Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3539)
З потоку життя (6783)
Душі криниця (3655)
Українці мої... (1497)
Резонанс (1564)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СААКАШВ╤Л╤ РОЗПОВ╤В ПРО П╤ДГОТОВКУ КРЕМЛЕМ КРИМСЬКОГО ВАР╤АНТУ
Президент Груз╕╖ Миха╖л Саакашв╕л╕ заявля╓, що Рос╕я п╕дживлю╓ сепаратизм у Криму для тиску на...


ВИЖИТИ, ЩОБ ПЕРЕМОГТИ: П'ЯТЬ КРИМСЬКИХ ╤СТОР╤Й ПРО ДЕПОРТАЦ╤Ю ╤ НЕ Т╤ЛЬКИ
Наша розпов╕дь – про тих, кому пощастило вижити ╕ завдяки кому в╕дроджу╓ться...


ВАЛЕНТИН БУТ: СУДНОП╤ДЙОМНА ЕПОПЕЯ
Зак╕нчення, початок в №16 за 2020 р.


ВОЛОДИМИР СТЕЦЮК: СПРАВА КРИВОР╤ЗЬКО╥ ПОВСТАНСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥
У кв╕тн╕ 1920 року на Кривор╕жж╕ виникли два петлюр╕вськ╕ повстанськ╕ центри, як╕ почали готувати...


ПОВЕРТАВСЯ З В╤ЙНИ СОЛДАТ
Опов╕дання




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2020 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 08.05.2020
ГОЛОВА МОЗ РОЗПОВ╤В, ЩО БУДЕ З МЕДИЧНОЮ РЕФОРМОЮ В УКРА╥Н╤

Ск╕льки рок╕в незалежн╕й Укра╖н╕ – ст╕льки часу трива╓ ╖╖ медична (та х╕ба ж лише вона одна?) реформа, й к╕нця тим потугам не видно. В арх╕в╕ «КС» за 2008 р╕к знайшлася присвячена ц╕й тем╕ публ╕кац╕я професора Кримського мед╕нституту, доктора медицини Василя Пикалюка. Чи багато з тих зм╕нилося – пор╕вняймо…

***
М╕н╕стр охорони здоров'я Максим Степанов заявив, МОЗ не збира╓ться згортати другий етап медично╖ реформи, а виправлятиме помилки у плануванн╕. Як переда╓ кореспондент УН╤АН, про це в╕н пов╕домив п╕д час онлайн-бриф╕нгу. "Щодо розвитку та реформування медично╖ галуз╕. Вчора президент Укра╖ни Володимир Зеленський звернув свою увагу саме на цю галузь п╕д час свого в╕деозвернення. Президент доручив уряду та МОЗ вир╕шити проблеми медично╖ реформи Укра╖ни - це справд╕ актуальна тема, ╕ ми з президентом ма╓мо сп╕льне бачення: укра╖нська медицина потребу╓ справжньо╖ реформи, яка ма╓ запрацювати як для медичних прац╕вник╕в, так ╕ для пац╕╓нт╕в, яка забезпечить укра╖нським л╕карям г╕дну оплату прац╕, яка забезпечить укра╖нськ╕ л╕карн╕ сучасним обладнанням, яка забезпечить пац╕╓нт╕в г╕дним обслуговуванням", - наголосив в╕н.
За словами Степанова, той процес, який стартував 1 кв╕тня, "важко назвати справжньою реформою". На переконання глави МОЗ, цей процес "не передбача╓ н╕чого доброго ан╕ для медик╕в, ан╕ для пац╕╓нт╕в. Б╕льше того, н╕хто з адепт╕в цих процес╕в остаточно не усв╕домлю╓ катастроф╕чних насл╕дк╕в, як╕ в╕дчують на соб╕ укра╖нц╕. Я кажу це не просто так, а спираючись на цифри ╕ факти, як╕ ми отримали за результатами аудиту медично╖ сфери". Степанов зауважив, що «медреформа у тому вигляд╕, в якому ми ╖╖ отримали, означа╓ зв╕льнення близько 50 тисяч медичних прац╕вник╕в, закриття 332 л╕карень - усе це через деф╕цит ф╕нансування. Якщо ситуац╕ю залишити напризволяще, то поодинок╕ в╕деозвернення про зв╕льнення л╕кар╕в та страйки медик╕в стануть щоденними масовими явищами. Ми не допустимо ц╕╓╖ несправедливост╕". За його словами, деф╕цит ф╕нансування спостер╕га╓ться у 984 л╕карнях ╕з 1747, як╕ уклали договори з Нац╕ональною службою здоров’я Укра╖ни. "Тобто б╕льше половини наших л╕карень у 2020 роц╕ отримають ф╕нансування менше, н╕ж у 2019 роц╕. Якщо н╕чого не зм╕нити, то м╕льйони укра╖нц╕в будуть позбавлен╕ доступу до нормального медичного забезпечення, розпочнеться стр╕мке поширення таких хвороб як туберкульоз", - наголосив в╕н. Степанов п╕дкреслив, що команда МОЗ працю╓ над тим, щоб нев╕дкладно зм╕нити ситуац╕ю, щоб запоб╕гти масовому зв╕льненню медик╕в та закриття л╕карень. "Це не означа╓, що ми збира╓мося згортати реформу, навпаки - ╖╖ треба реал╕зувати, але сутт╓во зм╕нивши, враховуючи укра╖нськ╕ реал╕╖ та виправивши допущен╕ п╕д час планування помилки", - резюмував в╕н.
Як пов╕домляв УН╤АН, 4 травня президент Володимир Зеленський закликав м╕н╕стра охорони здоров’я Максима Степанова, голову проф╕льного ком╕тету Верховно╖ Ради Радуцького та головного сан╕тарного л╕каря В╕ктора Ляшка нев╕дкладно запропонувати шляхи вир╕шення проблем, як╕ виникли через новий механ╕зм ф╕нансування в рамках другого етапу медично╖ реформи. За словами президента, через новий механ╕зм ф╕нансування може бути зв╕льнено близько 50 тисяч медик╕в та закрито 332 л╕карн╕ по Укра╖н╕. Майже тисяча л╕карень отрима╓ набагато менше грошей, н╕ж у минулому роц╕. П╕д загрозою опинились екстрена медична допомога, багатопроф╕льн╕ л╕карн╕, онкоцентри, госп╕тал╕ ветеран╕в, б╕льш╕сть дитячих л╕карень, псих╕атрична та туберкульозна служби. Серед ╕ншого, в╕н зауважив, що обласн╕ дитяч╕ л╕карн╕ недоотримають майже 200 млн грн, а б╕льш╕сть протитуберкульозних л╕карень ╕ диспансер╕в - на меж╕ закриття.
***
З арх╕ву «КС»
ЯКИХ ЗМ╤Н ЗАЧЕКАЛАСЬ МЕДИЦИНА?

Три загальнодержавн╕ реч╕ визначають соц╕альний статус громадянина цив╕л╕зовано╖ держави: юридична захищен╕сть, доступн╕сть осв╕ти ╕ р╕вень медично╖ допомоги.
 Найскладн╕ше з медициною. За роки державно╖ незалежност╕ вона все б╕льше дрейфу╓ ╕з розряду загальнодоступних ╕ гарантованих благ сусп╕льства у «ексклюзив для окремих соц╕альних груп» п╕д заставу власного гаманця. ╤ саме його товщина визнача╓ як╕сть ╕ обсяг наданих (отриманих) медичних послуг без будь-яко╖ сором’язливо╖ залежност╕ в╕д конституц╕йних гарант╕й. Спробуйте госп╕тал╕зувати в стац╕онар пац╕╓нта з хрон╕чною патолог╕╓ю, якщо в╕н пенс╕йного в╕ку, а ви, його син чи дочка, не належите до «касти держслужбовц╕в»: депутат╕в, прокурор╕в, служител╕в адм╕н╕страц╕й ╕ виконком╕в р╕зного р╕вня! Тут нав╕ть корпоративна профес╕йна вза╓модопомога безсила. А до вас не при╖жджала спец╕ал╕зована кард╕олог╕чна бригада швидко╖ допомоги без кард╕ографа ╕ елементарного набору медикамент╕в?! Ви не л╕кували онколог╕чно хвору близьку людину з первинною легеневою чи гастроентеролог╕чною локал╕зац╕╓ю пухлинного процесу ╤╤╤ - ╤V стад╕╖? ╤ вберегла вас в╕д банк╕вського кредиту п╕д заставу власного житла загальнодержавна програма «онколог╕я», яка гаранту╓ безоплатний висококвал╕ф╕кований л╕кувальний процес у спец╕ал╕зованому в╕дд╕ленн╕?! Може, хоча б один з наявних трьох НД╤ онколог╕╖ при житт╓вих показах зможе провести квал╕ф╕ковану пересадку к╕сткового мозку пац╕╓нту дошк╕льного в╕ку? Ви не платите кожн╕ 3 - 6 м╕сяц╕в «добров╕льн╕ пожертви» у л╕карнян╕ каси за можлив╕сть пройти контрольне обстеження на КТ (комп’ютерному томограф╕) чи ЯМР (ядерно-магн╕тно-резонансному), щоб, не дай Бог, не пропустити рецидив метастазування у прооперованого онкохворого? Чи, може, вас вберегла в╕д ф╕нансового дефолту при д╕агноз╕ «туберкульоз» ще одна не менш всеосяжна ╕ розрекламована загальнодержавна програма? Скаж╕ть, ви все ще на╖вно будете чекати у сво╓му сел╕ чи нав╕ть селищ╕ карету «швидко╖ допомоги» з райцентру, коли фельдшер поставить д╕агноз «гострий жив╕т», «колька нез'ясовано╖ ет╕олог╕╖» чи просто констату╓ факт, що у ваг╕тно╖ ж╕нки «води в╕д╕йшли ╕ пологи почались»? Вас не принижу╓ необх╕дн╕сть при госп╕тал╕зац╕╖ в стац╕онар нести (везти) з собою б╕лизну, шприци, засоби асептики (про медикаменти не згаду╓мо!), складати граф╕к в╕дв╕дувань для родич╕в ╕ близьких, як╕ освоять премудр╕сть д╕╓тично╖ кухн╕ ╕ не дадуть вам за час тривалого стац╕онарного л╕кування переформуватись у в╕шалку для одягу? Вас не обурю╓ факт-законом╕рн╕сть, коли велик╕ правдолюбц╕ - служител╕ народу з депутатськими значками, незалежно в╕д парт╕йного кольору фракц╕╖, в╕дриваючи щор╕чно не найменший шмат бюджетного пирога на оснащення не найг╕ршо╖ л╕карн╕ у Феофан╕╖, л╕куватись там не посп╕шають (х╕ба що надають перевагу перед медсанчастиною Лук’ян╕всько╖ в'язниц╕), - а нав╕ть хрон╕чний рин╕т, чи пак нежить, правда, «╕з симптомами отру╓ння», не кажучи вже про хвороби кол╕нного суглоба, вол╕ють л╕кувати у кл╕н╕ках натовських держав, не забуваючи у перервах м╕ж медичними процедурами роздавати ╕нтерв’ю про переваги ╓вроаз╕йського економ╕чного простору з центром у п╕вн╕чн╕й столиц╕ сус╕да?!
 Переконаний, що без р╕зкого зб╕льшення зарплати л╕карям про всяк╕ медичн╕ реформи можна т╕льки говорити. Б╕льше того, виплата реального зароб╕тку - то пряма дорога до повернення у сферу профес╕йно╖ д╕яльност╕ нин╕шн╕х «р╕зноробочих» ринк╕в, комерц╕йних ф╕рм з дипломами медичних ВНЗ (сьогодн╕ до 30% випускник╕в, що вчились на комерц╕йн╕й основ╕, не доходять до робочих м╕сць п╕сля ╕нтернатури або й до само╖ ╕нтернатури). Ще значн╕шу частину нин╕шн╕х ваканс╕й у закладах охорони здоров’я посядуть ╕стинн╕ профес╕онали, як╕ сьогодн╕ обслуговують пац╕╓нт╕в у Польщ╕, кра╖нах Аз╕╖, Африки. ╤ таке р╕зке п╕двищення л╕карсько╖ платн╕ (хоча б до 1000 ум. одиниць) ф╕нансово виг╕дне держав╕, бо реальна в╕ддача сусп╕льству в╕д д╕яльност╕ готових високопрофес╕йних спец╕ал╕ст╕в на вакантних м╕сцях значно перевищить кап╕тал╕зац╕ю зароб╕тно╖ плати.
 Т╕льки сконцентрувавши ус╕ бюджетн╕ видатки на медицину в одних хазяйських руках МОЗ, л╕кв╕дувавши усяку в╕домчу приналежн╕сть медичних заклад╕в (не лише зал╕зничник╕в, а й силових структур - до реч╕, ус╕ ц╕ пол╕кл╕н╕ки й стац╕онари могли б стати базовими кл╕н╕ками для медичних ун╕верситет╕в!), можна чекати реальну в╕ддачу в╕д кожно╖ витрачено╖ гривн╕. ╤накше як╕ б бюджети не затверджували, вони розчиняться у кишенях поетапних куратор╕в.
 Реальне життя практично╖ охорони здоров’я вимага╓ р╕зко скоротити бюрократично-управляючий апарат ус╕х р╕вних. Зараз дискуту╓ться й лоб╕ю╓ться створення районних управл╕нь охорони здоров’я як замовник╕в та гарант╕в розвитку рег╕онально╖ медицини. Ц╕каво, а яка роль тод╕ головних л╕кар╕в районних медичних заклад╕в? Т╕льки у нас та в кра╖нах СНД реально кожен четвертий чи п’ятий прац╕вник системи охорони здоров’я н╕як не вплива╓ на к╕нцевий результат - здоров’я пац╕╓нта, бо, як правило, управл╕нський апарат, який вони уособлюють, ц╕кавлять абсолютно ╕нш╕ процеси в систем╕ медицини. Лише напряму з’╓днавши ф╕нансовий пот╕к держбюджету ╕ медичн╕ заклади без посередницького управл╕нського апарату, штатних та позаштатних спец╕ал╕ст╕в, можна спод╕ватись на м╕н╕мальн╕ втрати кошт╕в в дороз╕ п╕сля персональних корекц╕й пром╕жних ╕нституц╕й на свою користь.
 На законодавчому р╕вн╕ необх╕дно зняти наявне сьогодн╕шн╓ протистояння м╕ж практичною охороною здоров’я та навчальними медичними закладами р╕зних р╕вн╕в акредитац╕╖. Практичн╕ стац╕онари чи пол╕кл╕н╕ки повинн╕ стати нев╕д’╓мною структурою ун╕верситетсько╖ кл╕н╕ки, у яких ╕нтерни ╕ студенти - не гост╕ з╕ статусом непрошених, а бажан╕ молод╕ колеги ╕ пом╕чники; тод╕ наявний все-зростаючий деф╕цит середнього та молодшого персоналу компенсують студенти ун╕верситет╕в, коледж╕в чи нав╕ть л╕це╖в.
 Академ╕я медичних наук повинна стати громадською орган╕зац╕╓ю високих профес╕онал╕в, а ус╕ п╕дпорядкован╕ ╖й НД╤ та базов╕ стац╕онари, уникаючи дублювання, мають переп╕дпорядковуватися ╓дин╕й державн╕й управл╕нськ╕й структур╕ - МОЗ, заодно в╕дкривши двер╕ спец╕ал╕зованих кл╕н╕к все для тих же ╕нтерн╕в, ординатор╕в, маг╕стр╕в.
 Вже сьогодн╕ ╕ назавжди держава повинна гарантувати кожному сво╓му громадянину по-справжньому загальнодоступну ╕ безоплатну першу медичну та екстрену х╕рург╕чну допомогу, в╕дпустивши у в╕льне плавання приватно╖ медицини за ╓вропейським зразком косметично-пластичну х╕рург╕ю, режим персонального комфорту.
 Дуже популярними стали в якост╕ додаткового (чи альтернативного) джерела ф╕нансування л╕карнян╕ каси, благод╕йн╕ фонди, куди ст╕каються добров╕льн╕ (╕ не т╕льки!) пожертвування багатих меценат╕в ╕ простих смертних. От т╕льки витрачаються ц╕ суми на розсуд головного л╕каря, ╕ реального контролю за цим далеко не прозорим процесом практично нема╓.
 Зг╕дно з нин╕шньою превалюючою концепц╕╓ю орган╕зац╕╖ охорони здоров’я, ключовою ф╕гурою первинно╖ ланки став с╕мейний л╕кар - спец╕ал╕ст загально╖ практики. Деф╕цит ╖х на сьогодн╕ склада╓ три четверт╕ в╕д заявлених м╕сць. Факультети п╕слядипломно╖ осв╕ти взялися ударними темпами л╕кв╕дувати цю нев╕дпов╕дн╕сть, готуючи «л╕кар╕в-пол╕профес╕онал╕в» з вчорашн╕х д╕льничних терапевт╕в (як правило). А ми ж зна╓мо, як у медичних ВНЗ проходить в╕дб╕р на спец╕ал╕зац╕ю в ╕нтернатур╕. Як правило, саме т╕ випускники, чий низький рейтинг усп╕шност╕ (а отже, профес╕йно╖ п╕дготовки) не дозволя╓ претендувати на акушерство-г╕неколог╕ю, х╕рург╕ю чи вузьку спец╕ал╕зац╕ю (ЛОР, дерматолог, офтальмолог ╕ т. д.) ╕дуть у терап╕ю (тобто, в с╕мейну медицину). То якого реального результату можна чекати в╕д «с╕мейного л╕каря» з м╕н╕мальною теоретичною п╕дготовкою, без належного матер╕ально-техн╕чного та ╕нформац╕йного забезпечення? Якщо створення матер╕ально╖ бази через вид╕лен╕ ф╕нансов╕ ресурси - питання часу, то як л╕кв╕дувати деф╕цит ╕нтелекту? Саме тому необх╕дно зм╕нити в╕дб╕р на спец╕ал╕зац╕ю за фахом «л╕кар с╕мейно╖ практики», стимулюючи фах╕вц╕в матер╕ально та соц╕ально.
Василь ПИКАЛЮК,
професор, доктор медичних наук
м. С╕мферополь
(«Кримська св╕тлиця» за 23.05.2008 р.)
Розвиток теми - В. Пикалюк: «Л╕кар ╓вропейського р╕вня: де ╕ коли?» -
http://www.svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=6163

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2020 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22303

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков