Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3544)
З потоку життя (6791)
Душі криниця (3657)
Українці мої... (1498)
Резонанс (1566)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА ЗАКЛИКА╢ ВЕРХОВНОГО КОМ╤САРА ОБС╢ В╤ДРЕАГУВАТИ НА УТИСКИ В КРИМУ ТА НА ДОНБАС╤
Про це заявив Пост╕йний представник Укра╖ни при м╕жнародних орган╕зац╕ях у В╕дн╕ ╢вген╕й Цимбалюк...


ОКУПАНТИ В КРИМУ ЗАСНУВАЛИ МЕДАЛЬ ЗА "ЗБЕРЕЖЕННЯ МИРУ" З УКРА╥НОЮ
У так зван╕й «укра╖нськ╕й громад╕ Криму» заснували медаль «Переяславська...


СУД РФ ВИСУНУВ ОБВИНУВАЧЕННЯ В "ТЕРОРИЗМ╤" ЩЕ ТРЬОМ КРИМСЬКИМ ТАТАРАМ
Про це в Facebook пов╕домля╓ Кримська сол╕дарн╕сть.


КПВВ НА АДМ╤НМЕЖ╤ З ОКУПОВАНИМ КРИМОМ ПРАЦЮЮТЬ В ОБМЕЖЕНОМУ РЕЖИМ╤
Про це у Faceboоk пов╕домля╓ Херсонський прикордонний заг╕н Держприкордонслужби.


КНИГА ПРО ОЛЕГА СЕНЦОВА
У Харков╕ ще до визволення мужнього громадянина Укра╖ни було видано книгу Олександра Мимрука...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2020 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 03.04.2020
ЗАВАЛИМО РОС╤Ю ПОЗОВАМИ, А ЩЕ – Д╤ЗНА╢МОСЯ В КОГО ЯК╤ ПАСПОРТИ…

Окупанти в Криму продовжили сво╓ звичне – грабунок. Цьому треба протистояти. А ще – ц╕каво подивитися, що буде з «кримською» власн╕стю деяких VIP-укра╖нц╕в…
20 березня, в шосту р╕чницю пол╕тично╖ операц╕╖ з анекс╕╖ Криму, очевидно, для п╕дкреслення цього зухвальства, президент РФ Пут╕н п╕дписав указ, за яким «прикордонн╕ територ╕╖» кра╖ни-агресора розширен╕. А саме – за рахунок земель Криму та Севастополя. Цей черговий незаконний крок напряму зач╕пля╓ ╕нтереси тисяч громадян Укра╖ни, створю╓ пряму загрозу ╖х приватн╕й власност╕ на окупован╕й територ╕╖.
Земля, яку в Рос╕╖ можна «законно стир╕ть»
Отже, в чому кри╓ться «чорт» в цьому випадку? В╕н не в деталях, а в сам╕й сутност╕ рос╕йського законодавства. Зг╕дно ╕з ним, на територ╕ях, що ╓ прикордонними, земля та об’╓кти власност╕ на н╕й можуть перебувати т╕льки у власност╕ або само╖ РФ, або – громадян РФ, або – рос╕йських юридичних ос╕б. Враховуючи, що Крим та Севастополь мають морськ╕ кордони в Чорному та Азовському морях – то й внесен╕ до перел╕ку прибережн╕ райони та м╕ста. ╤ лише т╕ райони, як╕ не мають виходу до води: Б╕лог╕рський, Первомайський та Красногвард╕йський ╕ селище Верхн╓садове в Севастопол╕, - не потрапляють п╕д таку категор╕ю. Якщо прост╕ше: тепер ан╕ в Севастопол╕, ан╕ в Ялт╕, ан╕ в Судаку чи Керч╕ не може бути жодного п╕дпри╓мства, житлово╖ чи ╕ншо╖ ╕нфраструктурно╖ споруди чи, нав╕ть, в╕льно╖ земельно╖ д╕лянки, яка належить оф╕ц╕йно ╕ноземцев╕. На переоформлення – р╕к, тобто за цей час треба цю власн╕сть або продати (а враховуючи так╕ обставини – це буде продаж за безц╕нь, яким окупанти чи колаборанти поза сумн╕вом скористаються), або – переоформити на рос╕йських громадян (подарувати, наприклад). ╢ ще один вих╕д – отримати рос╕йський паспорт (для чого потр╕бн╕ непрост╕ процедури, вт╕м, н╕бито для громадян Укра╖ни ╓ якась спрощена форма, щоправда, в Укра╖н╕ вона може потягнути на державну зраду). А ще ╓ вар╕ант – переписати власн╕сть на рос╕йську юридичну особу (це найц╕кав╕ше – дивиться нижче). А хто не встиг, – «тот опоздал»: Рос╕я як держава матиме право конф╕сковувати так╕ об’╓кти власност╕.
Ну, що тут сказати? Окр╕м очевидно╖ констатац╕╖ чергового злочину окупант╕в, треба додати й те, що така практика в╕дноситься до В╤ЙСЬКОВИХ злочин╕в. ╤ в цьому сенс╕ треба погодитися ╕з оц╕нкою указу Пут╕на Пост╕йним представництвом Президента Укра╖ни у Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим, яке оприлюднило заяву з цього приводу: «В╕дпов╕дно до ст. 53 Женевсько╖ конвенц╕╖ про захист цив╕льного населення, держав╕-окупанту забороня╓ться будь-яке знищення рухомого чи нерухомого майна, що ╓ ╕ндив╕дуальною або колективною власн╕стю приватних ос╕б чи держави, або ╕нших громадських установ чи соц╕альних або кооперативних орган╕зац╕й. Кр╕м того, так╕ д╕╖ окупац╕йно╖ влади можуть трактуватись, як порушення положень статт╕ 1 Протоколу-1 ╢КПЛ щодо захисту права власност╕, а саме порушення права мирно волод╕ти сво╖м майном. (…) Така пол╕тика Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ вже тривалий час призводить до порушень прав людини та во╓нних злочин╕в. Ран╕ше прокуратура АР Крим сп╕льно з Рег╕ональним центром прав людини вже направили пов╕домлення в Оф╕с Прокурора М╕жнародного крим╕нального суду у зв'язку з вчиненням окупац╕йною владою таких во╓нних злочин╕в, як масове знищення та експропр╕ац╕я майна держави та приватних ос╕б в Криму. Так само про факти грубих порушень прав власност╕ зазначено М╕н╕стерством юстиц╕╖ в м╕ждержавн╕й заяв╕ Укра╖ни проти РФ в ╢СПЛ».
Д╕╖ окупац╕йно╖ влади мають розглядатися у судах
Ц╕лком слушною ╓ також ╕н╕ц╕атива Представництва про зб╕р в╕дпов╕дних скарг громадян Укра╖ни та ╕нших держав на загрозу чи впровадження рос╕йськими владними установами будь-яких незаконних д╕й щодо в╕дчуження приватного майна.
Зв╕сно – попереду суди, причому к╕льк╕сть таких позов╕в складно передбачити, адже власник╕в приватного майна в Криму, як з Укра╖ни, та ╕ з усього св╕ту, може нал╕чувати десятки тисяч ос╕б – ф╕зичних ╕ юридичних. Перспектива винесення р╕шень на користь позивач╕в у таких випадках – майже однозначна, адже на ╖х боц╕ – р╕шення ООН та ╕нших установ, в тому числ╕ – вже д╕юч╕ судов╕ р╕шення щодо захопленого майна укра╖нських б╕знесмен╕в у Криму, за як╕ Рос╕ю присуджено до сплати понад сотню м╕льйон╕в долар╕в, чи то виграний багатом╕льйонний позов «Ощадбанку» за втрату власност╕ на окупован╕й територ╕╖.
М╕ж принципов╕стю та хитр╕стю
Зазначимо: Рос╕я не вперше вчиня╓ под╕бн╕ злочини п╕д приводом «державних ╕нтерес╕в», здеб╕льшого – в╕йськового характеру. Тобто, держава ма╓ право знести чийсь будинок, якщо треба, скаж╕мо, розширити пол╕гон. ╤ приклади так╕ п╕сля 2014 року в Криму – вже були й не поодинок╕: у Севастопол╕ та Керч╕, причому людей ставили просто перед фактом – от ╓ р╕шення, а вам буде надане ╕нше житло тако╖ само╖ площ╕. Зв╕сно, це не тотал╕тарне минуле, а тотал╕тарне сьогодення рос╕йсько╖ державност╕, яка впритул не бачить людину на тл╕ «державних ╕нтерес╕в». Начальству треба – ╕ п╕шли ус╕ л╕сом, причому в наказному порядку, а не хочете – то проти вас кинуть спец╕ально навчених б╕йц╕в «росгвард╕╖», яких вже влучно охрестили на «росгад╕в», а спротив ╖м – це вже реальна карна справа ╕з реальною ж в╕дсидкою.
Але. Що робити власникам – громадянам Укра╖ни? Зрозум╕ло, що це – абсолютно р╕зн╕ люди: в╕д ол╕гарх╕в з ма╓тками та палацами в Гурзуф╕ та в М╕схор╕ – до середньо╖ руки б╕знесмен╕в чи взагал╕ – науковц╕в чи в╕йськових на пенс╕╖, що колись вклали у невелику д╕лянку б╕ля моря та будинок для родинного в╕дпочинку вс╕ сво╖ заощадження – за усе життя.
В╕дправляти ус╕х до суду – це справа юридично бездоганна та в╕рна. Але у м╕жнародних ╕нстанц╕ях на коректний розб╕р ус╕х цих позов╕в реально п╕дуть роки. В╕дтак, хтось з потерп╕лих – махне рукою, хтось – може не дожити, поки справедлив╕сть буде встановлена на папер╕. А власн╕сть, тим часом, вже буде знищеною чи перепроданою ╕ншим власникам. Компенсац╕╖ – а чи вони задовольнять ус╕х? Та й б╕льше того – Рос╕я вже заявляла неодноразово: р╕шення м╕жнародних судових ╕нстанц╕й виконувати не буде. Залишаються т╕льки арешти рос╕йського майна за кордоном та рос╕йських грошей на рахунках у закордонних банках. Але й це,знову-таки, – роки ╕ роки ╕ зовс╕м не гарант╕я, що ус╕ залишаться задоволеними.
Висновок: вих╕д один – це припинення анекс╕╖ Криму та повернення його до складу Укра╖ни. Непогана ╕дея – але поки навряд чи зд╕йсненна…
А що ж робитимуть Медведчук з Ф╕рташем?
До чого ми ведемо? А до того, що власникам земл╕, будинк╕в та ╕ншого, що п╕дпада╓ п╕д незаконний пут╕нський указ, доведеться робити нелегкий виб╕р. Добре, якщо ╓ в Криму знайом╕ чи родич╕, як╕ отримали рос╕йський паспорт, та на яких можна реально переписати майно. Проте, вс╕ ми зна╓мо про ефект «квартирного питання» – коли справа йде про власн╕сть, то ╕ дружба, ╕ родинн╕ стосунки можуть дати тр╕щину. Та й хто гаранту╓ за такого сценар╕ю, що рос╕йським воякам все одно не знадобиться саме оця земля – ╕ тод╕ нав╕ть таких нових власник╕в все одно виженуть? Питання без в╕дпов╕д╕.
Зрозум╕ло, що дуже скоро з’являться численн╕ посередники, як╕ будуть пропонувати в╕дпов╕дн╕ послуги в стил╕ «пор╕шати питання», це буде коштувати чималеньк╕ суми, а от гарант╕й не натрапити на злод╕╖в та чи реально вони зможуть захистити власн╕сть – жодних. Тож – довол╕ песим╕стично виглядають перспективи саме перес╕чних власник╕в, з ╕ншого боку – пошук таких виход╕в ними навряд чи можна суц╕льно засудити – держава все ж таки теж навряд зможе ╖м ефективно допомогти. На жаль…  
Що буде з об'╓ктами укра╖нських юридичних ╕ ф╕зичних ос╕б у Криму?
А от як будуть вести себе т╕, хто ма╓ та продовжу╓ в╕дв╕дувати сво╖ палаци на п╕вденному узбережж╕ Криму? Ну от, скаж╕мо, «кум» Медведчук, якого на шикарн╕й в╕лл╕ в Алупц╕ пров╕дував ще кум Пут╕н? Чи от екс-нардеп в╕д Парт╕╖ Рег╕он╕в та В╕дродження ╤гор Шк╕ря, який н╕бито мав стосунок до «хатинки» на територ╕╖ парку-готелю «Марат» у Гаспр╕? Ре╓страц╕я у рос╕йському правовому пол╕ – це одне, а от к╕нцевий бенеф╕ц╕ар – ╕ноземець – зовс╕м ╕нше. А може, нове об╜рунтування д╕стануть давн╕ п╕дозри, що деяк╕ ╕з сильних св╕ту цього в Укра╖н╕ мають не по одному паспорту в кишен╕? От ╕ подивимося…
Найц╕кав╕ше буде в╕дбуватися з тими об’╓ктами, що перебувають у власност╕ юридичних ос╕б, а особливо тих, що перере╓струвалися за рос╕йським законодавством. Адже якщо вони функц╕онують та приносять прибуток, то однозначно, збер╕гають ╕нтерес для власник╕в. ╤ от це – переоформлення на п╕дставних ос╕б-рос╕ян при збереженн╕ контролю власност╕ де-факто – це й буде тестом на св╕дом╕сть та принципов╕сть укра╖нських деяких крупних укра╖нських б╕знесмен╕в та пол╕тик╕в. Адже не т╕льки як╕сь там готел╕ чи кафе потрапляють зараз у т╕ сам╕ «прикордонн╕ територ╕╖», а, й, наприклад, велик╕ х╕м╕чн╕ п╕дпри╓мства на п╕вноч╕ Криму, що н╕бито належали Дмитру Ф╕рташу. Чи т╕ чутки, що завод «Титан» (Армянськ) та «Содовий завод» (Красноперекопськ) вже продан╕ – правда?
Однозначно: держава ма╓ сказати вагоме слово в ц╕й ситуац╕╖. Не обмежитися ц╕лком в╕рними заявами Представництва Президента про майбутню юридичну реакц╕ю, а усю вагу власного авторитету та голосу на м╕жнародн╕й арен╕ покласти на протид╕ю ц╕й нов╕й загроз╕ в╕д окупант╕в у Криму. Вимагати, погрожувати, ╕н╕ц╕ювати нов╕ санкц╕╖ – але не мовчати. Не мовчати саме зараз. тому що пот╕м – буде або зап╕зно, або – не дуже вже й д╕╓во.
В╕ктор Чопа
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2020 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22165

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков