Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3544)
З потоку життя (6791)
Душі криниця (3657)
Українці мої... (1498)
Резонанс (1566)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СААКАШВ╤Л╤ РОЗПОВ╤В ПРО П╤ДГОТОВКУ КРЕМЛЕМ КРИМСЬКОГО ВАР╤АНТУ
Президент Груз╕╖ Миха╖л Саакашв╕л╕ заявля╓, що Рос╕я п╕дживлю╓ сепаратизм у Криму для тиску на...


ВИЖИТИ, ЩОБ ПЕРЕМОГТИ: П'ЯТЬ КРИМСЬКИХ ╤СТОР╤Й ПРО ДЕПОРТАЦ╤Ю ╤ НЕ Т╤ЛЬКИ
Наша розпов╕дь – про тих, кому пощастило вижити ╕ завдяки кому в╕дроджу╓ться...


ВАЛЕНТИН БУТ: СУДНОП╤ДЙОМНА ЕПОПЕЯ
Зак╕нчення, початок в №16 за 2020 р.


ВОЛОДИМИР СТЕЦЮК: СПРАВА КРИВОР╤ЗЬКО╥ ПОВСТАНСЬКО╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥
У кв╕тн╕ 1920 року на Кривор╕жж╕ виникли два петлюр╕вськ╕ повстанськ╕ центри, як╕ почали готувати...


ПОВЕРТАВСЯ З В╤ЙНИ СОЛДАТ
Опов╕дання




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2020 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 03.04.2020
В.╤. ЛАЗОРК╤Н: ТАК ГАРТУВАВСЯ ФЛОТ

(Спогади)

За 28 останн╕х рок╕в в Укра╖н╕ ╕ навколо не╖ сталося багато под╕й, як╕ ╓ насл╕дками р╕шень, ухвалених кер╕вництвом держави на зор╕ ╖╖ незалежност╕. Тепер ми вс╕ бачимо, наск╕льки правильними були т╕ р╕шення ╕ що вони дали Укра╖нському народов╕. У 2014 роц╕ Укра╖на втратила Крим ╕ матер╕альну частину В╕йськово-Морських Сил, але ж можна було запоб╕гти ц╕й втрат╕, якби кер╕вництво держави ╕ Збройних Сил Укра╖ни прислухалося до тих тривожних дзв╕ночк╕в, як╕ ми давали, попереджаючи про агресивн╕ нам╕ри Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ стосовно Укра╖ни.
Ще у березн╕ 1992 року я особисто пов╕домляв кер╕вництву М╕н╕стерства оборони Укра╖ни, що Москва не в╕ддасть Чорноморський флот, дислокований в Укра╖н╕ через Крим, вважаючи Кримську в╕йськово-морську базу головним стратег╕чним опорним пунктом для зд╕йснення сво╖х ╕мперських амб╕ц╕й у Чорному мор╕ та на Близькому Сход╕.
Кер╕вництву Укра╖ни потр╕бно було вже тод╕ поставити Рос╕ю на належне м╕сце на м╕жнародн╕й арен╕ ╕ не допустити незаконного захоплення Чорноморського флоту та Кримсько╖ В╕йськово-Морсько╖ бази, а не втягуватися у гру Кремл╕вських небожител╕в п╕д назвою Союз Незалежних Держав (СНД), оск╕льки Чорноморський флот аж н╕як не м╕г бути стратег╕чним через замкнут╕сть Чорного моря. Та Москв╕ хитр╕стю вдалося втягнути Укра╖ну у свою п╕дступну гру ╕ отримати контроль над Кримським п╕востровом. Насправд╕, все те було потр╕бно було Кремлю для утримання Укра╖ни в сво╖й пол╕тичн╕й орб╕т╕, для впливу на ╖╖ внутр╕шню ╕ зовн╕шню пол╕тику.
Це ╕ був початок г╕бридно╖ в╕йни Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ проти Укра╖ни, яка посилилась ╕з застосуванням ╕нформац╕йно╖ та економ╕чно╖ складових ╖╖ ведення.
Укра╖на виявилася не готовою до адекватно╖ протид╕╖ агресивним нам╕рам Кремля через явну ╖х недооц╕нку з боку президент╕в та м╕н╕стр╕в оборони, як╕ сво╖ми недолугими р╕шеннями протягом багатьох рок╕в сутт╓во послабили систему оборони держави та бо╓здатн╕сть Збройних Сил Укра╖ни, натом╕сть посиливши в╕йськову присутн╕сть Рос╕╖ в Криму.
Згадуючи под╕╖ 28-р╕чно╖ давнини ╕ оц╕нюючи висок╕ стартов╕ можливост╕ Укра╖ни в ╖╖ розвитку як морсько╖ держави, хочу в╕ддати шану патр╕отам Укра╖ни, як╕ сво╓ю жертовн╕стю надали у той час ц╕ широк╕ можливост╕, що так н╕кчемно були втрачен╕!
Героям Слава! Слава Укра╖н╕!

5 кв╕тня - День в╕дродження В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни, та мало кому в╕домо, що назва саме «В╕йськово-Морськ╕ Сили Укра╖ни», а не «В╕йськово-морський флот Укра╖ни», була запропонована кап╕тан-лейтенантом ╤горем Тенюхюм, нин╕ адм╕ралом, на зор╕ в╕дродження нашого флоту у жовтн╕ 1991 року. Доц╕льн╕сть саме тако╖ назви в╕н аргументував так: «У склад╕ В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни флот╕в, за потребою, може бути не один».
Погодившись з ним, я вн╕с цю назву у проект Закону Укра╖ни «Про Збройн╕ Сили Укра╖ни», який був прийнятий Верховною Радою Укра╖ни 6-го грудня 1991 року.
Наприк╕нц╕ жовтня 1991 року кап╕тан-лейтенант ╤гор Тенюх, на той час член проводу Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни, депутат районно╖ ради м╕ста Севастополя, запропонував мен╕ допов╕сти М╕н╕стру оборони Укра╖ни Костянтину Морозову про стан Чорноморського флоту.
Я п╕дтримав цю його пропозиц╕ю, але вважав, що йому вже час показати себе ╕н╕ц╕атором створення Укра╖нського флоту, тому сказав йому, що п╕демо на допов╕дь лише тод╕, коли це питання буде повно викладене на карт╕ з пояснювальною запискою ╕ в╕н особисто буде готовим для тако╖ допов╕д╕.
╤гор Тенюх негайно розгорнув активну д╕яльн╕сть ╕з здобуття повно╖ ╕нформац╕╖ про структуру Чорноморського флоту, його чисельний склад, дислокац╕ю тощо, д╕став морськ╕ карти, ретельно нан╕с усю оперативну обстановку, що йому передавали з Севастополя.
На призначений м╕н╕стром час ми були в каб╕нет╕ Костянтина Морозова. В╕н не спод╕вався побачити на карт╕ повну картину Чорноморського флоту ╕ здивовано спитав, як вдалося отримати ст╕льки ╕нформац╕╖. Я в╕дпов╕в, що завдяки патр╕отам Укра╖ни, як╕ проходять службу в штаб╕ ЧФ ╕ готов╕ служити Укра╖нському народов╕.
Заслухавши допов╕дь ╤горя Тенюха, м╕н╕стр подякував ╕ запевнив, що впритул займеться флотом. Чорноморський флот можна було отримати у власн╕сть Укра╖ни кадровими рок╕ровками командувача ЧФ. Проте р╕шучих д╕й щодо створення ВМС Укра╖ни М╕ноборони так ╕ було не розпочало.
Б╕льше того, кер╕вництво держави, вважаючи, що п╕дпорядкування ЧФ М╕н╕стерству оборони Укра╖ни в╕дбудеться само собою, дуже нечемно повело себе з командувачем ЧФ адм╕ралом Касатоновим: його не зустр╕ли на аеродром╕ при прибутт╕ у Ки╖в на нараду до Президента Укра╖ни Леон╕да Кравчука у с╕чн╕ 1992 року та змусили довго чекати в приймальн╕. Ця зневага орган╕затор╕в зустр╕ч╕ додала адм╕ралу Касатонову недружност╕ до Укра╖нсько╖ держави, на чому в╕н неодноразово згодом наголошував у сво╖х виступах.
Перед в╕д’╖здом в аеропорт адм╕рал зателефонував до штабу ЧФ ╕ в╕ддав наказ ус╕ канали зв’язку та управл╕ння флотом, включен╕ на Ки╖в, переключити на Москву, куди негайно вилет╕в сам. Ситуац╕я з передачею Чорноморського флоту Укра╖н╕ загострилась через особист╕ амб╕ц╕╖ командувача флотом. Та спираючись на патр╕отизм ╕ самов╕ддан╕сть Укра╖н╕ оф╕цер╕в флоту: ╤. Тенюха, М. Гука, В. Холодюка, В. Махна, О. Пляшечн╕кова, В. Польового, Б. Кожина, Ю. Шалита, В. Рожманова, та завдяки нап╕влегальн╕й робот╕ друз╕в, колег та ╕нших оф╕цер╕в-патр╕от╕в, ╖хн╕х дружин, вдалося досягти усп╕ху в започаткуванн╕ на ЧФ процесу складання присяги на в╕рн╕сть укра╖нському народов╕. Саме ╕н╕ц╕атива знизу прискорила прийняття державних р╕шень щодо створення ВМС Укра╖ни, але вже поза Чорноморським флотом.
На початку лютого 1992 року ╤. Тенюх вкотре висловив мен╕ сво╓ занепоко╓ння тим, що на ЧФ моряки, не дочекавшись вказ╕вок з Ки╓ва, за власною ╕н╕ц╕ативою, всупереч команд╕ адм╕рала ╤горя Касатонова продовжують складати присягу, а М╕н╕стерство оборони Укра╖ни н╕яким чином на це не реагу╓.
Я негайно зустр╕вся з м╕н╕стром оборони генералом К. Морозовим ╕ запропонував йому в╕дрядити до Севастополя ком╕с╕ю М╕ноборони, на що Костянтин Петрович в╕дпов╕в, що ще не час це робити ╕ роздратовано додав, що у нас нема з ким створювати флот, мовляв, одного кап╕тан-лейтенанта тут замало.
На це я з тверд╕стю у голос╕ в╕дпов╕в йому, що за цим кап╕тан-лейтенантом стоять кап╕тани 1-го рангу, командири з’╓днань ╕ частин, як╕ здатн╕ розпочати роботу по створенню ВМС Укра╖ни, а сам кап╕тан-лейтенант Тенюх ╓ районним депутатом Севастополя. Врешт╕-решт, я запропонував Костянтину Петровичу в╕дрядити до Севастополя мене разом з ╤горем Тенюхом.
М╕н╕стр з цим погодився, ╕ вже наступного дня ми з ╤горем були в Севастопол╕.
Нас чекали О. Клю╓в, М. Тихонов, Я. Древаль, Ю. Шалит та ╖хн╕ п╕длегл╕, що присягнули Укра╖н╕, чекали ╕ ╖хн╕ дружини та д╕ти.
Настр╕й у моряк╕в був дещо пригн╕чений: ╖х зв╕льнили з ЧФ, а Укра╖на ще не прийняла. Проте сам при╖зд представник╕в з Ки╓ва додав ╖м оптим╕зму.
Тим часом ╤гор Тенюх орган╕зував складання, а я, як старший за в╕йськовим званням, зд╕йснив приведення до присяги на в╕рн╕сть укра╖нському народов╕ вс╕х бажаючих оф╕цер╕в, м╕чман╕в ╕ прапорщик╕в на територ╕╖ Севастопольсько╖ прикордонно╖ застави.
╤нформац╕я про цю под╕ю швидко д╕йшла до командувача ЧФ, який наказав вислати групу десантник╕в для розшуку «лазутчик╕в з Ки╓ва» ╕ ф╕зично покарати ╖х.
Проте наш╕ прихильники надавали для пересування по м╕сту р╕зн╕ автомоб╕л╕, що зробило нас невловимими ╕ дозволило уникнути небажаних ╕ непри╓мних зустр╕чей.
 
Перед в╕д’╖здом до Ки╓ва ми зустр╕лися з майором В╕тал╕╓м Рожмановим, командиром батальйону морсько╖ п╕хоти. В╕н пов╕домив, що батальйон св╕домо готовий виконати волю Верховно╖ Ради Укра╖ни ╕ присягнути на в╕рн╕сть укра╖нському народов╕, але командування бригади ╕ ЧФ перешкоджа╓ цьому. Я був у захопленн╕ в╕д мужност╕ цих людей, як╕ св╕домо йшли на подвиг заради Укра╖ни. А 26 лютого 1992 року батальйон майора В. Рожманова присягнув укра╖нському народов╕.
Про ц╕ под╕╖ у Севастопол╕ газета «Народна арм╕я» в╕д 7 березня 1992 року писала: «…Несмотря на обстановку морального террора, которую установило командование Черноморским флотом, отдельный батальон морской пехоты, которым командует майор Виталий Рожманов, принял присягу на верность народу Украины. Этот батальон по итогам за 1991 год признан лучшим в бригаде. Высок авторитет его офицеров в воинском коллективе морских пехотинцев. Наверное, поэтому командование флота решило как можно скорее избавиться от «паршивой овцы», которая, как известно, может испортить все стадо… Было принято решение о кадрировании батальона. Комбат майор Рожманов отстранен от командования… В настоящее время батальон разоружен… Командование Черноморского флота начинает внедрять методы психологического и идеологического террора…»
Прикро ╕ дивно, що усе це безкарно для ╤. Касатонова, громадянина ╕ншо╖ кра╖ни, робилося на територ╕╖ суверенно╖ держави, а громадяни Укра╖ни, що присягнули на в╕рн╕сть ╖╖ народов╕, опинилися без роботи.
Д╕йшло до того, що ╖м н╕чим було годувати с╕м’╖.
Не залишилося н╕чого ╕ншого, як негайно звернутися до м╕н╕стра Костянтина Морозова з проханням в╕дрядити до Севастополя оперативну групу у склад╕ генерала Василь╓ва, начальника служби в╕йськ ╕ оф╕цер╕в — представник╕в управл╕нь кадр╕в, моб╕л╕зац╕йного, ф╕нансового та в╕дд╕лу ВМС Укра╖ни.
Костянтин Морозов з пропозиц╕╓ю погодився, ╕ вже 3 березня 1992 року оперативна група п╕д мо╖м кер╕вництвом прибула до штабу ЧФ у Севастопол╕. Я в╕дрекомендувався ╕ попросив ауд╕╓нц╕╖ у адм╕рала ╤. Касатонова.
Мен╕ в╕дпов╕ли, що командувач прийме мене одного о 17-й годин╕.
У призначений час я вв╕йшов до його каб╕нету.
Адм╕рал Касатонов виявився досить прив╕тною ╕ ц╕кавою людиною, не схожою ан╕ на диктатора, ан╕ на правопорушника. ╤гор Володимирович вийшов назустр╕ч ╕, вказавши на м╕й депутатський значок, спитав, чи ус╕ оф╕цери М╕ноборони Укра╖ни ╓ нац╕онал╕стами.
Я пояснив, що це державний прапор Укра╖ни.
Адм╕рал запросив мене с╕сти ╕ почалася розмова, яка його явно зац╕кавила. На мо╖ зауваження щодо права власност╕ Укра╖ни на Чорноморський флот в╕н сказав, що дотриму╓ться тако╖ позиц╕╖: ЧФ ╓ власн╕стю трьох держав - Рос╕╖, Укра╖ни ╕ Груз╕╖, базу╓ться у ╖хн╕х портах, а тому вважа╓ться стратег╕чним ╕ п╕дпорядкову╓ться командуванню Стратег╕чних Сил СНД. Щодо зв╕льнення з╕ служби моряк╕в, як╕ присягнули Укра╖н╕, адм╕рал пояснив, що вс╕ оф╕цери ╕ прапорщики сво╓ю присягою довели, що вони бажають служити на флот╕ Укра╖ни, а не на стратег╕чному ЧФ. Я ж висловив думку про те, що вбачаю позиц╕ю адм╕рала такою, що суперечить чинному законодавству Укра╖ни ╕ м╕жнародним правовим нормам, ╕ на цьому етап╕ було б доц╕льно не проводити зв╕льнення, а визначити принаймн╕ один корабель ╕ укомплектувати його моряками, як╕ вже присягнули Укра╖н╕.
Адм╕рал Касатонов сказав, що таке р╕шення внесе розкол на ЧФ ╕ знизить бойову готовн╕сть флоту. Наша розмова з адм╕ралом Касатоновим затягнулася. Вже минуло майже п╕втори години, ╕ я подумав, що пора ╖╖ завершувати, та ╤горя Володимировича потурбував оперативний черговий ╕ пов╕домив, що прибув генерал-лейтенант Скуратов.
- «Пусть заходит!», коротко в╕дреагував адм╕рал.
Хвилин за десять хтось постукав, двер╕ в╕дчинилися ╕ до каб╕нету енерг╕йно ув╕йшов п╕дтягнутого вигляду оф╕цер у чорн╕й морськ╕й форм╕, але погони з червоним кантом видавали його приналежн╕сть до берегового складу. Так, це був генерал-лейтенант Скуратов ╤ван Сидорович, начальник берегових в╕йськ ╕ морсько╖ п╕хоти ВМС ЗС СРСР.
Адм╕рал Касатонов в╕дрекомендував нас одне одному, ми познайомились.
Залишивши мене, Скуратов ╕ Касатонов п╕д╕йшли до в╕кна каб╕нету, щоб переговорити.
З ╖хньо╖ розмови я зрозум╕в, що генерал Скуратов прибув до Севастополя не оф╕ц╕йно, а для вир╕шення проблем, як╕ виникли у нього з дачею п╕д Севастополем. Перемовившись м╕ж собою, адм╕рал Касатонов ╕ генерал Скуратов повернулись до розмови з╕ мною.
Генерал Скуратов, д╕знавшись, що я порушив питання власност╕ Чорноморського флоту, усм╕хнувся ╕ сказав, що Чорноморський флот ╓ стратег╕чним ╕ що в╕н ма╓ тримати п╕д контролем акватор╕╖ Середземного моря ╕ сходу Атлантики.
На це я звернув увагу генерала Скуратова на мапу Чорного моря ╕ сказав, що Чорноморському флоту для виходу у Середземне море потр╕бно подолати протоки Босфор ╕ Дарданелли, як╕ перебувають п╕д контролем Турецько╖ Республ╕ки, яка ╓ членом НАТО, а це означа╓, що Чорноморський флот перебува╓ у м╕шку, для виходу з якого потр╕бно проводити в╕дпов╕дн╕ в╕йськово-морськ╕ операц╕╖ проти Турецько╖ Республ╕ки, яку блок НАТО не залишить без допомоги, тож вважати, що Чорноморський флот ╓ стратег╕чним, нема╓ п╕дстав.
Генерал Скуратов на це запально в╕дпов╕в, що за затвердженим планом нав╕ть одна його бригада морських п╕хотинц╕в здатна захопити Босфор ╕ утримувати його до п╕дходу основних сил флоту. Якщо буде потр╕бно, морськ╕ п╕хотинц╕ застосують ядерн╕ м╕ни.
Я змушений був нагадати генералу, що плани лише передбачають, а реальн╕ бойов╕ д╕╖ дадуть зовс╕м ╕ншу ситуац╕ю з непередбачуваними обставинами. Кр╕м того, не можна вважати, що в╕дпов╕дних план╕в протид╕╖ захопленню протоки у Турецько╖ Республ╕ки ╕ у НАТО нема╓, а тому вважаю, що лише сама ця необх╕дн╕сть Чорноморському флоту пробиватися до Середземного моря з виснажливими боями заперечу╓ його стратег╕чн╕сть.
У в╕дпов╕дь генерал Скуратов розпов╕в про висок╕ бойов╕ можливост╕ бригади морсько╖ п╕хоти, що кожен морський п╕хотинець вартий трьох ворожих б╕йц╕в, а тому переконаний в усп╕ху проведення заплановано╖ операц╕╖.
Я, у свою чергу, в╕дпов╕в, що Укра╖на, як молода незалежна держава, не передбача╓ ведення в╕йни з сус╕дн╕ми державами ╕ прагне жити з ними в мир╕, але Чорноморський флот, що базу╓ться в портах Укра╖ни, за ус╕ма м╕жнародними нормами, визнаними Рос╕╓ю, належить Укра╖н╕, оск╕льки його варт╕сть р╕вноц╕нна щор╕чному внеску Укра╖ни в державний бюджет колишнього СРСР на утримання вс╕х флот╕в Збройних Сил колишнього СРСР.
Генерал Скуратов дотримувався ╕ншо╖ думки, яку оголошували на той час у Москв╕, як в оточенн╕ маршала ав╕ац╕╖ ╢вгена Шапошникова, так ╕ в оточенн╕ м╕н╕стра оборони Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ генерал-полковника Павла Грачова про те, що Чорноморський флот ╓ складовою Стратег╕чних Сил СНД, належить Груз╕╖, Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ та Укра╖н╕, а тому жодного розпод╕лу Чорноморського флоту не буде, заявив в╕н.
Ну, нав╕що Укра╖н╕ взагал╕ мати св╕й флот, як ╓ Стратег╕чн╕ Сили оборони СНД, як╕ зможуть захистити Укра╖ну на Чорному мор╕, - розсердився генерал.
Стало ц╕лком зрозум╕ло, що кер╕вництво Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ трима╓ курс на привласнення Чорноморського флоту ╕ його берегово╖ ╕нфраструктури, розташовано╖ на територ╕╖ Укра╖ни в Криму ╕ Севастопол╕.
П╕сля ц╕╓╖ бес╕ди у мене не залишилося жодного сумн╕ву: адм╕рал Касатонов ст╕йко сто╖ть на сторож╕ ╕нтерес╕в Рос╕╖, а тому, чий Чорноморський флот, того ╕ Крим.
Ввечер╕ з телетайпу Севастопольського управл╕ння СБУ я передав до М╕ноборони на ╕м’я генерала ╤вана Б╕жана телеграму такого зм╕сту:
«Легенда. Заступнику М╕н╕стра оборони Укра╖ни генерал-лейтенанту Б╕жану ╤. В.
Допов╕даю. В╕дпов╕дно до розпорядження М╕н╕стра оборони Укра╖ни о 15.30 3 березня ц. р. приступив до роботи в управл╕нн╕ Чорноморського флоту. Оперативна група МО Укра╖ни була прийнята начальником штабу флоту, визначен╕ напрями роботи. О 17.00 в╕дбулася бес╕да з командувачем флотом. У ход╕ бес╕ди адм╕рал Касатонов ╤. В. висловив тверду позиц╕ю про неп╕дпорядкован╕сть Чорноморського флоту Укра╖н╕; що Чорноморський флот ╓ оперативно-стратег╕чним об’╓днанням, яке входить до об’╓днаних збройних сил СНД, тому н╕ про яке розм╕щення оперативно╖ групи МО Укра╖ни при штаб╕ ЧФ у Севастопол╕ не може бути й мови; що не Укра╖на, а штаб ВМФ буде визначати склад корабл╕в, як╕ вид╕лятимуться ВМС Укра╖ни; в╕дв╕дання з’╓днань, частин ╕ корабл╕в представниками МО Укра╖ни без особистого дозволу адм╕рала Чернав╕на категорично заборонено; складання присяги в добров╕льному порядку на в╕рн╕сть народов╕ Укра╖ни категорично заборонено до зустр╕ч╕ гол╕в держав 20 березня ц. р. Статтю 1 Угоди «Про стратег╕чн╕ сили» тлумачить так, н╕би мова у н╕й йде про в╕йськов╕ формування ╕ об’╓кти, якими ╓ з’╓днання ╕ частини, а ЧФ до них не належить. Вимага╓ ус╕ питання стосовно флоту вир╕шувати т╕льки через штаб ВМФ СНД. Прошу п╕дтвердити повноваження нашо╖ групи для командування флоту ╕ домогтися допуску до роботи у з’╓днаннях, частинах ╕ кораблях ЧФ телеграмою на адресу командування ОЗС СНД. П╕дтверджу╓мо гостру необх╕дн╕сть зам╕ни командувача Чорноморським флотом адм╕рала Касатонова ╤. В. Пропону╓мо: висловити окрему думку М╕н╕стерства оборони Укра╖ни на адресу маршала Шапошн╕кова про в╕дверте ╕ категоричне нехтування адм╕ралом Касатоновим ╤. В. вимог закон╕в Укра╖ни ╕ прийнятих домовленостей гол╕в держав СНД, прав людини стосовно в╕йськовослужбовц╕в — громадян Укра╖ни, хто склав ╕ хто бажа╓ скласти присягу на в╕рн╕сть укра╖нському народов╕; виключити з перел╕ку з’╓днань ╕ частин, що вид╕ляються до складу стратег╕чних сил управл╕ння, 30-ту див╕з╕ю протичовнових корабл╕в ╕ 14-ту див╕з╕ю п╕дводних човн╕в для запоб╕гання розколу флоту; поставити перед командуванням ОЗС СНД питання про негайну передачу 1-╖ бригади корабл╕в охорони водного району М╕н╕стерству оборони Укра╖ни, особовий склад яко╖ вже присягнув Укра╖н╕, для запоб╕гання зменшення бо╓здатност╕, бо╓готовност╕ та розправи над оф╕церським складом. Вир╕шити питання про розм╕щення та всеб╕чне забезпечення ОГ МО Укра╖ни при штаб╕ ЧФ з командуванням ОЗС СНД. В. Лазорк╕н».
На в╕дпов╕дь «зверху» довго чекати не довелося.
Вже 5 кв╕тня 1992 року п╕д головуванням Леон╕да Кравчука в╕дбулося зас╕дання Ради оборони Укра╖ни, п╕дсумком якого стало видання Указу Президента Укра╖ни «Про нев╕дкладн╕ заходи буд╕вництва Збройних Сил Укра╖ни».
У пункт╕ 2 цього Указу було записано: «Сформувати В╕йськово-Морськ╕ Сили Укра╖ни на баз╕ сил Чорноморського флоту, дислокованого на територ╕╖ Укра╖ни». Проте частина друга пункту 2 погоджувалася на в╕днесення Чорноморського флоту до Стратег╕чних Сил СНД.
Це була велика послуга Рос╕╖: «М╕н╕стерству оборони Укра╖ни приступити до формування орган╕в управл╕ння В╕йськово-Морськими Силами Укра╖ни, погодивши з Головнокомандувачем ОЗС держав Сп╕вдружност╕ перел╕к корабл╕в ╕ частин Чорноморського флоту, як╕ тимчасово передаються в оперативне п╕дпорядкування Стратег╕чних Сил держав Сп╕вдружност╕».
Як показала ╕стор╕я, нема╓ н╕чого б╕льш пост╕йного, н╕ж тимчасове, а тому аж у 1997 роц╕ в╕дбувся розпод╕л ЧФ, який закр╕пив значний вплив Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ на Крим через дислокац╕ю там Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
Укра╖н╕ ж було вид╕лено лише м╕зерну частку в╕д колишнього ЧФ СРСР.
А вже за два дн╕ п╕сля зас╕дання РНБО, 7 кв╕тня, до Севастополя прибула парламентсько-урядова делегац╕я Укра╖ни п╕д кер╕вництвом Василя Дурдинця для реал╕зац╕╖ Указу Президента Укра╖ни ╕ призначення командувачем ВМС Укра╖ни контр-адм╕рала Бориса Кожина, командира Кримсько╖ в╕йськово-морсько╖ бази ЧФ.
Була створена орган╕зац╕йна група ВМС Укра╖ни ╕ розпочалася планова робота над в╕дродженням В╕йськово-Морських Сил суверенно╖ Укра╖ни. Цей процес проходив у жорстких умовах протид╕╖ з боку кер╕вництва ЧФ РФ, але ╕ це була перемога!
Це була наша - патр╕от╕в Укра╖ни к╕нця ХХ стол╕ття - перемога у загальному процес╕ в╕ков╕чного прагнення Укра╖нського народу до незалежност╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2020 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22176

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков