Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3539)
З потоку життя (6783)
Душі криниця (3655)
Українці мої... (1497)
Резонанс (1564)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА ВИНЕСЛА НА ОБГОВОРЕННЯ В ОБС╢ СИТУАЦ╤Ю В АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГ╤ОН╤
Ситуац╕я в Азово-Чорноморському рег╕он╕ вперше винесена на обговорення Форуму безпекового...


УКРЗАЛ╤ЗНИЦЯ ЗАПУСКА╢ ЩЕ 9 ПО╥ЗД╤В З ЧЕРВНЯ
Про це пов╕домили в прес-служб╕ «Укрзал╕зниц╕».


РОС╤Я НАМАГАЛАСЯ З╤РВАТИ "НЕДОРЕЧН╤" ВИСТУПИ ЩОДО КРИМУ В ОБС╢
За словами укра╖нського дипломата, було побоювання, що рос╕йська делегац╕я сво╖ми пост╕йними...


НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ В'ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА
Держкомтелерад╕о оголошу╓ прийом публ╕цистичних твор╕в на здобуття прем╕╖ ╕мен╕ В'ячеслава...


ПОНАД 100 КРИМЧАН НЕЗАКОННО В╤ДПРАВИЛИ НА В╤ЙСЬКОВУ СЛУЖБУ В РОС╤Ю
Загалом п╕д час весняного призову до арм╕╖ РФ «з суб'╓кт╕в п╕вдня Рос╕╖» будуть...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2020 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 27.03.2020
ЛАЗОРК╤Н В.╤.: “АКТУАЛЬН╤ ПРОБЛЕМИ НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ БЕЗПЕКИ ТА ШЛЯХИ ╥Х ВИР╤ШЕННЯ”

З цього числа «Кримська св╕тлиця» започаткову╓ публ╕кац╕ю циклу лекц╕й засновника в╕йська Незалежно╖ Укра╖ни полковника В╕тал╕я ╤лл╕ча Лазорк╕на, де автор анал╕зу╓ актуальн╕ проблеми нац╕онально╖ безпеки та способи ╖х вир╕шення.

ЛАЗОРК╤Н В.╤.: “АКТУАЛЬН╤ ПРОБЛЕМИ НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ БЕЗПЕКИ ТА ШЛЯХИ ╥Х ВИР╤ШЕННЯ”

Доборолися, добалакались,
Досварилися, аж гримить.
Укра╖но, чи ти була колись
Незалежною, хоч на мить?
Л╤НА КОСТЕНКО

ВСТУПНА ЛЕКЦ╤Я
Проблеми задоволення потреб нац╕╖ або, як зазвичай кажуть, «нац╕ональних ╕нтерес╕в», зач╕пають як кожного укра╖нця, так ╕ всю укра╖нську нац╕ю в ц╕лому.
Як висв╕тлюють сьогодн╕ засоби масово╖ ╕нформац╕╖ та показують телев╕з╕йн╕ канали в ╕нформац╕йному простор╕ Укра╖ни, на проблемах нац╕онально╖ безпеки, як ╕ на проблемах л╕кування здоров’я, знаються ус╕, - в╕д в╕домого комерсанта-газовика до в╕домого л╕каря г╕неколога, бо вони ╓, або були призначен╕ ╕ працювали на посад╕ секретаря Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни.
На сво╖х прес-конференц╕ях вони без остраху заявляли про ╕снування десятк╕в загроз нац╕ональн╕й безпец╕. Нав╕ть в╕домий юрист, колишн╕й секретар РНБО, з легкою посм╕шкою пов╕домляв, що зна╓ про ╕снування, принаймн╕, 33 загроз нац╕ональн╕й безпец╕.
Все це дуже дивно, бо якби раптом реально виникла хоча б одна з загроз нац╕ональн╕й безпец╕, вона б означала виникнення певних явищ, здатних вже завдати шкоди або вс╕м укра╖нцям, або конституц╕йному ладу, або спричинити економ╕чну, еколог╕чну, чи будь яку ╕ншу масштабну катастрофу в Укра╖н╕.
Держава мала б оголосити во╓нний або надзвичайний стан та моб╕л╕зувати в╕дпов╕дн╕ людськ╕, матер╕альн╕ та ф╕нансов╕ ресурси на протид╕ю ц╕й загроз╕. А Президент Укра╖ни, як гарант Конституц╕╖, мав би виступити з в╕дпов╕дним посланням до нац╕╖, що в╕н плану╓ робити, ╕ настановою до громадян Укра╖ни, що ╖м робити у ц╕й ситуац╕╖. Проте цього не в╕дбува╓ться. Тож виника╓ питання, а що ж тод╕ в╕дбува╓ться? А в╕дбува╓ться просте непорозум╕ння через п╕дм╕ну понять в терм╕нолог╕╖, якою оперують висок╕ посадов╕ особи, заявляючи про нац╕ональну безпеку. Вони нав╕ть не зауважують, що говорять про одне, а в╕дбува╓ться щось ╕нше.
Так, зам╕сть слова «небезпека», вони вживають слово «загроза», зам╕сть сл╕в «державн╕ ╕нтереси» - «нац╕ональн╕ ╕нтереси». А в╕дома пан╕, л╕кар-г╕неколог, яка була на посад╕ секретаря РНБО, нав╕ть говорила про «нац╕ональн╕ ╕нтереси держави», хоча таке словосполучення взагал╕ неприпустиме, бо ╕нтереси держави ╕ ╕нтереси нац╕╖ – це зовс╕м р╕зн╕ реч╕.
Ц╕ факти св╕дчать про те, що не можна терм╕нолог╕ю, звиклу для сфери житт╓д╕яльност╕ людини, переносити на сферу нац╕онально╖ безпеки, де в╕дбуваються макропроцеси, як╕ ╓ б╕льш складн╕ ╕ тривал╕ у час╕ та охоплюють б╕льше складових, н╕ж у безпекових процесах навколо людини.
На жаль, ця нев╕дпов╕дн╕сть в╕дображена ╕ у чинному законодавств╕ Укра╖ни.
Прикро, але така плутанина в терм╕нолог╕╖ у сфер╕ нац╕онально╖ безпеки була закладена ще п╕д час трансформац╕╖ законодавства УРСР у чинне законодавство незалежно╖ Укра╖ни. Так, наприклад, в терм╕нолог╕╖ радянських закон╕в слово «нац╕я» було взагал╕ викреслено як антидержавний терм╕н, що асоц╕ювався з «укра╖нським буржуазним нац╕онал╕змом», який вигадали б╕льшовицьк╕ державн╕ ╕деологи. Зв╕дси виник парадокс, за в╕дсутн╕стю терм╕ну «нац╕я» ма╓мо Нац╕ональний банк Укра╖ни. Тому в Укра╖н╕ ╕сну╓ нагальна потреба зв╕льнити чинне законодавство в╕д ╕деолог╕чно╖ спадщини радянського минулого ╕ внести науково об╜рунтовану терм╕нолог╕ю. Для цього потр╕бно поновити та внести до Конституц╕╖ Укра╖ни терм╕н «нац╕я», в╕д якого походять в╕дпов╕дн╕ однокор╕нн╕ слова, а також словосполучення типу «нац╕ональн╕ ╕нтереси», «нац╕ональний банк Укра╖ни» ╕ ╕нш╕.
Що ж таке «нац╕я»? В╕дпов╕дь на це запитання лежить в глибин╕ розум╕ння сл╕в «с╕м’я», «родина», «громада».
З прадавн╕х час╕в с╕м’я була духовною ╕ матер╕альною основою становлення людини як самодостатньо╖ особи та в╕дновлення людського роду, встановлення ╕ збереження традиц╕й родинних в╕дносин. За природою кожна людина у св╕й зр╕лий в╕к призначена для створення власно╖ с╕м’╖ ╕ народження д╕тей. Сп╕льна праця член╕в с╕м’╖ давала економ╕чну основу для ╖х сп╕льного виживання як в повсякденному житт╕, так ╕ п╕д час природних катакл╕зм╕в або зовн╕шн╕х небезпек, сприяла створенню певних умов для розвитку мовних, культурних ╕ духовних традиц╕й та родинних зв’язк╕в.
С╕м’╖, що об’╓днувались м╕ж собою кровними зв’язками та родинними потребами, утворювали родини, як╕ вир╕шували сп╕льн╕ проблеми. Р╕зн╕ родини на сп╕льних територ╕ях для вир╕шення загальних проблем створювали територ╕альн╕ громади. А усв╕домлене об’╓днання вс╕х с╕мей ╕ родин з╕ сп╕льними характерними рисами ╕ психолог╕чним станом людей, що ╖х складають, на одн╕й сп╕льн╕й територ╕╖ певного краю ╕ з загальними потребами та ╕нтересами, з╕ сп╕льною мовою, культурою та традиц╕ями ставали нац╕╓ю. Тобто нац╕я – це ╓днання ус╕х родин ╕ громад, що ╕дентиф╕кують себе Укра╖ною, а сп╕льн╕ потреби вс╕х родин ╕ громад – нац╕ональн╕ ╕нтереси.
Одн╕╓ю з житт╓во важливих потреб як кожно╖ родини, територ╕ально╖ громади, так ╕ нац╕╖, – це встановлення ╕ дотримання ╓диних для вс╕х порядку ╕ правил вза╓мостосунк╕в м╕ж ними, заф╕ксованих у вигляд╕ традиц╕й та сусп╕льних закон╕в. Для задоволення ц╕╓╖ потреби вигадана така форма сусп╕льних в╕дносин, як держава, куди нац╕я св╕домо делегу╓ певн╕ владн╕ повноваження. Тобто, як показу╓ природний процес в розвитку людсько╖ цив╕л╕зац╕╖, нац╕я, як добров╕льне ╓днання родин ╕ громад, реал╕зу╓ свою потребу у дотриманн╕ сусп╕льних стосунк╕в через державу. Або, ╕ншими словами, нац╕я для задоволення сво╖х власних потреб створю╓ власну державу.
Якщо в стародавн╕ часи держава мала форму княз╕вства або монарх╕╖, з жорсткою централ╕зац╕╓ю, то у сучасно╖ нац╕╖ або у сп╕льноти, що об’╓дну╓ нац╕╖, головною вимогою до держави ставлять демократичний принцип ╖╖ д╕яльност╕. Проте суть держави залиша╓ться тою ж самою – забезпечення задовольняння нац╕ональних ╕нтерес╕в, що поглина╓ у соб╕ таку окрему функц╕╓ю, як «захист», а за потребою ╕ «збройний захист», нац╕ональних ╕нтерес╕в.
З метою максимального убезпечення процес╕в задовольняння вс╕х житт╓во важливих нац╕ональних ╕нтерес╕в, нац╕я ма╓ створити в╕дпов╕дну систему нац╕онально╖ безпеки, основою яко╖ ╓ держава ╕ громадянське сусп╕льство.
Вир╕шенню ц╕╓╖ проблеми присвячен╕ наступн╕ лекц╕╖.
(Дал╕ буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2020 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22144

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков