|
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 30.07.2004 > Тема "Урок української"
#31 за 30.07.2004
УКРАЇНЦІ "ПОЛІТИЧНІ" УКРАЇНІЗУЮТЬСЯ ЩЕ Й МОВНО
Сергій ЛАЩЕНКО.
Термін "політичні українці" вжив у розмові зі мною професор, директор Інституту філософії Мирослав Попович, коли ми говорили про спрямованість "Кримської світлиці", її гармонізуючий вплив на міжнаціональні стосунки.
Відомий український філософ тоді зазначив, що однією з причин занепаду Руху, його ослаблення була надмірна "етнізація", що почалася вже на початку
90-х років. Мирослав Володимирович знав про що говорив, адже був одним із творців цієї найпотужнішої громадської організації України.
На його думку, "Кримська світлиця" тільки вигравала від того, що ніколи не проводила різкої межі між українцями і не українцями. Саме такий підхід дозволяє всім громадянам держави відчути себе українцями в політичному сенсі. Мова ж, на думку професора, "не забариться"; поступово її вивчать усі: росіяни, кримські татари, російськомовні українці тощо.
Кому ж знати життя, як не філософам? Про це я подумав, коли у львівській газеті "Експрес" побачив статтю "Клички вивчають українську мову".
"Методика вивчення мови дуже проста, - розповідав прес-аташе Кличків Юрій Нестеренко. - Віталій та Володимир, перебуваючи на рідних теренах, просять знайомих спілкуватися з ними тільки українською. Мало того, вони попросили, щоб їхні співрозмовники не соромилися реагувати на помилки, які вони допускають у спілкуванні українською, і сміливо їх виправляти. Тому-то я охоче спілкуюся з ними українською і також інколи виправляю". "Окрім того, майже усі працівники офіційного сайту Кличків чудово знають українську, тож і вони допомагають братам вдосконалювати знання мови", - підкреслив Юрій Нестеренко.
Отже, поки що все йде за сценарієм, передбаченим рухівським філософом. Шкода, що авторові цих рядків поки що не вдалося взяти у відомих боксерів інтерв'ю для "Кримської світлиці". Зате доля подарувала мені зустріч з відомим письменником Андрієм Курковим. Ленінградець за місцем народження, він пише свої книги російською. Це вже потім його повісті перекладаються різними мовами світу, в тому числі й українською. Андрій став "культовим" письменником, і саме за його творами громадяни різних країн світу пізнають Україну. Отже, можна приносити славу Україні і... російською мовою.
На превелику радість львів'ян, Андрій Курков у древньому місті спілкувався
лише українською. Його мова правильна, багата, невимушена. Презентувавши Андрієві на пам'ять декілька примірників "Кримської світлиці", я домовився з ним про зустріч у вересні. Можливо, саме тоді він дасть розлоге інтерв'ю для нашої газети. А поки що відомий письменник погодився відповісти на декілька моїх запитань.
- Андрію, як швидко ви опанували українську мову?
- Народився я в Ленінграді, але до школи вже пішов у Києві. Десь у 14 - 15 років я відчув, що "майже" володію українською. Але постійно її вдосконалюю, хоча писати мені все ще легше російською.
- Власне, українська література і українська література російською мовою - це ніби два різних материки. Літератори, що пишуть різними мовами, майже не "перетинаються", ніби існують у різних вимірах. Чи буде якесь "зближення" у найближчі 20 - 30 років? Ваш прогноз.
- Можливо, ця "герметичність" характерна для Львова, про це мені поки важко судити... Загалом же по Україні російськомовні літератори знають, про що пишуть їхні україномовні колеги. І навпаки. На жаль, значно гірше ми знаємо, що робиться в Криму, на Закарпатті, в Буковині. Іншими словами: про що пишуть кримськотатарські письменники, угорські, румунські? Про це, дійсно, знаємо мало...
Тепер про "зближення". Років 5 - 7 тому я мав значно більше проблем із своєю російськомовністю, ніж тепер. Українці "радили" (і часом не дуже дружелюбно) виїхати на мою етнічну батьківщину. Тепер це "вляглося". Пишу російською, бо так мені легше, а розмовляю переважно українською, бо серед моїх друзів - 90% є україномовними.
- Отже, "політична нація" формується... А як розмовляють ваші діти?
- Я одружився в Англії, моя дружина "чистокровна" англійка. Дітей у нас вже троє. Найстарша донечка добре володіє українською, російською та англійською мовами. Думаю, й менші будуть, як мінімум, "тримовними"...
- Напевно, ви добре вивчили англійський менталітет.
У англійців є якісь переваги?
- Не став би я їх ідеалізувати. Ці вимучені, награні посмішки... У нас все щиріше. Ні, жити там я не хотів би! Наш менталітет має багато позитивного, ми потроху піднімаємося на вищий рівень. Я вірю в європейську перспективу України.
- А в перспективу україномовної літератури?
- В Україні дуже сильна російськомовна поезія. Цілком конкурентоздатна. Щодо прози, то тут ситуація інша. Російськомовних письменників часто не хочуть читати, вважаючи, що рівень російськомовної прози в Україні нижчий, аніж рівень власне російської прози. Тому деякі письменники виїздять з України. Львів'янин Ігор Клех виїхав до Москви, декілька письменників покинуло Дніпропетровськ... А ось україномовних авторів все одно читають, бо вони "свої". Вважаю, що в цілому україномовна література розвивається успішніше, швидше. Звичайно ж, у неї є перспектива, а отже, є перспектива і в української мови.
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 30.07.2004 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2257
|
МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
