Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 20.03.2020 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 20.03.2020
ОЙ ЧИЙ ТО К╤НЬ СТО╥ТЬ...

Наш╕ традиц╕╖

18 березня вшанову╓мо Святого Конона Памф╕л╕йського, який жив у III стол╕тт╕, був родом з Назарету, де колись замешкала родина ╤суса Христа.
Через деякий час Святий Конон п╕шов до памф╕л╕йського м╕ста Магедона ╕ там почав займатися городництвом та сад╕вництвом. Тому його назвали Городником. За те, що Конон спов╕дував християнство, ╕гемон Публ╕й наказав його стратити. Той прийняв мученицьку смерть.
У народному побут╕ укра╖нц╕в Святого Конона вважали покровителем коней. На п╕дстав╕ сп╕взвучност╕ сл╕в «Конон» ╕ «кон╕» народилася легенда, що Святий Конон був вправним конюхом, ╕ кон╕ у нього були так╕, що в╕н возив на них самого Святого пророка ╤ллю. ╤ тепер возить його у кол╕сниц╕ по небу, а той пуска╓ у лиход╕╖в стр╕ли-блискавки. Гр╕м - це туп╕т коней Конона.
Колись цього дня господар╕ не запрягали коней, давали ╖м в╕дпочити, добре годували. В╕д старших людей можна почути таке: «Хочеш мати доброго коня, тод╕ запам'ятай: протягом доби 8 годин к╕нь працю╓, 8 годин ╖сть, 8 годин в╕дпочива╓». Можливо, що це й переб╕льшення, але щоб незаперечно те, щоб мати доброго коня, то за ним сл╕д добре доглядати. В╕н сво╓ «в╕дпрацю╓»!
Марнов╕рн╕ люди вважали: аби домовик не мучив коней, то у стайн╕ до стел╕ потр╕бно п╕дв╕сити на мотузц╕ застрелену сороку.
У народ╕ кажуть:
- На Конона погожа днина - граду вл╕тку не буде, пос╕ви стих╕я не знищить.
- На Кононов╕й днин╕ нас╕ння сниться господин╕, тобто - день дуже сприятливий для п╕дготовки нас╕ння до с╕вби.

З ВИР╤Ю!

22 березня, у день Сорока Святих, зустр╕ча╓мо птах╕в, як╕ повертаються з вир╕ю. Це — другий масовий прил╕т пернатих п╕сля свята Обрет╕ння (9 березня).
За уявленнями наших предк╕в справжня весна прийшла тод╕, коли з вир╕ю повернулися птахи ╕ на сво╖х крилах принесли тепло.
З цим пов'язано чимало обряд╕в. Наприклад, вип╕кали печиво у вигляд╕ жайворонк╕в. З ним д╕ти виходили в поле ╕ закликали:
- Жайворонки, прилет╕те! Красну весну принес╕те!
На Пол╕сс╕ урочисто зустр╕чали лелек. Пекли булочки - «бузьков╕ лапки» - ╕ примовляли:
- Бузьку, бузьку! На тоб╕ гальопу (а це ╕ ╓ булочка, спечена насп╕х), а мен╕ жита копу!
Були упевнен╕, коли вперше побачиш повернення гусей, п╕дкинь догори пучечок соломи ╕ промов:
- Гуси, гуси, гусенята! Нате вам на крилята, щоб у мене лупилися пташенята!
В╕рили, що тод╕ неодм╕нно поведеться домашня птиця, а гусенята - погот╕в.
На Сорок Святих не тривожили сороку. Вона у цей день - ╕менинниця, кладе у гн╕здо сорок прутик╕в...

ПОСЕРЕД ПОСТУ

Цього року, 22 березня, християни сх╕дного обряду в╕дзначатимуть Хрестопокл╕нну нед╕лю — третю, яка переду╓ четвертому тижню Великого посту.
У цей день хрест виносять на середину храму для поклон╕ння йому. Д╕я нагаду╓ ус╕м в╕руючим, що ╤сус Христос в╕дкупив гр╕хи людства.
За народною традиц╕╓ю тиждень ма╓ назву Хрестя або Поклони, оск╕льки починають бити поклони аж до суботи перед Великоднем. Назви Середохресний, Середохрестя пов'язан╕ з середою на цьому тижн╕. Тод╕ «п╕ст лама╓ться навп╕л», тобто вже минула половина його часу. ╤снувало пов╕р'я: коли оп╕вноч╕ уважно прислухатися, то можна почути звук перелому. Добра прикмета, якщо п╕сля затяжно╖ зими ╕ холодно╖ ранньо╖ весни у Середоп╕стя раптово тр╕снув л╕д на водоймах.
У середу кожна господиня зам╕шувала пр╕сне т╕сто ╕ вип╕кала невеличк╕ хл╕бини чи паляниц╕ у вигляд╕ хреста. Так╕ хл╕бини-хрести, за пов╕р'ям, мали маг╕чну силу. ╥х клали у зас╕ки з пос╕вним зерном. Господар╕ брали ╖х з╕ собою в поле п╕д час с╕вби. Розламували хл╕бн╕ хрести по раменах ╕ закопували у чотирьох кутках ниви, щоб земля добре родила. Решта - з'╖дали.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 20.03.2020 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22131

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков