"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2020 > Тема "Українці мої..."
#13 за 27.03.2020
КНИГА ПРО ТАРАСОВИХ ОНУК╤В ╤ Д╤ТЕЙ МИКОЛИ М╤ХНОВСЬКОГО
Нещодавно в сер╕╖ «Отаман╕я ХХ стол╕ття» б╕бл╕отеки ╤сторичного клубу «Холодний Яр» вийшла друком нова книга в╕домого досл╕дника Визвольно╖ боротьби укра╖нського народу першо╖ половини ХХ стол╕ття Романа Коваля «Батькам скажеш, що був чесним». Автор, ╜рунтуючись на арх╕вних документах, пода╓ понад 60 б╕ограф╕й учасник╕в укра╖нсько-рос╕йсько╖ в╕йни в 1917-1930-х роках. Роман Коваль назива╓ сво╖х геро╖в Тарасовими онуками ╕ д╕тьми Миколи М╕хновського. Тому що в них «Кобзар» Тараса Шевченка, укра╖нська книга, п╕сня, театр пробудили нац╕ональн╕ почуття. ╤ вони взяли в руки зброю, щоб визволити Батьк╕вщину. Вони боролися за Незалежну Укра╖ну ╕ в лавах Арм╕╖ Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки, ╕ в повстанських загонах. Багато з них загинули. Чимало мусили залишити Батьк╕вщину ╕ податися на чужину. Там вони написали й видали спогади про геро╖зм ╕ трагед╕ю Визвольно╖ в╕йни. Ц╕ мемуари в╕дкривають нам правду про т╕ гр╕зн╕ роки ╕ водночас наснажують на продовження боротьби ╕ ╖╖ переможне завершення. Серед укра╖нських в╕йськовик╕в, отаман╕в, п╕дп╕льник╕в ╕ повстанц╕в багато уродженц╕в п╕вдня ╕ сходу Укра╖ни. Були й представники ╕нших нац╕й. Наприклад, полька Т╕на Пекарчук (д╕воче пр╕звище ╤збицька) ╕з С╕мферополя. Вона добров╕льно п╕шла до укра╖нського в╕йська. Один ╕з ╖╖ побратим╕в писав у газет╕ «В╕льне слово»: «Я подивляв в╕двагу пан╕ Т╕ни. Вона була тод╕ й сестрою, ╕ вояком. Коли йшли в атаку на ворога, то Т╕на завжди йшла попереду з рушницею в руках, а коли в╕дступали, то Т╕на в останн╕й лав╕ в╕дстр╕лювалася й одночасно забирала з поля бою на вози поранених вояк╕в та оп╕кувалася ними як сестра-жал╕бниця». В укра╖нському п╕дп╕лл╕ д╕яли литовець Едмунд Бреннейсен ╕ н╕мкеня Генр╕╓та Ган. Чолов╕ка Генр╕╓ти старшину Арм╕╖ УНР розстр╕ляли чек╕сти. Генр╕╓та Ган на суд╕ заявила: «Як можуть чужинц╕ судити укра╖нц╕в в Укра╖н╕?» Роман Коваль зазнача╓: «Дивом Укра╖нсько╖ революц╕╖ стало не т╕льки перетворення малорос╕в на укра╖нц╕в, а й переродження людей ╕ншого етн╕чного кореня на укра╖нц╕в». Р. Коваль заклика╓ : «Друже, пройдися стежками-дорогами богдан╕вця С╕м’янц╕ва, сотника Монкевича, гарматника С╕ро╖ див╕з╕╖ ╤вана Ковшара, звенигородського кошового Семена Гризла. Та «завороженого в╕д кул╕» доктора Гел╓ва! Вчись бити московського ворога в полковника Болбочана та Олекси Алмазова! Послухай п╕сля бою п╕сн╕ кобзаря з Кубан╕ Михайла Тел╕ги! А як д╕станеш поранення, тебе вил╕ку╓ л╕кар Богдан╕вського полку Кость Бризгун! ╤ стань таким, як вони! Стань лицарем – попередником для наших нащадк╕в! Покажи приклад, як треба боротися за р╕дний край, за свою мр╕ю!» Досл╕дник присвятив свою книгу «Батькам скажеш, що був чесний» добровольцям Запорозького корпусу Арм╕╖ УНР, ДУК «Правий сектор», полку «Азов», батальйону «Айдар», ОДЧ «Карпатська С╕ч», як╕ чесно виконали обов’язок перед Батьк╕вщиною. Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 27.03.2020 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22141
|