Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3539)
З потоку життя (6783)
Душі криниця (3655)
Українці мої... (1497)
Резонанс (1564)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1746)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА ВИНЕСЛА НА ОБГОВОРЕННЯ В ОБС╢ СИТУАЦ╤Ю В АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГ╤ОН╤
Ситуац╕я в Азово-Чорноморському рег╕он╕ вперше винесена на обговорення Форуму безпекового...


УКРЗАЛ╤ЗНИЦЯ ЗАПУСКА╢ ЩЕ 9 ПО╥ЗД╤В З ЧЕРВНЯ
Про це пов╕домили в прес-служб╕ «Укрзал╕зниц╕».


РОС╤Я НАМАГАЛАСЯ З╤РВАТИ "НЕДОРЕЧН╤" ВИСТУПИ ЩОДО КРИМУ В ОБС╢
За словами укра╖нського дипломата, було побоювання, що рос╕йська делегац╕я сво╖ми пост╕йними...


НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ В'ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА
Держкомтелерад╕о оголошу╓ прийом публ╕цистичних твор╕в на здобуття прем╕╖ ╕мен╕ В'ячеслава...


ПОНАД 100 КРИМЧАН НЕЗАКОННО В╤ДПРАВИЛИ НА В╤ЙСЬКОВУ СЛУЖБУ В РОС╤Ю
Загалом п╕д час весняного призову до арм╕╖ РФ «з суб'╓кт╕в п╕вдня Рос╕╖» будуть...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 20.03.2020 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 20.03.2020
СВ╤ТЛО╥ ПАМ'ЯТ╤ МУСТАФИ БЕЯ ОСМАНОВА

ЧОКРАК

В степу м╕раж╕ плавляться,
Пашить сухий бур’ян.
В яку дорогу правляться
Ган╕, Гафур, Асан?
Шляхи травою схован╕...
Утоптан╕ стежки...
В╕дмалку в путь рихтован╕
Ступаст╕ парубки.
В╕дмалечку полюблене,
Втонуло в дикий мак
Село давно погублене,
Розвалений Чокрак.
Шляхи, давно не торен╕,
Д╕д╕вськ╕, возов╕...
Прапрад╕д╕вськ╕ корен╕
Глибоко в мурав╕...
Шляхи, давно не ходжен╕,
В густому полин╕...
╤дуть не тут народжен╕
Гафур, Асан, Ган╕.
На картах не позначене,
╥м кроку набавля
Чокрак, село не бачене —
Св╕й край, своя земля.
Минають пляж╕ знадлив╕,
Де п╕ниться лазур,
До р╕дного пожадлив╕
Ган╕, Асан, Гафур.
М╕раж╕ розпливаються,
╤ йдуть татари, йдуть.
Верта-а-ються! Верта-а-ються!
Легка-хай-буде-пу-у-ть!

Цей в╕рш з дев'яностих - як прикмета часу. Тод╕ небагато укра╖нських письменник╕в-поет╕в звернули увагу на найзнаков╕шу для Криму под╕ю - повернення на омр╕яну батьк╕вщину кримц╕в. Втовкмачен╕ в голову есересер╕вськ╕ м╕фи глибоко вбили в м╕зки совк╕в насторожене ставлення до цього багатостраждального народу.
Що там говорити про т╕ давн╕ вже часи, коли й сьогодн╕ деяк╕ наш╕ "╕нтелектуали" цапки стають, п╕ною сходять на одну лиш згадку про можлив╕сть кримськотатарсько╖ автоном╕╖, в той самий час, як велемудр╕ шкляр╕-дроздови, попри передбачену Крим╕нальним кодексом Укра╖ни в╕дпов╕дальн╕сть за заклики до сепаратизму, в╕дкрито аг╕тують за в╕дмову в╕д Криму!
Хоч в 1989-90-х, влада поводила себе вже геть не так впевнено, як ще у 70-80-х, але все ще неймов╕рно п╕дло. Намагаючись саме в т╕ роки заре╓струвати заснований мною перший в П╕вн╕чно-Зах╕дному Криму яхт-клуб, к╕лька раз╕в був присутн╕м на сес╕ях райради, де, в оч╕куванн╕ на розгляд свого питання, був св╕дком неймов╕рно гидотних сцен, коли задля отримання права на поселеня, на прописку, кримцям доводилося терп╕ти в╕дверт╕ знущання чинуш.
Бувало й значно г╕рше. С╕м'ю Мустафи та Зери Османових к╕лька раз╕в намагалися виселити з Криму. Ось що розпов╕дав про те сам Мустафа бей: «У 1983-му купив будинок у Кирпичному (село п╕д С╕мферополем): вислали за Перекоп. Два роки жив у Херсон╕, в╕дкрив автомайстерню, заробляв по 200 рубл╕в на день. В 1985 д╕знався, що у степу в Криму йде наб╕р чабан╕в. Все кинув, при╖хав, а мен╕ кажуть: "А ми не знали, що ти татарин". Лише один рос╕янин згодився продати мен╕ будинок, хоча КДБ тисло на вс╕х селян. Але все одно не прописували, дв╕ч╕ виселяли, а реч╕ контейнером в╕дправили до Узбекистану, хоча, в останньому випадку, я з Херсона при╖хав. Написав заяву про злочин, що реч╕ конф╕скували ╕ опечатали без мене. У лютому 1987 р. оголосив голодування у приймальн╕ ЦК КПРС у Москв╕. На п'ятий день зав. приймальн╕ умовив припинити голодування, сказав: "╥дьте до Криму, пропишуть". Прописали. Так я став ще й першим кримським татарином, який отримав компенсац╕ю за втрату власност╕ в╕д радянсько╖ влади: контейнер з речами з Узбекистану я в╕дмовився забирати...»
Дв╕ч╕ виселяли... Тут в╕н не згаду╓ про те, що в час╕ одного з таких виселень с╕м'ю кинули за грати, в╕д╕рвавши в╕д батьк╕в малол╕тн╕х д╕ток, один з яких був ще немовлям. Як результат - стрес, втрата лактац╕╖.
╤ ось тепер нов╕ випробування...
Я не знаю, чи ЧОКРАК з'явився в результат╕ знайомства Ореста Корсовецького з Мустафою, а чи, навпаки, цей в╕рш та неперес╕чна особист╕сть поета привели до того знайомства ╕ подальшо╖ м╕цно╖ дружби, якою гордилися обидва чолов╕ки. Знаю про те напевно, бо був знайомий з обома. Обидва, власне, як ╕ я сам, належали до РУХу, робили все можливе, аби вивести Укра╖ну на шлях демократичних перетворень.
Давно вже не топче ряст колега Орест Корсовецький, а тепер ось п╕шов в кращ╕ св╕ти ╕ Мустафа Османов. Але й той ╕ ╕нший лишили на земл╕ виразний сл╕д, яким йдуть ╕нш╕.
Редакц╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕» висловлю╓ щире сп╕вчуття родин╕…

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 20.03.2020 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22123

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков