Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3609)
З потоку життя (6843)
Душі криниця (3685)
Українці мої... (1500)
Резонанс (1588)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1752)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТУКА╢ У ДВЕР╤ ОС╤НЬ...
Наш╕ традиц╕╖


ШУКАЙТЕ РАЙ У Н╤Г ЩЕ ЖИВИХ МАТЕР╤В СВО╥Х!
Я буду ждати – кожно╖ хвилини, В далекому чи близькому краю – Тебе одну, тебе –...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» - В КРИМУ!
Ми вже не раз зверталися по допомогу до наших читач╕в, щоб продовжити життя кримського...


ЗАСЯ╢ КРАСНЕ СОНЕЧКО...
28 липня насамперед вшанову╓мо Святого р╕вноапостольного князя Ки╖вського Володимира Великого


В╕ра Ро╖к. ВИШИВКА - ЯК СИМВОЛ УКРА╥НИ
Готуючись до юв╕лею В. С. Ро╖к, «Кримська св╕тлиця» вир╕шила под╕литися з читачами...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 17.07.2020
ДВ╤ ╢ВДОК╤╥

Наш╕ традиц╕╖

20 липня — свято ╢вдок╕╖. Але йдеться не про ту ╢вдок╕ю, яку вшанову╓мо 14 березня, зустр╕чаючи весну...
«╤менинниця» липня Свята ╢вдок╕я була римлянкою. Бранкою потрапила до Перс╕╖. Завдяки доброму знанню Святого Письма й апостольськ╕й ревност╕, вона навернула багатьох перських ж╕нок до Христово╖ в╕ри, за що погани ув'язнили ╖╖, жорстоко катували, а пот╕м стяли голову мечем. Це сталося 362 року.
У народ╕ цей день називають святом ╢вдок╕╖-С╕ногн╕йки, або Л╕тньо╖ ╢вдок╕╖ ╕ кажуть:
- Якщо на ╢вдок╕╖ пада╓ дощ, то з╕псу╓ться с╕но у ст╕жках ╕ пропаде солома.
- Мокра ╢вдок╕я може забрати карм у корови.
- ╢вдок╕я без дощу - добрий с╕новал.
- Дв╕ сестри ╢вдок╕╖ - весняна ╕ л╕тня, а так╕ несхож╕. (Насправд╕, сестрами вони н╕коли не були).

РОЗПОЧАЛИСЯ ЖНИВА

Саме на Прокопа, 21 липня, в Укра╖н╕ (принаймн╕, на б╕льшост╕ ╖╖ терен) традиц╕йно починалися жнива.
У поле виходили вс╕╓ю с╕м'╓ю. ╤ стар╕ ╕ мал╕ по-святковому одягалися, наче йшли до церкви. П╕сля молитви та з словами: «Дай Боже, легко почати ╕ легко дожати!» трич╕ вклонялися нив╕ ╕ бралися до косовиц╕ хл╕бних злак╕в.
Перший сн╕п зажинала серпом господиня. Так годилося! М╕цно зв'язувала його. На Р╕здвян╕ свята в╕н мав слугувати д╕духом. На Святий веч╕р цей сн╕п ставили п╕д образами, прикрашали барвистими стр╕чками, вклонялися йому як символу врожаю, достатку. Кр╕м того, д╕дух уособлював дух спочилих предк╕в, як╕ «неодм╕нно прийдуть в гост╕ на Святий веч╕р», ставав символом зв'язку м╕ж живими ╕ мертвими.
Згодом, п╕сля Р╕здвяних свят, д╕дух обмолочували, зерно святили у церкв╕ ╕ додавали до пос╕вного зерна (на майбутн╕й щедрий врожай), солому спалювали, а поп╕л розсипали по грядках, щоб «городина рясно виросла, вродила».
Дожинаючи лан, неодм╕нно залишали к╕лька незжатих стебел хл╕бних злак╕в «Спасов╕ на бороду». Зв'язували ╖х у пучечок червоною ниткою або стр╕чкою, прикрашали польовими кв╕тами.
Грунт м╕ж стеблами ╕ навколо них ретельно розпушували серпом ╕ зас╕вали зерном з трьох найбагатших колоск╕в. Це - сво╓р╕дна подяка за усп╕шне завершення жнив, з╕браний врожай (яким би в╕н не був) ╕ прохання у Спаса-Христа, щоб наступного року добре вродив хл╕б.

ПОЧИН

У деяких етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни (зокрема на П╕вдн╕) жнива починали у Петр╕вку, якщо, зв╕сно, колосся дозр╕ло, налилося. Але у давн╕ш╕ часи ╖м передувало ц╕каве обрядове д╕йство - зажинки або почин.
Початок жнив - под╕я урочиста. А маг╕чн╕ обряди, як╕ колись виконувалися, мали забезпечити усп╕х у робот╕.
Щоб «зажати» ниву, вибирали легкий день - в╕второк або п'ятницю. Колоски, зжат╕ неодм╕нно серпом першими, клали навхрест. Коли йшли додому, забирали ╖х ╕ виготовляли «кв╕тку» чи «хрест», як╕ освячували у церкв╕ на Спаса. Зерно берегли для майбутнього пос╕ву, власне, додавали до пос╕вного зерна. В╕двар з цих колоск╕в також вважався чудод╕йним при го╖нн╕ ран в╕д пор╕з╕в серпа.
Зажин на колективному пол╕ доручали ж╕нц╕, яка ма╓ лаг╕дну вдачу.
Та перед тим стелили на пол╕ б╕лу скатертину, клали хл╕бину, щоб велося в╕д хл╕ба до хл╕ба. Нажавши перший сн╕п, с╕дали на ньому, щоб спина не бол╕ла; могли застромити за пояс дубову г╕лочку, щоб спина була м╕цною, як дуб.
Зв╕сно, сп╕вали хл╕боробських п╕сень.

З ЖИТОМ ЖИТИ — НЕ ТУЖИТИ!

Укра╖нське поле год╕ уявити без жита. Воно, п╕сля пшениц╕, належить до основних хл╕бниз злак╕в. Мабуть не випадково в наш╕й мов╕ назва ц╕╓╖ культури ма╓ сп╕льний кор╕нь ╕з словами «Жити», «Життя».
Жито в╕доме в ╢вроп╕ з бронзового в╕ку. У басейнах Дн╕пра, Дн╕стра й на Керченському п╕востров╕ сх╕дн╕ слов'яни вирощували його у перш╕й половин╕ I тисячол╕ття нашо╖ ери. Батьк╕вщиною цього злаку, як вважають науковц╕, ╓ г╕рськ╕ райони П╕вн╕чно╖ Африки й Зах╕дно╖ Аз╕╖. Серед тринадцяти вид╕в жита лише один належить до аграрних культур, решта - дик╕, хл╕ба з них не спечеш.
Ц╕кавий факт: у горах на заход╕ Н╕меччини росте жито заввишки понад два метри. Ой, як тут не пригадати укра╖нське в╕ншування- побажання:
- Роди, земле, жито з голоблю, а картоплю, як колесо!
Назива╓ться воно очеретяне, бо солома цього жита жорстка, бура.
Укра╖нський народ про жито каже таке:
- З житом жити - не тужити!
- Буде жито - буде людям сито!
- Жито два тижн╕ зелен╕╓, два тижн╕ колоситься, два тижн╕ в╕дцв╕та╓, два тижн╕ поклони б'╓, бо жати проситься.
Спостер╕гали ╕ радили:
- Жито сильно пахне перед дощем. Отож, плануй роботу, господарюй!
- Жито, зас╕яне при п╕вн╕чному в╕тр╕, родить краще.
- Жито колоситься - знайдеш багато гриб╕в.
- Жита ран╕ше в╕вса не косять.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22509

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков