Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 16.07.2004 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 16.07.2004
Улюблені вірші
.

Іван Малкович
за Самуїлом Маршаком
ОТАКИЙ РОЗЗЯВА
Переспів з російської

Жив собі роззява - ліві двері - справа.
Зранку він хутенько встав,
піджака вдягати став:
шусть руками в рукави -
з'ясувалось, то штани.
Отакий роззява -
ліві двері - справа!
Вбрав сорочку він.
 Однак всі кричать йому: не так!
Одягнув пальто. Проте
знов кричать йому:
 не те!
Отакий роззява -
ліві двері - справа!
Поспішаючи в дорогу,
рукавичку взув на ногу.
Ну, а замість капелюха
натягнув відро на вуха!
Отакий роззява -
ліві двері - справа!
Трамваєм тридцять третім
він їхав на вокзал
і двері відчинивши,
до водія сказав:
"Шановний
трам-тарам-пам-пам!
Я щось хотів
 сказати вам...
Я сів не в той...
 Мені... а-яй!Трамзал негайно
 на воквай!.."
Водій перелякався,
і на вокзал подався.
Отакий роззява -
ліві двері - справа!
Ось біжить він до кав'ярні,
щоб квитки купити гарні.
Далі - гляньте на роззяву -
Мчить купляти в касі... каву!
Отакий роззява - ліві двері - справа!
Вибіг він аж на перон.
Там - відчеплений вагон,
Пан роззява в нього вліз,
сім валіз туди заніс,
примостився під вікном,
та й заснув солодким сном.
Зранку гульк!
 "Егей! - гукає. -
Що зо станція?" - питає.
Чемний голос відповів:
- То є славне місто Львів!
Ще поспав.
Аж сходить сонце,
Знов поглянув у віконце.
Бачить - знов стоїть вокзал,
здивувався і сказав:
- Що за місто?..
 Це Болехів,
Коломия чи Радехів?
Чемний голос відповів:
- То є славне місто Львів!
Ще собі поспав з годинку,
знов поглянув на зупинку.
Бачить - знов якийсь вокзал,
здивувався і сказав:
- Що за станція цікава -
Київ, Зміїв чи Полтава?
Чемний голос відповів:
- То є славне місто Львів!
Тут він крикнув:
 "Що за жарти?!
Жартувати так не варто!
Вчора я у Львові сів,
А приїхав знов у Львів?!"
Отакий роззява - ліві двері - справа!


Юрій ЧЕРНИХ
КО-КО-КОЗ російської переспівав Іван Малкович

Каже курка: ко-ко-ко,
у гаю пасуться ко...
- Коні?
- Ні, не коні.
Каже курка:  ко-ко-ко,
у гаю пасуться ко...
- Кози?
- Ні, не кози.
Каже курка: ко-ко-ко,
у гаю пасуться ко...
- Корови?
- Так, корови рябенькі!
Пийте, діти, молочко -
будьте здоровенькі!


Наталя ЗАБІЛА,
Іван МАЛКОВИЧ
БАБУСИН ПЕСИК
Переспів з англійської
Жила собі бабуся,
і песик з нею жив.
Вона любила песика,
і він її любив.
Бабуся якось ввечері
спекла смачний пиріг,
лишила в хаті песика
і вийшла за поріг...
Вертається:
ой лишенько!
Подівся десь пиріг!
І бідний-бідний песик
голодний спати ліг...
Пішла бабуся кашку
варити з молоком.
Вертається - а песик
воює з гусаком!
Пішла бабуся в зелен-сад
нарвати там грушок.
Вертається - а песик
одягся в кожушок!
Пішла вона до шевчика
купити чобітки.
Вертається - а песик
подер усі книжки!
Пішла вона в крамничку
по книжечки нові.
Вертається, а песик
стоїть на голові!
Ніхто ніколи песика
не лаяв, не шмагав.
Бабуся каже:
 - Чемний будь!
А песик каже:
- Гав!

Наталя ЗАБІЛА
СТОЯЛА СОБІ ХАТКА
Стояла собі хатка -
дірявий чобіток.
А в ній жила бабуся,
що мала сто діток.
Така була сімеєчка,
сімеєчка мала!
Ніяк із нею впоратись
бабуся не могла.
Пішла бабуся на город
по моркву й буряки,
пішла вона до пекаря
по хліб та пиріжки.
А сто дітей - не ледарі -
пішли збирати хмиз.
Усі взяли по гілочці
й набрали цілий віз!
Води взяли по крапельці -
і повний казанок!
І наварили борщику
бабуся й сто діток.
А далі сто цеглинок
вони принесли вмить,
і склали з них будинок,
і стали в ньому жить.
А потім сто зернинок
поклали в землю вряд,
і виросли з них квіти,
і став квітучий сад!

А якби та бабуся
не мала сто діток,
була б і досі хатка -
дірявий чобіток!

Леся ПИЛИП'ЮК 
ЇЖАЧОК
Продав зайцю їжачок
За листочок-п'ятачок
Моркви свіжої пучок
І подався до крамниці
Купувати рукавиці.
Привітався їжачок,
Показав свій п'ятачок
І в лисиці-продавщиці
Просить теплі рукавиці.
- Тільки, - просить їжачок, -
Щоб були із колючок.

Платон ВОРОНЬКО
ПАДАВ СНІГ НА ПОРІГ
Подав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг,
Поки смажив, поки пік,
а пиріг - водою стік.
Кіт не знав,
що на пиріг
треба тісто,
а не сніг.

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ
ІДЕ КІТ ЧЕРЕЗ ЛІД
Іде кіт через лід
чорнолапо на обід.
Коли чує він: зима
його біла підзива.
"Ти чого йдеш через лід
і лишаєш чорний слід?"
"Бо я чорний, - каже кіт. -
Я лишаю чорний слід.
Коли ж біла ти сама,
то білій тут дотемна!.."
І пішов кіт через лід
чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 16.07.2004 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2222

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков