Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3652)
З потоку життя (6866)
Душі криниця (3698)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1599)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1754)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤ЙСЬК╤ П╤ВТОРА М╤ЛЬЯРДИ НЕ ВРЯТУЮТЬ БАТЬКА Б╤ЛОРУСЬКО╥ АВТОКРАТ╤╥
Але це продовження шляху, тупикового для ╕мперського центру


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ДАНАЙЦ╤ З ╥ХН╤МИ ДАРАМИ
На патр╕отичн╕й хвил╕, на початку в╕йни, Львову запропонували побалакати московською.


ВАЛЕНТИН БУТ: НА ПЕРЕЛАМ╤
В р╕чницю зв╕льнення кримських пол╕тв'язн╕в побито Володимира Балуха. Побито жорстоко: зламано,...


Люк Гард╕нг: НЕ ВАРТО СПРИЙМАТИ ПУТ╤НА ЯК ВСЕЗНАЮЧОГО «ЗЛОГО ГЕН╤Я». ЦЕ КЛАСИЧНИЙ КДБШНИЙ АВАНТЮРИСТ
Люк Гард╕нг - ╕ноземний кореспондент газети Guardian, якого вислали з Рос╕╖ у 2011 роц╕ за...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ГРАБЛ╤, ГРЕЧКА ╤ СТОПКРАН
Коронав╕рус плюс недолуга влада – формула, яка визнача╓ нин╕ реальний стан укра╖нсько╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2020 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 31.07.2020
ВАЛЕНТИН БУТ: МОЖЕМО ╤ МУСИМО РОБИТИ САМ╤

Ситуац╕я, в як╕й опинилася Укра╖на нин╕, на двадцять дев’ятому роц╕ сво╓╖ незалежност╕, ╓ безрад╕сною, б╕льш того, вкрай небезпечною. Небезпечною не так через в╕йну, яку веде проти нас наш сус╕да, як через власну ╕нфантильн╕сть, загальмован╕сть, через синдром виведеного п╕д лаптем Москов╕╖ потомственного холуя, який, чи то гендлюючи з ворогом, чи заглядачи в його оч╕, п╕дло зневажа╓ тих, хто вже поклав сво╖ життя за свою землю, хто важить ними щомит╕ сьогодн╕.
Хтось знову дор╕кне мен╕, мовляв: «Не можна так про народ. Народ такий як ╓. ╤ншого не ма╓мо». Але ж я й не про народ. Про народ трохи дал╕. Тут мовлю про байдужу до всього, окр╕м власного благополуччя, крайньохату публ╕ку, про нас╓л╓н╕╓, готове пок╕рно схилятися перед силою, не змигнувши оком, м╕няти будьоновки на мазепинки, ╕ навпаки, без затримки переб╕гати на б╕к того, хто пооб╕ця╓ вищ╕ золот╕ гори, повномолочн╕ш╕ р╕ки в кис╕льних берегах чи повернення до р╕дно╖ гаван╕. Цю публ╕ку не обходить те, що золотих г╕р не ╕сну╓ в природ╕, молочн╕ р╕ки забуття можуть текти лише в ╖хн╕х розкиселених м╕зках, а «р╕дна гавань» - то не щось ╕нше, як остогидле ще за час╕в совка ╕мперське ст╕йло для пок╕рного бидла.
Хтось вол╕╓ представляти те явне збочення як г╕пертрофовану дов╕рлив╕сть: «народ», мовляв, «дов╕рливий, наче дитина», як щось, що заслугову╓ на розум╕ння ╕ вибачення. Не заслугову╓. Адже саме з ласки отих «дов╕рливих» ╕д╕от╕в Москов╕я й дос╕ ма╓ серйозн╕ спод╕вання знову п╕д╕м’яти п╕д себе Укра╖ну-Русь.
Картина ще сумн╕ша, якщо розум╕ти, що окр╕м в╕двертих ╕д╕от╕в (а ╕м’я ╖м – лег╕он) ╓ ще й чимала верства тих, хто чимдуж тягне ту мляво ремигаючу отару у старе ст╕йло. ╤ це не лише неуб╕╓нне пор╕ддя Чужого, приживлене до нашого т╕ла за роки невол╕: вс╕ от╕ нащадки ком╕сар╕в, чек╕ст╕в чи настановлено╖ з Москви партноменклатури. Це ще й наш╕ доморощен╕ симоненки, мертвечуки ╕ ╕же з ними, як╕ разом ╕з зайдами паразитували тут майже стол╕ття ╕ сердечно бажають повернення тих зоряних для них час╕в.
Треба визнати, що розчарування маневрами постмайданно╖ влади, коли зам╕сть чесн╕шо╖ виборчо╖ системи, п╕дконтрольн╕ших посадовц╕в, зам╕сть реальних реформ та переор╕╓нтац╕╖ держави на забезпечення ╕нтерес╕в нац╕╖ отримали профанац╕ю зм╕н у виборч╕й систем╕, ╕м╕тац╕ю ключових реформ, буяння корупц╕╖ та подальшу узурпац╕ю влади – все те ц╕лком прогнозовано в╕двернуло широку публ╕ку в╕д декларованих «евро╕нтеграторами» ор╕╓нтир╕в, п╕дштовхнуло ╖╖ в об╕йми адепт╕в порозум╕ння, а чи й екстатичного ╓днання з Москов╕╓ю.
Насправд╕, попри все невдоволення автора цих рядк╕в ╕нфантильн╕стю нашо╖ широко╖ публ╕ки, ма╓мо ясно усв╕домлювати, що ╖╖ позиц╕я ма╓ вир╕шальне значення. Останн╕ президентськ╕ та парламентськ╕ перегони з ус╕╓ю очевидн╕стю засв╕дчили це. Не дивно, що за ╖╖ прихильн╕сть точиться справжня в╕йна, найперше, ╕нформац╕йна. ╤ засобами тут не гребують.
На жаль, народ Укра╖ни – от╕ 20-25 в╕дсотк╕в св╕домих громадян, призначення яких народжувати ╕ плекати ел╕ту нац╕╖, програють сьогодн╕ ту боротьбу. Найперше, не виконавши свого головного призначення: не зум╕вши привести до влади справжню ел╕ту – с╕ль ц╕╓╖ земл╕ – тих, чия мета не набивання власних кишень, а служ╕ння нац╕╖.
Замак╕трен╕ дзв╕нкими лозунгами профес╕йних ╕мпотент╕в в╕д укра╖нського пол╕тикуму та примкнулих до них пол╕тичних шахра╖в, вони й дос╕ не зробили належних висновк╕в, ╕ дал╕, мов сл╕пц╕, продовжують п╕дсаджувати у владу ставленик╕в ол╕гархату, толерувати корупц╕онер╕в найвищого рангу, а то й в╕двертих маф╕оз╕, продовжують до самозабуття тягнути осанну державним злочинцям.
Наск╕льки важлива ел╕та для нац╕╖, показу╓ хоча б те, що нав╕ть невеличкий ╖╖ гурт у парламент╕ 90-х дав нам ╕ незалежн╕сть, ╕ новий курс, ╕ нове бачення св╕ту, ╕ нове усв╕домлення себе самих в ньому. Як же потребу╓мо таких людей нин╕! В╕д ╖х появи на чол╕ держави, без переб╕льшення, залежить саме ╖╖ ╕снування.
- Та, чи ╓ так╕, на загал? – засумн╕ва╓ться м╕й читач.
╢. Кажу про те переконано. ╥х, щоправда, не показу╓ наш тотально контрольований, сам╕ зна╓мо ким, телепрост╕р, ╖х не надто пом╕ча╓ б╕льш╕сть ласих на сенсац╕ю, рефлексуючих на методично зас╕ван╕ подразники, на р╕вн╕ собаки Павлова, мережевих блогер╕в. ╤ все ж, вони ╓: порядн╕, фахов╕, непродажн╕. Пол╕тики, економ╕сти, ф╕нансисти, промисловц╕, стратеги. Допомогти представити ╖х широк╕й публ╕ц╕, яка деградувала вже до того, що нав╕ть коротеньк╕ статт╕ зве лонгр╕дами, могло б незаангажоване громадське телебаченя. Але де воно, по-справжньому незалежне, ф╕нансоване не заморськими грантами, а самим народом?
Власне, 20 в╕дсотк╕в - то зовс╕м немало. Може б спробувати? Нав╕ть коли дуже б╕дн╕, не можна економити на чест╕, г╕дност╕, на власн╕й незалежност╕, найперше, на ╕нформац╕йн╕й ╖╖ складов╕й.
В╕д ел╕ти не сл╕д чекати гасел, биття в груди, показового по╖дання земл╕, зас╕вання доларами/гречкою чи солодкими об╕цянками. Мають, натом╕сть, представити ч╕тк╕ покроков╕ плани наведення в кра╖н╕ елементарного ладу, переор╕╓нтац╕╖ держави з д╕йно╖ корови ол╕гархату на обслуговування ╕нтерес╕в нац╕╖, очищення в╕д чек╕ст╕в та маф╕оз╕ Служби безпеки, забезпечення належного функц╕онування суд╕в, прокуратури, правоохоронно╖ системи, ╕нших ключових м╕н╕стерств ╕ служб.
Прив╕вши цих в парламент, в уряд, матимемо грунтовну над╕ю на те, що будуть забавлятися там не ангажуванням жриць кохання чи стимулюванням ген╕тал╕й, а наведенням ладу у ф╕нансово-банк╕вськ╕й систем╕, активуванням економ╕ки, ор╕╓нтац╕╓ю ╖╖ на створення сучасного потужного в╕йська з модерновими аерокосм╕чними силами, ракетними в╕йськами та флотом, з досконалою розв╕дувальною та контррозв╕дувальною службами. Власне, поле д╕яльност╕ в наш╕й опущен╕й до краю кра╖н╕ широке. Ма╓мо повернути себе у сферу судно- та ав╕абудування, повернутися сво╖м транспортним, рибальським, пасажирським флотами на блакитн╕ дороги Св╕тового океану, згадати, що ми були одн╕╓ю з небагатьох косм╕чних держав.
То може б нам облишити обридл╕ танц╕-лякалки: «зайде-не-зайде, нападе-не-нападе, станеться те завтра чи восени»? Вже напав ╕ зайшов. В╕йна то пала╓, то тл╕╓ упродовж нестерпних 2355 дн╕в, чи не щоденно забираючи життя наших сп╕вв╕тчизник╕в, сиротячи д╕ток, руйнуючи наш╕ життя, перспективи Краю. То може б зам╕сть розважань на темат «засохне Крим в╕д спраги ще цього л╕та, чи те станеться вже наступного», зам╕сть пускання густо╖ слини н╕кчемних спод╕вань на хабаров╕зац╕ю восьмо╖ частини суходолу, на прих╕д до Б╕лого Дому зал╕зного Байдена, взятися до чогось, що можемо ╕ мусимо робити сам╕ – сьогодн╕ й зараз?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2020 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22554

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков