Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3609)
З потоку життя (6843)
Душі криниця (3685)
Українці мої... (1500)
Резонанс (1588)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1752)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ В╤РТУОЗ БОНД╤
П╕сн╕ Богдана Весоловського – житт╓рад╕сн╕, св╕тл╕ й легк╕, й сьогодн╕ не втратили сво╓╖...


«ТРУД╤ВНИЦЯ ДУХУ» НАТАЛ╤Я КОБРИНСЬКА
Серед потужних постатей ма╓мо й зачинательку емансипац╕йного рух Натал╕ю Кобринську –...


ПОМЕР УКРА╥НСЬКИЙ КОМПОЗИТОР МИРОСЛАВ СКОРИК
Мирославу Скорику 13 липня мало виповнитися 82 роки.


ПАМ'ЯТЬ ПРО ХУДОЖНИКА ВШАНУВАЛИ МЕМОР╤АЛЬНОЮ ДОШКОЮ
22 травня заслуженому художнику Укра╖ни, куратору всеукра╖нських ╕ м╕жнародних пленер╕в...


В╤ТАННЯ З ЕКСКУРСОМ В МИНУЛЕ
Сьогодн╕, у день Весняного Миколи, святку╓ св╕й 66-й день народження (по-сво╓му - кругла дата!)...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2020 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 08.05.2020
НИН╤ ЙОМУ ВИПОВНИЛОСЯ Б 80…

Незабутн╕…

╤м’я талановитого проза╖ка Валер╕я Тарасова знайоме шанувальникам художнього слова не лише Криму, а й ус╕╓╖ Укра╖ни. В╕н, як прийнято зазвичай говорити, не прийшов у л╕тературу, а енерг╕йно, р╕шуче (под╕бно до сво╖х геро╖в-десантник╕в) ув╕рвався до не╖, ╕ «вибухнув» першою книжкою пов╕стей ╕ опов╕дань «Десант» (1977 р.). Н╕хто н╕ до, н╕ п╕сля нього в укра╖нському письменств╕ так майстерно ╕ так яскраво й схвильовано не розпов╕в про подвиг моряк╕в, що брали участь в Керченсько-Феодос╕йськ╕й десантн╕й операц╕╖ взимку 1941 року.
Пов╕сть «Десант» ╕ сама книжка з ц╕╓ю назвою здобули схвальну оц╕нку критики ╕, зокрема, Павла Загребельного. П╕дтримали його на початку творчост╕ й авторитетн╕ Михайло Ка╓нко, Вадим Собко, Данило Кононенко.
Зв╕дтод╕ написав 17 книг новел, опов╕дань, пов╕стей, роман, публ╕цистики. Назву деяк╕ з них: «Глибока розв╕дка» (1985), «Св╕танок над морем» (1987), однотомник вибраного з однойменним романом «Там, в Луабонго» (1990), «П╕сля хмар – сонце» (1991), документально-художн╕ пов╕ст╕ з циклу «Феодос╕я: д╕йов╕ особи»: «Зростання» (1999), «Кр╕зь терни – до з╕рок» (2001), «На хвилях життя» (2001), «Подолання» (2003). Якби з╕брати опубл╕кован╕ ним у всеукра╖нських ╕ кримських виданнях статт╕, нариси, есе╖, фейлетони, вони склали б к╕лька том╕в.
Не збираюся тут анал╕зувати цей багатий ужинок з його б╕льш як сорокар╕чного творчого життя. Це я неодноразово робив ран╕ше, оск╕льки стежив за його л╕тературним зростанням ще з тих час╕в, як ми були молодими ╕ вчилися разом у Льв╕вському ун╕верситет╕ ╕мен╕ ╤вана Франка на укра╖нськ╕й ф╕лолог╕╖, ходили на гом╕нк╕ з╕брання л╕тстуд╕╖, а згодом по╖хали за направленням вчити кримських д╕тей мови Шевченка ╕ Франка. По╖хали в╕д придн╕провських степ╕в, де народилися. Ун╕верситет направив у Крим двадцять п’ять сво╖х випускник╕в с╕яти зерна любов╕ до р╕дного слова. Одначе, «с╕яч╕» через р╕к-два накивали п’ятами до батьк╕вських гн╕зд. Залишилося з того числа всього–на-всього нас тро╓.
Валер╕й Тарасов теж м╕г втекти на Дн╕пропетровщину, де вперше глянув на цей кольоровий св╕т 22 кв╕тня 1940 року у роб╕тнич╕й с╕м’╖ селища Жовтневе Соф╕╖вського району. Причини вагом╕: рано лишився матер╕, п╕сля повернення батька з бухенвальдського концтабору с╕м’я перебралася до Н╕кополя. Не вт╕к, не той характер. Разом з дружиною, ф╕лологом-русистом, учителювали в с╕льськ╕й школ╕ Сов╓тського району. Його, степовика, завжди вабило море, ╕ коли в Феодос╕╖ створилася м╕ська газета «Победа», став ╖╖ сп╕вроб╕тником. Двадцять в╕с╕м рок╕в трудився в н╕й, одинадцять з них – головним редактором. Газета за Тарасова здобула популярн╕сть, на численних конкурсах пос╕дала призов╕ м╕сця. А найголовн╕ше: була хоч ╕ рос╕йськомовною, але укра╖нською за духом. Така позиц╕я редактора муляла компарт╕йн╕й м╕ськрад╕. Погрозами вчинити ф╕зичну розправу довели до сердечних приступ╕в ╕ врешт╕ грубо, по-╓зу╖тськи зв╕льнили з посади. П╕сля того близько року очолював редакц╕ю часопису «Побережье», був власкором нашо╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕».
В╕н увесь час перебував у рус╕, д╕яльност╕, творч╕й насназ╕, сво╖м нестримним темпераментом запалював ╕нших. Понад десять рок╕в керував м╕ським л╕тоб’╓днанням, ст╕льки ж очолював Феодос╕йське в╕дд╕лення Товариства укра╖нсько╖ мови ╕мен╕ Т. Шевченка, був заступником голови рев╕з╕йно╖ ком╕с╕╖ Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, балотувався кандидатом у депутати Верховно╖ Ради УРСР – не добрав к╕лькох голос╕в… Не мав особливих нагород ╕ звань. Щоправда, був лауреатом конкурсу «Червона хустина» на краще опов╕дання газети «Л╕тературна Укра╖на» та лауреатом прем╕╖ ╕мен╕ Олекси Г╕рника.
Таким закарбувалась в мо╖й пам’ят╕ (та х╕ба т╕льки в мо╖й) ця дивовижна людина. Цьогор╕чного першого березня вже с╕м рок╕в, як Валер╕я Дмитровича нема╓ серед нас. Його життя ╕ творч╕сть вкотре п╕дтверджують незаперечну ╕стину: все на св╕т╕ трима╓ться на талановитих ╕ невгамовних, як в╕н, наш побратим…
Василь Латанський,
член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни
Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 08.05.2020 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22290

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков