Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3579)
З потоку життя (6822)
Душі криниця (3673)
Українці мої... (1499)
Резонанс (1576)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1749)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Володимир Балух: ЯКЩО ЗАБРАТИ З КРИМУ АРМ╤Ю, МИ ПОБАЧИМО, ЯКИХ ПРАПОР╤В НАД БУДИНКАМИ БУДЕ Б╤ЛЬШЕ
Володимир Балух – один з найв╕дом╕ших укра╖нських пол╕тв’язн╕в, кримчанин ╕, як в╕н...


"УКРЗАЛ╤ЗНИЦЯ" ЗАПУСТИЛА Ш╤СТЬ ПО╥ЗД╤В ДО КУРОРТНИХ М╤СТ
Зокрема, з цього тижня в╕дновлять курсування по╖зди до Херсона, Бердянська та Новоолекс╕╖вки.


УКРА╥НА В ОБС╢: ДО ОКУПАЦ╤╥ У КРИМУ БУЛО ТРИ ТИСЯЧ╤ ЗМ╤, П╤СЛЯ – 232
Рос╕я зачистила ╕нформац╕йне поле окупованого Криму, скоротивши к╕льк╕сть мед╕а ╕з 3 тисяч до 232...


"ТР╤УМФ" ПУТ╤НА НА ГОЛОСУВАНН╤: КРЕМЛЬ ПООБ╤ЦЯВ РОС╤ЯНАМ "КРАЩЕ МАЙБУТН╢"
У Кремл╕ назвали «тр╕умфом» президента Рос╕╖ Володимира Пут╕на голосування щодо...


«КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР - СИМВОЛ ОПОРУ ОКУПАЦ╤╥»
Минуло╖ п'ятниц╕ у Ки╓в╕ на Майдан╕ Незалежност╕ в╕дбувся м╕тинг, присвячений Дню...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2020 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#23 за 05.06.2020
КНИГА ПРО ОЛЕГА СЕНЦОВА

К╕норежисер, сценарист ╕ письменник Олег Сенцов був безп╕дставно звинувачений рос╕йськими окупантами у терористичн╕й д╕яльност╕ ╕ засуджений на 20 рок╕в позбавлення вол╕. Ця розправа викликала обурення в усьому св╕т╕. Культурн╕ ╕ пол╕тичн╕ д╕яч╕ р╕зних кра╖н, серед яких ╕ рос╕яни, нав╕ть к╕норежисер Н╕к╕та Михалков, виступили на захист Сенцова. Минулого року московська влада вим╕няла на Олега Сенцова рос╕йських злочинц╕в. Проте ╕стор╕я Сенцова не ╓ минувшиною. Адже боротьба проти рос╕йських загарбник╕в трива╓. У Харков╕ ще до визволення мужнього громадянина Укра╖ни було видано книгу Олександра Мимрука «Олег Сенцов». У н╕й, зокрема, з╕брано спогади людей, як╕ добре знали Олега, уривки з його книг ╕ сценар╕╖в до ф╕льм╕в, а також з протокол╕в допит╕в св╕дк╕в, як╕ проходили у ц╕й сфабрикован╕й справ╕. Автор книги розпов╕да╓ про боротьбу за визволення к╕норежисера Сенцова. Книга теж посприяла поверненню його в Укра╖ну.
К╕берспортсмен Олександр «Deep. Orcrist» Баркар так характеризу╓ Майдан ╕ Олега Сенцова: «Я дуже скептично ставився до Майдану, його ╕дей та метод╕в. Але так вже вийшло, що з мо╖х друз╕в ╕ знайомих б╕льш╕сть вибрали б╕к Укра╖ни ╕ Майдану, а не остаточно осатан╕ло╖ в╕д безкарност╕ влади Януковича. Б╕льш╕сть думаючих ╕ талановитих людей. Олег теж вибрав Майдан. Коли все це почалося, в╕н, як справжн╕й мужик, по╖хав у Ки╖в. В╕н був там у найскладн╕ш╕ моменти, п╕д час сутичок з «Беркутом», п╕д час ус╕х найб╕льш траг╕чних ╕ геро╖чних под╕й т╕╓╖ зими. Дал╕ – б╕льше. С╕мферополь неспод╕вано для Олега ╕, думаю, ще дуже для багатьох кримчан став рос╕йським м╕стом. Разом з цим, укра╖нська людина Олег Сенцов, яка все життя говорила ╕ думала рос╕йською мовою, став чужим там, де народився, вир╕с ╕ жив. В╕н до останнього допомагав людям, як╕ дос╕ не можуть визнати нахабне ╕ цин╕чне «в╕джимання» Криму в Укра╖ни. В╕н до к╕нця намагався щось зробити, протистояти вс╕й вакханал╕╖ навколо Криму, хоча кожному було зрозум╕ло, що ця боротьба приречена на поразку».
Актив╕ст Автомайдану Серг╕й Хаджинов згаду╓: «Олег адм╕н╕стрував наш штаб. Робив так, щоб в╕н продовжував нормально функц╕онувати, щоби там були необх╕дн╕ нам реч╕ ╕ т. д. Також в╕н координував наш╕ патрул╕. На початку березня в╕н вже хот╕в ╖хати до Криму. Ми вс╕ не розум╕ли, нав╕що в╕н це хоче зробити, але в╕н казав, що основна боротьба переноситься зараз на п╕востр╕в. Мен╕ тод╕ здавалося, що це просто думки людини, яка вважа╓, що його мала батьк╕вщина важлив╕ша за всю кра╖ну. Я тод╕ взагал╕ не м╕г пов╕рити, що там з’являться «зелен╕ чолов╕чки» ╕ Пут╕н почне робити те, що в╕н зробив».
Олександр Мимрук пода╓ стислий переб╕г окупац╕╖ Криму: «23 лютого в Севастопол╕ пройшов 20-тисячний м╕тинг, на якому було вир╕шено не перераховувати до столиц╕ податков╕ збори, а 25 лютого сепаратисти вже з╕бралися на п╕кет перед будинком парламенту Криму. Через два дн╕ його буде захоплено бойовиками без розп╕знавальних знак╕в, як╕ вив╕сять над буд╕влею прапор Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Фактично п╕д дулами автомат╕в кримськ╕ депутати ухвалили р╕шення про призначення референдуму щодо адм╕н╕стративного та державного статусу Автономно╖ Республ╕ки Крим. Нев╕дом╕ бойовики також захопили аеропорт «Бельбек» у Севастопол╕ та зупинили поромну переправу в Керч╕. 28 лютого розпочнеться блокування «зеленими чолов╕чками» укра╖нських в╕йськових частин. Через позиц╕ю сво╖х командир╕в укра╖нськ╕ в╕йськов╕ не чинили жодного збройного спротиву й жодним чином не намагалися протид╕яти блокад╕. Як виявиться п╕зн╕ше, багато з них вже тод╕ були завербованими рос╕йськими спецслужбами ╕ фактично перейшли на б╕к ворога, грубо порушуючи в╕йськову присягу. 1 березня так званий «голова Ради м╕н╕стр╕в АР Крим» Серг╕й Аксьонов направить прохання про допомогу до президента РФ Володимира Пут╕на, п╕сля чого в╕н, в той же день, запропону╓ Рад╕ Федерац╕╖ дозволити використовувати арм╕ю на територ╕╖ Укра╖ни. Це був початок окупац╕╖. Дуже швидко, вже 16 березня, «нова влада» провела «референдум» щодо незалежност╕ Республ╕ки, який мав на мет╕ лег╕тим╕зувати захоплення укра╖нсько╖ територ╕╖ ╕ноземними в╕йськами. Буквально через два дн╕ п╕сля цього Крим буде прийнятий в склад Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ як новий суб’╓кт».
Актор ╕ друг Олега Сенцова ╢вген Черников згаду╓: «З перших дн╕в Майдану кримське ТБ формувало громадську думку про те, наск╕льки це все погано ╕ як╕ там з╕бралися страшн╕ фашисти-нацисти. Пот╕м, п╕сля завершення революц╕╖, почалися ╕стор╕╖ про потяги «дружби», як╕ при╖дуть в Крим ╕ будуть «укра╖н╕зувати» пророс╕йське населення. Не можу сказати, що вс╕ жител╕ п╕вострова в це пов╕рили, бо було дуже багато пасивних людей, як╕ взагал╕ не ц╕кавились такими речами. Була також ╕ невелика к╕льк╕сть проукра╖нських актив╕ст╕в, як╕ намагалися влаштовувати сво╖ акц╕╖, але ╖х було недостатньо багато. У пророс╕йських була пом╕тна к╕льк╕сна перевага. Вс╕ прекрасно знали, як «м╕сцевих актив╕ст╕в» завозять ц╕лими баржами з сус╕дньо╖ кра╖ни, як для них резервуються ц╕л╕ готел╕».
Серг╕й Хаджинов розпов╕да╓: «Коли ми зрозум╕ли, що Пут╕н збира╓ться робити в Криму, ми скоординувалися з Олегом ╕ на початку березня при╖хали на п╕востр╕в двома групами, щоб допомагати нашим заблокованим в╕йськовим частинам – надати ╖м моральну п╕дтримку, продовольчу й матер╕альну. Ми ходили по магазинах, скуповували р╕зн╕ акумулятори, батарейки, шкарпетки, якусь ╖жу. На той момент укра╖нська арм╕я виглядала досить сумно. Не вистачало елементарних речей. Олег був нашим пров╕дником по вс╕х в╕йськових частинах довкола С╕мферополя, Севастополя, Феодос╕╖ ╕ т. д. Ми цим займалися практично щодня. Пот╕м, 9 березня, на день народження Тараса Шевченка, в╕н виступав на м╕тингу в С╕мферопол╕. Було досить багато людей, ╕ на той час це вже було досить дивно, бо було зрозум╕ло, що Крим збираються в╕дтяти, ╕ вс╕ проукра╖нськ╕ м╕тинги здавалися подвигом. Якщо в той пер╕од ти п╕д╕ймав укра╖нський прапор, то ти мав бути достатньо мужн╕м. Олег прийшов повн╕стю загорнутим в прапор. В╕н не приховував сво╓╖ позиц╕╖ й до останнього не в╕рив, що все може статися так, як сталося. В╕н щиро захищав свою маму-батьк╕вщину в склад╕ Укра╖ни й вважав, що люди не допустять, щоби в╕дбулася анекс╕я. П╕сля активних д╕й на Майдан╕ в╕н, я думаю, намагався це перенести ╕ в Крим, але, на жаль, б╕льш╕сть населення там досить пасивна».
Журнал╕стка ╕ актив╕стка Автомайдану Катерина Бутко згаду╓: «Олег був нашим зв’язковим у Криму. Намагався шукати ╕нших затриманих, визначати ╖хн╓ м╕сцезнаходження, допомагав в╕йськовим ╕ ╖хн╕м с╕м’ям, як╕ хот╕ли ви╖хати на материк. Без його активно╖ орган╕зац╕йно╖ д╕яльност╕ нам би не вдалося евакуювати з Криму таку велику к╕льк╕сть людей. Особливо це стосу╓ться с╕мей заблокованих в╕йськових. Олег ╕ справд╕ ╖м дуже допом╕г. Знаходив потр╕бн╕ засоби, транспорт ╕ таке ╕нше. В той час укра╖нська сторона не дуже переймалася вивезенням в╕йськових, тому ц╕ завдання довелося взяти на себе громадським актив╕стам. Саме таким актив╕стом ╕ був Олег. Окр╕м того, в╕н намагався п╕дтримувати дух проукра╖нськи налаштованих людей, як╕ там залишилися. Вони влаштовували р╕зн╕ демонстративн╕ акц╕╖, ночами розфарбовували в жовто-блакитне стовпи, дерева, мости. Робили все, щоб продемонструвати свою присутн╕сть на п╕востров╕».
Олександр Мимрук зазнача╓: «За дуже короткий пром╕жок часу, в╕д незаконного референдуму 16 березня та до травневих затримань, окупац╕йна влада Криму перейшла до оперативних репрес╕й проти проукра╖нських актив╕ст╕в. П╕д особливий контроль потрапили ╕ кримськ╕ татари, як╕ мають багату ╕стор╕ю вза╓мостосунк╕в з рос╕янами, починаючи в╕д завоювання Рос╕йською ╕мпер╕╓ю п╕вострова ╕ зак╕нчуючи радянською депортац╕╓ю 1944 року. З перших дн╕в окупац╕╖ вони виступили проти анекс╕╖ Криму та п╕дтримали укра╖нську сторону, через що зараз змушен╕ потерпати в╕д справжн╕х репрес╕й (п╕дпали житла, побиття, викрадення, вбивства, сфабрикован╕ судов╕ справи та ╕н.). Нова адм╕н╕страц╕я докладала й продовжу╓ докладати максимум зусиль для придушення ╕накомислячих та незгодних в рег╕он╕. Показов╕ справи проти терорист╕в стали потужним ╕нструментом залякування проукра╖нського населення, яке було готове продовжувати висловлювати свою позиц╕ю на численних м╕тингах та мирних протестних акц╕ях. Затримання Олега Сенцова, безперечно, було ударом у саме серце кримського руху спротиву».
О. Мимрук поясню╓: «Лог╕ка рос╕йських спецслужб була простою: якщо Сенцов був на Майдан╕, то це значить, що в╕н спов╕ду╓ радикальн╕ нац╕онал╕стичн╕ погляди ╕ ц╕лком згодиться на орган╕затора «Правого сектору» в Криму. Те, що на Майдан╕ були люди р╕зних ╕деолог╕чних платформ, те, що Олег все життя був рос╕йськомовним жителем Криму ╕ зн╕мав рос╕йською мовою ф╕льми, активно сп╕впрацюючи з тими ж рос╕йськими колегами, - це все фабрикантами справи Сенцова не враховувалося. На нац╕онал╕ста в╕н зовс╕м не тягне. Олег не схожий на людину, що прийшла до укра╖нського самоусв╕домлення через нац╕онал╕зм. Я нав╕ть сумн╕ваюся, що в╕н мав якусь закор╕нен╕сть в укра╖нську нац╕ональну культуру, яка ╓ такою притаманною для справжн╕х нац╕онал╕ст╕в. Його позиц╕я – це позиц╕я кожного нормального громадянина сво╓╖ кра╖ни, який усв╕домлю╓ в╕дпов╕дальн╕сть за цю частинку земл╕, огороджену кордонами, та який прагне кращого майбутнього для сво╖х р╕дних та близьких».
На суд╕ Сенцов розпов╕дав: «Мене били кийками, стоячи, лежачи, сидячи. Пот╕м мене душили пакетами. Я багато раз╕в бачив таке у к╕но. Душили чотири рази. Мене роздягли догола й погрожували з╜валтувати кийком. Погрожували закопати в л╕сосмуз╕».
Але Олег не зламався. В╕н не написав з╕знання, не давав зав╕домо неправдивих св╕дчень, як проти сво╖х вигаданих «сп╕льник╕в», так ╕ проти себе.
Адвокат Олега Сенцова Дмитро Д╕нзе розпов╕да╓: «Сп╕вроб╕тники Служби безпеки, як╕ працювали на Укра╖ну й були, фактично, громадянами Укра╖ни, за дуже короткий пром╕жок часу перефарбувалися на сп╕вроб╕тник╕в ФСБ, що контролювалися з центру».
Кримське в╕дд╕лення Парт╕╖ рег╕он╕в перефарбувалося на парт╕ю «╢дина Рос╕я»: «Список кримсько╖ «╢дино╖ Рос╕╖» на так званих «виборах» в Республ╕ц╕ був м╕шаниною ╕з колишн╕х рег╕онал╕в та людей ╕з оточення голови окупац╕йно╖ адм╕н╕страц╕╖ Серг╕я Аксьонова – в╕домого у крим╕нальних колах п╕д пр╕звиськом «Гобл╕н». Тобто можна стверджувати, що т╕ люди, як╕ близько 10 останн╕х рок╕в мали абсолютну електоральну б╕льш╕сть в Криму та непод╕льно розкрадали цю «кормушку», залишаються при влад╕ й надал╕. П╕д прапорами яко╖ кра╖ни вони будуть сид╕ти у сво╖х каб╕нетах – для них питання десяте».
Олександр Мимрук в╕дзнача╓: «Станом на 2014 р╕к на п╕востров╕ проживало 65% рос╕ян, 16% укра╖нц╕в, 12% кримських татар. Тобто рос╕яни в Криму мають абсолютну б╕льш╕сть, а рос╕йська мова за вс╕ роки незалежност╕ виконувала роль мови м╕жнац╕онального сп╕лкування та в╕льно розвивалася на цих територ╕ях. Натом╕сть, якщо говорити про проблеми мови, то варто зазначити, що стосувалися вони лише згортання сфери вживання укра╖нсько╖ та кримськотатарсько╖. Рос╕йська н╕коли не перебувала п╕д якоюсь загрозою ╕ використовувалася 84% населення автономно╖ республ╕ки – тобто не т╕льки рос╕янами. Для пор╕вняння – доля державно╖ укра╖нсько╖ мови займа╓ всього лише 3,6% (у 2001 роц╕ вона складала 9,5%). Але така ситуац╕я була не завжди. Крим, який пост╕йно перебував у центр╕ масштабних ╕сторичних под╕й, ма╓ дуже строкату динам╕ку зм╕н нац╕онального, а разом з тим ╕ мовного складу населення. Рос╕йська культурна дом╕нанта, яка зараз превалю╓ на п╕востров╕, посилювала сво╖ позиц╕╖, м’яко кажучи, неприродн╕м чином. Це була ц╕леспрямована пол╕тика, яка почала д╕яти ще в часи Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ (коли масово перейменовувалися ориг╕нальн╕ кримськ╕ топон╕ми) та продовжилася нав╕ть у часи Укра╖нсько╖ незалежност╕ (згадати хоча б про пост╕йну в╕йськову базу рос╕йського флоту у Севастопол╕). До того, як Крим був завойований Рос╕╓ю, частка кримських татар на п╕востров╕ становила понад 90%. Насильна стал╕нська депортац╕я 1944 року фактично завершила процес вит╕снення кор╕нного населення. На ╖хн╓ м╕сце прийшли рос╕яни, як╕ охоче обживали покинут╕ кримськотатарськ╕ житла. Незрозум╕ло, чому «зл╕ укра╖нськ╕ нац╕онал╕сти», як╕ мали купу засоб╕в та можливостей, за ц╕ десятки рок╕в так жодного разу ╕ не спробували «укра╖н╕зувати» Крим. Мабуть, чекали на появу по-справжньому потужно╖ кремл╕всько╖ пропаганди, яка зам╕сть них вир╕шить, чого вони хочуть ╕ кого ненавидять».
Суд опитав «св╕дк╕в»: «Серед цих св╕дк╕в був ╕ п’ятикратно засуджений Ярослав Бураковський, який нав╕ть на момент св╕дчень знаходився п╕д сл╕дством, тому виходив на зв'язок в╕дразу з С╤ЗО за допомогою в╕деозв’язку. Зрозум╕ло, що правдив╕сть та незаангажован╕сть св╕дчень людини з такою б╕ограф╕╓ю виклика╓, м’яко кажучи, сумн╕в. Але це не могло зупинити рос╕йську Фем╕ду, яка ╕з самого початку судового процесу була налаштована на ц╕лком однозначний вирок ╕ брала «на в╕ру» будь-як╕ «св╕дчення» нав╕ть в╕д св╕дк╕в, як╕ перебували п╕д сл╕дством ╕ апр╕ор╕ знаходилися п╕д впливом рос╕йських силових структур. У справ╕ Олега Сенцова ф╕гурувала ц╕ла низка под╕бних св╕дк╕в, як╕ за попередньо в╕дпрацьованим сценар╕╓м давали явно неправдив╕ св╕дчення. Деяк╕ з них не просто допитувалися дистанц╕йно, але й були ц╕лком анон╕мними та мали вигадан╕ ╕мена (на кшталт ╤ван ╤ванов). Тобто, фактично приховуючись за «та╓мницею сл╕дства», рос╕йська влада могла створити будь-якого потр╕бного ╖й св╕дка, обмежуючись лише власною фантаз╕╓ю. Кр╕м того, закрит╕сть рос╕йського правосуддя та т╕ньовий правовий статус жител╕в окупованого Криму дозволяють ФСБ застосовувати р╕зноман╕тн╕ ╕нструменти впливу на тих, хто не погодиться «сп╕впрацювати з╕ сл╕дчими органами», тому зовс╕м не дивно, що спецслужбам вдалося дуже швидко знайти потр╕бних «персонаж╕в». Не можна виключати ╕ тих, хто з рад╕стю був готовий св╕дчити проти Сенцова ╕ з власно╖ ╕н╕ц╕ативи. Люди, як╕ були якось пов’язан╕ з орган╕зац╕ями типу «Рос╕йська община Криму» чи «Народна дружина Криму», не потребували додатково╖ мотивац╕╖ з боку спецслужб. Так╕, як Олег Сенцов, були для них ╕деолог╕чними ворогами, «майдаунами» та «фашистами». Це була чудова нагода як вислужитися перед новою адм╕н╕страц╕╓ю, так ╕ прибрати з горизонту незручного громадського актив╕ста, що сво╓ю д╕яльн╕стю псу╓ картину «тотально пророс╕йського Криму».
Олег Сенцов в сво╓му останньому слов╕ на суд╕ заявив: «Я вже р╕к перебуваю у ваш╕й прекрасн╕й кра╖н╕, дивлюся телев╕зор. Ваша пропаганда в╕дм╕нно працю╓. ╤ я впевнений, що б╕льш╕сть населення Рос╕╖ в╕рить у те, що ╖м кажуть: у те, що Пут╕н – молодець, що в Укра╖н╕ – фашисти, ╕ Рос╕я робить все правильно. Але ╓ люди, як╕ чудово розум╕ють, що нема╓ в Укра╖н╕ н╕яких фашист╕в, що Крим забрали незаконно, а ваш╕ в╕йська присутн╕ на Донбас╕. Нав╕ть я, перебуваючи тут, у в’язниц╕, знаю, що ваш╕ в╕йська присутн╕ на Донбас╕, - у нас весь ╕золятор набитий «ополченцями», яких туди в╕дправляють як геро╖в, на танках, з вашою збро╓ю, вони там воюють, думають, що ╖х тут чекають, повертаються, беручи з собою бо╓припаси, й ╖х приймають на кордон╕ й дають ╖м строк. А вони дивуються – як, за що, нас туди проводжали, не розум╕ючи, що цей потяг працю╓ в одну сторону. Нав╕ть тут, у в’язниц╕, це знають. Я тут зустр╕вся з ГРУ-шником, вашим оф╕цером, якого зараз судять по ╕нш╕й справ╕ – в╕н брав участь у захопленн╕ Криму. 24 березня вони на кораблях прибули в Севастополь. В╕н якраз блокував ту частину – ╢впатор╕ю, яку я забезпечував ╕ вивозив. ╤ його ж бригада брала участь в ╤ловайському котл╕. Ось стоять ваш╕ трубадури режиму – вони теж не дурн╕ хлопц╕, вони знають, як воно ╓, але продовжують брехати, продовжують робити свою роботу, знаходячи для себе як╕сь виправдання: треба робити свою справу, треба ростити д╕тей… Але нав╕що ростити нове покол╕ння раб╕в. Але кр╕м цих ╓ ще третя частина населення Рос╕╖, яка чудово розум╕╓, що в╕дбува╓ться, не в╕рить у «байки» вашого аг╕тпропу, як╕ розум╕ють, що в╕дбува╓ться на земл╕ ╕ в св╕т╕, як╕ жахлив╕ злочини скою╓ ваше кер╕вництво, але ц╕ люди чомусь бояться. Вони думають, що н╕чого не можна зм╕нити, що систему не злама╓ш, ти один, нас мало, нас вс╕х закриють у в’язницях, уб’ють, знищать ╕ – сидять тихо. У нас також була злочинна влада. Але ми вийшли проти не╖. Нас не хот╕ли чути – ми стукали в см╕тт╓в╕ баки. Нас не хот╕ли бачити – ми п╕дпалювали шини. Врешт╕-решт ми перемогли. Так само станеться у вас. У як╕й форм╕ – я не знаю, я не хочу, щоб хтось постраждав. Просто я хочу, щоб у вас б╕льше не правили злочинц╕. Тому ╓дине, що я можу побажати трет╕й, ╕нформован╕й частин╕ населення Рос╕╖ – навчитися не боятися».
Режисер документального ф╕льму про Олега Сенцова Аскольд Куров п╕дсумову╓: «Ми якийсь час жили в ╕люз╕╖ того, що радянський етап зак╕нчився, що в╕дбулася якась революц╕я в св╕домост╕ й ми опинилися в нов╕й демократичн╕й Рос╕╖. Дек╕лька рок╕в тому стало зрозум╕ло, що цей перех╕д не в╕дбувся. Формально в╕н був, але десь всередин╕ ця система продовжувала ╕снувати й зараз вона набира╓ нових оберт╕в. Для тако╖ революц╕╖ потр╕бн╕ як╕сь серйозн╕ д╕╖, якась переоц╕нка ц╕нностей. Всього цього не в╕дбулося. Зм╕ни були лише на поверхн╕. Можна ск╕льки завгодно зм╕нювати назви: НКВД перейменувати в КГБ, а пот╕м КГБ в ФСБ, але суть залишиться т╕╓ю самою. Тобто н╕якого в╕дкату назад не було. Те, що ми ма╓мо зараз, - це лог╕чне продовження т╕╓╖ само╖ системи. ╤нша справа, що зараз, звичайно ж, ╕нш╕ часи, й ╕нш╕ люди стоять при влад╕. Пут╕н не Стал╕н. Зм╕нився масштаб людей, а разом з ним, мабуть, р╕вень кровожерливост╕, жорстокост╕ й масовост╕».
К╕нопродюсер Ольга Журженко розм╕ркову╓ про рос╕ян: «Вони вже звикли боятися. Той пер╕од свободи, що був 15 рок╕в тому, згаду╓ться рос╕янами з великим жахом. ╥м потр╕бно було самим за себе приймати р╕шення, брати на себе в╕дпов╕дальн╕сть. Для таких, як вони, - це занадто. Завжди прост╕ше жити, знаючи, що «цар» вир╕шить все за тебе, що не можна критикувати Лен╕на та парт╕ю, бо за тобою прийдуть… Така схема ╕снування ╓ дуже зручною, ╕ нав╕ть якщо Пут╕н п╕де, а зам╕сть нього прийде ╕нший – особливо н╕чого не зм╕ниться. Це проблема ц╕лих покол╕нь, ╖хньо╖ ментальност╕, псих╕ки. В так╕й ситуац╕╖ у Рос╕╖ – нема╓ майбутнього».
Рос╕йська Федерац╕я, за вс╕ма нормами м╕жнародного права, не ма╓ жодного лег╕тимного права судити громадян Укра╖ни за ╖хню д╕яльн╕сть на територ╕╖ Укра╖ни ╕ тим б╕льше насильницьки ╖х викрадати ╕ вивозити в ╕ншу кра╖ну.
Рос╕яни апелюють до того, що на той момент Крим уже «при╓днався» до Рос╕╖, а Сенцов не подав письмову заяву про в╕дмову в╕д набуття рос╕йського громадянства.
Звернемося до м╕жнародного права. Зг╕дно з його нормами, вважа╓ться, що окупац╕я ма╓ м╕сце, коли одна держава фактично бере п╕д контроль територ╕ю ╕ншо╖, на яку вона не ма╓ права претендувати без згоди ц╕╓╖ держави. Ситуац╕я в Криму в╕дпов╕да╓ цим критер╕ям. Тому Amnesty International вважа╓ Крим окупованою територ╕╓ю. 27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюц╕ю, закликавши вс╕ держави, м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖ та спец╕ал╕зован╕ заклади «не визнавати будь-яку зм╕ну статусу Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Севастополя на основ╕ вищезазначеного референдуму та утримуватися в╕д будь-яких д╕й або крок╕в, як╕ можна було б тлумачити як визнання будь-яко╖ зм╕ни цього статусу. Четверта Женевська конвенц╕я про захист цив╕льного населення п╕д час в╕йни вказу╓, що, як правило, крим╕нальне законодавство окуповано╖ територ╕╖ залиша╓ться в сил╕ (стаття 64), а також, що забороня╓ться викрадення або депортац╕я ос╕б з окуповано╖ територ╕╖ (стаття 49)».
Сл╕д враховувати ╕ те, що Олег Сенцов, перебуваючи п╕д вартою, не мав можливост╕ подати в м╕грац╕йну службу заяву про в╕дмову в╕д рос╕йського громадянства. До того ж Олег Сенцов протестував проти рос╕йсько╖ окупац╕╖ Криму ╕ за це був засуджений. Цин╕зму Рос╕╖ нема╓ меж.
Але нин╕ Олег Сенцов на свобод╕ ╕ продовжу╓ боротьбу проти рос╕йського агресора.
Анатол╕й Зборовський 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2020 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22377

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков