Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3652)
З потоку життя (6866)
Душі криниця (3698)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1599)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1754)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОКОХАЛИСЯ НАВ╤ЧНО, ВМЕРЛИ ОДНОЧАСНО
Коли Соф╕ю Перовську розшукувала влада, пол╕ц╕╖ пов╕домили ╖╖ прикмети: “Б╕лявка,...


ВОЛОДИМИР СТЕЦЮК: СПРАВА ПЕТЛЮР╤ВСЬКО╥ ПОВСТАНСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥
28 серпня 1921 року в Жандармськ╕й балц╕ поблизу Катеринослава було розстр╕ляно 52-х актив╕ст╕в ╕...


СТЕПАН ПАВЛЮК. ЩО? ФЛОТ УКРА╥НИ? ЗАБИРАЙ!
Ми давно не бачилися, з часу анекс╕╖ Криму. М╕й давн╕й знайомий, полковник, служив у...


╤ВАН КОВАЛЕНКО: УКРА╥НА ╤ РОС╤Я
Всю трагед╕ю ХХ стол╕ття Москва конвертувала в ол╕гарх╕в, багат╕╖в ╕ корупц╕онер╕в, як╕ ╖здять...


ПОРУЧНИК ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО – СПРАВЖН╤Й КЕР╤ВНИК ПОВСТАННЯ НА ПАНЦЕРНИКУ «ПОТЬОМК╤Н»
Добрим поводженням з матросами Коваленко здобув ╖хню любов в протилежн╕сть до ╕нших оф╕цер╕в,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2020 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 19.06.2020
СЛАВНИХ ПРАД╤Д╤В ВЕЛИКИХ ПРАВНУКИ ПОГАН╤ – ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ ТА╢МНИЧ╤ П╤ДЗЕМЕЛЛЯ Р╤ВНОГО?

Будь-який народ у св╕т╕, який шану╓ сво╓ минуле, кр╕зь легенди та давн╕ опов╕д╕ намага╓ться в╕дкрити т╕ стор╕нки власного далекого минулого, як╕, з р╕зних причин, були вирван╕ з ╕стор╕╖ народ╕в, затерт╕ чи сфальсиф╕кован╕ ворогами. Науковц╕ 19 стол╕ття, як╕ свято в╕рили, що легенди - це лишень бурхлива фантаз╕я та живописн╕ казки, були жорстоко посоромлен╕ самоучкою Генр╕хом Шл╕маном, який наперек╕р ус╕м глузуванням академ╕к╕в в╕д ╕стор╕╖ пров╕в масштабн╕ розкопки на берегах Егейського моря та в╕дкрив легендарну Трою.
З того часу, а особливо п╕сля ще дек╕лькох вдалих спроб розшифрування легенд, до них почали ставитись як до особливого матер╕алу - глибоко зашифрованого, ута╓мниченого, м╕фолог╕зованого, але досить достов╕рного.
У радянськ╕ часи легенда про Кия, Щека, Хорива та ╖х сестру Либ╕дь, поряд з археолог╕чними матер╕алами, стала основою для вирахування часу заснування Ки╓ва, а дал╕ ╕ для 1500-р╕чного святкування тако╖ дати. Засновникам Ки╓ва, легенди про яких, схоже, ╕снували вже у 11-13 стол╕ттях, почали ставити численн╕ пам’ятники та знаки, переконуючи увесь св╕т у тому, що це земля наших предк╕в, ╕, в╕дпов╕дно, наша земля. ╤ це не зважаючи на те, що фактичного археолог╕чного матер╕алу про ╕снування Кия, Щека, Хорива та Либ╕дь не знайдено ╕ до нин╕.
Давн╕ легенди та опов╕д╕ у такий спос╕б допомогли поглибити ╕сторичн╕ в╕домост╕ про час заснування м╕ст та поселень на вс╕х континентах планети, в╕дкрити нов╕ археолог╕чн╕ культури, знайти докази ╕снування загадкових народ╕в та ╕сторичних ос╕б. Саме через це у друг╕й половин╕ ХХ-го стол╕ття в р╕зних кра╖нах св╕ту стали активно анал╕зувати ус╕ заф╕ксован╕ легенди як ц╕нне джерело приховано╖ ╕нформац╕╖.
В цьому контекст╕ варто зазначити, що побутування ╕сторичних легенд та опов╕дей на укра╖нських землях не менш ц╕каве ╕ перспективне, н╕ж у ╕нших кра╖нах св╕ту. Найперше з т╕╓╖ причини, що саме на цих землях народилось слов’янство, а надал╕ постав укра╖нський етнос. Тому варто нагадати, що у цьому процес╕ особливе значення в╕д╕грав рег╕он ╤сторично╖ Волин╕, де, за даними археолог╕╖, ╕ в╕дбувався процес початкового слов’янотворення, а з часом постав осередок укра╖нського етносу.
Отже, ╤сторична Волинь, а це земл╕ в╕д Любл╕на до Житомира, в╕д Прип’ятських бол╕т до терен╕в Львова, Тернополя ╕ Хмельницького – це серце слов’янського св╕ту, особлива територ╕я, де у 14-16 стол╕ттях народилась Укра╖на та укра╖нський етнос. Про слов’янськ╕ витоки Волин╕ згадують ╕ опов╕д╕ «Велесово╖ книги», особливого л╕топису з ц╕кавою детективною ╕стор╕╓ю в╕днайдення та розшифрування, який так вперто не бажала визнавати радянська наука, а нин╕ не визна╓ частина заангажованих укра╖нських ╕сторик╕в.
Спробою препарування опов╕дей та легенд «Велесово╖ книги» стала видана у м. Ки╓в╕ 2006 року книга «Велич Дул╕б╕╖ Рось. Суренж (Та╓мниц╕ Волинсько╖ земл╕)», яка локал╕зувала головн╕ л╕тописн╕ под╕╖ саме у Волинському рег╕он╕ та оголосила, що рег╕он м╕ста Р╕вне та околиць ╓ тим самим Суренжом (Соуренжом), де д╕яли давньослов’янськ╕ Старотц╕ (в╕дом╕ш╕ нам як Рахмани) та волхви, як╕ проводили мирну слов’ян╕зац╕ю навколишн╕х народ╕в ╢вропи та Аз╕╖, даруючи ╖м знання св╕тобудови та духовн╕ знання.
Здавалось, що громадськ╕сть рег╕ону ╤сторично╖ Волин╕, а особливо Р╕вненщини та м╕ста Р╕вного, отримали ун╕кальну можлив╕сть розпочати пошуков╕ роботи у цьому напрямку, можлив╕сть п╕дтвердити чи заперечити висновки автор╕в книги. До того ж, як у зазначеному вище приклад╕ стосовно заснування Ки╓ва, з’явилась можлив╕сть розвивати нову тематику, залучати ╕нвестиц╕╖ та турист╕в на ╤сторичну Волинь та у Р╕вне.
╤ в початковий пер╕од так ╕ було. М╕сцева влада, засоби ╕нформац╕╖ так ╕ вчиняли, допомагаючи авторам проводити геоф╕зичн╕ досл╕дження, популяризувати ╖х результати по рад╕о ╕ на телебаченн╕, на зустр╕чах з укра╖нською громадськ╕стю, на книжкових виставках. Про це часто згаду╓ один з автор╕в книги у сво╖х виступах на телебаченн╕ (в╕део 2017 року - https://www.youtube.com/watch?v=i6sRuzvNaIE).
╤деями в╕дтворення правдиво╖ ╕стор╕╖ ╤сторично╖ Волин╕ з часом перейнялось ╕ в╕дроджене у Р╕вненськ╕й област╕ «Товариство охорони пам’яток ╕стор╕╖ та культури Р╕вненсько╖ област╕», яке поряд з╕ слов’янським пер╕одом звернуло велику увагу на доленосн╕ под╕╖ 14-17 стол╕ть, зародження на ╤сторичн╕й Волин╕ укра╖нського етносу та держави Укра╖на.
Товариство провело ряд власних досл╕джень як╕ кор╕нним чином зм╕нили погляди досл╕дник╕в на под╕╖ 17 стол╕ття, особливо 1651 року, на результати головно╖ битви того пер╕оду - Берестецько╖ (Берестецько-М╕зоцько╖; в╕деоф╕льм, частина 1 - https://www.youtube.com/watch?v=q5_y01aGQe0&feature=youtu.be, частина 2 - https://www.youtube.com/watch?v=4wajqEgQE6M&feature=youtu.be).
Оптим╕зм член╕в Товариства базувався на планах Президента та Уряду кра╖ни, щирих бажаннях м╕сцево╖ влади збудувати на м╕сц╕ Берестецько╖ битви, у запов╕днику села Пляшева, новий музею битви, музей, г╕дний тако╖ масштабно╖ ╓вропейсько╖ под╕╖ (матер╕али ЗМ╤ за 2009-2010 р╕к).
Було в╕д╕брано в╕дпов╕дне проектне р╕шення, вишукувались кошти для його реал╕зац╕╖. З того часу ус╕ наступн╕ урядники та м╕сцев╕ чиновники теж об╕цяли орган╕зувати буд╕вництво. Проте нового музею у Пляшев╕й нема╓ ╕ донин╕, а ентуз╕азм тих, хто об╕цяв, згас. Це ╕ не дивно, так як у м╕ст╕ Р╕вному, незважаючи на потребу, дос╕ нема╓ звичайного м╕ського кра╓знавчого музею, не кажучи про пам’ятн╕ знаки головному герою Берестецько╖ битви ╤вану Богуну. То чому дивуватись? (http://www.hroniky.com/news/view/7945-obitsialy-ale-ne-pobuduvaly-muzei-berestetskoi-bytvy).
Важливим кроком у виправленн╕ ситуац╕╖ могли стати розкопки п╕дземель у центральному парку ╕мен╕ Шевченка в м. Р╕вне 2017 року. Про ц╕ п╕дземелля писали ще у 2006 роц╕ автори книги «Велич Дул╕б╕╖ Рось. Суренж», про них говорили геоф╕зики. Тут п╕д фонтаном радянських час╕в, який м╕сцев╕ жител╕ жарт╕вливо називають «Стоматологом», стояли засипан╕ п╕двали давньо╖ споруди, на ру╖нах яко╖, найпевн╕ше у 18-19 стол╕ттях, м╕сцевими окатоличеними та ополяченими укра╖нськими князями Любомирськими було збудовано невелику л╕тню резиденц╕ю (╖╖ називали палацом «На г╕рц╕»).
Ця л╕тня резиденц╕я була знищена десь у перш╕й половин╕ ХХ стол╕ття. Проте давн╕ п╕дземелля п╕д спорудою збереглись, бо були засипан╕ буд╕вельним см╕ттям. Розчищенням п╕дземель на благод╕йних засадах у 2017 роц╕ якраз ╕ зайнялись члени Товариства охорони пам’яток ╕стор╕╖ та культури Р╕вненсько╖ област╕.
Досл╕дження буд╕вельних матер╕ал╕в п╕дземелля «На г╕рц╕», що сл╕дувало за розчищенням, показало – знах╕дка ун╕кальна сво╖ми особливими вапняно-цем’янковими розчинами, а так╕ були у вжитку лишень до середини 13 стол╕ття, ╕ ╓ ровесницею багатьом давн╕м спорудам 10-12 стол╕ття н.е. в Укра╖н╕.
Тобто, вона ╕дентична Десятинн╕й церкв╕, Золотим Воротам, Соф╕йському собору, церкв╕ Спаса на Берестов╕, Михайл╕вського собору Видубецького монастиря, храмам Ки╓во-Печерсько╖ Лаври у Ки╓в╕, давн╕м соборам Черн╕гова, Переяслав-Хмельницького, Новгород-С╕верського, ╕сторичним спорудам Володимира-Волинського, Зимного, Галича, Холма! (https://radiotrek.rv.ua/news/pidzemellya_rivnogo_datuyut_hihii_storichchyam_foto_219985.html)
Про це докладно на прес-конференц╕╖ у Р╕вному розпов╕ла Юл╕я Стр╕ленко - пров╕дний укра╖нський спец╕ал╕ст у галуз╕ ╕сторичних буд╕вельних матер╕ал╕в, технолог, академ╕к Академ╕╖ Буд╕вництва Укра╖ни, людина з ун╕кальним досв╕дом, знаннями та науковим авторитетом, автор видання "Техн╕ко-технолог╕чн╕ досл╕дження матер╕ал╕в пам'яток в процес╕ арх╕тектурно-археолог╕чних досл╕джень" (https://rvnews.rv.ua/post/view/1508327770-rivne-osnovane-ne-v-1283-roci-a-nabagato-ranishe).
Здавалось би, ось воно, те, що в╕дкри╓ нов╕ ╕сторичн╕ пошуков╕ горизонти, приверне увагу до ╕сторичного значення рег╕ону, в╕дкри╓ загадки волинських легенд, п╕дн╕ме ╕м╕дж м╕ста, його в╕к, допоможе прочитати та╓мниц╕ м╕ста Р╕вного та рег╕ону! (http://www.golos.com.ua/article/295068 ).
А для цього, для подальших досл╕джень, лишень треба належно зберегти пам’ятку, перетворити ╖╖ у об’╓кт консервац╕╖, п╕ддавши профес╕йн╕й музе╓ф╕кац╕╖, як на тому наполягала спец╕ал╕ст з Ки╓ва. Бо саме п╕д ╕дею збереження пам’ятки, як писала тод╕ преса, залучались ╓вропейськ╕ ╕нвестиц╕╖ – ц╕льов╕ гранти ╢вросоюзу для збереження культурно╖ спадщини у м╕ст╕ Р╕вному.
Проте, згодом, за дивних обставин, все напрацьоване… в╕дкида╓ться.
Натом╕сть поста╓ проект р╕вненських чиновник╕в п╕д пафосною назвою «Та╓мнич╕ п╕дземелля Р╕вного», який пропону╓ перетворити ун╕кальну археолог╕чну та ╕сторичну пам’ятку на… квест к╕мнати – ╕гров╕ к╕мнати для д╕тей! До того ж ц╕ к╕мнати мають бути накрит╕ чудернацькими новобудовами з бетонних к╕лець, значенню яких ма╓ в╕дпов╕дати дизайнерське оформлення прим╕щень, яке посяга╓ на найц╕нн╕ше – ун╕кальн╕ цем’янков╕ розчини старовинних ст╕н.
Напевно, саме з ц╕╓╖ причини ц╕нний ╕сторичний об’╓кт орган╕затори тако╖ реконструкц╕╖ намагаються омолодити в час╕. Досл╕дження Стр╕ленко уже не згадуються, а п╕дземелля називаються льохами палацику Любомирських, яким не б╕льше двох сотень рок╕в!?
«Та╓мнич╕ п╕дземелля Р╕вного», як проект, з того часу активно рекламу╓ться, незважаючи на те, що в╕н в╕дверто ╕гнору╓ ╕де╓ю належно╖ консервац╕╖ та збереження ун╕кально╖ пам’ятки, ╕ не залиша╓ н╕яких шанс╕в для подальшого досл╕дження самого об’╓кту, його найближчого оточення.
Схоже, Р╕вному не потр╕бна правдива ╕стор╕я. Як ╕ не потр╕бний шанс на вивчення ун╕кального об’╓кту, ровесника найдавн╕ших мурованих буд╕вель в Укра╖н╕. Натом╕сть громад╕ п╕дсовують в╕дверту профанац╕ю само╖ ╕де╖ збереження культурно╖ спадщини, яка ╓ н╕чим ╕ншим, як в╕двертим нищенням найц╕нн╕шого, тисячол╕тнього, що ╓ скарбом укра╖нського народу!
От ╕ виходить, що вся декларована та╓мнич╕сть п╕дземель Р╕вного чиновниками в╕д культури сяга╓ якихось двох стол╕ть, недалеких час╕в панування Р╕ч╕ Посполито╖, Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, Польщ╕ та СРСР. А вся увага ними концентру╓ться на окатоличених та ополячених Любомирських, як╕, н╕бито, побудували ц╕ п╕дземелля, що згодом стали такими «легендарними».
Чи не см╕шно в╕д такого трактування?
Але найболюч╕ше не це… Реал╕зац╕я ╕де╖ ╕грових к╕мнат в ун╕кальному ╕сторичному об’╓кт╕ привела до фактично╖ втрати його як ╕сторично╖ споруди, яка мала шанс стати родзинкою та справжньою тисячол╕тньою туристичною принадою м╕ста. Тепер, п╕сля под╕бних «реконструкц╕й», це навряд чи станеться.
В цьому сенс╕ досить дивною вигляда╓ позиц╕я р╕вненських ╕сторик╕в та археолог╕в, як╕ нав╕ть не намагались заперечити чиновникам. Скор╕ше навпаки, вони н╕яков╕ли ╕ п╕дтримували радянську, а нин╕ московську ╕сторичну парадигму вдавано╖ укра╖нсько╖ безродност╕, «освячену» в Укра╖н╕ такими науковцями, як Петро Толочко (http://rodovid.rv.ua/istorichni-rekonstruktsiyi-yak-instrument-gibridnoyi-viyni/).
На це вказу╓ участь под╕бних ╕сторик╕в у побудов╕ в Р╕вному драккару «Гунгн╕р», так╕й соб╕ ╕м╕тац╕╖ окультного човна-дракона в╕к╕нг╕в, якого на Волин╕ н╕коли не було. Нав╕що науковцям захоплюватись тим, що до слов’янсько╖ та укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ краю не ма╓ н╕якого стосунку?
Та ╕ зв╕дки у чиновник╕в та науковц╕в потяг до ╕деолог╕чно╖ профанац╕╖ та п╕д╕грування «русскому миру»? Зв╕дки бажання допомоги т╕й ╕деолог╕╖, яка намага╓ться нас, укра╖нц╕в, зробити безбатченками та безродченками, залишаючи без знань про наше справжн╓ минуле?
Кожному св╕домому укра╖нцю, а наперше р╕внянину, варти задати соб╕ запитання - що ╕сторично важливого залишилось в╕д справжн╕х та╓мничих п╕дземель та давн╕х легенд м╕ста, в╕д тисячол╕тньо╖ ╕стор╕╖ слов’ян, а дал╕ ╕ укра╖нц╕в, у розрекламованому проект╕ «Та╓мнич╕ п╕дземелля Р╕вного»? Що?
╤ чи чудернацький новотв╕р у парку Шевченка, який поховав ун╕кальну пам’ятку щонайменше 10-12 стол╕ть, стимулю╓ нас до патр╕отизму ╕ пошуку глибинного кор╕ння укра╖нц╕в та слов’ян?
Недарма, споглядаючи розрит╕ могили та пон╕вечен╕ ворогами святин╕ минулого, ген╕альний Шевченко писав про сучасник╕в – «славних прад╕д╕в великих правнуки поган╕!».
Але х╕ба це не про сьогодення? Х╕ба це не про Р╕вне, про чиновник╕в та ╕сторик╕в рег╕ону?
На завершення залиша╓ться ще одне важливе запитання... Кому ╕ нав╕що потр╕бне вта╓мничення справжньо╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни такими галасливими, але пустими по сут╕ проектами, як от у Р╕вному? Як гада╓те?
╤ван Морозенко
Р╕вне-Ки╖в
https://site.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2020 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22425

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков