Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3539)
З потоку життя (6783)
Душі криниця (3655)
Українці мої... (1497)
Резонанс (1564)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤ ВОЗН╤ССЯ НА НЕБЕСА...
До головних християнських свят належить Вознес╕ння Господн╓, яке в╕дзнача╓мо на сороковий день...


ЗАВЖДИ В╤ДКРИТА ДОРОГА ДО ХРАМУ
Коронав╕рус. Карантин. На жаль, доводиться слухати Богослуж╕ння здеб╕льшого не в храм╕, а вдома...


ВАЛЕНТИН БУТ: ТРАХТОРНА ╤СТОР╤Я
Уривок з пов╕ст╕ «У пошуках мр╕╖»


ДОМ╤Н╤К АРФ╤СТ: М╤Й КРИМ
я н╕хто тоб╕ – мить кром╕шня – Криме, кармо моя кремезна моя крове – мово...


ЯРЕМА ЗАПЛАЧЕ...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 22.05.2020
ДЕРЖИ С╤НО ДО МИКОЛИ!..

Наш╕ традиц╕╖

22 травня — свято Перенесення мощей Миколая Чудотворця. У народ╕ — Весняного або Л╕тнього Миколи. В цей день господар╕ виводили коней на першу пашу. Тому казали: «Держи с╕но й овес до Весняного Миколи, то не побо╖шся зими н╕коли».
Спостер╕гали й примовляли:
- На Миколи кон╕ в луз╕ скачуть.
- Прийшов Миколай - коней випасай. (Оск╕льки випасати коней часто доручали д╕тям, то ╖м за це також дарували гостинц╕, як ╕ на Зимового Миколи - 19 грудня).
- Л╕тн╕й Миколай коней в╕дгоду╓, а Зимовий на дв╕р загонить.
- П╕сля Миколи не пускай коня на с╕ножать н╕коли.
- П╕сля Л╕тнього Миколи може залишитися 12 ранкових мороз╕в. Якщо не в травн╕, то п╕сля Семена - 14 вересня.
- До Миколи кр╕пись, хоч роз╕рвись, а п╕сля Миколи живи ╕ не тужи.
- На Л╕тнього Миколи добре садити картоплю.
- П╕сля Миколи не варто садити баштан, бо зав'яз╕ не буде.
- П╕сля Миколи не с╕й в╕вса н╕коли.
- На Миколи заквакали жаби - добре вродить овес.
- До Миколи не с╕й гречки ╕ не стрижи овечки.
- Не визр╕в до Миколи колос - буде голод. Тому ╕нколи перес╕вали хл╕бн╕ злаки.
Побутувало застереження: до Л╕тнього Миколи не можна купатися у в╕дкритих водоймах, бо з чолов╕ка виросте верба (тобто можна простудитися, захвор╕ти ╕ померти, а на могил╕ поставлять вербовий хрест...).

СВЯТО З╤ЛЛЯ

Ус╕ трави мають ц╕лющу силу, т╕льки потр╕бно знати, коли ╖х збирати.
Знахар╕ переконан╕, що ╓ к╕лька дн╕в у роц╕, коли з╕лля набува╓ особливо╖ сили, ╕ тод╕ його сл╕д збирати. Зв╕сно, це ще залежить в╕д пори року. Серед таких дн╕в - свято Симона Зилоти, яке в╕дзнача╓мо 23 травня.
Колись цього дня зам╕жн╕ (!) ж╕нки святково одягались ╕ йшли до л╕су. Зайшовши, в╕талися до нього, наче до живо╖ ╕стоти:
- Дорий день тоб╕, л╕се! Прийшли до тебе по всяку траву, яка допомага╓ в╕д усякого горя.
Збирали зв╕роб╕й, суницю, материнку, ╕ван-чай, ромашку, конвал╕ю, подорожник, листя малини... Повернувшись додому, варили чай з╕ збору, а ввечер╕ купалися у запареному з╕лл╕, сп╕вали:
- Щоб я жила, не хвор╕ла
На голову, на все т╕ло...
Як сво╓р╕дну молитву, проголошували:
- Зилот Симон оре, а Спаситель с╕╓ - нехай прийма╓ться, а я з╕лля нарву - хай помага╓!
Заготовлен╕ висушен╕ рослини використовували протягом року.

МОКРИЙ МОК╤Й

24 травня вшанову╓мо Священомученика Мок╕я.
В╕н служив священиком у м╕ст╕ Амф╕пол╕ (Македон╕я) за час╕в правл╕ння ц╕саря Д╕оклет╕ана. Як в╕рний Божий слуга, Мок╕й намагався навертати поган до Христово╖ в╕ри. За те його ув'язнили ╕ п╕сля тривалих тортур стратили мечем. Це сталося у В╕зант╕╖ 295 року. Згодом ц╕сар Костянтин Великий збудував на честь Священомученика Мок╕я величну церкву, у як╕й перепоховали його свят╕ мощ╕.
За народним прогностиком:
- Якщо на Мок╕я розпочався дощ, то падатиме сорок дн╕в.
- На Мок╕я день мокрий - л╕то буде мокре.
- На Мок╕я сх╕д сонця багряний, а вдень розпочався дощ - буде грозове ╕ нежарке л╕то.
- На Мок╕я туманно ╕ сх╕д сонця багряний, а вдень ╕де дощ - чекай мокрого л╕та.
Тому Мок╕я у народ╕ називають мокрим.
Тарас ЛЕХМАН

СП╤ВАЙТЕ, СОЛОВ'╥!
(З фенолог╕чного щоденника)

Травень — м╕сяць пташиного сп╕ву. Не пол╕нуйтеся (звертаюся насамперед до мешканц╕в м╕ст), особливо увечер╕ чи на св╕танку, вийти на луг, де ростуть кущ╕ верболозу, калини.., у гай, л╕с, нав╕ть прогулятися л╕сосмугою, щоб насолодитися пташиними концертами. Почу╓те ви ╖х у м╕ському парку, у садах... Та ус╕х пернатих пересп╕вують солов'╖. Кожен хоче неодм╕нно «з╕грати першу скрипку». Тьохкають, витьохкують, щебечуть, свистять - хто кого пересп╕ва╓. Ото слухав би ╖х ╕ слухав годинами.
Сп╕вають, як правило, «парубки», а «д╕вчата» мовчать. Вибирають соб╕ з-пом╕ж них найголосн╕шого, найартистичн╕шого, т╕льки зр╕дка в╕дсп╕вують, ╕ то, мабуть, коли «д╕вчин╕» сподобався «парубок», коли погодилася з ним «на шлюб». А так - не виявля╓ почутт╕в, береже горд╕сть.
* * *
Молодим солов'ям ще зась до старших. Т╕ сп╕вають майстерно-майстерно. А молодь лише намага╓ться наздогнати ╖х у майстерност╕, нав╕ть пробу╓ насл╕дувати. Але у кожного сп╕вака ма╓ бути св╕й неповторний голос. Згодом так воно ╕ станеться.
* * *
П╕зньою весною чи на початку л╕та, коли випада╓ нагода погостювати у сел╕ в д╕дуся та бабус╕, ╕нколи всю н╕ч не можу заснути. Не сплю аж до св╕танку. Так вже заповзято висп╕вують солов'╖. А в╕конця у мо╖й к╕мнат╕, яке виходить у сад, а в╕дразу за садом - луг з порослими кущиками, зумисне не зачиня╓мо, бо парко у хат╕.
Не ображаюся на солов'╖в, як╕ не дають задр╕мати. Навпаки, краще недосплю, та таки послухаю ╖хн╕ мелод╕йн╕ сп╕ви.
* * *
У дитинств╕ часто не м╕г розр╕знити соловейка ╕ горобчика, коли бачив ╖х поряд чи окремо. Пояснювали доросл╕, яка м╕ж ними р╕зниця, та второпати не м╕г. Зовн╕ вони схож╕. Пот╕м сам д╕йшов такого висновку: соловейко - голосистий, зда╓ться, що ось-ось голос «над╕рве», а горобчик так не засп╕ва╓. Однак узимку, коли соловейка нема, ми ╕ горобчику рад╕!
* * *
Знову ж, ще малим п╕знього л╕та побачив у садку на кущ╕ смородини пташине гн╕здечко, вже спорожн╕ле. Пташенята вилупилися, п╕дросли ╕ покинули його. Воно нагадувало мен╕ круглий великодн╕й кошик, т╕льки крих╕тний ╕ вимощений на дн╕ п╕р'ячком. Як п╕дказали батьки, це було гн╕здечко соловейк╕в. Згодом на холодному ос╕нньому в╕тр╕, п╕д покровом зимового сн╕гу воно ╕ дал╕ залишалося триматися на кущ╕, аж до весни. Т╕льки-от весною соловейки чомусь у ньому не оселилися... Облюбували ╕нше м╕сце...
П╕д враженням в╕д побаченого я написав ╕ надрукував у газет╕ одну з сво╖х перших зам╕ток - «Пташине гн╕здечко». Тод╕ я навчався у четвертому клас╕...
* * *
У травн╕ голос соловейка добре чути. Нав╕ть р╕зк╕, як для т╕╓╖ пори року, похолодання, рясн╕ дощ╕ не стають йому на завад╕. У друг╕й половин╕ червня солов'╖н╕ концерти поступово стихають. А пот╕м ╖х взагал╕ не чути. Щоправда, зр╕дка таки озветься соловейко. Кажуть, що це той, який так ╕ не знайшов соб╕ пари. ╤нш╕ зайнят╕ «с╕мейними клопотами»: годують комашками, черв'ячками ненаситних малят, а ╖х у гн╕здечку може бути четверо-шестеро. Тут уже не до сп╕ву та розваг.
* * *
Наприк╕нц╕ липня - у перш╕й половин╕ серпня знову зр╕дка можна почути голос соловейка, ╕ то, якщо пташина близько. Але це не той голос, який луна╓ весною. Не дивуйтеся! Адже пробують сп╕вати молоденьк╕ солов'╖ - вчорашн╕ пташенята. Вони щойно вчаться. Та так кортить заявити про себе перед в╕дльотом у вир╕й.
...Нехай опановують ази сп╕ву, «вивчають ноти», а весною пот╕шать ╕ зачарують нас!
* * *
Турбу╓ ╕нше. ╤ про це год╕ не сказати! Надм╕рне використання х╕м╕чних добрив для п╕дживлення трави на луках та с╕льськогосподарських культур у полях, п╕дпалювання сухостою, пожеж╕ у л╕сах та гаях чи на тих же луках, спричинен╕ людиною, неодм╕нно призведуть до зменшення популяц╕╖ солов'╖в, ╕ не т╕льки ╖х. А втрати, завдан╕ Природ╕, не компенсу╓ш жодними штрафами, яками б «захмарними» вони не були...
* * *
Якщо у вас туга на серц╕, душа сповнена негативних емоц╕й, злоби (мало що трапля╓ться у житт╕), то послухайте соловейк╕в. Це вас неодм╕нно заспоко╖ть, зн╕ме стреси...
Марк╕ян ЛЕХМАН,
студент факультету мед╕акомун╕кац╕й та п╕дпри╓мництва Укра╖нсько╖ академ╕╖ друкарства
м. Льв╕в

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22336

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков