Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3609)
З потоку життя (6843)
Душі криниця (3685)
Українці мої... (1500)
Резонанс (1588)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1752)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТУКА╢ У ДВЕР╤ ОС╤НЬ...
Наш╕ традиц╕╖


ШУКАЙТЕ РАЙ У Н╤Г ЩЕ ЖИВИХ МАТЕР╤В СВО╥Х!
Я буду ждати – кожно╖ хвилини, В далекому чи близькому краю – Тебе одну, тебе –...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» - В КРИМУ!
Ми вже не раз зверталися по допомогу до наших читач╕в, щоб продовжити життя кримського...


ЗАСЯ╢ КРАСНЕ СОНЕЧКО...
28 липня насамперед вшанову╓мо Святого р╕вноапостольного князя Ки╖вського Володимира Великого


ДВ╤ ╢ВДОК╤╥
20 липня — свято ╢вдок╕╖. Але йдеться не про ту ╢вдок╕ю, яку вшанову╓мо 14 березня,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 03.07.2020
НЕПОВТОРНА Н╤Ч КУПАЛА

Наш╕ традиц╕╖

7 липня — Р╕здво ╤вана Хрестителя, у народ╕ — Купала, ╤вана Купала, яке у давн╕ш╕ часи супроводжувалося маг╕чними д╕йствами.
Це романтичне свято в╕дзначають якраз в пер╕од найб╕льшого буяння природи. Людина намагалася спрямувати ╖╖ животворчу силу соб╕ на користь. О т╕й пор╕, вважалося, трави, вогонь, вода стають особливо ц╕лющими, здатними очищати й л╕кувати.
Побутувало пов╕р'я, що на ╤вана Купала сонце «гра╓» - ся╓, м╕ниться р╕зними кольорами. Тому запалювали багаття - «маленьк╕ сонця». Полум'я ╕ дим теж вважалися ц╕лющими. В╕дтак - нав╕ть стар╕ люди перестрибували через багаття, щоб очиститися ╕ ц╕лий р╕к бути здоровими.
У н╕ч на Купала вельми чудод╕йна вода. А ще й долю може пров╕щати. Отож купалися вс╕ - ╕ стар╕, ╕ мал╕. Д╕вчата плели в╕нки та пускали ╖х на воду, пильно вдивлялися - зв╕дки судженого чекати.
Уособленням свята було купальське дерево чи лялька, виготовлена ╕з зелених галузок (╤ван, Марена). ╥╖ прикрашали, водили навколо хороводи, сп╕вали купальських п╕сень. ╤з соломи також виготовляли Марену. Але ╖╖ могли топити, спалювати. А от зелену розривали на шматки ╕ несли на грядки, де пос╕яли ог╕рки, щоб добре родили.
Купальська н╕ч вважалася сприятливою ╕ для розгулу нечисто╖ сили. Щоб захистити себе ╕ домашню худобу в╕д ╖╖ згубного впливу, хату, хл╕в, подв╕р'я обс╕вали маком, в╕шали обереги - кропиву, полин, часник, серп, н╕ж тощо.
З╕ святом Купала пов'язан╕ пов╕р'я про цв╕т папорот╕, що з'явля╓ться т╕льки т╕╓╖ ноч╕. Волод╕ння кв╕ткою в╕дкри╓ людин╕ скарби, але не зробить ╖╖ щасливою.
Яскраво виражений язичницький характер свята, його романтичн╕сть, самобутн╕сть сприяли тому, що в ус╕ часи воно було улюбленою формою дозв╕лля молод╕, джерелом натхнення для митц╕в. У Купальську н╕ч були «закохан╕» Микола Гоголь, Григор╕й Кв╕тка-Основ'яненко, Тарас Шевченко, Панас Мирний...

БАЧИВ У ПОЛ╤ ПЕРЕП╤ЛКУ...

4 липня вшанову╓мо Святого Юл╕ана Тарс╕йського.
Його родина походила з Килик╕╖. Батько Юл╕ана був вельможею ╕ дотримувався язичницько╖ в╕ри. Мати - християнка. Тож виховувала сина у християнському дус╕. За час╕в правл╕ння ц╕саря Д╕оклет╕ана настало жорстоке пересл╕дування християн. Юл╕анов╕ тод╕ виповнилося 18 рок╕в. Юнака ув'язнили ╕ коли в╕н в╕дкинув ус╕ намовляння в╕дступити в╕д сво╓╖ християнсько╖ в╕ри, його стратили. Це сталося 288 року.
Колись за цим днем також прогнозували погоду:
- Якщо на Юл╕ана задощить, то жнива будуть мокрими. Хоча, насправд╕, дощ т╕╓╖ пори потр╕бний для городини. Тому краще дощ до ╤вана (7 липня), н╕ж п╕сля ╤вана.
- На Юл╕ана побачиш у пол╕ переп╕лку з перепелятами - через два тижн╕ жнивуй.
- Якщо на Юл╕ана п╕сля дощу веселка сто╖ть довго - до негоди; швидко зника╓ - до ясно╖ погоди.

Р╤ПУ С╤Й НА АГРИПИНИ

6 липня — свято мучениц╕ Агрипини.
У часи давн╕ш╕ господар╕ вважали, щоб виросла добра р╕па, то ╖╖ варто с╕яти на Агрипини. Але тут сл╕д врахувати 13-денну р╕зницю у календарях. Бо за старим стилем свято Агрипини припада╓ на 23 червня.
День Агрипини (в╕н переду╓ Купальськ╕й ноч╕) називають знахарським. Адже багато народних зц╕лител╕в саме на Агрипини збирають трави ╕ корен╕ для л╕кувальних ц╕лей, нав╕ть, якщо випада╓ нед╕ля. Роблять це або до Служби Божо╖ у церкв╕, або п╕сля в╕дправи. Тому кажуть: «Агрипини-Купальниця кличе по з╕лля». Знахар╕ упевнен╕, що так╕ трави збер╕гають ц╕лющу силу протягом року.
Доречним ╓ у цей день рано-вранц╕ скупатися у рос╕, так само, як ╕ на ╤вана Купала. Тод╕ сили ╕ снаги прибуде!
Спостер╕гали:
- На Агрипини гречка мала, а овес п╕шов у р╕ст.
- Якщо на Агрипини чорн╕ хмари пливуть низько - Купальська н╕ч буде грозовою.
- Сонце пече, дощ ╕де - завтра також буде дощ.
- М╕сяць р╕жками повис униз - до тепла.
- Якщо м╕сяць червоний - до сильного в╕тру.
- М╕сяць чистий ╕ яскравий - буде ясна погода.
- Агрипина переда╓ естафету ╤ванов╕ у зоряну н╕ч - буде багато гриб╕в.

СЛ╤ДОМ ЗА ╤ВАНОМ

8 липня вшанову╓мо святу д╕вицю Феврон╕ю.
Вона з двох рок╕в свого життя виховувалася в ж╕ночому монастир╕ в Н╕сиб╕ (Месопотам╕я). Коли Феврон╕╖ виповнилося 18 рок╕в, ╖╖, як ревну християнку, ув'язнили. Однак поганський суддя, зачарувавшись красою д╕вчини, запропонував ╖й зректися ╤суса Христа ╕ стати його дружиною, об╕цяючи щедр╕ багатства, титул знатно╖ дами, на що Феврон╕я в╕дпов╕ла категоричною в╕дмовою. Юну християнку стратили 304 року.
Давн╕ше у народному побут╕ укра╖нц╕в цей день називали Проводами Купала. Його, до реч╕, вважали щасливим для заручин. П╕сля жнив можна справляти вес╕лля. Починаючи з Феврон╕╖, у деяких рег╕онах Укра╖ни масово заготовляли чорниц╕ ╕ л╕сов╕ суниц╕ - смачн╕ корисн╕ ягоди.
Кажуть:
- Сл╕дом за ╤ваном Феврон╕я ╕де.
- Якщо на Феврон╕╖ встановилася тепла погода, то такою вона буде сорок дн╕в. Добре для жнив!

У народ╕ кажуть...
ЗЕН╤Т Л╤ТА

- Липень — найспекотн╕ший м╕сяць року.
- У липн╕ п╕д палючим сонцем нав╕ть трава вигора╓.
- Липень - краса л╕ту, середина цв╕ту.
- У липн╕ земля дощу просить.
- У липн╕ овес в жупан╕, а на гречц╕ ╕ сорочки нема.
- Ноч╕ зорян╕ в липн╕ - буде багато гриб╕в.
- Рижики з'явилися - чекай ос╕нн╕х опеньк╕в.
- Китиц╕ в╕вса обважн╕ли - з'явилися ранн╕ опеньки.
- Липень у дв╕р заглянув - пора серпи зубрити.
- Липень - мак╕вка л╕та, а грудень - шапка зими.
- Липнева робота ус╕х году╓.
- Липень з туманами - ос╕нь з дощами.
- Баба б ще потанцювала, але вершина л╕та настала.
- Липень блискавки кида╓ ╕ дуби кал╕чить.
- Липень любить в╕дходити з грозами.
- Не б╕йся липнево╖ спеки, а б╕йся зимового морозу.
- Яка погода в липн╕ - така буде у с╕чн╕.
З╕брав Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22471

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков