Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 19.06.2020
В╕ра Ро╖к: ВИШИВКА - ЯК СИМВОЛ УКРА╥НИ

У кв╕тн╕ 2021 року виповниться 110 рок╕в в╕д дня народження нашо╖ славно╖ кримсько-полтавсько╖ землячки, видатно╖ вишивальниц╕, Героя Укра╖ни В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к. Читач╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» знають, як багато уваги прид╕ляла газета творчост╕ Майстрин╕.
Це саме «Св╕тлиця» першою порушила питання про створення музею укра╖нсько╖ вишивки ╕мен╕ В╕ри Ро╖к в С╕мферопол╕. П╕сля численних перепон музей врешт╕ було створено, в╕н функц╕ону╓ й сьогодн╕. П╕дн╕малося також питання про встановлення пам’ятника вишивальниц╕ в кримськ╕й столиц╕, але, на жаль, тод╕ не вир╕шилося, а тепер у Криму ставлять зовс╕м ╕нш╕ пам’ятники…
Готуючись до юв╕лею В. С. Ро╖к, «Кримська св╕тлиця» вир╕шила под╕литися з читачами думками Майстрин╕ про укра╖нську вишивку, як╕й вона присвятила все сво╓ життя. А це зовс╕м немало – майже 90 рок╕в.
Цей матер╕ал надав «Св╕тлиц╕» син вишивальниц╕ – Вадим Михайлович Ро╖к, який знайшов його в арх╕в╕ матер╕. Судячи з усього, нарис про вишивку був п╕дготовлений нею ще у 80-х роках минулого стол╕ття, але, як нам зда╓ться, в╕н не втратив актуальност╕ ╕ буде ц╕кавим читачам й сьогодн╕.

***
Мистецтво вишивки в Укра╖н╕ було поширене по вс╕й ╖╖ територ╕╖. «Чи знайдеш у нас таке село ╕ нав╕ть таку хату, – кажуть укра╖нц╕, – де б люди не ц╕кавились або не займались вишиванням?»
Майже в кожн╕й с╕м’╖ жило воно, майже в кожн╕й хат╕. Х╕ба могла молода не вишити сорочки нареченому, хустинки або рушника сватам, не подбати про сво╓ придане?
Ц╕лком природно, що на так╕й велик╕й територ╕╖, поступово, в залежност╕ в╕д р╕зних причин, а саме соц╕ально-╕сторичних та географ╕чних умов, а також етн╕чних вза╓мовплив╕в з сус╕дами, утворилось к╕лька досить крупних стильових район╕в, в яких склались, в деяк╕й м╕р╕ умовно, звичайно, сво╖ локальн╕ особлив╕ угрупування художньо╖ вишивки з╕ сво╖ми специф╕чними мистецькими та техн╕чними особливостями. Це Центральна Укра╖на, Пол╕сся, Под╕лля ╕ Зах╕дн╕ област╕ Укра╖ни.
Згодом почали визначатися нав╕ть окрем╕ села ╕ м╕ста, де мистецтво художнього вишивання зосереджувалось ╕ розвивалось найб╕льш ╕нтенсивно. Зараз нам в╕дом╕ так╕ центри розвитку ╖╖, як села Решетил╕вка, Нов╕ Санжари Полтавсько╖ област╕, Клемб╕вка, Городк╕вка В╕нницько╖ област╕, м╕ста Ки╖в, Харк╕в, Полтава, В╕нниця, Льв╕в, ╤вано-Франк╕вськ ╕ багато ╕нших.
Ц╕кава ╕ багатогранна ╕стор╕я укра╖нсько╖ художньо╖ вишивки. Розвиваючись протягом багатьох в╕к╕в, вона, як ╕ ╕нш╕ галуз╕ народного мистецтва, пройшла вс╕ етапи культурного росту нац╕╖ – в╕д найпрост╕ших за малюнком, техн╕кою виконання однокол╕рних зразк╕в вишивки – до прекрасних сучасних вишивок – справжн╕х високохудожн╕х твор╕в народного мистецтва.
Як найб╕льш доступна ╕ поширена форма народно╖ творчост╕ – вишивка зазнавала ╕ в╕дзначила на соб╕ ╕ноземн╕ впливи, що проникали в Укра╖ну з Заходу ╕ Сходу.
Мистецтво В╕зант╕╖, Китаю, Польщ╕, Чехословаччини, Болгар╕╖, Румун╕╖ та ╕нших кра╖н, з якими Укра╖на мала пожвавлен╕ дипломатичн╕ та торг╕вельн╕ стосунки, залишало сво╖ пом╕тн╕ сл╕ди, сво╖, так би мовити, в╕зитн╕ картки. Так, наприклад, в укра╖нськ╕й орнаментиц╕ значно поширились так╕ елементи орнаменту, як грецький меандр, свастика та ╕нш╕.
Але не вс╕ твори художньо╖ вишивки однаково сприймали ц╕ впливи. Головним чином вони дуже ч╕тко позначились на предметах церковного облачення та р╕зних прикрасах, що виконувались руками кр╕пак╕в ╕ у велик╕й к╕лькост╕ дарувались церкв╕ панами та заможними козаками, а також на предметах так званого «панського вжитку».
Пом╕тний негативний вплив на орнамент народно╖ вишивки в 18-19 стол╕тт╕ мали вульгарн╕ нехудожн╕ натурал╕стичн╕ малюнки обгорток з мила, етикеток до н╕мецьких ниток, тощо. У велик╕й к╕лькост╕ проникаючи на село, вони почали все б╕льше ╕ б╕льше з’являтися у народних вишивках, спотворюючи ╖х. Ц╕ мотиви наст╕льки поширились, що створили нав╕ть певну теч╕ю в народн╕й вишивц╕, займаючи м╕сце прекрасних старовинних зразк╕в укра╖нсько╖ орнаментики, ╕ одержали назву брокар╕вських (по пр╕звищу Брокара – постачальника н╕мецько╖ парфумер╕╖).
Кр╕м вплив╕в, що приходили ззовн╕, на укра╖нськ╕й художн╕й вишивц╕, особливо друго╖ половини 19 ст., широко позначаються ╕ панськ╕ смаки. Деяк╕ пом╕щики в╕дкривали майстерн╕, в яких, заради високих прибутк╕в, використовуючи ╕нтерес до твор╕в народного мистецтва, поширюють ╖х виробництво на ринок та по замовленнях. В цих вишивках культивувались м╕щанськ╕, не властив╕ народн╕й укра╖нськ╕й вишивц╕ мотиви орнаменту, а також сюжетн╕ зображення рел╕г╕йного характеру, що завдавало велико╖ шкоди розвитку нац╕онального орнаментального мистецтва.
Так╕ вишивки, на в╕дм╕ну в╕д народних, ╕нод╕ не були ужитковими, а т╕льки декоративними, просто предметами розкош╕, виконувались на дорогих тканинах, золотими, ср╕бними та шовковими нитками, в╕дм╕нними в╕д звичайних художн╕ми прийомами, ╕ становили пом╕тний в╕дх╕д в╕д народних традиц╕й.
Все це приводить до того, що укра╖нська художня вишивка в к╕нц╕ 19 – на початку 20 ст. засм╕чу╓ться в загальн╕й сво╖й мас╕ ╕ пережива╓ пер╕од значного занепаду з точки зору ╖╖ художньо-мистецького р╕вня.
╤ взагал╕, в цей пер╕од мистецтво вишивки в результат╕ певних економ╕чних причин занепада╓. Розвиток кап╕тал╕стичних в╕дносин, розвиток промисловост╕ да╓ велику к╕льк╕сть дешево╖ фабрично╖ тканини, яка звичайно, в як╕йсь м╕р╕ вит╕сня╓ в господарств╕ реч╕, оздоблен╕ вишивкою.
В деяк╕й м╕р╕ позитивну роль у розвитку мистецтва художньо╖ вишивки в друг╕й половин╕ 19 ст. в╕д╕грали кустарн╕ майстерн╕, створюван╕ земствами, з метою п╕днесення ╕нтересу до народного мистецтва та народних художн╕х промисл╕в.
Ц╕ майстерн╕ в Полтавськ╕й (села Решетил╕вка, Санжари, Абаз╕вка), Под╕льськ╕й (село Клемб╕вка), Ки╖вськ╕й та ╕нших губерн╕ях зосереджували кращих кустарок-вишивальниць, орган╕зовували виставки народного мистецтва, видавали альбоми зразк╕в укра╖нського орнаменту, що було, звичайно, корисно. Але працюючи на ринок ╕ ор╕╓нтуючись тому на художн╕ смаки буржуазного споживача, вони, використовуючи т╕льки майстерн╕сть народу, не завжди сприяли розвитков╕ народного укра╖нського мистецтва.
Така ор╕╓нтац╕я значно знижувала, а ╕нод╕ й зовс╕м закреслювала художню ц╕нн╕сть вироб╕в, робила ╖х чужими, невластивими народу.
Але, вивчаючи твори художньо╖ вишивки цього пер╕оду, можна зробити висновок, що поруч з виробами, позначеними негативними впливами, ╕снувало ╕ розвивалось мистецтво, пам’ятники якого можуть бути зразком по-справжньому художн╕х твор╕в. ╤ вони не поодинок╕. Все, що робилось, не на потребу пан╕вного класу ╕ церкви, а свою власну, все, що робилось народом для народу – для себе, для використання в сво╓му господарств╕ – повн╕стю збер╕гало ╕ несло в соб╕ сво╖ нац╕ональн╕ риси. Так все чуже, все прийшле, в╕дм╕чаючи собою епоху, в╕дходило разом з нею, а мистецтво, в╕ками створюване творчим ген╕╓м народу, старанно ним обер╕галось.
Так само, як боровся укра╖нський народ протягом багатьох в╕к╕в за сво╖ права, за свою незалежн╕сть, так само боровся в╕н ╕ за свою культуру, в╕дстоював ╖╖, ╕ зум╕в зберегти в чистот╕, несучи по тернистому шляху випробувань.
В цьому його велика ╕сторична заслуга.
(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 19.06.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22410

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков