Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3652)
З потоку життя (6866)
Душі криниця (3698)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1599)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1754)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХОВАЙ ВИЛА НА ВАВИЛА!...
Наш╕ традиц╕╖


ЗАП╤ЗН╤Л╤ ЛАСТ╤ВКИ
З фенолог╕чного щоденника


СТРОГИЙ П╤СНИЙ ДЕНЬ
11 вересня — Ус╕кновення Голови пророка, Предтеч╕ та Хрестителя Господнього ╤вана.


ПОДАРУНОК ╤З КРИМУ
╤м’я нашого земляка, прекрасного поета-л╕рика, перекладача, журнал╕ста Данила Кононенка...


НАТАЛ╤Я ПАС╤ЧНИК:900 МЕТР╤В НАД Р╤ВНЕМ МОРЯ
ск╕льки не запалюй не горить т╕льки кволим димом сходить ватра перший сн╕г народиться за мить хоч...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 31.07.2020
ШУКАЙТЕ РАЙ У Н╤Г ЩЕ ЖИВИХ МАТЕР╤В СВО╥Х!

З письменницького столу

У багатьох кра╖нах св╕ту в╕дзначають День матер╕ 13 травня. В Укра╖н╕ - в╕дзнача╓ться в другу нед╕лю травня в╕дпов╕дно до Указу Президента Укра╖ни в╕д 10 травня 1999 року № 489/99.
╤стор╕я свята така: у 1908 роц╕ молода американка Анна Джерв╕с з Ф╕ладельф╕╖ виступила з ╕н╕ц╕ативою вшановування матер╕в у пам’ять про свою мат╕р, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих орган╕в, видатних ос╕б ╕з пропозиц╕╓ю один день у роц╕ присвятити вшануванню матер╕в. ╥╖ старання ув╕нчалися усп╕хом - в 1910 роц╕ штат В╕рджин╕я перший визнав День Матер╕ як оф╕ц╕йне свято. Хоча, по сут╕, це - свято в╕чност╕: з покол╕ння в покол╕ння для кожного мама - найголовн╕ша людина для сво╖х д╕тей.
Не забутьте матер╕в: живих – в╕дв╕дайте, якщо поруч, напиш╕ть листа, зателефонуйте, а краще - зроб╕ть для неньки родинне свято. Тих мам, хто п╕шов у далек╕ св╕ти – також спом’ян╕ть, скаж╕мо, запал╕ть св╕чечку в храм╕, можна в╕дв╕дати могилку, покласти кв╕ти.
У кожного з нас мати асоц╕ю╓ться з тополею, журбою, до болю одинокою. ╤ коли б хто не озирнувся назад (особливо — вже л╕тн╕м ╕ далеко в╕д батьк╕всько╖ хати), сто╖ть ненька б╕ля подв╕р’я — немов рад╕сна, а водночас — сумна: завжди в чеканн╕. Й немов кр╕зь оте мовчання пробива╓ться в╕д ╖╖ серця голос — добрий, а декому — застережливий, з докором... Од того погляду, до нестями н╕жного й бентежного, очей не в╕дведеш — то дзеркало сов╕ст╕. А наш╕, ╖╖ д╕тей, вчинки не повинн╕ потьмарити те св╕чадо.
Пам’ятаю маму завжди в клопотах: сп╕шать об╕дньо╖ пори з городньо╖ бригади, де чапала зранку до заходу сонця, а вдома — ще непочатий край турбот: треба впоратись б╕ля худоби, наварити та напекти для родини, дати лад вуликам.
Сорок рок╕в одпрацювала на городн╕й бригад╕! Прийде з роботи з отакенним м╕шком бур’яну для свиней ╕ крол╕в, поставить, як т╕льки ступить на подв╕р’я, б╕ля хв╕ртки – я пот╕м в╕дтягну до хл╕ва. Присяде на лавку б╕ля криниц╕. Пот╕м почина╓ гладити натрудженими й аж чорними руками ноги, вкрит╕ варикозними, як палець, жилами — бол╕ли…
Хто пам’ята╓ (а ми мешкали край села, на Карабановому кутку), в невеликому садочку стояли вулики – ╖х доглядала т╕льки мама. Не знаю чому, але ╖╖ бджоли не кусали. Ходила б╕ля них без диму та накидки з с╕ткою. Таки правдиве люди вигадали пор╕вняння: працьовитий, як бджола; добро╖ людини бджола не жалить.
У мами був спок╕йний, лаг╕дний голос. Нав╕ть тод╕, коли, ще малечею, не слухався, або ж приносив у щоденнику «нев╕дм╕нну» оц╕нку, не сварила.
Усм╕шка мамина, нав╕ть коли трудилася, — тремтлива, як св╕тання. Не згадаю, щоб сид╕ла, склавши руки. Свят╕стю для не╖ була всяка робота. Нав╕ть коли спочивала на лав╕ п╕д розлогою яблунею, не ховала руки п╕д зап╕лку: латала дитяч╕ штанц╕, пришивала ╜удзика до чолов╕ково╖ сорочки, перебирала квасолю. ╤ тихенько (думала, про себе, а я ж все чув!) сп╕вала. Ск╕льки мама знала п╕сень! Укра╖нська була душевною маминою вт╕хою, у п╕сн╕ знаходила насолоду. Нав╕ть уже в роках любила сп╕вати в с╕льському церковному хор╕, аж молод╕ла лицем, весел╕ла усм╕шкою... Н╕би й зараз до столично╖ к╕мнати лине ╖╖ тонкий, з джерельним журчанням сл╕в любимо╖ п╕сн╕.
Як ми, д╕ти, мало зна╓мо про матер╕в, про ╖хн╓ минуле. Адже вони також були молодими (неодм╕нно красивими й коханими), п╕знали жах╕ття в╕йни, на плечах винесли, окр╕м сво╓╖, ж╕ночо╖, ще й чолов╕чу роботу — в пол╕, на заводах, б╕ля верстат╕в. Нам би ╖хн╕х мудрост╕, терп╕ння, ставлення до роботи, в╕дпов╕дальност╕... Шкодую, що за клопотами, митт╓вими турботами нечасто бував б╕ля р╕дного порога. В╕дтепер при╖жджаю до мами т╕льки на гробки на кладовище. Стану перед могилою, ╕ сльози не дають ан╕ мовити, ан╕ розглед╕ти неньку молоду на пам’ятнику. Коли ненька п╕шла у далек╕ св╕ти, а я на той час працював у Микола╓в╕, взяв за св╕й рахунок в╕дпустку ╕ сам зробив для неньки пам’ятник. Написав в╕рш ╕ вибив ось ц╕ слова:
Я буду ждати – кожно╖ хвилини,
В далекому чи близькому краю –
Тебе одну, тебе – ╓дину,
Р╕дненьку, милу мамочку мою.

Шукайте рай у н╕г ще живих матер╕в сво╖х!
В╕ктор ЖАДЬКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22553

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков