Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3656)
З потоку життя (6876)
Душі криниця (3699)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1600)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1755)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НСЬКИЙ МОЙСЕЙ – МИТРОПОЛИТ ШЕПТИЦЬКИЙ
Духовна велич укра╖нського Мойсея – митрополита Шептицького – безц╕нний дар нашого...


НЕ СТАЛО ВАДИМА РО╥КА…
11 вересня п╕шов з життя Вадим Михайлович Ро╖к, син кримсько╖ укра╖нсько╖ вищивальниц╕-геро╖н╕...


МИРОСЛАВ МАМЧАК: ПАМ'ЯТ╤ ВАЛЕР╤Я ГРОМЦЕВА
7 вересня 2020 року в соц╕альних мережах поширилася зв╕стка, що у ╕зра╖льському м╕ст╕ Хайфа помер...


БАЛУХА СИЛЬНО ПОБИЛИ, В╤Н У ТЯЖКОМУ СТАН╤
"Володимир Балух був побитим сьогодн╕ вноч╕. Його знайшли т╕льки вранц╕. Зараз в╕н у л╕карн╕....


Р╤ДНИЙ КРАЙ У БОРОТЬБ╤
У творчому доробку Романа Коваля понад 40 книг, б╕льше 2700 статей ╕ понад 20 сценар╕╖в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 21.08.2020 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 21.08.2020
З АРХ╤ВУ В╤РИ РО╥К

До 110-р╕ччя в╕д дня народження Героя Укра╖ни В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к, що в╕дзначатиметься у кв╕тн╕ наступного року, «Кримська св╕тлиця» продовжу╓ публ╕кувати матер╕али, пов’язан╕ з життям ╕ творч╕стю видатно╖ вишивальниц╕, надан╕ ╖╖ сином Вадимом. Спод╕ва╓мося, що вони зац╕кавлять наших читач╕в, бо розкривають деяк╕ нев╕дом╕ гран╕ творчого образу Майстрин╕.
 В арх╕в╕ В. С. Ро╖к можна знайти багато ц╕кавого. Вчергове переглядаючи його, Вадим Михайлович звернув увагу на статтю, яку п╕дготував журнал╕ст з Краматорська, котрий спец╕ально при╖жджав до Криму, щоб взяти ╕нтерв’ю у В╕ри Серг╕╖вни. Виставка «Укра╖нський рушник», 19-та за рахунком, в╕дбулася в картинн╕й галере╖ м. Краматорська у жовтн╕-листопад╕ 1984 р.
 Мабуть, роботи В╕ри Ро╖к так вразили цього журнал╕ста, що в╕н вир╕шив написати нарис про не╖, ╕ з ц╕╓ю метою нав╕ть через 4 роки при╖хав для зустр╕ч╕ ╕ бес╕ди з майстром. З цього виплива╓, що неопубл╕кований нарис був п╕дготовлений в к╕нц╕ 1988 або на початку 1989 року, але, дума╓ться, не втратив сво╓╖ актуальност╕ й сьогодн╕.
 Ц╕каво, що автор нарису ще в т╕ часи пророчо написав про необх╕дн╕сть створення в майбутньому музею вишивки, розум╕ючи ун╕кальн╕сть вишивок В╕ри Серг╕╖вни.
 Це досить великий матер╕ал, але у нього, на жаль, нема╓ початку й зак╕нчення, нема╓ й пр╕звища автора.
 Сам по соб╕ матер╕ал ц╕кавий, в╕н розпов╕да╓ про творчу роботу В╕ри Серг╕╖вни в р╕зн╕ пер╕оди ╖╖ життя, про створення музею народних ум╕льц╕в ╕ салону живопису. Мабуть, цей нарис готувався до яко╖сь юв╕лейно╖ дати з дня народження вишивальниц╕, швидше за все, до ╖╖ 80-р╕ччя, тобто, до кв╕тня 1991 року.
 Ц╕кавий цей нарис ще й тим, що в╕н редагувався самою В╕рою Серг╕╖вною, яка ретельно його прочитала ╕ сво╓ю рукою зробила вс╕ позначки.
 Прочитавши збережену частину цього, скор╕ше за все, не надрукованого нарису, В. М. Ро╖к передав його в╕домому кримському письменнику, публ╕цисту Микол╕ Готовчикову - для вивчення й реценз╕╖, ╕ через деякий час отримав в╕д нього досить ц╕каве резюме з висновками, як╕ наводимо нижче разом з╕ збереженою частиною тексту (в авторськ╕й редакц╕╖) ╕ з виправленнями й уточненнями, зробленими рукою В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к.

***
 «П╕сля Лубен ╕ Невинномиська С╕мферополь ста╓ м╕стом, яке в╕д╕грало найзначн╕шу роль у житт╕ В╕ри Ро╖к. Тут вишивка остаточно визначилася як ╖╖ профес╕я ╕ ╖╖ покликання. В╕ра Серг╕╖вна виклада╓ рукод╕лля в середн╕й школ╕ ╕ Будинку п╕онер╕в. Веде курси художньо╖ вишивки при обласному Будинку вчителя. З 1955 року працю╓ нештатним методистом образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва при обласному Будинку народно╖ творчост╕, п╕зн╕ше в будинку художньо╖ самод╕яльност╕ профсп╕лок. Керу╓ обласним сем╕наром майстр╕в прикладного мистецтва. Так почалася ╖╖ громадська д╕яльн╕сть в Криму з естетичного виховання жител╕в ╕ школяр╕в м╕ста. В цей же час В╕ра Серг╕╖вна включа╓ться в активну роботу з популяризац╕╖ та в╕дродження в Криму укра╖нсько╖ вишивки. Вона продовжу╓ вивчення стил╕в вишивки р╕зних рег╕он╕в Укра╖ни. Цьому сприяють ╖╖ творч╕ в╕дрядження до Ки╓ва, Львова, ╤вано-Франк╕вська, Тернополя та ╕нших м╕ст не т╕льки Укра╖ни, а й Рос╕╖, Прибалтики, Середньо╖ Аз╕╖, для вивчення цих рег╕он╕в, обм╕ну досв╕дом.
 Однак майстриня не обмежу╓ться пропагандою вишивки. Поступово вона почина╓ роботу з розвитку та об’╓днання в Криму творчо╖ та виставково╖ д╕яльност╕ народних ум╕льц╕в ╕ самод╕яльних художник╕в.
 
 «Мр╕я мо╓╖ творчо╖ та громадсько╖ д╕яльност╕ – глибоке вивчення, популяризац╕я та осучаснення багато╖ спадщини укра╖нсько╖ народно╖ вишивки», – каже В╕ра Серг╕╖вна.
 Це приводить ╖╖ до думки об’╓днати кращих вишивальниць. ╤ майстриня створю╓ гурток вишивання «Серветка». Невтомно шука╓ таланти в Криму ╕ щедре д╕литься з ними секретами сво╓╖ майстерност╕, передаючи ╖м св╕й багатий досв╕д. Вона привча╓ учениць до пошуку свого творчого почерку, даючи навички композиц╕йного чуття, вм╕лого п╕дбору техн╕ки ╕ матер╕алу в залежност╕ в╕д задуму. ╥╖ ученицями були не т╕льки кримчани, а й ╕ноземц╕, як╕ навчалися в С╕мферопольському ун╕верситет╕. Так народилася дружба з полячками Ян╕ною, Ал╕ною, Ганною, яка збер╕глася до тепер╕шнього часу.
 Ро╖к бореться за високий художн╕й р╕вень народно╖ майстерност╕, проти п╕дм╕ни його м╕щанством, несмаком. Так свого часу при обласному Будинку оф╕цер╕в працював гурток художнього вишивання з помилковим напрямком – коп╕ювання вишивкою художньою гладдю репродукц╕й картин художник╕в класик╕в. У В╕ри Серг╕╖вни збереглися тези виступу на обласному сем╕нар╕ з цього приводу. Вони св╕дчать про ╖╖ глибоке розум╕ння завдань ╕ особливостей не т╕льки вишивки, народно╖ творчост╕, а й усього образотворчого мистецтва. Розум╕нн╕ його благородно╖ виховно╖ м╕с╕╖.
 «Це груба п╕дробка п╕д живопис», – з жаром ╕ обуренням казала вона.
 (В. С. прибрано ц╕лий абзац)
 Безкомпром╕сн╕сть В╕ри Серг╕╖вни не додала ╖й товариш╕в, а зб╕льшила к╕льк╕сть супротивник╕в. Вони п╕зн╕ше запод╕ють ╖й чимало негаразд╕в. Однак, коли мова йде про чистоту мистецтва В╕ра Серг╕╖вна забува╓ про св╕й спок╕й ╕ благополуччя.
 Пере╖хавши до Криму, Ро╖к в╕дновлю╓ свою творчу д╕яльн╕сть, яка п╕сля цього практично не припиня╓ться. Одночасно це призводить до актив╕зац╕╖ ╖╖ виставково╖ д╕яльност╕.
 Так, вже 12 листопада 1952 р. в газет╕ «Кримська правда» директор Будинку народно╖ творчост╕ А. Платонов пов╕домля╓ про виставку аматор╕в Криму. В експозиц╕╖ було представлено б╕льше двохсот твор╕в ста автор╕в. Серед ╕нших згаду╓ться викладач В. С. Ро╖к (вишивка).
 (Тут теж прибраний один абзац, що не в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕)
 П╕сля першо╖ ж виставки в м╕ст╕, де експонувалися твори талановито╖ вишивальниц╕, популярн╕сть Ро╖к швидко зроста╓. Виявля╓ться в Криму ╓ багато шанувальник╕в народно╖ творчост╕, як╕ не т╕льки люблять ╕ розум╕ють ╖╖, а й сам╕ хот╕ли б нею займатися, але н╕де вчитися. До В╕ри Серг╕╖вни стали звертатися за допомогою. А починаючи з 1955 р. вона регулярно, на громадських засадах, да╓ консультац╕╖ вдома. Вона веде гурток вишивання в училищ╕ № 2, хл╕бокомб╕нат╕, рибокоптильному завод╕, м╕ськф╕нв╕дд╕л╕, м╕ськком╕ парт╕╖, на п╕дпри╓мствах держторг╕вл╕. Робота в гуртках вимагала певно╖ п╕дготовки ╕ В╕р╕ Серг╕╖вн╕ доводилося багато читати. Завдяки цьому, поступово д╕апазон техн╕чних образотворчих ╕ виразних засоб╕в в ╖╖ вишивках значно розширю╓ться. Колорит ста╓ б╕льш р╕зноман╕тним, тональн╕сть вишивки багатше – в╕д м’яко╖ стримано╖ до яскраво╖ насичено╖ гами.
 (Тут В. С. прибрала п╕встор╕нки тексту, тому що журнал╕ст розпов╕да╓ про вишивку картин)
 У дитинств╕ ╕ молод╕ роки вона захоплювалася живописом. Збереглися к╕лька ос╕нн╕х л╕сових пейзаж╕в, написаних в золотист╕й гам╕ широкими мазками. Це результати к╕лькох урок╕в дядька Миколи, коли вона ходила з ним писати околиц╕ м╕ста. У дитинств╕ ╕ молодост╕ Ро╖к пробувала сво╖ сили в р╕зних видах ╕ техн╕ках народно╖ творчост╕.
 «До в╕йни я захоплювалася картонажною роботою, м’якими дитячими ╕грашками, макраме та ╕ншим».
 У 1960 р. В╕ра Ро╖к бере участь в обласн╕й, а в к╕нц╕ того ж року в республ╕канськ╕й виставц╕ в Ки╓в╕. Вже на ц╕й виставц╕ ╖╖ вишивки звернули на себе увагу голови Сп╕лки художник╕в Укра╖ни, народного художника СРСР В. Кас╕яна.
 (Прибрано ц╕лий абзац, мабуть, В. С. вважала, що не може журнал╕ст говорити про ╖╖ творч╕сть словами Кас╕яна – адже в╕н не брав у нього ╕нтерв’ю)
 Як в╕домо, у вишивц╕ основний спос╕б - це образотворчий орнамент. Майстрин╕ використовують три типи орнаменту: геометричний, рослинний ╕ тваринний. Вс╕ма ними досконало волод╕ла В╕ра Серг╕╖вна. Однак найчаст╕ше в ╖╖ вишивках орнаменти перепл╕талися м╕ж собою. Що стосу╓ться по╓днання рослинного ╕ тваринного орнаменту, то тут дивного н╕чого нема╓. Адже народн╕ майстри робили це починаючи з глибоко╖ давнини. А ось створювати рослинно-тваринний орнамент, користуючись геометричними орнаментами, вда╓ться не кожному. Ро╖к усп╕шно використовувала цей прийом. Так в Москв╕, на виставц╕ самод╕яльних художник╕в ВЦРПС в 1961 р. вона представила роботу такого типу.
 Громадська ╕ пропагандистська д╕яльн╕сть Ро╖к, ╖╖ широка ерудиц╕я скоро були пом╕чен╕ не т╕льки аматорами, а й кер╕вниками установ, що в╕дають народним мистецтвом. ╥╖ стали запрошувати в р╕зн╕ жур╕, ком╕с╕╖ з в╕дбору твор╕в на виставки.
 Так, в 1959 роц╕ вона як член жур╕ оглядово╖ ком╕с╕╖ з виставки самод╕яльного образотворчого мистецтва допомагала виставкому в╕д╕брати в експозиц╕ю твори аматор╕в. З них пот╕м жур╕ в╕д╕брало 12 кращих роб╕т на Республ╕канську виставку.
 У 1960 р., п╕сля виходу на пенс╕ю по ╕нвал╕дност╕, Ро╖к повн╕стю присвячу╓ себе улюблен╕й справ╕. Працюючи позаштатним методистом образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, В╕ра Серг╕╖вна пом╕тила, що в Криму народному образотворчому мистецтву прид╕ля╓ться менше уваги в пор╕внянн╕ з ╕ншими видами самод╕яльно╖ творчост╕. За родом сво╓╖ роботи, ╖й доводилося зустр╕чатися, особливо на сем╕нарах, з аматорами, кер╕вниками гуртк╕в.
 «Про ц╕кав╕ роботи ум╕льц╕в можна розпов╕дати багато. Мене хвилювало питання: «Як зберегти ╖х?». Згадувалася ╕стор╕я з р╕зьбярем по дереву персональним пенс╕онером Пугачовим. Вражали його гострий з╕р, буйство фантаз╕╖, ф╕л╕гранн╕сть обробки. Однак н╕ сам майстер, н╕ товариш╕ не збер╕гали його роб╕т. ╤ коли в╕н помер, з 70 його твор╕в залишилося 6, та й то не кращих. Ось так ╕ народилася думка про створення Кримського музею народних ум╕льц╕в. Але не вс╕ в╕рили в можлив╕сть ╖╖ реал╕зац╕╖. Скептики говорили: «Марна справа, н╕чого з цього не вийде. Не дадуть ум╕льц╕ твор╕в. Не знайдеться прим╕щення».
 Та не така В╕ра Серг╕╖вна. Вона ╕з запалом береться за реал╕зац╕ю свого плану. Вона не зупиня╓ться перед будь-якими труднощами.
 (Рядки, про одну з╕ сво╖х по╖здок з пошуку самод╕яльних майстр╕в В. С. прибрала, мабуть з╕ скромност╕)
 Вже к╕лька рок╕в Ро╖к веде невтомн╕ пошуки нових народних талант╕в. ╥здить по р╕зних м╕стах ╕ селах Кримського п╕вострова. Використову╓ для цього свою роботу в жур╕, веде боротьбу за чистоту народно╖ творчост╕. Все було в ╖╖ житт╕. Доводилося зустр╕чатися з непорозум╕ннями, образами. Але найб╕льше ╖╖ обурювало зневажливе ставлення до народно╖ творчост╕.
 Така вона людина. Все прийма╓ близько до серця, особливо те, що стосу╓ться мистецтва.
 Але було багато ╕ ц╕кавих зустр╕чей.
 «У Джанко╖, – згаду╓ Ро╖к, - я познайомилася з ╕нженером Оленою Петр╕вною Андр╕╓вою - чудовою вишивальницею. А в Б╕лог╕рську зустр╕лася мен╕ н╕коли не сумуюча А. М. Дворн╕кова, жива, весела, житт╓рад╕сна натура, ╖╖ характер проявля╓ться ╕ в ╖╖ сво╓р╕дних вишивках».
 Кожна по╖здка приносила рад╕сть в╕д таких зустр╕чей. Зб╕льшувалася к╕льк╕сть з╕браних роб╕т. Будинок Ро╖к в той час був в╕дкритий для аматор╕в Криму, як╕ його добре знали. У будь-який час приходили вони до не╖, впевнен╕ в тому, що завжди зустр╕нуть тут гостинний прийом. Почують розумну пораду, отримають необх╕дну допомогу. Ц╕ дн╕ нагадували В╕р╕ Серг╕╖вн╕ ╖╖ далеке дитинство ╕ юн╕сть. Вона згадувала будинок Полторацьких, родич╕в Ганни Керн, в Лубнах, сво╖х р╕дних, близьких. Щось було схоже, в цих гарячих суперечках про мистецтво, про людську доброту, про любов до р╕дно╖ земл╕ з тими вечорами.
 Робота в Будинку народно╖ творчост╕, сем╕нари, зустр╕ч╕ з народними ум╕льцями, по╖здки по м╕стах ╕ селах, давали сво╖ позитивн╕ результати. К╕льк╕сть експонат╕в зростала. Нарешт╕, вс╕ питання вир╕шен╕. Знайдено прим╕щення для музею. Почалися клопоти з побудови експозиц╕╖, влаштування стенд╕в. Однак Ро╖к за допомогою чолов╕ка, мами, сина з дружиною Ларисою, сво╖х товариш╕в, серед яких була ╕ Женя Панасюк, що стала пот╕м головною пом╕чницею В╕ри Серг╕╖вни, коли музей став працювати, все зробили сам╕.
 ╤ ось 16 липня 1963 р. при обласному Будинку народно╖ творчост╕, в╕дкрився музей народних талант╕в Криму, на громадських засадах. Чимало в╕тальних промов пролунало на урочистому в╕дкритт╕. Начальник обласного управл╕ння культури П. М. Резанов сказав:
 - Музей стане ще одн╕╓ю школою мистецтва, м╕сцем прилучення до в╕чно живого, невичерпного джерела народно╖ творчост╕.
 А м╕ж тим, мало хто знав, яким нелегким був шлях аматор╕в, ╕ в першу чергу Ро╖к, до цього дня. Ск╕льки безсонних ночей, прац╕ та винах╕дливост╕ було проявлено, щоб настали ц╕ урочист╕ хвилини. А разом з ними ╕ обов’язки: громадський директор, консультант ╕ наставник народних ум╕льц╕в.
 У маленьк╕й к╕мнат╕ не вдалося розм╕стити вс╕ з╕бран╕ експонати. Але ╕ т╕, що пом╕стилися, викликали щире захоплення. Б╕льше ста ц╕нних експонат╕в з╕брала для музею В╕ра Серг╕╖вна. Це шкатулки ╕ наст╕нн╕ тар╕лки алуштинця Радиша Д. М., дерев’ян╕ статуетки Пантел╓╓ва П.М., художн╕й розпис по фарфору С╕мферопольсько╖ вчительки Василенко, вишивки Л. Е. Сосюрко (матер╕ Ро╖к), Андр╓╓во╖ ╢. Л., Сулла П. М., Солодовченко Н. М., Дв╕рниково╖ Н. К., Ковтун П. Д., Палечевою Л. П. та ╕нш. Ц╕каву емблему музею з дерева зробив Дмитро Радиш. Про вс╕х не розкажеш. Тим не менш, можна з упевнен╕стю сказати, що вс╕ вони приносили естетичну насолоду. Ту, так необх╕дну людям, духовну ╖жу, про яку ми часто забува╓мо ╕ недооц╕ню╓мо. Про це св╕дчать ╕ записи в книз╕ в╕дгук╕в музею того часу: «В╕дв╕давши музей, ми були захоплен╕ чудесами ум╕лих рук», або «Нехай ця маленька к╕мната-музей покладе початок великому музею, де будуть представлен╕ найр╕зноман╕тн╕ш╕ роботи народних ум╕льц╕в Криму». А вчителька з Херсонсько╖ област╕ М. Ф. Вольф написала: «Дуже не хочеться залишати цю к╕мнату-казку».
 У 1967 р. музей отримав звання Лауреата Всесоюзно╖ юв╕лейно╖ виставки, присвячено╖ 50-р╕ччю Великого Жовтня.
 А в 1971 р кримськ╕ актив╕сти випустили прекрасний каталог, автором ╕ упорядником якого була В. С. Ро╖к. На основ╕ твор╕в аматор╕в в каталоз╕ вм╕щено к╕лька ц╕кавих ╕люстрац╕й.
 Слава музею зростала. Скоро про нього вже знали жител╕ Алушти, Ялти та ╕нших м╕ст Криму. Особливо зросла його популярн╕сть п╕сля випуску каталогу.
 «Потр╕бно, щоб творч╕сть аматор╕в була надбанням всього Кримського п╕вострова», – говорила на одному з сем╕нар╕в В╕ра Серг╕╖вна. – Ви зна╓те, що виставки аматор╕в орган╕зовуються, т╕льки у зв’язку з яким-небудь юв╕ле╓м або п╕д час всесоюзних фестивал╕в. Та й то, лише в обласному центр╕. А як же перифер╕я? Потр╕бно ╕ там вести естетичне виховання. Що, якщо нам створити п╕сля музею народних ум╕льц╕в пересувний салон самод╕яльних художник╕в Криму?»
 Цю ╕дею п╕дтримав Облрадпроф в особ╕ старшого ╕нструктора культурно-масового в╕дд╕лу В.А. Школьникова ╕ директор обласного Будинку народно╖ творчост╕ ╢. ╤. Сапожков.
 Як ╕ при створенн╕ музею, не вс╕ в╕рили в реальн╕сть ц╕каво╖ ╕де╖. Виникали орган╕зац╕йн╕ питання, як╕ практично, н╕хто не брався вир╕шувати. ╤ хоча, цього разу, кер╕вництво обласного Будинку народно╖ творчост╕ та Рада профсп╕лки ╕дею п╕дтримали, але головне навантаження з ╖╖ реал╕зац╕╖ лягло на слабеньк╕ плеч╕ Ро╖к.
 Знову почалася коп╕тка робота по збору матер╕алу. Знову Ро╖к ╖здить вже знайомими ╕ новими дорогами. Зустр╕ча╓ться з╕ сво╖ми однодумцями.
 (Дал╕ прибрана ц╕ла стор╕нка, що розпов╕да╓ про по╖здку в будинок давно померлого самод╕яльного художника, мабуть, щоб не показувати складност╕ в збор╕ експонат╕в ╕ сво╓╖ рол╕ в ╖х придбанн╕)
 Поступово к╕льк╕сть експонат╕в зростала. П╕д кер╕вництвом В. С. Ро╖к створю╓ться мистецька Рада. До не╖ ув╕йшли: П. М. Розов, В.Ф. Звяг╕нцев, С. К. Жебеньов, ╤. ╢. Сироватк╕н, Н. А. Циганок, Н. А. Арсень╓в, М. Л. Примакова.
 Художня рада в╕дбирала картини для салону, займалася орган╕зац╕╓ю виставок. ╥╖ членами стали аматори С╕мферополя, Алушти, ╢впатор╕╖, Севастополя, Ялти, Алупки. ╤ ось, в╕н вже почина╓ свою виставкову д╕яльн╕сть.
 У газет╕ «Слава Севастополя», чита╓мо:
 «Художн╕й салон створений не так давно, в травн╕ м╕сяц╕ 1967 р., проте в його фондах вже нал╕чу╓ться 200 твор╕в».
 У вересн╕ того ж року Салон в╕дкрива╓ в Керченському будинку зал╕зорудного комб╕нату виставку живопису самод╕яльних художник╕в. Увагу глядач╕в привернули твори ╓впатор╕йця В. Ф. Звяг╕нцева, який показав 17 сво╖х роб╕т. К╕лька твор╕в р╕зного жанру представив П. М. Розов. Глядачам сподобалися роботи М. П. Примаково╖, В. Л. Шумова, Н. А. Арсень╓ва, артиста заслужено╖ академ╕чно╖ капели «Думка» Д. Л. М╕хно з Ки╓ва.
 Салон з усп╕хом експонував сво╖ твори в Севастопол╕, Феодос╕╖ та ╕нших м╕стах. Про його вплив на розвиток естетичного виховання в Криму говорить такий факт. В Алушт╕ п╕сля виставки пересувного салону в 1968 р. була створена студ╕я образотворчого мистецтва, яка працю╓ б╕льше двадцяти рок╕в. За цей час вона орган╕зувала 127 виставок, завоювала звання Народно╖. Серед ╖╖ актив╕ст╕в називаються В. Ф. Борсук, Р. Б. Будзинський, С. Т. Род╕онов, А. К. Завада, К. М. Чернишов, В. В. Широков. Засновник ╕зостуд╕╖ самод╕яльний художник Юловський Георг╕й Артемович.
 Усп╕шно пройшла виставка салону в березн╕ 1969 р. в Будинку культури Сакського х╕мзаводу, де експонувалося 206 твор╕в двадцяти чотирьох аматор╕в. Серед них, В. А. Розенцвейг, В. ╤. Свинар╓ва, Г. П. Рева, Н. А. Циганок та ╕нш╕.
 Пересувний салон набирав силу, росли його фонди. У 1970 р. в╕н завоював ср╕бну медаль ╕ диплом другого ступеня на Всесоюзному фестивал╕ народно╖ творчост╕. Серед нагороджених були члени художньо╖ ради Н.А. Арсень╓в, В. Ф. Звяг╕нцев.
 При безпосередн╕й допомоз╕ В╕ри Ро╖к, були в╕дкрит╕ персональн╕ виставки Жебенева, Звяг╕нцева, Розенцвейга ╕ випущен╕ буклети, написан╕ В╕рою Серг╕╖вною. Правда, на них, як ╕ на каталоз╕, нема╓ ╖╖ пр╕звища, щоб не платити гонорару. Ц╕ виставки експонувалися п╕д рубрикою Будинку народно╖ творчост╕ та Ради профсп╕лки.
 У 1972 р. в С╕мферопол╕ експонувалася персональна виставка живопису та граф╕ки ялтинця Арсень╓ва Н.А., який активно працював в салон╕. Доля цього художника нелегка. Його родов╕д веде до Лермонтовсько╖ с╕м’╖ через бабусю поета ╢лизавету Олександр╕вну Арсень╓ву. Оф╕цер царсько╖ арм╕╖ Арсень╓в в роки Громадянсько╖ в╕йни випадково опиня╓ться за кордоном. Понев╕ря╓ться по р╕зних кра╖нах, заробляючи на шматок хл╕ба ╕ знову поверта╓ться на батьк╕вщину.
 Завдяки В. Ро╖к, яка працювала методистом з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, було орган╕зовано виставку роб╕т кримських вишивальниць на ВДНГ СРСР у Москв╕ в 1972 р. Ось що писала тод╕ «Кримська газета»: «Понад 330 тисяч москвич╕в ╕ гостей столиц╕ побувало в Центральному виставковому зал╕ на велик╕й юв╕лейн╕й виставц╕ твор╕в художник╕в ╕ народних майстр╕в Укра╖ни, присвячен╕й 50-р╕ччю утворення СРСР.
 Немов ус╕ щедр╕ барви Укра╖ни зав╕тали в гост╕ до москвич╕в - так було святково в залах виставки.
 Великим усп╕хом користувалися численн╕ експонати з Криму. В╕дм╕нний рушник з яскравою вишивкою над╕слала народна майстриня В╕ра Серг╕╖вна Ро╖к».
 ╤ музей, ╕ пересувний Салон живопису продовжують свою роботу. Принаймн╕ В. Ро╖к у кв╕тн╕ 1975 р. в районн╕й газет╕ «Зоря комун╕зму» пов╕домля╓, що в районному Палац╕ культури в╕дкрилася виставка самод╕яльного та декоративно-прикладного мистецтва, присвячена 30-р╕ччю Перемоги. В експозиц╕╖ було представлено 120 твор╕в. З’являються в тому числ╕ ╕ нов╕ ╕мена: ╢. А. Жукова, Н. А. Матв╓╓ва, О. А. Заславська, Л. А. Атаманова.
 П╕д час мо╓╖ друго╖ зустр╕ч╕ з В╕рою Серг╕╖вною, п╕сля нашого знайомства чотири роки тому в Краматорську, Ро╖к виявилася б╕льш рухливою, н╕ж мен╕ здавалося ран╕ше. Незважаючи на св╕й в╕к, вона на диво легко пурхала по к╕мнат╕, як н╕би це метелик злет╕в з ╖╖ вишивки. Але в ╕ншому вона не зм╕нилася. Такою ж мудр╕стю ╕ енерг╕╓ю св╕тилося ╖╖ бл╕де обличчя, обрамлене б╕лим як св╕же, ретельно розчесане лляне полотно, волоссям. Нац╕ональний укра╖нський костюмчик робив ╖╖ якоюсь доброю чар╕вною майстринею.
 К╕мната Ро╖к нагадувала музей народних ум╕льц╕в. Ст╕ни прикрашен╕ декоративними тар╕лками з дерева, порцеляни. На саморобних в╕тринах стояли р╕зн╕ сувен╕ри, майстерно виконан╕ народними ум╕льцями.
 «Н╕, не все пропало», - подумав я, ╕ все зрозум╕в…
 Спод╕ваюся, з цих експонат╕в, в майбутньому, в Криму можна буде створити музей-к╕мнату нового типу. Як в╕домо, б╕льш╕сть твор╕в В╕ри Серг╕╖вни розрахован╕ на експонування з предметами побуту, сувен╕рами. До реч╕, вона часто так ╕ робить на сво╖х персональних виставках. Таким чином, в новому музе╖ на рушниках, серветках та ╕нших вишивках можна буде розташувати твори декоративно-прикладного мистецтва народних майстр╕в. Це була б найкраща пам’ять про В. С. Ро╖к – невтомну громадську ╕ творчу д╕ячку. Спод╕ваюся, коли-небудь такий музей буде створений…»
 
 
 NOTE BENE- В╤Д В╤РИ СЕРГ╤╥ВНИ РО╥К
 
 Автор М. Готовчиков
 
 ╢ така наука - МАРГ╤НАЛ╤Я (в╕д латинського слова marginalis - в переклад╕ «знаходиться на краю», margo - край), а займа╓ться вона вивченням позначок, значк╕в, в тому числ╕ спец╕альних, що залишають на полях книг, рукопис╕в, есе - читач╕ цих твор╕в.
 Таких символ╕в-позначок багато. Найв╕дом╕ш╕ - Sic! (Так!), Nota bene (звернути увагу!), VS (проти!) ╕ т. д., причому, часто ц╕ позначки, якщо вони зроблен╕ компетентним знавцем теми (ф╕лософом, ╕сториком, ф╕лологом) бувають ц╕нн╕шими самого ориг╕налу книги, рукопису та ╕н.
 Недарма ж у Франц╕╖ Академ╕╓ю в Париж╕ було видано 2 (за ╕ншими джерелами - 3) томи таких позначок великого Вольтера.
 Це в╕дноситься ╕ до тих нотаток, що зроблен╕ рукою В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к. Вони виключно ц╕нн╕, бо велика майстриня концентру╓ увагу читача на ГОЛОВНОМУ, а не на м╕шур╕, нав╕ть гарн╕й, образн╕й, якою прикрашають сво╖ опуси журнал╕сти-дилетанти, або чиновники, далек╕ в╕д мистецтва, в даному випадку - при анал╕з╕ роб╕т народних майстр╕в з╕ св╕ту фольклору.
 Отже, горта╓мо п╕дготовлену статтю з позначками В╕ри Серг╕╖вни.
 ...Ось вона викреслю╓ п╕встор╕нки, де журнал╕ст (?) опису╓ роботи само╖ В╕ри Серг╕╖вни: фартушок «З╕рочка», дор╕жку «Виноград» ╕ ще к╕лькох роб╕т. ╤ таке не на одн╕й стор╕нц╕. Образно кажучи, «караючий меч» В╕ри Серг╕╖вни п╕ддав страт╕ б╕льше 15 еп╕зод╕в, багато з яких займали в статт╕ по 40 ╕ 50% стор╕нки. ЧОМУ? ЯК╤ МОТИВИ?
 Причини очевидн╕ нав╕ть по коротких позначках (рисочки, хрестики, жорстк╕ перекреслення) того, що написано... це реакц╕я на марносл╕в’я ╕ некомпетентн╕сть автора.
 Друга за значим╕стю ПРАВКА статт╕ - прояв самою В╕рою Серг╕╖вною особисто╖ скромност╕ при оц╕нц╕ ╖╖ роб╕т ╕ особистост╕.
 Ось чому з ус╕х еп╕зод╕в, де м╕стяться хвалебн╕ слова, красив╕ еп╕тети на ╖╖ адресу, вона багато прибира╓, а ось в текст обов’язково впису╓ ╕мена сво╖х талановитих учениць, колег по народн╕й творчост╕ р╕зних жанр╕в ╕ напрямк╕в. Вона говорить про дружбу з майстринями з Польщ╕, Криму, Рос╕╖, назива╓ майстра з Алушти Д. М. Радиша, майстринь ╕ майстр╕в П. Д. Ковтун, А. П. Пальчикову, Н. М. Солодовченко, художника Георг╕я Артемовича Юловського, граф╕ка з Ялти Н. А. Арсень╓ва…
 Третя частина зам╕ток - про створення етнограф╕чних музе╖в з роботами народних майстр╕в. Як в╕домо, В╕ра Серг╕╖вна спочатку, з найперших крок╕в у сфер╕ народно╖ творчост╕, особливо в Криму, говорила про це пост╕йно. Чому?
 При всьому етн╕чному р╕зноман╕тт╕ Криму, етнограф╕чних музе╖в практично не було, не рахуючи окремих виставок, в╕дд╕л╕в в Бахчисарайському, С╕мферопольському, ряд╕ ╕нших музе╖в.
 Ось чому вона енерг╕йно ставить на полях статт╕ коротк╕ записки на цю тему.
 Наприклад, до початку фрази з╕ статт╕ «Що, якщо створити...» (мова йде про створення пересувного салону живопису, роб╕т майстр╕в народно╖ творчост╕), В╕ра Серг╕╖вна викреслю╓ вс╕ ц╕ довг╕ роздуми, ставить * ╕ пише великими л╕терами: «СТВОРИТИ МУЗЕЙ НАРОДНИХ УМ╤ЛЬЦ╤В КРИМУ!!!»
 У не╖ був досв╕д орган╕зац╕й виставок, ╕ створення музею. Хоча все це вир╕шувалося насилу ╕ з незрозум╕лими адм╕н╕стративними перешкодами.
 Так, наприклад, роботи кримських майстр╕в вперше направили до Москви на ВДНГ (переконала-таки владу, що коштувало багатьох зусиль ╕ здоров’я). Роботи в Москв╕ були пом╕чен╕. Ц╕каво, журнал╕ст, в╕дзначаючи усп╕х кримських майстр╕в, назива╓ чудовий рушник роботи В.С. Ро╖к. Читаючи цей абзац, вона робить на пол╕ стор╕нки позначку у фраз╕: «Усп╕шно експонувалися кримськ╕ аматори...» «ЗАВДЯКИ В. С. РО╥К, яка, працюючи методистом з ╤ЗО ╕ декоративно-прикладного мистецтва, орган╕зувала виставку кримських майстр╕в, що ╕ були представлен╕ на ВДНГ СРСР».
 Н╕яких натяк╕в на сво╖ заслуги тут нема╓. Це для тих, хто не хот╕в ╕ не в╕рив у таланти кримчан-земляк╕в. Це ╕ турбота про розвиток в Криму фольклорних гуртк╕в, творчих колектив╕в мереживниць, вишивальниць, р╕зьбяр╕в по дереву, ╕нших ум╕льц╕в…
 Вона проявля╓ жорстку наступальн╕сть проти ╕м╕тац╕╖ народно╖ творчост╕, проти лженародних вироб╕в ╕ лже-наукових оц╕нок в публ╕кац╕ях ЗМ╤. Тому ╕ в ц╕й статт╕ вона нещадно викреслю╓ десятки пр╕звищ тих, кого автор зарахову╓ до майстр╕в. Аргументи: «Мр╕я мо╓╖ творчо╖ та громадсько╖ д╕яльност╕ – глибоке вивчення, популяризац╕я та осучаснення багато╖ спадщини укра╖нсько╖ народно╖ вишивки, - каже вона. - ╤ це треба збер╕гати». Це ╖╖ кредо у творчост╕, про що багато сказано ╕ написано видатними мистецтвознавцями, етнографами, кра╓знавцями.
 Але особливою турботою ╕ тривогою В╕ри Серг╕╖вни була думка про майбутн╓, про долю велико╖ спадщини укра╖нсько╖ народно╖ творчост╕, про те, як зберегти ╖╖, як прищепити юним, новим покол╕нням, школярам любов до не╖. Адже ╖й то було добре в╕домо, як багато талановитих д╕вчаток з ╖╖ гуртка створювали прекрасн╕ роботи ╕ ставали майстрами з велико╖ л╕тери.
 ...Трохи про зустр╕ч з В╕рою Серг╕╖вною в 2009 роц╕. Так тод╕ сталося, поки щось доробляли по в╕дкриттю виставки в районному музе╖, ми понад п╕втори години провели в ц╕кав╕й бес╕д╕. А д╕знавшись, що я з директор╕в шк╕л, а тепер кер╕вник музею, вона буквально засипала мене питаннями: ╕ про програми з ручно╖ прац╕ ╕ ╤ЗО, ╕ як╕ гуртки ╓ в школ╕, чи проходять виставки в музе╖ юних ум╕льц╕в. Об╕цяла при╖хати в село, зустр╕тися з д╕вчатками, показати сво╖ роботи. Я рад╕в!
 Але довелося з╕знатися, що поки в школах вс╕ ц╕ справи - слабка ланка.
 Ось тому в сво╖х нотатках на полях статт╕ вона п╕дкреслю╓, що ╖╖ робота кер╕вником обласним сем╕наром прикладного мистецтва – справа не С╤МФЕРОПОЛЬСЬКА (вона перекреслю╓ це слово), а над ним пише - «ЖИТЕЛ╤В ╤ ШКОЛЯР╤В КРИМУ».
 Звичайно, вс╕ ╖╖ думки ╕ пропозиц╕╖ п╕дтверджен╕ практикою ведення гуртк╕в вишивання в училищ╕ №2, хл╕бокомб╕нат╕, рибокоптильному завод╕ та ╕н. Але особливо дорог╕ ╖й роки роботи в школах № 1, 2, 9. Даючи поради на майбутн╓, вона сказала: «Зна╓те, а ваш музей теж може стати дуже ц╕кавим ╕ д╕╓вим центром з проблем фольклору. Тут ╕ виставки роб╕т м╕сцевих ум╕льц╕в, ╕ окремих майстринь, ╕ майстр╕в. Ми в липн╕ 1963 року при обласному Будинку народно╖ творчост╕ в╕дкрили музей народних талант╕в Криму на громадських засадах. Чудовий музей.
 А ск╕льки там було зустр╕чей, виставок! На жаль, музей розпався. У вас багато можливостей. Ось ви називали гурток «Мереживниця». Чим не база?»
 ...Це коротк╕ зам╕тки про т╕ зауваження ╕ виправлення статт╕ для газети В╕рою Серг╕╖вною Ро╖к. Але ц╕нн╕сть, повторюся, ╖х велика!
 А створення в Криму етнограф╕чного музею, Музею укра╖нсько╖ вишивки ╕м. В. С. Ро╖к, етнограф╕чних куточк╕в, в тому числ╕ ╕ експозиц╕ю в музе╖ села Восход - лише п╕дтвердження чудових пророчих сл╕в велико╖ Майстрин╕.
Прочитав ╕ зробив висновки
М. А. Готовчиков
23 липня 2020 р., с. Восход, музей

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 21.08.2020 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22582

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков