╖ш на м╕сц╕, ти шука╓ш т╕ слова ╕ звуки, образи, ╕де╖.
Вони приходять з космосу. У творчому процес╕, у пост╕йн╕й робот╕ душ╕ через несприйняття нав’язано╖ д╕йсност╕, у бажанн╕ вирватися з навколишньо╖ тупост╕, с╕рост╕, банальност╕…
В мене нема ман╕акальних бажань щодо слави, популярност╕, моя амб╕тн╕сть – виважена. Хоч тут, у С╕мферопол╕, важко творити – нема, наприклад, нормально╖ звукозаписуючо╖ студ╕╖ з однодумцями, профес╕йними музикантами, я мушу сид╕ти поруч з╕ знайомим «звукачем» в умовах домашньо╖ студ╕╖ ╕ вказувати йому – де ╕ що не так. Бо в╕н не в╕дчува╓, не чу╓, зате не ма╓ н╕чого проти укра╖номовного репертуару. Так само ╕ з оператором. Та завдяки таким труднощам – я стаю ще б╕льш профес╕йною. Як мен╕ написав нещодавно один хлопчина – «Юлю, ти вже таку спадщину залишила п╕сля себе!»
Нав╕ть у сьогодн╕шн╕х скрутних умовах намагаюся кайфувати в╕д того, що роблю. Купатися у сво╓му талант╕, про╓ктах, ╕деях, п╕снях. Коли я до цього прийшла, це усв╕домила – тод╕ люди почали мене чути. Тому, що несу щось б╕льше, н╕ж просто п╕сн╕ ╕ видногра╖.
Порушую важлив╕ теми, нагадую про те, чого не можна забувати, наповнюю ор╕╓нтирами, розум╕нням, що таке справжня свобода. А вона – це незалежн╕сть в╕д залежностей.
╤ п╕д╕ймаю з небуття ╕мена людей, як╕ в╕ддавали сво╖ життя задля утвердження мо╓╖ р╕дно╖ мови ╕ держави. Говорю ╕ сп╕ваю про те, про що б╕льш╕сть мовчить.
– Ви записали ц╕каву композиц╕ю на в╕рш поетки Розстр╕ляного В╕дродження Л╕д╕╖ Могилянсько╖. Як прийшли до ц╕╓╖ п╕сн╕? ╤ чому саме Могилянська, не ╕нше ╕м’я?
– На карантин╕ у мене було багато в╕льного часу для саморозвитку, я читала багато поез╕╖ ╕ коли д╕йшла до пер╕оду Розстр╕ляного В╕дродження, була просто шокована: ск╕льки людей, про яких н╕чого не зна╓мо, було винищено т╕льки через те, що вони мали укра╖нську душу, укра╖нську св╕дом╕сть!
Я вистраждала цю п╕сню, це в╕део разом з Л╕д╕╓ю Могилянською. Я стала ╖╖ голосом через 100 рок╕в. Мене вразила ця ж╕нка, вона жила ╕ працювала в жахливих умовах, у таборах на Соловках, ╖╖ розстр╕ляли у 37-му енкаведисти… Ця нечисть не пожал╕ла нав╕ть ж╕нку. А Л╕д╕я була дуже ц╕кавою поеткою, хоч в ╤нтернет╕ про не╖ практично нема ╕нформац╕╖. Лише ╓ деяк╕ спогади людей, як╕ були поруч на Соловках, ╕ вони пригадують – якою талановитою, харизматичною, врешт╕, прикольною вона була!
Яку державу можна було б створити – якби ц╕ люди були жив╕! Як я написала п╕д в╕део до ц╕╓╖ п╕сн╕ на сво╓му канал╕ в ютуб╕ – «коли вбива╓ться прекрасне ╕ св╕тле – залиша╓ться потворне ╕ темне»…

«Деокупац╕я Криму, але вже – власним прикладом сучасно╖ укра╖нки»
– В С╕мферопол╕ ма╓те коло однодумц╕в?
– Це – мо╖ р╕дн╕ та мо╖ учн╕, неймов╕рн╕ д╕ти. Як можна не пов╕рити у ВИЩЕ, коли у цьому пекл╕ поруч з╕ мною – Д╕ти Криму? Найб╕льша творч╕сть – це творити особистостей. Для нас – це не просто школа вокалу чи про╓кт, ми вже стали одним ц╕лим. Мо╖ вихованц╕ – це д╕ти з прогресивних родин, батьки яких дуже сучасн╕, не совков╕. Це люди, як╕ хочуть, щоб у ╖хн╕х д╕тей була можлив╕сть розвиватися, бути в╕льними, щоб вони могли бачити ╕нший св╕т, де в╕дкрит╕ кордони. Де ╓ ╕нновац╕йна осв╕та, медицина, наука, а не заблокована совкова кл╕тка, в як╕й ╕ дос╕ марширують у п╕лотках…
Тому закликаю св╕домих укра╖нц╕в – долучайтеся до нашо╖ непросто╖, але дуже важливо╖ справи, ставайте разом з╕ мною рупором, п╕дписуйтесь на м╕й канал у Ютуб╕, говор╕ть, пиш╕ть – ми усе чита╓мо ╕ бачимо. Для нас важливо, щоб вс╕ ц╕ вкладен╕ сили були не даремними!
– Що Вам да╓ над╕ю ╕ сили?
– В╕ра у сильну Укра╖ну. У мене були так╕ думки колись, чому я народилася представницею саме ц╕╓╖ нац╕╖? Сво╖м талантом я могла б без таких перешкод ╕ страждань прикрашати ╕ наповнювати культурний прост╕р будь-якого народу. Але пот╕м прийшло глибинне розум╕ння ╕ в╕дчуття кожною кл╕тинкою – як люблю свою мову, ╖╖ п╕сенн╕сть, мелодичн╕сть, св╕й непоборний дух, спрагнення до свободи, розвитку, вол╕, сили… Як люблю простори р╕дно╖ земл╕, ╖╖ традиц╕╖, красу ╖╖ культури, цю яскрав╕сть у всьому, до чого торка╓ться творча укра╖нська рука ╕ душа. ╤ нав╕ть те, що у нас ще все попереду, у нас такий зараз класний державо- ╕ нац╕╓творчий пер╕од. Нехай усе руха╓ться у правильному напрямку, я в╕рю у це, ╕ ця в╕ра нада╓ сили.
 – Давайте уявимо соб╕, що Крим – це вже таки наш, без жодних «лапок» ╕ триколора. ╤ треба думати про його повернення в укра╖нський культурний прост╕р. З чого почали б Ви?
– Я роблю це вже зараз, не чекаючи жодних деокупац╕й. Мо╖ учн╕ знають укра╖нську мову, сп╕вають нею, знають справжню ╕стор╕ю, мають правдивий, не замилений чужинською пропагандою, погляд. Це вже зовс╕м ╕нш╕ д╕ти, ╕нш╕ майбутн╕ громадяни ц╕╓╖ планети – в╕льн╕, сильн╕, творч╕, мудр╕. В╕д цього покол╕ння залежатиме майбутн╓ та чому вони навчать наступне покол╕ння.
У мене – дуже важкий шлях, але я рад╕ю, що можу творчо впливати на чийсь св╕тогляд, переконання, показувати ╕нший св╕т. ╤ власним прикладом створювати образ, неспотворену думку людей: хто вона така насправд╕ – справжня сучасна укра╖нка.
Людмила Пустельник
https://globlvillage.com
На фото: Юл╕я Качула та д╕ти Криму

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 28.08.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22593

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков