Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3544)
З потоку життя (6791)
Душі криниця (3657)
Українці мої... (1498)
Резонанс (1566)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА ЗАКЛИКА╢ ВЕРХОВНОГО КОМ╤САРА ОБС╢ В╤ДРЕАГУВАТИ НА УТИСКИ В КРИМУ ТА НА ДОНБАС╤
Про це заявив Пост╕йний представник Укра╖ни при м╕жнародних орган╕зац╕ях у В╕дн╕ ╢вген╕й Цимбалюк...


ОКУПАНТИ В КРИМУ ЗАСНУВАЛИ МЕДАЛЬ ЗА "ЗБЕРЕЖЕННЯ МИРУ" З УКРА╥НОЮ
У так зван╕й «укра╖нськ╕й громад╕ Криму» заснували медаль «Переяславська...


СУД РФ ВИСУНУВ ОБВИНУВАЧЕННЯ В "ТЕРОРИЗМ╤" ЩЕ ТРЬОМ КРИМСЬКИМ ТАТАРАМ
Про це в Facebook пов╕домля╓ Кримська сол╕дарн╕сть.


КПВВ НА АДМ╤НМЕЖ╤ З ОКУПОВАНИМ КРИМОМ ПРАЦЮЮТЬ В ОБМЕЖЕНОМУ РЕЖИМ╤
Про це у Faceboоk пов╕домля╓ Херсонський прикордонний заг╕н Держприкордонслужби.


КНИГА ПРО ОЛЕГА СЕНЦОВА
У Харков╕ ще до визволення мужнього громадянина Укра╖ни було видано книгу Олександра Мимрука...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2020 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 03.04.2020
ЗЕЛЕНСЬКИЙ VS КОЛОМОЙСЬКИЙ: БИТВА ЗА МВФ, В ЯК╤Й ЗАГИНУЛА МОНОБ╤ЛЬШ╤СТЬ

"Це ще не к╕нець. Це нав╕ть не початок к╕нця. Але, можливо, це к╕нець початку".
В╕нстон Черчилль

Ця битва була неминучою. Як би часто не показували ще-ком╕ка Володимира Зеленського на канал╕ ще-ол╕гарха ╤горя Коломойського, але рано чи п╕зно президент мусив зробити виб╕р.
Виконати вимоги МВФ, позбавити колишн╕х власник╕в "Привата" шансу повернути банк ╕ отримати ворога в особ╕ Коломойського... 
Чи продовжити з ним дружбу, дозволити забрати "Приват" назад, але з╕штовхнутись ╕з загрозою дефолту. 
30 березня Володимир Зеленський ухвалив сво╓ р╕шення на користь МВФ та держави. Хоча, якщо чесно, це уже був виб╕р без вибору. 
Неспод╕вано у протистояння МВФ – "Приват" ув╕рвався трет╕й гравець – коронав╕рус. В╕н змусив "слуг народу" д╕яти максимально швидко, буквально з сьогодн╕ на сьогодн╕.
Вимушено закривши кра╖ну на карантин, нова влада митт╓во опинилась на пороз╕ системно╖ економ╕чно╖ та ф╕нансово╖ кризи. Д╕ра в бюджет╕, розм╕ри яко╖ зб╕льшуються з кожним днем, мусить бути чимось заповнена. 
Уряду потр╕бн╕ грош╕, як╕ у нин╕шн╕х умовах Укра╖на може взяти лише в одному м╕сц╕ – МВФ.   
Буквальна ц╕на цих грошей невисока – позики МВФ да╓ п╕д м╕н╕мальн╕ в╕дсотки. Але ц╕ грош╕ зазвичай мають пол╕тичну ц╕ну.
У нин╕шн╕х умовах – це закон про неповернення збанкрут╕лих банк╕в та не менш важкий ╕ доленосний закон про ринок земл╕. Обидва в понед╕лок п╕дтриман╕ Радою.
Ц╕ною цих голосувань для президента стала в╕йна з ╤горем Коломойським та публ╕чна демонстрац╕я краху моновлади.
Жодне з критичних р╕шень 30 березня не було проголосоване президентською фракц╕╓ю "Слуга народу" самост╕йно. 
Не-╓дине ц╕ле. Розпад моноб╕льшост╕
Еп╕дем╕я коронав╕русу зм╕ню╓ св╕т просто на наших очах. ╤ поруч з медичними небезпеками пандем╕я несе не менш страшн╕ економ╕чн╕ загрози. 
Закрит╕ на карантин╕ люди не можуть ходити на заводи, подорожувати, продавати оффлайн послуги ╕ купувати ╖х. Орендар╕ не можуть платити за нерухом╕сть, роботодавц╕ не можуть виплачувати зарплати, SpaceX не може робити ракети, а ки╖вське метро – возити людей.
Усе це в╕дбува╓ться одночасно, весь св╕т одразу закрився на карантин про╖дати сво╖ запаси. Хто ╖х, звичайно, ма╓.
У держави Укра╖на у запасниках – т╕льки неск╕нченн╕ проблеми ╕ борги. 
Р╕вно р╕к тому, 31 березня, в╕дбувся перший тур президентських вибор╕в. Того дня почався неймов╕рний процес тотально╖ зм╕ни влади, який занурив кра╖ну в стан перманентно╖ турбулентност╕: перший тур, другий тур, парламентськ╕, зм╕на ЦВК, перший уряд, "в╕дставки" ╕ в╕дставки...
Божев╕льна турбулентн╕сть останнього року, особливо останн╕х двох "урядових" м╕сяц╕в, загострила ╕ так хрон╕чн╕ недуги укра╖нсько╖ соц╕алки, медицини та економ╕ки. 
Тож коли почав насуватися коронав╕рус ╕ разом ╕з ним – велика економ╕чна криза, влада почала ц╕пен╕ти ╕ розсипатися.
Першою жертвою став уряд Олекс╕я Гончарука, який в╕дправили у в╕дставку через п╕вроку роботи. 
Зм╕на Кабм╕ну мала зупинити поступовий, доеп╕дем╕чний спад економ╕ки. В процес╕ кадрових перестановок було ст╕льки хаосу, плутанини ╕ банально╖ непродуманост╕, що, коли Рада призначила новий Кабм╕н без економ╕чного блоку, н╕хто уже не дивувався. Добре, що хоч так. 
Поки Зеленський витрачав час на пошук нового глави М╕неконом╕ки, коронав╕рус сковував найб╕льш╕ економ╕ки св╕ту. 
Коли в╕рус почав доводити до колапсу найкращ╕ системи медицини у св╕т╕ й вимагати приголомшливих ф╕нансових вливань, укра╖нська влада кинулась м╕няти щойно призначених м╕н╕стр╕в ф╕нанс╕в та охорони здоров'я.
Але якщо пол╕тичний р╕к Зеленського 31 березня починався з "електорального торнадо", якщо його фракц╕я у Рад╕ зразка вересня 2019-го могла сама, без роздум╕в ╕ дискус╕й проголосувати будь-який закон 250 голосами, то вже навесн╕ 2020-го в╕д ц╕╓╖ моновелич╕ не лишилось ╕ сл╕ду.
Упродовж минулого тижня Верховна Рада не могла з╕братися на зас╕дання, щоб прийняти критичн╕ зм╕ни до бюджету та антикризов╕ закони, потр╕бн╕ для боротьби з насл╕дками еп╕дем╕╖.
Депутат╕в "Слуги народу" попередили далеко не ви╖жджати – щоб в будь-який момент вони могли д╕статися до Ки╓ва за 24 години. 
З одного боку, народн╕ обранц╕ банально боялися збиратися через коронав╕рус. Один за одним у депутат╕в п╕дтверджували COVID-19. 
З ╕ншого боку (╕ це ключовий момент), робота влади абсолютно розбалансована, новий уряд ╕ депутати не могли п╕дготувати й узгодити м╕ж собою антикризов╕ економ╕чн╕ закони. Ситуац╕я була наст╕льки напружена, що у п╕дсумку коштувала посад м╕н╕страм, яких призначили м╕сяць тому. 
Минулого четверга прем'╓р зустр╕вся з головами фракц╕й ╕ кер╕вництвом Ради. В╕н прин╕с ╕ урядов╕ ╕н╕ц╕ативи по скороченню бюджетних витрат, стаб╕л╕зац╕йному фонду та ╕нших економ╕чних заходах. 
Але нав╕ть "сво╖" депутати з╕ "Слуги народу" вийшли з т╕╓╖ зустр╕ч╕ дуже розчарованими.
"Зустр╕ч з прем'╓ром показала абсолютну неготовн╕сть. Все це було сумно", – резюмував тод╕ високопоставлений сп╕врозмовник УП у ВРУ.  
"Вс╕ фракц╕╖ та групи виступили з критикою урядових зм╕н ╕ д╕йшли сп╕льно╖ думки, що без узгодження з парламентом ц╕ зм╕ни прийнято не буде", – додавав народний депутат в╕д фракц╕╖ "Голос" Ярослав Железняк. 
Тод╕ ж, за ╕н╕ц╕ативи Петра Порошенка (!) була створена робоча група, яка мала напрацювати необх╕дн╕ законопро╓кти в економ╕чн╕й, соц╕альн╕й та бюджетн╕й сферах.
Роботи було так багато, що дату позачергового зас╕дання Ради переносили з дня на день. Спочатку йшла мова про суботу, пот╕м про нед╕лю, аж врешт╕ обрали понед╕лок. 
Поки депутати допрацьовували законопро╓кти, в Оф╕с╕ президента проходили сп╕вбес╕ди для чергових ротац╕й в уряд╕, щоб зм╕нити двох м╕н╕стр╕в: охорони здоров'я – ╤ллю ╢мця, якого в уряд╕ жартома називали Брежн╓вим за манеру п╕днесено говорити про власну персону, та м╕н╕стра ф╕нанс╕в – ╤горя Уманського.
При тому, що сам╕ вони не мали нам╕ру йти.
"╢мець був надто конфл╕ктний. В╕н вимагав надзвичайного стану, щоб мати б╕льше повноважень. В╕н так ╕ казав: мен╕ треба б╕льше повноважень, щоб вибудувати вертикаль. В╕д нього вс╕ втомилися", – розпов╕дав УП один ╕з член╕в уряду. 
Стосовно Уманського ситуац╕я неоднозначна. 
"В╕н взагал╕ якось дивно поводився. На КМУ був на сво╖й хвил╕. Не погоджував купу важливих документ╕в. На переговорах з МВФ погрожував ╖м дефолтом. А ще по сут╕ вбив спрощену процедуру закуп╕вель, яку ми проголосували окремим законом", – обурю╓ться один з╕ "слуг".
Уманському у "Слуз╕ народу" приписують ╕ жорсткий про╓кт скорочення витрат бюджету, де вир╕зали ф╕нансування на вс╕ гуман╕тарн╕ сфери ╕ спорт, але не зчепили органи влади ╕ МВС. 
Сп╕вбес╕ди з новими кандидатами традиц╕йно проводили прем'╓р Шмигаль, голова ОПУ Андр╕й ╢рмак, перший пом╕чник президента Серг╕й Шеф╕р та президент Володимир Зеленський. 
Так, на м╕н╕стра ф╕нанс╕в вони обрали Серг╕й Марченка, який ран╕ше працював заступником м╕н╕стра ф╕нанс╕в та заступником кер╕вника Адм╕н╕страц╕╖ президента час╕в Порошенка. 
"Ми вс╕ добре Серг╕я зна╓мо ╕ зараз не одна людина рекомендувала його прем'╓ру. Не було такого, щоб хтось один прив╕в його за руку. Марченка ╕ ран╕ше хот╕ли в уряд – Гончарук хот╕в його взяти м╕н╕стром соцпол╕тики, але зор╕ тод╕ не з╕йшлися", – говорить високопоставлений сп╕врозмовник на Банков╕й.
"Марченко з'явився б╕ля Зеленського разом з Данилюком, коли той ще був членом команди. Його к╕лька раз╕в пропонували на заступника Маркаров╕й, але не склалось", – дода╓ сп╕врозмовник у М╕нф╕н╕.
Зам╕сть ╤лл╕ ╢мця на м╕н╕стра охорони здоров'я на Банков╕й обрали Максима Степанова. 
В╕н був одним ╕з головних кандидат╕в на цю посаду ще п╕д час формування уряду Гончарука. Тод╕ його появу пов'язували з двома людьми, з якими у Степанова добр╕ стосунки: главою МВС Арсеном Аваковим ╕ добрим знайомим Зеленського ╤горем Палицею. Останн╕й одночасно ╕ б╕знес-партнер ╤горя Коломойського, ╕ кум Степанова.
"Степанов ще з л╕та був два рази на сп╕вбес╕д╕ у Зеленського. Але в мирний час ставлять тих, хто може виконувати ╕нш╕ завдання", – розпов╕да╓ сп╕врозмовник з оточення нового м╕н╕стра.
Степанов за осв╕тою х╕рург, але л╕карем н╕коли не був. Займався в р╕зн╕ роки то газом, то державною роботою. Останн╓ гучне м╕сце роботи Степанова – Одеська ОДА, де в╕н зам╕нив М╕хе╖ла Саакашв╕л╕. 
П╕д час виборчо╖ кампан╕╖ Петро Порошенко мав сварку з╕ Степановим у прямому еф╕р╕ 1+1, бо губернатор в╕дмовився виконувати соц╕альну програму, яку можна було розц╕нити як непрямий п╕дкуп виборц╕в з боку експрезидента. 
Була ще третя кандидатура в Кабм╕н, яку погодили в Оф╕с╕ – це Ольга Буславець, вона мала стати м╕н╕стром енергетики та еколог╕╖. 
Ран╕ше Буславець працювала гендиректором Директорату енергетичних ринк╕в М╕н╕стерства енергетики та навколишнього середовища. 
За даними УП, колишн╕й м╕н╕стр енергетики Оржель у закритих депутатських чатах обурювався, що зв╕льнив Буславець за пряму роботу на ДТЕК ол╕гарха Р╕ната Ахметова.
Чиновниця ╕ справд╕ у жовтн╕ 2019 року була одним ╕з розробник╕в про╓кту постанови Кабм╕ну, якою пропонувалося надати ТОВ "ДТЕК Сх╕денерго", що перебува╓ в орб╕т╕ Р╕ната Ахметова, знижку на куп╕влю газу в НАК "Нафтогаз". 
Ус╕х трьох кандидат╕в привели напередодн╕ на зустр╕ч з главами фракц╕й, представили "Слуз╕ народу" ╕ мали призначити на позачерговому зас╕данн╕ Ради в понед╕лок. 
Це мало бути простою формальн╕стю, але стало увертюрою до великого публ╕чного провалу. 
У понед╕лок на другому з трьох позачергових зас╕дань Рада провалила голосування за призначення: за Марченка знайшли 223 голоси, за Степанова – 217. 
╤ хоч нестача була незначною, але важливо було ╕нше – "Слуга народу" виявилась нездатною самост╕йно проголосувати за будь-що. 
Моноб╕льш╕сть як явище пол╕тичного життя оф╕ц╕йно п╕шла в небуття.
"За" Марченка натиснули кнопку лише 183 "слуги" ╕з 248-ми, "за" Степанова – 182. 
Кандидатуру Буславець взагал╕ зняли з розгляду. Зеленський написав окремий лист, щоб ╖╖ не розглядали. Причина усе та ж – не було голос╕в. 
"Наш╕ депутати давали максимум 170 голос╕в. Буславець не дотягнула б ╕ до 200 голос╕в. ╥╖ надто сильно просовували вс╕ канали ДТЕК. Насторожило те, що вона асоц╕ю╓ться з Ахметовим", – пояснюють УП джерела в енергетичному ком╕тет╕. 
Попередн╕х м╕н╕стр╕в зв╕льнили, а нових не призначили. П╕сля закриття позачергового зас╕дання Укра╖на в розпал еп╕дем╕╖ опинилась без ключового м╕н╕стра охорони здоров'я та надважливого м╕н╕стра ф╕нанс╕в.
П╕сля цього провалу кер╕вництво фракц╕╖ п╕дтиснуло сво╖х депутат╕в, Давид Арахам╕я поговорив ╕з групою "Дов╕ра", Андр╕й ╢рмак переговорив з ОПЗЖ, ╕ м╕н╕стр╕в таки призначили.
Але пол╕тика – це не к╕но, де можна вир╕зати провальн╕ дубл╕ й лишити лише вдал╕. 
Особливо, коли за тво╖ми провалами стоять так╕ люди, як ╤гор Коломойський.
Зеленський проти Коломойського, або 267 на 67
Станом на 16 годину 30 березня президент Зеленський програвав, як кажуть, в одн╕ ворота. 
В╕дбулися два запланованих позачергових зас╕дання Ради, де президентську пол╕тсилу показово принижували. 
Зам╕сть домовлених трьох нових м╕н╕стр╕в ╕ зм╕неного бюджету Зеленський мав три порожн╕х кр╕сла поруч з╕ Шмигалем та д╕ру зам╕сть стаб╕л╕зац╕йного фонду.
Не дивно, що перед трет╕м за день позачерговим зас╕данням Ради Володимир Зеленський кинув ус╕ справи ╕ примчав у парламент.
У нього не було вибору – окр╕м кадр╕в ╕ бюджету, депутати мали проголосувати законопро╓кт про банки, так званий "антиколомойський" закон ╕ багатостраждальну земельну реформу.
Обидва питання були критичн╕ для влади, щоб отримати програму п╕дтримки МВФ. Обидва ц╕ питання так само критичн╕ ╕ для Коломойського, якому "зовн╕шн╓ управл╕ння" заважа╓ повернути контроль над нац╕онал╕зованим "ПриватБанком".
Мед╕а ╕ публ╕чн╕ "говорящ╕ голови" Коломойського активно просували ╕дею в╕дмови в╕д роботи з МВФ, переконували, що суверенний дефолт краще, н╕ж зовн╕шн╓ управл╕ння.
Стов╕дсоткових 226 голос╕в н╕ на "антиколомойський" закон, н╕ на землю не було. Наск╕льки хиткою була ситуац╕я, можна судити з того, що Зеленський при╖хав без п╕дготовки, нав╕ть не заготувавши класично╖ промови.   
"У мене теж багато запитань до ц╕╓╖ ситуац╕╖. Дуже багато. Я вас дуже прошу п╕дтримати ц╕ законопро╓кти. Вони важлив╕ для укра╖нського народу", – втомлено звертався до парламентар╕в президент. В╕н нав╕ть зняв захисну маску, пояснюючи, як Укра╖н╕ зараз неймов╕рно важливо отримати транш МВФ.
Схвильован╕сть Зеленського була зрозум╕лою. 
К╕лька дн╕в посп╕ль ком╕тет ф╕нансово╖, податково╖ та митно╖ пол╕тики н╕як не м╕г з╕брати кворум, аби розглянути "антиколомойський" законопро╓кт. 
У цьому ком╕тет╕ дуже доречно значиться заступником глави Олександр Дуб╕нський, а секретарем – ╤гор Палиця. Не чуж╕ Коломойському люди.
Ком╕тет зум╕в з╕братись ╕ затвердити "банк╕вський" законопро╓кт лише за годину до початку зас╕дання 30 березня. 
До цього дек╕лька депутат╕в "Слуги народу" отримували погрози в╕д нев╕домого адресата не голосувати законопро╓кт про банки. 
"Прив╕т, Слуга народу. Хочу дати тоб╕ пораду. Я тоб╕ не раджу голосувати за закон, який забороня╓ повернення банк╕в. Якщо у тебе ╓ трохи м╕зк╕в, то ти вже розум╕╓ш, що Зеленський клоун, ╕ його н╕хто не бо╖ться вже. Влади нема╓...
А якщо ти проголосу╓ш за цей закон, ти станеш на все життя ворогом Коломойського. Влади зм╕нюються, а Коломойський буде завжди, запам'ятайте це. Вас буде Коломойський наздоганяти все життя. В╕н Вам життя не дасть. Зеленський пару рок╕в ╕ п╕де, а Вам жити в ц╕й кра╖н╕", – йшлося в пов╕домленн╕, яке УП переслали к╕лька депутат╕в "СН".
Анон╕мними Telegram-каналами та соцмережами р╕зних навколопол╕тичних блогер╕в курсувала ╕нформац╕я про те, що за в╕дмову голосувати за "антиколомойський" закон депутатам пропонують довол╕ сутт╓в╕ суми грошей.
Кр╕м цього, у сес╕йн╕й зал╕ було м╕н╕мум дв╕ фракц╕╖, як╕ мали стати публ╕чним рупором проти ухвалення закону – "Батьк╕вщина", чию л╕дерку з Коломойським пов'язу╓ дружба ╕ не лише, та група "За майбутн╓", яку в Рад╕ ще називають "групою Коломойського-Авакова".
Спрогнозувати точну цифру на табло парламенту було вкрай складно. Ситуац╕я була хитка. П╕дтримати Зеленського у боротьб╕ проти Коломойського взялись ╕ неспод╕ван╕ союзники – Петро Порошенко ╕ його "╢С".
Володимир Олександрович чи не вперше слухав виступ свого попередника спок╕йно ╕ нав╕ть ╕нколи киваючи головою. Та ╕ "слуги", як╕ зазвичай досить бурхливо реагують на виступи Порошенка, цього разу поводились досить стримано. 
Лише Юл╕я Тимошенко, стоячи неподал╕к в╕д трибуни в оч╕куванн╕ сво╓╖ черги на виступ, нервово закочувала оч╕. Вона мала гарячу промову про "зовн╕шн╓ управл╕ння" ╕ неконституц╕йн╕сть "антиколомойського закону".
Але промова не спрацювала. Перед обличчям свого л╕дера "слуги" спромоглися дати 200 голос╕в "за" перше читання. Решту 67 п╕дкинули "╢С", "Голос" ╕ група "Дов╕ра", яка в основному склада╓ться з мажоритарник╕в, котрих не взяли в "За майбутн╓".
Мотивац╕я "малих" фракцй очевидна. 
По-перше, ╕ "Голос", ╕ "╢С" не могли соб╕ дозволити не проголосувати за реч╕, як╕ сам╕ м╕сяцями вимагали. Уявити соб╕, наприклад, що Порошенко не голосу╓ за "антиколомойський" закон, саме по соб╕ складно.
По-друге, обидв╕ фракц╕╖ чи не вперше чули п╕д час п╕дготовки закон╕в. ╥хн╕ правки приймались, ╖хн╕ пропозиц╕╖ реал╕зовували.
По-трет╓, обидва МВФ╕вських закони гаряче п╕дтримували зах╕дн╕ партнери, до думки яких чутлив╕ ╕ "Голос", ╕ "╢С".
Показник друз╕в ╤горя Валер╕йовича теж вража╓. 
Прогнозовано не голосували колишн╕й гендиректор 1+1 Олександр Ткаченко, який вийняв картку, од╕озн╕ блогери Максим Бужанський та Олександр Куницький – не голосували, а Олександр Дуб╕нський та Ольга Василевська-Смаглюк – утрималися. 
Фракц╕╖ ОПЗЖ та "Батьк╕вщина" не дали жодного голосу за цей законопро╓кт. А Юл╕я Тимошенко особисто натисла червону кнопку "проти". 
Майже вс╕╓╖ групи "За майбутн╓" не було в зал╕. У них ╓ серйозне виправдання – к╕лька депутат╕в на ╕золяц╕╖ або уже госп╕тал╕зован╕ з коронав╕русом. 
Натиснули кнопки "проти" ╕ "утримався" чи просто витягнули картку 67 депутат╕в. 267 проголосували "за".
П╕сля цього тр╕умфу депутати, як╕ боялись збиратися на зас╕дання через коронав╕рус, на довг╕ години зав'язли у правках до земельно╖ реформи, щоб глибоко п╕сля оп╕вноч╕ зак╕нчити цю епопею 259 голосами. 
***
Закони 30-31 березня можна вважати подарунком президенту на р╕чницю першого туру.
Але ц╕ довол╕ значн╕ перемоги Зеленського навряд чи принесуть йому вт╕ху. Адже багато в чому вони ╓ п╕рровими.
Проявилися дв╕ катастроф╕чн╕ для чинного президента реч╕.
По-перше, його фракц╕я, яка ще недавно динам╕чно працювала у турборежим╕, тепер все б╕льше ста╓ схожа на футбольний клуб "Барселона": якщо на пол╕ ╓ Месс╕ – це команда, але щойно головна з╕рка опиня╓ться поза полем – гра команди одразу да╓ збо╖. 
По-друге, ╕сторичного досягнення Зеленського у вигляд╕ моноб╕льшост╕ в Рад╕ б╕льше нема╓. Це доконаний факт, який сл╕д прийняти.
╤ з цього факту сл╕ду╓ лог╕чне запитання: в якому формат╕ працювати дал╕? Чи можна формал╕зувати свою коал╕ц╕ю? Кого обрати: "Голос" ╕ "╢С" чи ОПЗЖ?
Чи все-таки достроков╕ вибори? 
Роман Романюк, Роман Кравець
www.pravda.com.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2020 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22171

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков