"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2020 > Тема "З перших уст"
#29 за 17.07.2020
НАЙКРАЩЕ ЗШИВАЮТЬ КРА╥НУ ДВА ПОТУЖН╤ БРЕНДИ – МАЙДАН ╤ ЗБРОЙН╤ СИЛИ УКРА╥НИ
Юр╕й Макаров, журнал╕ст, продюсер, голова ком╕тету Шевченк╕всько╖ прем╕╖ НАЙКРАЩЕ ЗШИВАЮТЬ КРА╥НУ ДВА ПОТУЖН╤ БРЕНДИ – МАЙДАН ╤ ЗБРОЙН╤ СИЛИ УКРА╥НИ
Укр╕нформ сп╕льно з Нац╕ональною платформою «Д╕алог за мир та безпечну ре╕нтеграц╕ю» розпочина╓ реал╕зац╕ю про╓кту «Нац╕ональна ╓дн╕сть: як зшивати кра╖ну». Розкол у сусп╕льств╕ щодо питань деокупац╕╖, пад╕ння доход╕в у зв’язку боротьбою з пандем╕╓ю, прагнення под╕лити Укра╖ну на електоральн╕ вотчини п╕д час п╕дготовки до м╕сцевих вибор╕в у жовтн╕ 2020 року, продовження реформи децентрал╕зац╕╖, яку прагнуть п╕дпорядкувати соб╕ «м╕сцев╕ князьки», – ус╕ ц╕ процеси створюють нов╕ виклики для нац╕онально╖ ╓дност╕ та соц╕ально╖ згуртованост╕ в Укра╖н╕. Як╕ можуть бути шляхи та ╕нструменти забезпечення нац╕онально╖ ╓дност╕ в умовах глобально╖ нестаб╕льност╕? Чи ╓ в Укра╖ни шанси сформувати в╕дкриту модерну пол╕тичну ╕дентичн╕сть? Як забезпечити згуртован╕сть та нац╕ональну ╕нтеграц╕ю в епоху постправди та ╕нформац╕йно╖ в╕йни? Саме для пошуку в╕дпов╕дей на ц╕ питання започатковано д╕алог. У цьому про╓кт╕ в╕зьмуть участь пол╕тики, експерти й науковц╕, громадськ╕ й культурн╕ д╕яч╕, актив╕сти, ус╕ небайдуж╕. Представля╓мо першого учасника д╕алогу в╕домого журнал╕ста, голову ком╕тету Шевченк╕всько╖ прем╕╖ Юр╕я Макарова.
- Чому питання нац╕онально╖ ╓дност╕ ╓ важливим для безпечного та сталого розвитку Укра╖ни? - Гадаю, це питання ╓ одним ╕з найважлив╕ших, якщо не найважлив╕шим на порядку денному. Усв╕домлення себе громадянами Укра╖ни ╓диною нац╕╓ю, сп╕льним орган╕змом ╕з власною суб’╓ктн╕стю — основа лег╕тимност╕ держави, а отже, ╖╖ ефективност╕. Без цього неможлив╕ як усп╕шн╕ ╕нституц╕йн╕ перетворення в масштабах кра╖ни, без яких нин╕ не об╕йтися, так ╕ подолання неофеодальних в╕дносин, як╕ унеможливлюють будь-який розвиток, бо базуються не на закон╕, а на звичаях. - Як╕ ╓ приклади усп╕шних ╕н╕ц╕атив або про╓кт╕в, спрямован╕ на об’╓днання укра╖нц╕в (в╕д часу проголошення Незалежност╕)? Я не буду ориг╕нальним, якщо назву про╓кт Володимира Пут╕на з╕ спроби п╕дкорити Укра╖ну. Решта пох╕дне: Майдан, добробати, волонтерський рух — усе це в╕д самого початку ╓днало кра╖ну краще за будь-як╕ про╓кти чи програми. Кожна громадська ╕н╕ц╕атива, буквально будь-яка, що виходить за меж╕ одн╕╓╖ област╕, цементу╓ кра╖ну. ╤ навпаки, кожна несправедлив╕сть, нав╕ть локальна, кожне зловживання, кожна окрема невправн╕сть ╖╖ роз’╓дну╓. - Чи могли б Ви назвати найб╕льш усп╕шн╕ загальнонац╕ональн╕ бренди, як╕ творять сучасний образ Укра╖ни? - Я би краще сказав: «Могли би творити». Або: «Ми би хот╕ли, щоб творили». Спроби ╖х визначити, намацати, проартикулювати робилися багато раз╕в. Зона пошук╕в: спорт, ав╕ац╕я, космос, к╕бернетика. Пот╕м Малевич, Прокоф’╓в, С╕корський. Пот╕м артисти: Джамала, ДахаБраха. Над ус╕м цим, зв╕сно, Шевченко. Але просування бренд╕в не було аж таким уже вдалим як усередин╕ кра╖ни, так ╕, погот╕в, за кордоном. Нин╕ я знаю два бренди: Майдан ╕ Збройн╕ Сил Укра╖ни. Обидва дуже потужн╕. - Що означа╓ бути укра╖нцем сьогодн╕, яке Ваше бачення модерно╖ загальнонац╕онально╖ ╕дентичност╕? - Вона мало в╕др╕зня╓ться за принципами побудови в╕д ╕дентичностей ╕нших народ╕в, принаймн╕ сх╕дно╓вропейських. Це включен╕сть у св╕т, ╕н╕ц╕ативн╕сть, креативн╕сть, покладання на себе. Плюс пам’ять про власн╕ традиц╕╖, причому не арха╖чно-рустикальн╕, а так╕, що стимулюють розвиток. Наприклад укра╖нськ╕ традиц╕╖ демократ╕╖, права та самоврядування. Традиц╕╖ прямих зв’язк╕в ╕з ╢вропою. Традиц╕╖ майстерност╕, виробничо╖ культури. Традиц╕╖ осв╕ти та осв╕ченост╕. В╕йськов╕ традиц╕╖. Плюс, зв╕сно, патр╕отизм – нам пощастило в тому, що нема╓ спокуси плутати патр╕отизм ╕з облизуванням влади або ╖╖ л╕дер╕в. Загалом портрет виходить дуже симпатичний ╕ привабливий. - На Вашу думку, як╕ елементи укра╖нсько╖ ╕дентичност╕ ╓ прийнятними для б╕льшост╕ укра╖нц╕в? - Переконаний, що ключовим елементом, «точкою входу» так чи так ма╓ стати мова – попри те, що для окремих територ╕й це може здатися сумн╕вним. Але для цього потр╕бна величезна робота, бо, на жаль, школа робить усе можливе, щоби прищепити вс╕м, хто кр╕зь не╖ проходить, ст╕йку в╕дразу. Потр╕бн╕ курси для дорослих, система, хай як дивно це звучить, пропаганди найкращих, найсучасн╕ших зразк╕в нац╕онально╖ культури, — тод╕ воно заходитиме саме собою, до того ж у «╖ст╕вному» вигляд╕. Бути частиною усп╕шного, сучасного, креативного простору — це круто, це привабливо. Зв╕сно, не сам╕ лише креативн╕ ╕ндустр╕╖ ╓ трансм╕терами ╕дентичност╕, вони всього лише найдоступн╕ш╕ й найзрозум╕л╕ш╕. Решта – ЗМ╤, спорт, туризм (особливо, внутр╕шн╕й туризм!!!). Ну й, зв╕сно, те, про що нин╕ соромно згадувати, хоча це чи не вир╕шальне, — усп╕хи кра╖ни, якими можна було би сол╕дарно пишатися: наприклад, система соц╕альних гарант╕й, легк╕сть ведення б╕знесу, темпи зростання ВВП тощо. А на першому м╕сц╕ сьогодн╕ — усе, що пов’язано з в╕йною. Справедлива в╕йна, яку веде Укра╖на, мала б стати стрижнем культурно╖ пол╕тики. Через в╕йну п╕знаються базов╕ цив╕л╕зац╕йн╕ маркери: ставлення до свободи, до влади, до кра╖ни та ╖╖ людей, а також — на контрапункт╕ — те, що для укра╖нц╕в неприйнятно: ╕мпер╕ал╕зм, зневага до особистост╕, культ влади, ну й решта «запор╓бр╕кових» принад. - Як╕ фактори та гасла здатн╕ дискредитувати та «вбити» будь-який про╓кт, що претенду╓ на посилення нац╕онально╖ ╓дност╕ в Укра╖н╕? - Ран╕ше я би сказав: «Участь держави». Тепер я значно обережн╕ший, бо сам ╓ частиною державного про╓кту, причому на найвищому р╕вн╕ — Нац╕онально╖ прем╕╖ ╕мен╕ Шевченка. Тож усе залежить в╕д персонал╕й. А от коли починаються розмови про духовн╕сть, ун╕кальний шлях, звинувачення «не в тому» укра╖нств╕, то – уже поховальн╕ дзвони процесу. - Чи ╓ в сучасному св╕т╕ приклади усп╕шно╖ пол╕тики щодо нац╕онально╖ ╓дност╕, як╕ Укра╖на могла б узяти за вз╕рець? - Я не до тако╖ м╕ри знаю зсередини життя кра╖н, як╕ мають позитивний досв╕д. Як мен╕ здалося, нема╓ проблем з ╕дентичн╕стю в канадц╕в, але як вони цього досягають, для мене загадка. Сполучен╕ Штати — окрема ╕стор╕я, там це н╕жно вбива╓ться в п╕дк╕рку з дитинства, там Гол╕вуд ╕ телебачення, там перед кожною грою у бейсбол сп╕вають г╕мн, ╕ це така стала звичка, що запозичити ╖хн╕й досв╕д нема╓ шанс╕в. У ╢вроп╕ нац╕ональна ╕дентичн╕сть парадоксальним чином утверджу╓ться всупереч об’╓днавчим процесам. Потр╕бна дуже специф╕чна ситуац╕я, аби людина сказала «я ╓вропе╓ць», а не «я француз», «…н╕мець», «…н╕дерландець». В Англ╕╖ взагал╕ кумедно: для них ближчими ╓, припуст╕мо, ╕ндуси, тобто колишн╕ п╕ддан╕ британсько╖ корони, ан╕ж… поляки — то для них в╕дгом╕н ╕мпер╕╖. - Як Ви вважа╓те, у як╕й сфер╕ було б доц╕льно запровадити спец╕альн╕ заходи, спрямован╕ на посилення нац╕онально╖ ╓дност╕ в кра╖н╕: - спорт; - культурн╕ про╓кти; - економ╕ка; - ╕нфраструктура; - науков╕ гуман╕тарн╕ (╕сторичн╕) досл╕дження; - боротьба з корупц╕╓ю; - ╕нше? - Загалом я не в╕рю в комплексн╕ програми такого штибу. ╢дн╕сть форму╓ться навколо або принцип╕в, або сп╕льно╖ д╕╖. Нин╕ якась загальнонац╕ональна кампан╕я вза╓модопомоги зробила би значно б╕льше, н╕ж будь-яка PR-акц╕я. Хоча, зв╕сно, можлив╕сть без пригод ╕ не за вс╕ грош╕ швидко д╕статися з╕ Львова в Одесу — оце був би позитив! Але навряд чи варто винаходити велосипед. Один вдалий ф╕льм на нормальних веч╕рн╕х сеансах або один гастрольний тур Жадана зробить б╕льше, н╕ж ц╕лий умовний державний ком╕тет. - Назв╕ть ключов╕ передумови для розгортання в Укра╖н╕ ефективного сусп╕льного д╕алогу з питань нац╕онально╖ ╓дност╕ та соц╕ально╖ згуртованост╕? - Для початку потр╕бен д╕алог як такий. Не з нашим соц╕альним кап╕талом. Повторюю: локальн╕ акц╕╖, а якщо вони в╕дбуватимуться в рамках ц╕л╕сно╖ стратег╕╖, – то вже, вважайте, пощастило.
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2020 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22525
|